Лекции.Орг

Поиск:


Устал с поисками информации? Мы тебе поможем!

Філософія господарства» С. М. Булгакова як предмет християнської етики




 

Магістерська («Капіталізм і землеробство», 1900 р.) і докторська («Філософія господарства», 1912 р.) дисертації С. М. Булгакова присвячені питанням господарства. Але навіть після прийняття ним сану у Свято-Сергієвому Православному інституті в Парижі, він у 1927-1928 рр. читав курс лекцій «Християнська соціологія». Він виступає за активну участь Церкви в політичному житті суспільства. У статті «Народне господарство і релігійна особистість» філософ пише: «Для принципового індиферентизму до політики і громадськості не може бути ніяких виправдань. Навпаки, він є, по-перше, нездійсненним, по-друге, явно протихристиянським, приходячи в протиріччя з основним і центральним вченням про боголюдство»[261]. Активне відношення християнства до суспільної сфери, а також право Церкви судити і давати моральну оцінку будь-яким соціальним явищам С. М. Булгаков завжди стверджував.

Слід зазначити, що засудження капіталізму – одна зі стійких традицій російської філософії. Слов’янофіли та західники засуджують капіталізм за егоїзм, за низькі цілі. С. М. Булгаков – не виняток, у цьому відношенні його думка досягає афористичності в статті «Апокаліптика і соціалізм»: «Капіталізм – організований егоїзм, який свідомо і принципово заперечує підлеглість господарства вищим началам моральності та релігії, він є служіння мамоні (мамонізм – вираз Т. Карлейля). Ніколи ще в історії не втілювалося в життя таке безбожне, безпринципне служіння золотому тельцеві, низька хіть і користь, як нині»[262]. Капіталізм, на думку С. М. Булгакова, – зовсім не християнський ідеал суспільно-громадського економічного устрою. Відмітимо, що не лише ця стаття, але й фундаментальна праця «Філософія господарства» присвячена критиці існуючої політичної економії.

Аналізуючи принципи господарської діяльності, філософ говорить про те, що потрібний новий погляд на господарство, погляд метафізичний, від Бога. «Своєрідної гостроти набуває проблема філософії господарства і для сучасної релігійної свідомості. В епоху занепаду догматичної самосвідомості, коли релігія все частіше зводиться до етики, лише забарвленої релігійними «переживаннями», особливо важливо висунути онтологічний і космологічний бік християнства, який частково розкривається і у філософії господарства. Але це абсолютно неможливо засобами теперішнього кантівського і метафізично спустошеного богослов’я, для цього необхідно звернутися до релігійної онтології, космології і антропології святих Опанаса Олександрійського, Григорія Нисського та інших древніх учителів Церкви. Ці вчення нині лежать у догматизмі філософськи мертвим капіталом, частіше ж прямо відкидаються, і знаходяться на розвалинах релігійного християнського матеріалізму»[263]. У С. М. Булгакова йдеться не лише про філософію господарства, але і про богослов’я господарства. Основне питання, на яке він хоче відповісти, – сенс господарства з точки зору Бога-деміурга. «Яке місце господарства у Божому задумі про світ?» – ось на що претендує «Філософія господарства», принаймні, в контексті постановки питання про сенс господарства, з точки зору богословського погляду на господарство.

Проблема філософії господарства, як предмет християнської етики та моральних цінностей, осмислюється С. М. Булгаковим і в контексті сумісності соціалізму і християнських догматів. У статті «Карл Маркс як релігійний тип (його ставлення до релігії боголюдства Л. Фейєрбаха)» російський мислитель пише: «Маркс відноситься до релігії, особливо ж до теїзму і християнства, із запеклою ворожістю, як войовничий атеїст, що прагне звільнити, вилікувати людей від релігійного безумства, від духовного рабства. У войовничому атеїзмі Маркса ми бачимо центральний нерв усієї його діяльності, один із головних її стимулів (...). Маркс бореться з Богом релігії і своєю наукою, і своїм соціалізмом, який в його руках стає засобом для атеїзму, зброєю звільнення людства від релігії»[264]. Узагальнюючи різні підходи С. М. Булгакова до соціалізму, по-перше, як до системи господарської діяльності, по-друге, як до системи соціального устрою, в якій сформовані етичні та моральні християнські цінності, стає можливим зробити висновок про те, що позиція російського мислителя відносно соціалізму подвійна. С. М. Булгаков не приймає атеїзм – «зброю» звільнення людини від релігії, що веде до міщанства. Російський мислитель розглядає соціалізм як систему господарської діяльності, що пов’язана з моральними християнськими цінностями.

Позиція С. М. Булгакова стає зрозумілою, якщо припустити, що він мав на увазі не один, а три різновиди соціалізму. Російський мислитель не висловлював це явно, вказане вище положення є інтерпретацією його підходу до соціалізму, як системи господарської діяльності, що зв’язана з моральними християнськими цінностями. У статті «Апокаліптика і соціалізм (Релігійно-філософські паралелі)» російський мислитель пише: «Християнству не лише немає ніяких причин боятися соціалізму, але і є повна підстава приймати його як добродійну суспільну реформу, спрямовану на боротьбу з громадським злом, оскільки ці заходи не супроводжуються грубим насильством і згідні зі здоровим глуздом. …І якщо положення соціально-економічної науки приводять нас тепер до свідомості, що найкращим засобом для досягнення тієї ж мети видається поступове, але неухильне і більш-менш рішуче перетворення індивідуалістичного господарства в напрямі соціалістичному, то я рішуче не уявляю собі, що можна було б в християнському дусі принципово заперечити проти соціалізму»[265]. Згідно з теорією С. М. Булгакова, система моральних цінностей капіталізму визначається лише його економічним підґрунтям – це, в першу чергу, ідеї наживи, ідеї золотого тельця, детерміновані низинними властивостями людської душі, іншого капіталізм запропонувати не може. При соціалізмі зв’язок між економікою та системою моральних цінностей залежить від цілей, які ставить перед собою соціалізм. Інтерпретуючи міркування С. М. Булгакова, можна виділити три різновиди соціалізму. По-перше, християнський соціалізм, мета якого – створення земних умов, які сприяють сходженню людини до Бога. Християнський соціалізм – це сукупність соціально-економічних стосунків між людьми, що становляться на основі братської любові християн, їх милосердя і взаємодопомоги. По-друге, матеріалістичний соціалізм, мета якого – якнайповніше задоволення матеріальних і «душевних» потреб людей. Цей соціалізм проповідує ідею безбідного влаштування на землі, побудови «земного раю». По-третє, атеїстичний соціалізм, мета якого – знищення християнства. Це соціалізм демонічний, антихристиянський, соціалізм по Марксу.



Протиріччя у ставленні С. М. Булгакова до соціалізму як соціальної системи, в якій реалізується не лише господарська діяльність, але і формуються моральні цінності, можна подолати, якщо додавати один із предикатів до соціалізму: «християнський», «матеріалістичний», «атеїстичний». С. М. Булгаков не приймає в соціалізмі земні інтереси – «буржуазність відноситься до матеріалістичного соціалізму. Говорячи, що войовничий атеїзм є «центральний нерв» марксизму, письменник вказує на атеїстичний соціалізм. Цим двом видам соціалізму російський мислитель протиставляє сумісний з християнською вірою «християнський соціалізм».

 

 






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 413 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.