Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иди електричних травм




≈лектротравма Ч це травма, €ка спричинена д≥Їю електричного струму чи електричноњ дуги. «а насл≥дками електротравми умовно п≥дрозд≥л€ють на два види: м≥сцев≥ електротравми, коли виникаЇ м≥сцеве ушкодженн€ орган≥зму, та загальн≥ електротравми (електричн≥ удари), коли уражаЇтьс€ весь орган≥зм внасл≥док порушенн€ нормальноњ д≥€льност≥ життЇво важливих орган≥в ≥ систем. ѕриблизний розпод≥л електротравм за њх видами маЇ такий вигл€д: м≥сцев≥ електротравми Ч 20%; електричн≥ удари Ч 25%; зм≥шан≥ травми (сукупн≥сть м≥сцевих електротравм та електричних удар≥в) Ч 55%.

’арактерними м≥сцевими електричними травмами Ї електричн≥ оп≥ки, електричн≥ знаки, метал≥зац≥€ шк≥ри, механ≥чн≥ ушкодженн€ та електроофтальм≥€.

≈лектричний оп≥к Ч найб≥льш поширена м≥сцева електротравма (близько 60%), €ка, в основному, спостер≥гаЇтьс€ у прац≥вник≥в, що обслуговують д≥юч≥ електроустановки.

≈лектричн≥ оп≥ки залежно в≥д умов њх виникненн€ бувають двох вид≥в: струмов≥ (контактн≥), коли внасл≥док проходженн€ струму електрична енерг≥€ перетворюЇтьс€ в теплову, та дугов≥, €к≥ виникають внасл≥док д≥њ на т≥ло людини електричноњ дуги. «алежно в≥д к≥лькост≥ вид≥леноњ теплоти та температури, а також ≥ розм≥р≥в дуги електричн≥ оп≥ки можуть уражати не лише шк≥ру, але й м'€зи, нерви ≥ нав≥ть к≥стки. “ак≥ оп≥ки називаютьс€ глибинними ≥ заживають досить довго.

≈лектричн≥ знаки (електричн≥ позначки) €вл€ють собою пл€ми с≥рого чи бл≥до-жовтого кольору у вигл€д≥ мозол€ на поверхн≥ шк≥ри в м≥сц≥ њњ контакту ≥з струмопров≥дними частинами.

ћетал≥зац≥€ шк≥ри Ч це проникненн€ у верхн≥ шари шк≥ри найдр≥бн≥ших часточок металу, що розплавл€Їтьс€ внасл≥док д≥њ електричноњ дуги. “акого ушкодженн€, зазвичай, зазнають в≥дкрит≥ частини т≥ла Ч руки та лице. ”шкоджена д≥л€нка шк≥ри стаЇ твердою та шорсткою, однак за в≥дносно короткий час вона знову набуваЇ попереднього вигл€ду та еластичност≥.

ћехан≥чн≥ ушкодженн€ Ч це ушкодженн€, €к≥ виникають внасл≥док судомних скорочень м'€з≥в п≥д д≥Їю електричного струму, що проходить через т≥ло людини. ћехан≥чн≥ ушкодженн€ про€вл€ютьс€ у вигл€д≥ розрив≥в шк≥ри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивих≥в суглоб≥в ≥ нав≥ть перелом≥в к≥сток.

≈лектроофтальм≥€ Ч це ураженн€ очей внасл≥док д≥њ ультраф≥олетових випром≥нювань електричноњ дуги.

Ќайб≥льш небезпечним видом електротравм Ї електричний удар, €кий у б≥льшост≥ випадк≥в (близько 80%, включаючи й зм≥шан≥ травми) призводить до смерт≥ потерп≥лого.

≈лектричний удар Ч це збудженн€ живих тканин орган≥зму електричним струмом, що супроводжуЇтьс€ судомним скороченн€м м'€з≥в. «алежно в≥д насл≥дк≥в ураженн€ електричн≥ удари можна умовно п≥дрозд≥лити на чотири ступен€:

I Ч судомн≥ скороченн€ м'€з≥в без втрати св≥домост≥;

IIЧ судомн≥ скороченн€ м'€з≥в з втратою св≥домост≥, але з≥ збереженн€м диханн€ та роботи серц€;

IIIЧ втрата св≥домост≥ та порушенн€ серцевоњ д≥€льност≥ чи диханн€ (або одного ≥ другого разом);

IVЧ кл≥н≥чна смерть.

 л≥н≥чна смерть Ч це перех≥дний пер≥од в≥д житт€ до смерт≥, що настаЇ з моменту зупинки серцевоњ д≥€льност≥ та леген≥в ≥ триваЇ бЧ8 хвилин, доки не загинули кл≥тини головного мозку. ѕ≥сл€ цього настаЇ б≥олог≥чна смерть, внасл≥док €коњ припин€ютьс€ б≥олог≥чн≥ процеси у кл≥тинах ≥ тканинах орган≥зму ≥ в≥дбуваЇтьс€ розпаданн€ б≥лкових структур.

якщо при кл≥н≥чн≥й смерт≥ негайно зв≥льнити потерп≥лого в≥д д≥њ електричного струму та терм≥ново розпочати наданн€ необх≥дноњ допомоги (штучне диханн€, масаж серц€), то ≥снуЇ висока ≥мов≥рн≥сть щодо збереженн€ йому житт€.

ѕричинами летальних насл≥дк≥в в≥д д≥њ електричного струму можуть бути: зупинка серц€ чи його ф≥брил€ц≥€ (хаотичне скороченн€ волокон серцевого м'€за); припиненн€ диханн€ внасл≥док судомного скороченн€ м'€з≥в грудноњ кл≥тки, що беруть участь у процес≥ диханн€; електричний шок (своЇр≥дна нервово-рефлекторна реакц≥€ орган≥зму у в≥дпов≥дь на подразненн€ електричним струмом, що супроводжуЇтьс€ розладами кровооб≥гу, диханн€, обм≥ну речовин ≥ т. п.). ћожлива також одночасна д≥€ двох або нав≥ть ус≥х трьох вищеназваних причин. —л≥д зазначити, що шоковий стан може тривати в≥д к≥лькох дес€тк≥в хвилин до д≥б. ѕри тривалому шоковому стан≥, зазвичай, настаЇ смерть.

„инники, що впливають на насл≥дки ураженн€ електричним струмом.

’арактер впливу електричного струму на орган≥зм людини, а в≥дтак ≥ насл≥дки ураженн€, залежать в≥д ц≥лоњ низки чинник≥в, €к≥ умовно можна п≥дрозд≥лити на чинники електричного (сила струму, напруга, оп≥р т≥ла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривал≥сть д≥њ струму, шл€х проходженн€ струму через т≥ло людини, ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ людини, умови навколишнього середовища тощо).

—ила струму, що проходить через т≥ло людини Ї основним чинником, €кий обумовлюЇ насл≥дки ураженн€. –≥зн≥ за величиною струми справл€ють ≥ р≥зний вплив на орган≥зм людини. –озр≥зн€ють три основн≥ порогов≥ значенн€ сили струму:

Ч пороговий в≥дчутний струм Ч найменше значенн€ електричного струму, що викликаЇ при проходженн≥ через орган≥зм людини в≥дчутн≥ подразненн€;

Ч пороговий нев≥дпускаючий струм Ч найменше значенн€ електричного струму, €ке викликаЇ судомн≥ скороченн€ м'€з≥в руки, в котр≥й затиснутий пров≥дник, що унеможливлюЇ самост≥йне зв≥льненн€ людини в≥д д≥њ струму;

Ч пороговий ф≥брил€ц≥йний (смертельно небезпечний) струм Ч найменше значенн€ електричного струму, що викликаЇ при проходженн≥ через т≥ло людини ф≥брил€ц≥ю серц€.

Ќижче наведен≥ порогов≥ значенн€ сили струму при його проходженн≥ через т≥ло людини по шл€ху ЂрукаЧрукаї або ЂрукаЧногиї.

—трум (зм≥нний та пост≥йний) б≥льше 5 ј викликаЇ миттЇву зупинку серц€, минаючи стан ф≥брил€ц≥њ.

 

 

“абл.1 ѕорогов≥ значенн€ зм≥нного та пост≥йного струму

 

¬ид струму ѕороговий в≥дчутний струм, мј ѕороговий нев≥дпускаючий струм, мј ѕороговий ф≥брил€ц≥йний струм, мј
«м≥нний струм частотою 50 √ц ѕост≥йний струм 0,5Ч1,5   5,0Ч7,0 6Ч10   50Ч80 80Ч100  

 

“аким чином, чим б≥льший струм проходить через т≥ло людини, тим б≥льшою Ї небезпека ураженн€. ќднак необх≥дно зазначити, що це твердженн€ не Ї безумовним, оск≥льки небезпека ураженн€ залежить також ≥ в≥д ≥нших чинник≥в, наприклад в≥д ≥ндив≥дуальних особливостей людини.

«наченн€ прикладеноњ напруги Uп впливаЇ на насл≥дки ураженн€, оск≥льки зг≥дно закону ќма визначаЇ силу струму ≤л, що проходить через т≥ло людини, та його оп≥р Rл:

.

„им вище значенн€ напруги, тим б≥льша небезпека ураженн€ електричним струмом. ”мовно безпечною дл€ житт€ людини прийн€то вважати напругу, що не перевищуЇ 42 ¬ (в ”крањн≥ така стандартна напруга становить 36 та 12 ¬), при €к≥й не повинен статис€ проб≥й шк≥ри людини, що призводить до р≥зкого зменшенн€ загального опору њњ т≥ла.

≈лектричний оп≥р т≥ла людини залежить, в основному, в≥д стану шк≥ри та центральноњ нервовоњ системи. «агальний електричний оп≥р т≥ла людини можна представити €к суму двох опор≥в шк≥ри та опору внутр≥шн≥х тканин т≥ла. Ќайб≥льший оп≥р проходженню струму чинить шк≥ра, особливо њњ зовн≥шн≥й орогов≥лий шар (еп≥дерм≥с), товщина €кого становить близько 0,2 мм. ќп≥р внутр≥шн≥х тканин т≥ла незначний ≥ становить 300Ч500 ќм, ¬ цьому можна переконатис€, коли до €зика прикласти контакти батарейки, при цьому в≥дчуваЇтьс€ легке пощ≥пуванн€.  оли ц≥ ж контакти прикласти до шк≥ри т≥ла, то в≥дчутних подразнень не виникаЇ, оск≥льки оп≥р сухоњ шк≥ри (еп≥дерм≥су) значно б≥льший.

«агальний оп≥р т≥ла людини зм≥нюЇтьс€ в широких межах Ч в≥д 1 до 100 кќм, а ≥нод≥ й б≥льше. ƒл€ розрахунк≥в оп≥р т≥ла людини умовно приймають р≥вним Rл = 1 кќм. ѕри зволоженн≥, забрудненн≥ та пошкодженн≥ шк≥ри (потовид≥ленн€, пор≥зи, подр€пини тощо), зб≥льшенн≥ прикладеноњ напруги, площ≥ контакту, частоти струму та часу його д≥њ оп≥р т≥ла людини зменшуЇтьс€ до певного м≥н≥мального значенн€ (0,5Ч0,7 кќм).

ќп≥р т≥ла людини зменшуЇтьс€ також при захворюванн€х шк≥ри, центральноњ нервовоњ та серцевосудинноњ систем, про€вах алерг≥чноњ реакц≥њ тощо. “ому нормативн≥ акти про охорону прац≥ передбачають обов'€зков≥ попередн≥й та пер≥одичн≥ медичн≥ огл€ди прац≥вник≥в (кандидат≥в у прац≥вники) дл€ встановленн€ њх придатност≥ щодо обслуговуванн€ д≥ючих електроустановок за станом здоров'€.

¬ид та частота струму, що проходить через т≥ло людини, також впливають на насл≥дки ураженн€. ѕост≥йний струм приблизно в 4Ч5 раз≥в безпечн≥ший за зм≥нний. ÷е пов'€зано з тим, що пост≥йний струм у пор≥вн€нн≥ з≥ зм≥нним промисловоњ частоти такого ж значенн€ викликаЇ б≥льш слабш≥ скороченн€ м'€з≥в та менш неприЇмн≥ в≥дчутт€. …ого д≥€, в основному, теплова. ќднак, сл≥д зауважити, що вищезазначене стосовно пор≥вн€льноњ небезпеки пост≥йного та зм≥нного струму Ї справедливим лише дл€ напруги до 500 ¬. ѕри б≥льш високих напругах пост≥йний струм стаЇ небезпечн≥шим н≥ж зм≥нний.

„астота зм≥нного струму також в≥д≥граЇ важливе значенн€ стосовно питань електробезпеки. “ак найб≥льш небезпечним вважаЇтьс€ зм≥нний струм частотою 20Ч100 √ц. ѕри частот≥ менш≥й н≥ж 20 або б≥льш≥й за 100 √ц небезпека ураженн€ струмом пом≥тно зменшуЇтьс€. —трум частотою понад 500 к√ц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликаЇ оп≥ки.

“ривал≥сть д≥њ струму на орган≥зм людини ≥стотно впливаЇ на насл≥дки ураженн€: чим б≥льший час проходженн€ струму, тим швидше виснажуютьс€ захисн≥ сили орган≥зму, при цьому оп≥р т≥ла людини р≥зко знижуЇтьс€ ≥ важк≥сть насл≥дк≥в зростаЇ. Ќаприклад, дл€ зм≥нного струму частотою 50 √ц гранично допустимий струм при тривалост≥ д≥њ 0,1 с становить 500 мј, а при д≥њ прот€гом 1 с Ч вже 50 мј).

Ўл€х проходженн€ струму через т≥ло людини Ї важливим чинником. Ќебезпека ураженн€ особливо велика тод≥, коли на шл€ху струму знаход€тьс€ життЇво важлив≥ органи Ч серце, леген≥, головний мозок. ≤снуЇ багато можливих шл€х≥в проходженн€ струму через т≥ло людини (петель струму), найб≥льш поширен≥ серед них наведен≥ нижче.

“абл.2 ’арактеристика найб≥льш поширених шл€х≥в проходженн€ струму через т≥ло людини

 

Ўл€х струму „астота виникненн€ даного шл€ху струму, % „астка потерп≥лих, €к≥ втрачали св≥дом≥сть прот€гом д≥њ струму, % «наченн€ струму, що проходить через серце, % в≥д загального струму, що проходить через т≥ло
–укаЧрука ѕрава рукаЧноги Ћ≥ва рукаЧноги ЌогаЧнога √оловаЧноги √оловаЧруки ≤нш≥ 40 20 17 83 87 80 15 88 92 65 3,3 6,7 3,7 0,4 6,8 7,0 Ч

 

≤ндив≥дуальн≥ особливост≥ людини значною м≥рою впливають на насл≥дки ураженн€ електричним струмом. —трум, ледь в≥дчутний дл€ одних людей може бути нев≥дпускаючим дл€ ≥нших. ƒл€ ж≥нок порогов≥ значенн€ струму приблизно в п≥втора рази Ї нижчими, н≥ж дл€ мужчин. —туп≥нь впливу струму ≥стотно залежить в≥д стану нервовоњ системи та всього орган≥зму в ц≥лому. “ак, у стан≥ нервового збудженн€, депрес≥њ, сп'€н≥нн€, захворюванн€ (особливо при захворюванн€х шк≥ри, серцево-судинноњ та центральноњ нервовоњ систем) люди значно чутлив≥ш≥ до д≥њ на них струму. ¬ажливе значенн€ маЇ також уважн≥сть та псих≥чна готовн≥сть людини до можливоњ небезпеки ураженн€ струмом. ¬ переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в неспод≥ваний електричний удар призводить до важчих насл≥дк≥в, н≥ж при усв≥домленн≥ людиною ≥снуючоњ небезпеки ураженн€.

”мови навколишнього середовища можуть п≥двищувати небезпеку ураженн€ людини електричним струмом. “ак у прим≥щенн€х з високою температурою та в≥дносною волог≥стю пов≥тр€ насл≥дки ураженн€ можуть бути важчими, оск≥льки значне потовид≥ленн€ дл€ п≥дтриманн€ теплобалансу м≥ж орган≥змом та навколишн≥м середовищем, призводить до зменшенн€ опору т≥ла людини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 570 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

504 - | 524 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.