Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторна робота є 18




“ема: “опограф≥чно-геодезичн≥ вишукуванн€ та обстеженн€ в землевпор€дкуванн≥.

ћета: ќзнайомитись з основними групами геодезичних роб≥т при проведенн€ землевпор€дних роб≥т

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1. «наченн€ топографо-геодезичних вишукувань та обстежень в землевпор€дкуванн≥
2. ¬иди геодезичних роб≥т, що виконуютьс€ при землевпор€дкуванн≥
3. ћетоди ≥ прийоми проектуванн€ в землевпор€дкуванн≥

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

1. ¬иконанн€ землевпор€дних роб≥т, орган≥зац≥€ рац≥онального використанн€ та охорони земель, веденн€ державного земельного кадастру, проведенн€ землеустрою, мон≥торингу земель неможливо без €к≥сного геодезичного забезпеченн€. √еодезичн≥ матер≥али повинн≥ надавати повну ≥нформац≥ю про просторове положенн€ земельних д≥л€нок, њх природн≥й, господарський стан та правовий режим. ѕроведенн€ топографо-геодезичних обстежень ≥ вишукувань

Ї одним ≥з землевпор€дних д≥й, що включаютьс€ до землевпор€дкуванн€. ¬оно покликане забезпечити топограф≥чною основою у вигл€д≥ карт ≥ план≥в ≥нш≥ землевпор€дн≥ д≥њ:

1) утворенн€ нових, а також впор€дкуванн€ ≥снуючих землекористувань з усуненн€м черезсмужж€ та ≥нших незручностей у розташуванн≥ земель; уточненн€ ≥ зм≥на меж землекористувань на основ≥ схем районного плануванн€;

2) внутр≥шньогосподарську орган≥зац≥ю територ≥њ колгосп≥в, радгосп≥в та ≥нших с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ з введенн€м економ≥чно обірунтованих с≥возм≥ни та облаштуванн€м вс≥х ≥нших с≥льськогосподарських уг≥дь (с≥ножатей, пасовищ, сад≥в та ≥н.), а також розробку заход≥в боротьби з ероз≥Їю ірунт≥в;

3) ви€вленн€ нових земель дл€ с≥льськогосподарського та ≥ншого народногосподарського освоЇнн€;

4) в≥дведенн€ та вилученн€ земельних д≥л€нок;

5) встановленн€ ≥ зм≥на меж м≥ських, селищних та с≥льських населених пункт≥в;

6) проведенн€ ірунтових, геоботан≥чних та ≥нших обстежень та вишукувань.

“опограф≥чн≥ карти ≥ плани необх≥дн≥ дл€ проведенн€ державного земельного кадастру, що включаЇ дан≥ реЇстрац≥њ в землекористуванн≥, обл≥ку к≥лькост≥ та €кост≥ земель, бон≥туванн€ ірунт≥в та економ≥чноњ оц≥нки земель. ÷≥ дан≥ служать дл€ орган≥зац≥њ ефективного використанн€ земель та њх охорони, плануванн€ народного господарства, розм≥щенн€ ≥ спец≥ал≥зац≥њ с≥льськогосподарського виробництва, мел≥орац≥њ земель ≥ х≥м≥зац≥њ с≥льського господарства, а також ≥нших народногосподарських заход≥в, €к≥ пов'€зан≥ з використанн€м земель.

“опограф≥чн≥ карти ≥ плани необх≥дн≥ також дл€ проектуванн€ плану забудови с≥льських населених пункт≥в.

 ожне ≥з зазначених заход≥в та д≥й пред'€вл€Ї своњ вимоги до €кост≥, тобто до точност≥, повнот≥ ≥ детальност≥ топограф≥чних карт ≥ план≥в, показники €кост≥ визначають масштаб карти (плану) ≥ висоту перер≥зу рельЇфу, а масштаб карти ≥ площа, на €к≥й виконуютьс€ топографо-геодезичн≥ роботи, визначають види ≥ методи проведенн€ цих роб≥т.

“ому в наступних розд≥лах описуютьс€ види ≥ методи топографо-геодезичних роб≥т, характеристики њх точност≥, принципи вибору масштаб≥в карти ≥ висоти перер≥зу рельЇфу.

јле вимоги до точност≥ топограф≥чних карт ≥ план≥в пред'€вл€ютьс€ не т≥льки заходами або д≥€ми в ц≥лому, але ≥ окремими об'Їктами, €к≥ в≥дображаютьс€ або проектуютьс€ на картах ≥ планах в процес≥ проведенн€ заход≥в або д≥й.

ќсобливо велике число об'Їкт≥в проектуванн€ виникаЇ при складанн≥ землевпор€дних проект≥в. “ак, об'Їктами проектуванн€ при складанн≥ проект≥в м≥жгосподарського землеустрою Ї землекористуванн€ р≥зних п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й ≥ меж цих землекористувань. ѕри складанн≥ проект≥в внутр≥шньогосподарськоњ орган≥зац≥њ територ≥њ об'Їктами проектуванн€ Ї д≥л€нки, вид≥лен≥ дл€ населених пункт≥в, господарських (виробничих) центр≥в, дл€ окремих уг≥дь ≥ с≥возм≥н, пол≥в с≥возм≥н, л≥сов≥ смуги, бригадн≥, гуртов≥, пасовище-оборотн≥ та ≥нш≥ д≥л€нки, дороги, скотопрогони та ≥н.

¬имоги до точност≥ проектуванн€ об'Їкт≥в обумовлюють масштаби план≥в ≥ карт, що застосовуютьс€ при землеустроњ. “ак, дл€ складанн€ землевпор€дних проект≥в готують плани в масштабах зазвичай в≥д 1:5000 до 1:25000. ѕри великих роботах по м≥жгосподарському землеустрою (перевлаштуванн€ землекористуваннь в зонах великих водосховищ, канал≥в, ≥ригац≥йних систем) ≥нод≥ використовують карти масштаб≥в 1:50000 ≥ 1:100 000.

≤з проведенн€м внутр≥шньогосподарського землеустрою т≥сно пов'€зан≥ роботи з≥ складанн€ проект≥в плануванн€ с≥льських населених пункт≥в, г≥дромел≥оративних заход≥в (зрошенн€, осушенн€), г≥дротехн≥чних споруд (водозатримуюч≥ ≥ водов≥дв≥дн≥ вали, водозб≥рн≥ споруди, ставки, терасуванн€ схил≥в) ≥ ≥н. ƒл€ складанн€ цих проект≥в провод€тьс€ спец≥альн≥ вишукуванн€ ≥ готуЇтьс€ геодезична основа у вигл€д≥ план≥в б≥льш великого масштабу (в≥д 1: 500 до 1: 5000).

¬еликомасштабн≥ плани застосовуютьс€ також дл€ складанн€ спец≥альних проект≥в внутр≥шньогосподарськоњ орган≥зац≥њ територ≥њ сад≥в, €г≥дник≥в, виноградник≥в, комплексних проект≥в мел≥орац≥њ (зрошенн€, осушенн€) та орган≥зац≥њ територ≥њ.

 арти ≥ плани складаютьс€ на основ≥ р≥зного виду геодезичних зйомок, переважно аерофотозйомок. ” зв'€зку з≥ зм≥нами, в розташуванн≥ об'Їкт≥в зйомки (ситуац≥њ) на м≥сцевост≥, зникненн€м одних ≥ виникненн€м ≥нших виробл€ють пер≥одичне оновленн€ план≥в (карт), тобто складають нов≥ плани на основ≥ старих, або коригуванн€, в процес≥ €ких внос€ть в ≥снуюч≥ плани зм≥ни, €к≥ в≥дбуваютьс€ в ситуац≥њ.

¬ ход≥ проведенн€ земельноњ реформи в ”крањн≥ з'€вивс€ новий вид земельних в≥дносин, що базуЇтьс€ на р≥вноправност≥ форм ≥ охорон≥ прав власност≥ на землю. «емлекористуванн€ стало платним, узаконен≥ оренда ≥ операц≥њ з земельними д≥л€нками (куп≥вл€,продаж та ≥н.), формуЇтьс€ ринок земл≥ ≥ пов'€заноњ з нею нерухомост≥. ¬едетьс€ реЇстрац≥€ прав на землю ≥ права пост≥йного користуванн€ землею. ќсновними принципами системи управл≥нн€ земельними ресурсами €вл€Їтьс€: забезпеченн€ гарант≥њ права власност≥ на землю, визначенн€ правового статусу земл≥, забезпеченн€ рац≥онального використанн€ €к самоњ земл≥, так ≥ ≥нформац≥њ про землю.

√еодезична ≥нформац≥€ €вл€Їтьс€ важливим чинником дл€ вир≥шенн€ зазначених проблем. ¬≥д того наск≥льки рац≥онально вона буде представлена залежить повнота ≥ €к≥сть посл≥дуючих землевпор€дних роб≥т. Ќедостатн€ ≥ неточна ≥нформац≥€ приведе до помилкового визначенн€ вартост≥ земл≥ та значних помилок при оформленн≥ документ≥в на право власност≥ чи користуванн€ землею. ≤ навпаки, надм≥рна ≥нформац≥€ та п≥двищена точн≥сть виконанн€ геодезичних роб≥т, призведе до значного зб≥льшенн€ вартост≥ роб≥т. “обто Ї необх≥дн≥сть визначитись з об'Їмом картограф≥чноњ ≥нформац≥њ, встановити оптимальну точн≥сть геодезичних роб≥т при виконанн≥ роб≥т. ¬иход€чи з цього ≥ визначаЇтьс€ перел≥к питань що будуть вивчатис€ прот€гом курсу вивченн€ дисципл≥ни Ђ√еодезичн≥ роботи при землевпор€дкуванн≥ї.

2. –озгл€немо основн≥ види геодезичних роб≥т, €к≥ необх≥дно виконувати дл€ забезпеченн€ вс≥х землевпор€дних д≥й на сучасному етап≥:

- ѕобудова геодезичного зйомочного обгрунтуванн€ у вигл€д≥ типових систем трикутник≥в, пол≥гонометричних, теодол≥тних, тахеометричних, мензульних ≥ н≥вел≥рних ход≥в, зас≥чок з густотою ≥ точн≥стю в залежност≥ в≥д прийн€того масштабу зйомки ≥ висоти перер≥зу рельЇфу;

¬иконанн€ зйомок земноњ поверхн≥: аерофототопограф≥чн≥ (контурн≥, комб≥нован≥, стереотопограф≥чн≥), фототеодол≥тн≥, мензульн≥ (топограф≥чн≥ - з≥ зн≥манн€м рельЇфу, контурн≥), теодол≥тн≥, тахеометричн≥, н≥велюванн€ поверхн≥, р≥зних масштаб≥в ≥ з р≥зною висотою перер≥зу рельЇфу в залежност≥ в≥д вимог до точност≥ обстеженн€ ≥ проектуванн€ об'Їкт≥в;

ѕоновленн€ план≥в ≥ карт - складанн€ њх за результатами новоњ аерофотозйомки з використанн€м ≥снуючих матер≥ал≥в геодезичноњ основи ≥ старих зйомок. ” цьому випадку польов≥ роботи часто обмежуютьс€ маркуванн€м пункт≥в геодезичного обірунтуванн€, додатковим дешифруванн€м ≥ зйомкою контур≥в ситуац≥њ аерозн≥мк≥в, €к≥ не в≥добразилис€ або нещодавно зТ€вилис€, в≥дновленн€м, дешифруванн€м або зйомкою кордон≥в землекористуванн≥, €кщо њх не можливо з необх≥дною точн≥стю нанести на план (карту) за результатами попередн≥х зйомок;

 орегуванн€ план≥в ≥ карт - зйомка та нанесенн€ на ≥снуючий план (карту) обТЇкт≥в ≥ контур≥в ситуац≥њ, €к≥ з'€вилис€ ≥ зникли з плану.

ѕерерахован≥ чотири види геодезичних роб≥т виконуютьс€ за в≥дсутност≥ €к≥сних план≥в ≥ карт на територ≥ю землекористуванн≥, на €к≥й проводитьс€ землеустр≥й;

- —кладанн€ ≥ оформленн€ план≥в ≥ карт на основ≥ виконаних зйомок та переведенн€ њх в цифрову форму;

- ¬изначенн€ загальних площ землекористувач≥в та землевласник≥в,
площ уг≥дь з складанн€м експл≥кац≥њ.

- —кладанн€ проектних план≥в - коп≥й з план≥в ≥ карт.

- ѕопереднЇ (еск≥зне) проектуванн€ об'Їкт≥в;

- “ехн≥чне проектуванн€ об'Їкт≥в;

- ѕ≥дготовка до перенесенн€ проекту в натуру;

- ѕеренесенн€ проекту на м≥сцев≥сть;

- ¬иконавч≥ зйомки;

- Ќагл€д за деформац≥Їю та ос≥данн€м споруд.

¬иконавч≥ зйомки, €к≥ виробл€ютьс€ з метою контролю за правильн≥стю перенесенн€ проекту в натуру ≥ його зд≥йсненн€, не вимагають особливого опису, так €к виконуютьс€ засобами ≥ методами, €к≥ застосовуютьс€ при ≥нших зйомках.

—постереженн€ за деформац≥Їю ≥ опадами споруд, направлен≥ на попередженн€ можливих њх руйнувань, Ї спец≥альними питанн€ми ≥нженерноњ геодез≥њ, тому в ц≥й книз≥ вони не розгл€даютьс€.

3. —кладанн€ попередн≥х (еск≥зних) проект≥в. —кладанн€ проекту, а пот≥м перенесенн€ його в натуру - це процес зворотн≥й до зйомки ≥ складанн€ плану.

ѕроект землевпор€дкуванн€ складаЇтьс€ у в≥дпов≥дност≥ з перспективним планом розвитку кожного конкретного п≥дприЇмства або волод≥нн€ земл≥ з урахуванн€м економ≥чних та природних умов.

ѕерш≥ проектн≥ р≥шенн€ робл€ть наближено, по можливост≥ простими техн≥чними засобами ≥ способами, щоб швидше отримати попереднЇ граф≥чне оформленн€, спочатку в загальних рисах, а пот≥м в детал€х. “ому проекти землевпор€дкуванн€ розробл€ють, €к правило, в два прийоми, дв≥ стад≥њ: 1-ша - складанн€ попереднього або еск≥зного проекту; 2-га - складанн€ к≥нцевого або техн≥чного проекту.

≈ск≥зний проект складаЇтьс€ на тому ж плановому матер≥ал≥, на €кому складаЇтьс€ ≥ техн≥чний проект. ѕроектуванн€ об'Їкт≥в виконують за допомогою план≥метра - при одному обвод≥ д≥л€нки, €ку проектують, а також за допомогою номограм ≥ палеток. ѕлощ≥ д≥л€нок, що проектуютьс€, на еск≥зному проект≥ даютьс€ округлен≥: крупних - до 1 га, а середн≥х та др≥бних до 0,5 га. «астосовують також граф≥чний спос≥б проектуванн€, округлюючи значенн€ розм≥р≥в стор≥н, вз€тих з плану до 1 ≥ нав≥ть до 10 м, ≥ користуючись при обчисленн€х логарифм≥чною л≥н≥йкою. ѕлощ≥ проектованих д≥л€нок на еск≥зному проект≥ показують округлен≥: великих - до 1 га, а середн≥х ≥ др≥бних - до 0,5 га при масштаб≥ плану 10 000 ≥ до 1 га - при масштаб≥ 1: 25 000.

ѕлощ≥ д≥л€нок, що мають форму трапец≥њ, обчислюють по висот≥ ≥ середньоњ л≥н≥њ, а проектують (визначають висоту) - по задан≥й пло щади ≥ середньоњ л≥н≥њ, вз€тоњ з плану.

ƒл€ трикутника по висот≥ ≥ п≥дстав≥ отримують подв≥йну площу. ѕлощ≥ многокутник≥в обчислюють по частинах, розбивши њх на трикутники ≥ трапец≥њ.  ривол≥н≥йн≥ ф≥гури оком≥рно призвод€ть до пр€мол≥н≥йним.

як показали досл≥дженн€, в≥дносна помилка проектуванн€ ≥ обчисленн€ площ ц≥Їњ номограмою становить близько 1 / 150 на д≥льниц€х до 8-10 см 2 ≥ 1 / 200 - 1 / 250 - на б≥льших площах.

ѕопередн≥ загальн≥ начерки проекту ≥нод≥ робл€ть нав≥ть оком≥рно, а пот≥м, переконавшись у господарськ≥й доц≥льно р≥зниц≥ планованого розм≥щенн€, уточнюють розташуванн€ частин ≥ ≥нших елемент≥в орган≥зац≥њ територ≥њ, користуючись викладеними прийомами.

—пособи та правила складанн€ техн≥чних проект≥в. “ехн≥чн≥ проекти складають на основ≥ зак≥нчених еск≥зних проект≥в, обговорених ≥ перев≥рених у в≥дношенн≥ господарськоњ доц≥льност≥ та юридичноњ правильност≥.

¬ залежност≥ в≥д виробничих вимог ≥ точност≥ розм≥щенн€ л≥н≥йних елемент≥в проектуванн€ ≥ площ, њх конф≥гурац≥њ та на€вн≥сть геодезичних даних по границ€х земельних масив≥в застосовуютьс€ наступн≥ способи проектуванн€:

- граф≥чний - за л≥н≥йними величинами, вим≥р€ними на план≥;

- механ≥чний - при допомоз≥ план≥метра, д≥штайзера та ≈¬ћ;

- анал≥тичний - по л≥н≥йним та кутовим величинам, вим≥р€ними на м≥сцевост≥, або ж по њх функц≥€м (координатам).

 р≥м того, при складанн≥ проекту застосовують:

Ц наближений анал≥тичний спос≥б проектуванн€,

Ц графоанал≥тичний.

¬ажливою умовою застосуванн€ того чи ≥ншого способу створенн€ проекту землеустрою Ї господарське значенн€ проектованих д≥л€нок, њх площ≥ та характер кордон≥в.

“ехн≥чно проектуванн€ д≥л€нок €вл€Їтьс€ д≥Їю оберненою визначенню площ. якщо п≥д час обрахуванн€ площ визначаютьс€ площ≥ ф≥гур на план≥, то п≥д час проектуванн€ визначаютьс€ положенн€ л≥н≥й, що обмежують ф≥гуру на план≥ у в≥дпов≥дност≥ з заданою площею. ¬насл≥док цього точн≥сть проектуванн€ може бути приблизно прир≥вн€на до точност≥ обчисленн€ площ.

ѕроектуванн€ також, €к ≥ визначенн€ площ, виконують, керуючись правилом - в≥д загального до часткового, тобто групами д≥л€нок, п≥сл€ чого в кожн≥й груп≥ проектують окрем≥ д≥л€нки.

ƒл€ того, щоб своЇчасно знайти груб≥ помилки, використовують поточний контроль правильност≥ проектуванн€ д≥л€нок.

ѕроектуванн€ граф≥чним способом. √раф≥чним способом д≥л€нки, €к правило, проектують шл€хом вирахуванн€ площ≥ попередньо запроектованоњ д≥л€нки, п≥сл€ чого проектують в≥др≥зку або прир≥зку до завданоњ площ≥. ѕри цьому попередньо запроектована площа вираховуЇтьс€ план≥метром або анал≥тичним способом. ¬≥др≥зки ≥ прир≥зки проектують трикутником або трапец≥Їю в залежност≥ в≥д умов до направленн€ проектноњ л≥н≥њ.

ѕроектуванн€ трикутником - виконують в тому випадку, коли проектна л≥н≥€ повинна проходити через €кусь визначену точку, при цьому по завдан≥й площ≥ ≥ в≥дом≥й висот≥ (чи основ≥) визначають основу (чи висоту) трикутника.

ѕроектуванн€ трапец≥Їю - виконують, €кщо проектна л≥н≥€ повинна проходити паралельно завданому направленню; в цьому випадку по завдан≥й площ≥ ≥ середн≥й л≥н≥њ ц≥Їњ трапец≥њ, визначен≥й по плану, вираховують висоту трапец≥њ, а пот≥м њњ боков≥ сторони. ѕроектуванн€ трапец≥Їю менш зручн≥ше ≥ менш точн≥ше, н≥ж трикутником. —кладн≥сть вир≥шенн€ задач≥ пол€гаЇ в необх≥дност≥ досить точного визначенн€ на план≥ довжини середньоњ л≥н≥њ, оск≥льки положенн€ њњ нев≥доме, так €к нев≥дома висота. ќтримане значенн€ висоти може вважатись к≥нцевим, €кщо розходженн€ його з значенн€м попередньоњ висоти не перевищуЇ величину граф≥чноњ точност≥; в протилежному випадку знаход€ть нове значенн€ середньоњ л≥н≥њ ≥ в≥дпов≥дно - нове значенн€ висоти. –озходженн€ к≥нцевоњ довжини середньоњ л≥н≥њ ≥ поперечноњ не допускають б≥льше подвоЇноњ граф≥чноњ точност≥.

« розгл€нутих приклад≥в проектуванн€ трикутником ≥ трапец≥Їю видно, що проектуванн€ трикутником точн≥ше, так €к необх≥дн≥ дан≥ дл€ перенесенн€ проекту в натуру отримують шл€хом вирахувань, тод≥, коли при проектуванн≥ трапец≥Їю проектн≥ в≥др≥зки необх≥дно визначати по плану.

ќкрем≥ випадки проектуванн€ граф≥чним способом. ƒ≥л€нки, €к≥ мають довг≥ паралельн≥ сторони, при використанн≥ граф≥чного способу, проектують, €к правило, трапец≥€ми. ¬ випадку, коли квартал маЇ форму пр€мокутника, ширину д≥л€нок отримують пропорц≥йно њх площам, ≥ проектуванн€ ведуть шл€хом розрахунк≥в.

ѕроектуванн€ д≥л€нок трапец≥€ми, коли квартал маЇ форму трапец≥њ, може виконуватись по способу, €кий розгл€давс€ у попередньому параграф≥, при цьому кожна д≥л€нка проектуЇтьс€ самост≥йно. ƒл€ цього задану площу кожноњ запроектованоњ д≥л€нки д≥л€ть на свою середню л≥н≥ю чи подв≥йну завдану площу д≥л€ть на суму основ трапец≥њ.

¬ результат≥ проектуванн€ одержують висоти окремих трапец≥й h1 h2 h3,... €к≥ в≥дкладають по л≥н≥њ посл≥довно h1, h1+ h2, h1+ h2+ h3 ≥ т.д. ≥ п≥сл€ проектуванн€ останньоњ д≥л€нки перев≥р€Їтьс€ сума висот.

якщо к≥льк≥сть д≥л€нок складаЇ 8-10, кут, створений продовженн€м бокових стор≥н трапец≥й, менше 30∞, а в≥дношенн€ довжини д≥л€нок до њх, ширини дор≥внюЇ 5, то розходженн€ в сум≥ висот h1+ +h2+ h3... з загальною висотою не повинно перевищувати величини потроЇноњ граф≥чноњ точност≥ (0,3 мм, на план≥).

ѕроектуванн€ д≥л€нок механ≥чним способом. √раф≥чний та анал≥тичний способи проектуванн€ зручн≥ лише в тому випадку, коли д≥л€нки мають невелику к≥льк≥сть поворот≥в, ≥ проектуванн€ не потребуЇ значних витрат часу на виробництво вирахувань. ѕри велик≥й ламаност≥ кордон≥в контур≥в використанн€ план≥метра робить процес проектуванн€ б≥льш простим та ефективним, внасл≥док чого механ≥чний спос≥б проектуванн€ д≥л€нок при допомоз≥ план≥метра найб≥льш розповсюджений.

јле проектуванн€ д≥л€нок т≥льки план≥метрами не виконують, тому що план≥метр - прилад, €кий по задан≥й площ≥ ≥ одному л≥н≥йному вим≥ру не даЇ можливост≥ визначити ≥нший л≥н≥йний вим≥р.

÷€ обставина викликаЇ необх≥дн≥сть виконувати проектуванн€ посл≥довними наближенн€ми до тих п≥р, поки величина в≥дсутньоњ площ≥ до заданоњ, або надлишок проти проектноњ площ≥ не буде перевищувати величину допущеноњ похибки визначенн€ площ≥.

ўоб виключити велику к≥льк≥сть наближень п≥д час проектуванн€, механ≥чний спос≥б використовують в комб≥нац≥њ з граф≥чним, тобто план≥метром вим≥рюють площу д≥л€нки, запроектовану на око, в≥др≥зку чи прир≥зку проектують граф≥чним способом, трикутником або трапец≥Їю в залежност≥ в≥д умов проектуванн€.

” цьому випадку похибка проектуванн€ д≥л€нки буде складатис€ з похибки визначенн€ попередньо спроектованоњ план≥метром площ≥ та похибки проектуванн€ в≥др≥зки або прир≥зки граф≥чним способом. ќднак, точн≥сть визначенн€ площ≥ план≥метром менша, н≥ж граф≥чним способом. ѕохибки проектуванн€ прир≥зок або в≥др≥зок внос€ть малу долю похибки в загальну похибку проектованоњ площ≥, тому похибки проектуванн€ д≥л€нок план≥метром можна вважати приблизно р≥вними похибкам визначенн€ площ план≥метром.

¬ умовах др≥бноконтурних ситуац≥њ площ≥ окремих контур≥в часто бувають менше площ проектованих д≥л€нок (пол≥в с≥возм≥н). ” цьому випадку проектований д≥л€нка може складатис€ з дек≥лькох контур≥в ≥ проектуванн€ пол≥в зводитьс€ до набору контур≥в, щоб отримати потр≥бну площу пол€. ѕри цьому б≥льш велик≥ контури р≥лл≥ ≥нод≥ будуть розд≥лен≥ межами пол≥в.

ѕри механ≥чному способ≥ проектуванн€ ран≥ше обчислен≥ площ≥ контур≥в не зм≥нюють, тому площ≥ частин контур≥в, под≥люваних проектноњ кордоном, пов'€зують в площ≥ цього контуру.

„≥тк≥сть ≥ €сн≥сть складанн€ схем ≥ надпис≥в забезпечуЇ правильн≥сть складанн€ експл≥кац≥й та робочого рисунка дл€ перенесенн€ проекту в натуру..

ѕроектуванн€ д≥л€нок анал≥тичним способом. ѕ≥д час проектуванн€ анал≥тичним способом розрахунки виконують по вим≥р€ним кутовим та л≥н≥йним величинам.

јнал≥тичне проектуванн€ супроводжуЇтьс€ досить складними обчисленн€ми ≥ вимагаЇ б≥льше часу та уваги, н≥ж проектуванн€ граф≥чним способом або за допомогою план≥метра. “ому при проектуванн≥ користуютьс€ переважно цими простими способами, хоча вони в багатьох випадках не забезпечують необх≥дну точн≥сть.

якщо врахувати неточн≥сть вих≥дних даних ≥ неминуч≥ похибки у наступних вим≥рах при перенесенн≥ проекту в натуру, то зам≥сть складних формул ≥ прийом≥в анал≥тичного проектуванн€ можна застосовувати б≥льш прост≥, що дають наближенн≥, але ц≥лком прийн€тн≥ дл€ практичних ц≥лей результати. ћожна прийн€ти, що ц≥й умов≥ будуть в≥дпов≥дати вс≥ прийоми наближеного визначенн€ висот проектованих д≥л€нок у форм≥ трапец≥й ≥ довжин њх паралельних стор≥н, €кщо похибки в розрахунках не будуть перевищувати 1: 1000 - 1: 1500 визначених величин.

ƒо найб≥льш простих випадк≥в анал≥тичного проектуванн€ в≥дноситьс€ проектуванн€ пр€мокутник≥в ≥ паралелограм≥в, €ке зводитьс€ до д≥ленн€ двох паралельних стор≥н масиву на в≥др≥зки, пропорц≥ональн≥ заданим площам. ÷е проектуванн€ можна виконувати безпосередньо в натур≥.

«начно складн≥ш≥ розрахунки стор≥н проектних д≥л€нок, що мають форму трапец≥њ, неправильних чотирикутник≥в, п'€тикутник≥в та ≥н.

ѕри велик≥й к≥лькост≥ стор≥н д≥л€нки, що проектуЇтьс€, спочатку визначають площу €коњ-небудь частини спроектованоњ д≥л€нки, а пот≥м проектують прир≥зку або в≥др≥зку. “ому п≥д час анал≥тичного способу застосовують формули €к дл€ вирахуванн€ площ, так ≥ дл€ проектуванн€.

ѕри анал≥тичному проектуванн≥ дуже часто доводитьс€ вир≥шувати пр€м≥ та обернен≥ геодезичн≥ задач≥, а також визначати координати точок перетину двох пр€мих, координати двох к≥нц≥в €ких в≥дом≥, а також в≥дом≥ њх дирекц≥йн≥ кути.

ѕрийоми проектуванн€ д≥л€нок анал≥тичним способом. ѕроектувати анал≥тичним способом можна до складанн€ плану (по схематичному кресленню, на €кому надписан≥ кути та л≥н≥њ), користуючись в≥дом≥стю координат дл€ вирахуванн€ площ. ќднак, проектуванн€ виконують на проектному план≥, щоб перев≥р€ти за ним значенн€ кут≥в м≥ж л≥н≥€ми, довжин л≥н≥й ≥ дирекц≥йних кут≥в, €к≥ отримують в процес≥ вираховувань.

ѕроектуванн€ д≥л€нки анал≥тичним способом в один прийом виконують лише в тих випадках, €кщо вона маЇ форму трикутника або чотирикутника. ¬ ус≥х ≥нших випадках анал≥тичним способом визначають площу попередньо нам≥ченоњ д≥л€нки, п≥сл€ чого проектують зайву або недостатню до проектноњ площу.

ѕ≥д час проектуванн€ анал≥тичним способом ус≥ величини площ, а також добуток стор≥н ≥ ≥н.) виражають в квадратних метрах, округлюючи њх до ц≥лих одиниць.

ѕриклади б≥льш складних випадк≥в анал≥тичного проектуванн€. ¬ частин≥ землекористуванн€ з зламаними межами необх≥дно запроектувати два пол€ –≤≤ так щоб меж≥ пол≥в були паралельн≥ завдан≥й сторон≥. ¬≥дом≥ координати ус≥х точок, дирекц≥йн≥ кути ≥ горизонтальн≥ прокладанн€. ѕо еск≥зному проекту залежно в≥д розм≥щенн€ меж пол≥в ≥ вибирають способи њх проектуванн€ при складанн≥ проекту.

ƒана задача може мати три вар≥анти р≥шенн€:

1) шл€хом вирахуванн€ площ трапец≥й, що складають даний пол≥гон, з наступним проектуванн€м прир≥зок або в≥др≥зок дл€ отриманн€ площ –≤, ≤≤.

«а цими формулами вираховують площ≥ секц≥й, що виход€ть за меж≥ ц≥лих квадрат≥в координатноњ с≥тки.  ≥нцева площа д≥л€нки буде:

–=–0+–а1+–а2+–а«+–а4

 онтрольн≥ питанн€ дл€ самоперев≥рки

1. ќсновн≥ етапи топографо-геодезичних роб≥т у землевпор€дкуванн≥

2. ќснов≥ групи прийом≥в проектуванн€ д≥л€нок в землевпор€дкуванн≥.

3. ќсновн≥ види геодезичних роб≥т у землевпор€дкуванн≥.

4. ’ронолог≥€ практиних геодезичних роб≥т у землевпордкуванн≥.

5. √еодезична мережа та њњ икоританн€ у землевпордкуванн≥.

6. ¬ипадки геодезичного проектуванн€ на р≥зних р≥внех земелевпордкуванн€ та кадастру.

7. —пособи оц≥нки точност≥ геодезичних роб≥т у землевпордкуванн≥

–екомендована л≥тература

1. √еодез≥€. “ерм≥ни та визначенн€. ƒ—“” 2393-94. Ц  .: ƒержстандарт ”крањни, 1994. Ц 64 с.

2. ≤нженерна геодез≥€: Ќауково-техн≥чний зб≥рник //  Ќ” буд≥вництва ≥ арх≥тектури. Ц ињв, 1999. ¬ипуск 41. -223 с.

3. ≤нженерна геодез≥€ [“екст]: науково-техн≥чний зб≥рник. «аснований у 1965 роц≥. ¬ип. 54/ ¬≥дпов. ред. —. ѕ. ¬ойтенко. Ц  .:  Ќ”—ј, 2008. Ц 332 с.

4.  артограф≥€. “ерм≥ни та визначенн€ // ƒ—“” 2754-94. Ц  ињв: ƒержстандарт ”крањни, 1994. Ц 95 с.

5. Ћевицкий ».ё., –ыбалко —.¬. «емельнокадастрова€ информаци€ и принципы ее картографировани€ // ѕроблемы геоинформатики: “ез. докл. респ. науч. конф., “арту- €эрику, 22-23 сент. 1983. Ц “арту, 1983. Ц —. 32-33.

6. ћетоди дистанц≥йного зондуванн€ «емл≥: ћетодичний пос≥бник дл€ студ. напр€му Ђ√еодез≥€, картограф≥€ та землевпор€дкуванн€ї вуз≥в III-IV р≥вн≥в акредитац≥њ/ ”клад.: —. —.  охан, ≤. ѕ. ѕол≥щук; Ќац≥ональний аграрний ун≥верситет ( .). Ц ., 2006. -136 с.

7. —уворов ј. . “опологические методы разработки картографических зображений.- ћ.: »√ јЌ ———–, 1987.- 209 с.

8. —ухов ¬.». ёровский я.»., Ќикишов ћ.»., Ћиодт √.Ќ., —ергунин ≈.Ќ. —ельскохоз€йственное картографирование. Ц ћ.:  олос, 1970. Ц »зд. 3-е. Ц 304 с.

9. Ўевченко ¬.ќ. ћедико-географ≥чне картографуванн€ територ≥њ ”крањни. Ц  ињв: Ќаук. думка, 1994.- 158 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2288 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

338 - | 281 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.049 с.