Комедія виникла пізніше за трагедію в 5 ст до н е. Пох ком пов’язане на честь Діоніса, пили вино. Актор комедії до 4 ст до н е мав карикатурний вигляд – товстий живіт, зад. Існувала маска відомого громадяна – якого всього знають. Гол герой – міфічний герої, Геракл, багато п’є, шукає коханок. Існували також герої – грабіжник, злодій, лікар, який нічого не знає, блазень(клоун), який всіх розважає. Парасіт – людина, яка живе за чужий рахунок.
1) Давньогрецька комедія (0 %93%D 1 %80%D 0 %B 5 %D 1 %86%D 1 % 8 C%D 0 %BA%D 0 %B 0 _%D 0 %BC%D 0 %BE%D 0 %B 2 %D 0 %B 0"грец. Αρχαία κωμωδία) — 0 %A 1 %D 1 %82%D 0 %B 0 %D 1 %80%D 0 %BE%D 0 %B 4 %D 0 %B 0 %D 0 %B 2 %D 0 %BD%D 1 % 8 F_%D 0 %93%D 1 %80%D 0 %B 5 %D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"давньогрецький 0 %94%D 1 %80%D 0 %B 0 %D 0 %BC%D 0 %B 0"драматичний 0 %96%D 0 %B 0 %D 0 %BD%D 1%80"жанр, за допомогою якого у 0 %A 1 %D 0 %B 0 %D 1 %82%D 0 %B 8 %D 1 %80%D 0 %B 0"гостросатиричній, дотепній формі висміювалися людські пороки.
2)Слово "комедія" походить від двох коренів:' "kommos"' - "ряжені натовпи людей на підпитку" і ' "ode"' - "пісня".Елліни,які так сумували в першій частині свят на честь Діоніса, на другій (веселій) частині цього свята бурхливо раділи,співали, жартували,причащалися вином - дарунком Діоніса, котрий був ще й богом виноробства.В такому збудженому стані вони дозволяли собі різні жарти, зокрема й не зовсім пристойні. Саме тут витоки майбутнього ставлення до трагедії як до "високого" жанру,а до комедії як жанру "низького".
Фалічні пісні - ще одне джерело комедії.Вони також виконувалися під час весняних сільських свят родючості, і тональністю нагадували вже згадану пісню комосу. Їх виконувала процесія селян, які вже добре почастувалися Діонісовими дарами. тобто вином. Вони несли кошики з первістками сільськогосподарських плодів, деякі з них тримали в руках великі зображення символів плодючості - фали (дітородні органи), які символізували животворні сили природи, що пробуджувалися навесні.
Учасники процесії часто мастили собі обличчя виноградним суслом, одягали шкури тварин (цапів, баранів) та, імітуючи їхні рухи, жестами вітали прихід весни й перші теплі промені сонця. Усе це супроводжувалося співом розгульних, часто сороміцьких пісень, непристойність яких була зумовлена традиціями самого обряду.
Ця збуджена й галаслива юрба ряджених йшла по полях, заходила в селища, де її зустрічали натовпи святкуючих, частина яких також приєднувалася до процесії. Під час її руху могли розігруватися примітивні сценки, а якщо зустрічалася інша процесія, то виникали жартівливі суперечки чи сварки. З рядів ряджених лунали іронічні чи сатиричні вигуки, непристойності, когось називали на ім'я і соромили чи висміювали. Фалофори ("носії зображення фалів") мали право вибігати з рядів, лаяти чи сварити когось із присутніх глядачів. Іноді слово "комедія" ще й тлумачать як "сільська пісня".
Ще одне джерело - "викривальні куплети", які виконували зазвичай бідні мешканці сіл і полісів уночі, зміненим голосом(аби уникнути помсти) на відстані чутності біля помешкань тих,хто їх чимось образив.Іноді ці виконавці були талановитими промовцями, а їхні пісні досягали мети - "виховували" людей.Тож згодом урядовці Еллади почали заохочувати таких самородків до сторення комедій, адже драма в Елладі вважалася важливим засобом виховання демосу.
Арістотель визначив комедію як " наслідування поганим людям,проте не в усіх їхніх вадах, а в смішному вигляді" ("Поетика"р.5).Найбільшого розквіту еллінська комедія досягла в Афанах(у Аттиці), тому її називають аттичною.
Особл ком літ жанру:
- ком-драм твір, у якому за словами гумору і сатири розкрив негативні сусп. Та побутові явища.
-комічне виникає тоді, коли автор свідомо знижує своїх герої до певного сер рівня, що існує в житті
-герой ком немає відповідних якостей, однак претендує на певну значущість
-герой комедії завжди прагне розв свої проблеми способами, які не підх в дан випадку
-розвязка в комедії є повною протилежністю розвязки
