Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторна робота є 15




“ема: ќбробка журналу н≥велюванн€. ѕобудова проф≥лю м≥сцевост≥

ћета: ќзнайомитись з методолог≥Їю геометричного н≥велюванн€ та способ≥в його зд≥йсненн€, пор€дком обробки журналу н≥велюванн€.Ќавчитис€ зд≥йснювати увТ€зку н≥вел≥рного ходу, обчислювати висоти звТ€зуючи точок через перевищенн€, будувати проф≥ль м≥сцевост≥ за результатами геометричного н≥велюванн€.

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1. ћетодолог≥€ зд≥йсненн€ геометричного н≥велюванн€ м≥сцевост≥
2. ѕол≥довн≥сть заповненн€ та кальул€ц≥њ журналу н≥велюванн€

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

 

1. Ќ≥велюванн€ - це сукупн≥сть вим≥pювальних pоб≥т з визначенн€ пеpевищень м≥ж точками м≥сцевост≥, конструкц≥й споруд ≥ т. ≥.

√еометpичне н≥велюванн€ - це метод вим≥pюванн€ пеpевищенн€ за допомогою гоpизонтального в≥зирного пpомен€ зоровоњ труби. (pис. 1). Ќехай м≥ж точками AB м≥сцевост≥ необх≥дно визначити пеpевищенн€ hBA. ¬ точках AB встановлюють пp€мовисно pейки ≥ за допомогою гоpизонтального пpомен€ в≥зуванн€ беpуть в≥дл≥ки по pейкам аb.

ѕеpевищенн€ hBA. точки A в≥дносно точки B визначають €к p≥зницю в≥дл≥к≥в за формулою:

hBA = a - b (8.1)

  –ис. 1. —хема геометричного н≥велюванн€ з середини.

 

√оpизонтальний пpом≥нь у пpостоp≥ pеал≥зуЇтьс€ спец≥альним пpиладом - н≥вел≥pом.

–озp≥зн€ють два способи геометpичного н≥велюванн€: н≥велюванн€ ≥з сеpедини ≥ н≥велюванн€ впеpед.

Ќ≥велюванн€ з середини. ѕ≥д час н≥велюванн€ ≥з сеpедини н≥вел≥p встановлюЇтьс€ м≥ж точками AB пpиблизно на однаков≥й в≥ддал≥ в≥д pейок (pис. 1). якщо точку A вважають задньою, а точку B пеpедньою, то пеpевищенн€ обчислюють за фоpмулою). “аким чином, п≥д час н≥велюванн€ з сеpедини пеpевищенн€ м≥ж точками доp≥внюЇ: "задн≥й в≥дл≥к" м≥нус "пеpедн≥й в≥дл≥к". якщо пеpедн€ точка вища, то hBA > 0, у пpотилежному випадку hBA < 0.

Ќ≥велюванн€ вперед. ѕ≥д час н≥велюванн€ впеpед н≥вел≥p встановлюють поблизу точки так, щоб його обТЇктив або окул€p знаходились над точкою A (pис. 2).

 

–ис. 2. —хема н≥велюванн€ вперед.

ѕpивод€ть в≥зиpний пpом≥нь у гоpизонтальне положенн€. ¬им≥рюють висоту i в≥зиpного пpоменю над точкою A. ƒл€ цього на точку встановлюють пp€мовисно pейку ≥ pозгл€дають њњ чеpез обТЇктив н≥вел≥pа (pис. 3 а).

 

–ис. 3. —хема вим≥рюванн€ висоти приладу.

Ќа pейц≥ гостpо застpуганим ол≥вцем в≥дм≥чають центp зобpаженн€ окул€pа, побудованого обТЇктивом (pис. 3 б), за €ким беpуть в≥дл≥к i. ¬становлюють pейку на точку B ≥ пpи гоpизонтальному пpомен≥ в≥зуванн€ беpуть в≥дл≥к b (див. рис. 2).

ѕеревищенн€ hBA визначають €к p≥зницю висоти пpиладу i та в≥дл≥ку по pейц≥ b з формули

hBA = i Ц b.

якщо в≥дома висота точки A, то висоту точки B, можна обчислити за фоpмулою:

HB = HA+ hBA,

де HB, HA - висоти точок AB в≥дпов≥дно.

“обто, висота наступноњ точки доp≥внюЇ висот≥ попеpедньоњ точки плюс пеpевищенн€ м≥ж ними (див. рис. 1).

¬исоту точки B можна обчислити ≥ншим способом, а саме - чеpез гоpизонт пpиладу (pис. 1).

√оpизонт пpиладу (√ѕ) - це висота в≥зиpного променю в≥дносно p≥вневоњ повеpхн≥. ¬она обчислюЇтьс€ за фоpмулою:

√ѕ = HA + a

або

√ѕ = HA + i

де HA - висота точки ј в≥дносно р≥внево≥ або умовноњ поверхн≥;

a - в≥дл≥к по рейц≥; i - висота приладу.

“аким чином √ѕ доp≥внюЇ висот≥ точки плюс в≥дл≥к по pейц≥, встановлен≥й на ц≥й точц≥. ¬исота точки B обчислюЇтьс€ за формулою:

HB = √ѕ - b

тобто висота точки B доp≥внюЇ √ѕ м≥нус в≥дл≥к b по pейц≥ на ц≥й точц≥.

ћетодика техн≥чного н≥велюванн€. ѕpи пеpедач≥ висоти H з точки A на ≥ншу точку B, €кщо вони знаход€тьс€ на невелик≥й в≥ддал≥ одна в≥д одноњ (100-300 м) ≥ в межах видимост≥, пеpевищенн€ м≥ж точками визначають з одного встановленн€ н≥вел≥pа, способом н≥велюванн€ з "сеpедини". ѕpи пеpедач≥ висоти на значну в≥ддаль або пpи великих схилах м≥сцевост≥ застосовують посл≥довне н≥велюванн€, коли викоpистовують дек≥лька станц≥й н≥вел≥pа, €к≥ утвоpюють у сукупност≥ х≥д (pис. 4). ѕ≥сл€ того, €к на станц≥њ I вз€т≥ в≥дл≥ки a1 за задньою pейкою R1 ≥ b1 - за пеpедньою pейкою R2 i обчисленепеpевищенн€ h1, н≥вел≥p встановлюють на станц≥њ II. «адню pейку R1 з початковоњ точки A пеpенос€ть на точку 2 (пеpедню).

«нову беpуть в≥дл≥ки a2 за pейкою R2, тепеp вже задньою, ≥ b2 за пеpедньою ≥ т.д. до к≥нцевоњ точки B. “очка 1 п≥д час н≥велюванн€ з≥ станц≥њ I Ї пеpедньою, а п≥д час н≥велюванн€ з≥ станц≥њ II - задньою. јналог≥чно точка 2 п≥д час н≥велюванн€ з≥ станц≥њ II Ї пеpедньою, а з≥ станц≥њ III - задньою. “очки, загальн≥ дл€ двох сум≥жних станц≥й, називають сполучними (точки 1, 2, 3, 4). ѕеpевищенн€ h м≥ж сполучними точками у н≥вел≥pному ход≥ обчислюють за формулами:

ѕеpевищенн€ h¬ј точки B над точкою A обчислюють €к суму пеpевищень м≥ж ус≥ма точками ходу:

.

¬исоту к≥нцевоњ точки B можна обчислити за фоpмулою:

HB = HA+ hBA

–ис. 4. ѕосл≥довне або поздовжнЇ н≥велюванн€.

–обота на станц≥њ. ѕpи виконанн≥ техн≥чного н≥велюванн€ н≥вел≥p встановлюють пpиблизно на p≥вн≥й в≥ддал≥ до задньоњ та пеpедньоњ pейок, пpивод€ть в≥сь обеpтанн€ пpиладу у пp€мовисне положенн€ за кpуглим p≥внем обеpтанн€м п≥дйомних гвинт≥в (у н≥вел≥pах 2Ќ-10Ћ, Ќ-10 Ћ) або нахилом pуко€тки (у н≥вел≥pах Ќ“). ѕ≥сл€ цього виконують в≥дл≥ки за pейками в такий посл≥довност≥:

а) в≥зують на задню рейку. „≥тке зобpаженн€ pейки ≥ с≥тки ниток отpимують обеpтанн€м головки фокусуючого пpистpою ≥ окул€pного к≥льц€. «а допомогою елевац≥йного гвинта сум≥щають зобpаженн€ к≥нц≥в бульбашки цил≥ндpичного p≥вн€;

б) беpуть в≥дл≥к по чоpн≥й стоpон≥ pейки з точн≥стю до 1 мм з оц≥нкою под≥лки "на око" по сеpедн≥й нитц≥ ≥ записують отpимане значенн€, напpиклад, 0440 в жуpнал геометpичного н≥велюванн€ (pис.8.24);

в) в≥зують на пеpедню pейку, повтоpюють д≥њ пункт≥в а, б. Ќехай в≥дл≥к по чоpн≥й стоpон≥ пеpедньоњ pейки дор≥внюЇ 2080. Ќе зм≥нюючи положенн€ в≥зиpноњ тpуби н≥вел≥pа, беpуть в≥дл≥к по чеpвон≥й стоpон≥ пеpедньоњ pейки - 6858;

г) в≥зують на задню pейку ≥ повтоpюють д≥њ пункту а. Ѕеpуть в≥дл≥к по чеpвон≥й стоpон≥ задньоњ pейки -5220.

”с≥ чотиpи в≥дл≥ки повинн≥ бути записан≥ в жуpнал. ќбчислюють пеpевищенн€ з в≥дл≥к≥в по чоpн≥й та чеpвон≥й стоpонах pейок за фоpмулою hBA = a - b. якщо виконуЇтьс€ умова:

мм

то обчислюють сеpедню величину пеpевищенн€ на станц≥њ. ¬ наведеному пpиклад≥ (pис.8.24) отримаЇмо:

= 0440 - 2080 = -1640мм;

= 5220 - 6858 = -1638мм.

ѕерев≥рка виконанн€ умови:

½1640 - 1638½ = 2мм.

”мова виконуЇтьс€, тобто 2мм< 5мм. ќбчислюють середнЇ значенн€ перевищенн€:

= -1639мм.

ѕ≥д час pоб≥т на станц≥њ н≥вел≥pом з компенсатоpом поp€док вз€тт€ в≥дл≥к≥в за pейками може бути ≥ншим:

а) в≥зують на задню pейку - беpуть в≥дл≥ки по чоpн≥й та чеpвон≥й стоpонах pейки;

б) в≥зують на пеpедню pейку Ц беруть в≥дл≥ки по чоpн≥й та чеpвон≥й стоpонах рейки. ѕодальш≥ розрахунки виконують за правилами, €к≥ вже описан≥ вище.

є станц≥й є п≥кет≥в ¬≥дл≥ки по рейц≥, мм ѕеревищенн€, мм √оризонт приладу, м ¬исоти, м
«адн≥й ѕром≥жний ѕередн≥й ѕ h = «-ѕ —ереднЇ
«
  ј 0440(1)*            
  5220(4)     -1640(5) -1639(7)    
        2080(2) -1638(6)      
        6858(3)        
                 

*ѕрим≥тка: (1)......(7) Ц посл≥довн≥сть виконанн€ операц≥й

–ис. 5. —тор≥нка журналу техн≥чного (геометричного) н≥велюванн€.

«обpаженн€ pейки у н≥вел≥pа Ќ-10Ћ зворотне. ¬≥дл≥ки по pейц≥, встановлен≥й на точц≥ "нулем" униз, будуть зб≥льшуватись у пол≥ зоpу окул€pа звеpху вниз. «обpаженн€ pейки у н≥вел≥p≥ Ќ-10 Ћ пp€ме. ¬≥дл≥ки по pейц≥ у пол≥ зоpу окул€pа зб≥льшуЇтьс€ знизу ввеpх (див. рис. 8.16). ¬≥ддал≥ в≥д н≥вел≥pа до pейок не повинн≥ пеpевищувати 150 м ≥ по можливост≥ повинн≥ бути p≥вними. Ќ≥велюванн€ виконують в одному напp€мку.

2. ќбробка журналу н≥велюванн€. ѕри виконанн≥ геометричного н≥велюванн€ особливу увагу сл≥д звертати на сутн≥сть ≥ формули геометричного н≥велюванн€, на проведенн€ н≥велюванн€ поверхн≥ та обробку його результат≥в, на побудову проф≥лю м≥сцевост≥. ќбробка результат≥в польових вим≥рювань складаЇтьс€ з перев≥рки польових журнал≥в, обчисленн€ висот точок проф≥лю ≥ викреслюванн€ проф≥лю (табл. 1).

ѕрактичне завданн€:

1. ¬иписати в журнал н≥велюванн€ номери станц≥й ≥ п≥кет≥в точок.

2.¬иписати в≥дл≥ки по рейках у графи журналу Узадн≥Ф, Упередн≥Ф. ƒл€ контролю в≥дл≥ки на кожн≥й станц≥њ берутьс€ по чорн≥й ≥ червон≥й сторонах рейки.

3. ¬ирахувати на кожн≥й станц≥њ перевищенн€ м≥ж звТ€зуючими п≥кетами:

де а Ц в≥дл≥к по задн≥й рейц≥,

b Ц в≥дл≥к по передн≥й рейц≥,

Ц перевищенн€, вирахуване по чорн≥й сторон≥ рейки,

 

Ц перевищенн€, вирахуване по червон≥й сторон≥ рейки.

4. ¬ирахувати середнЇ перевищенн€:

 

 

5. ¬ирахувати невТ€зку ходу в перевищенн≥ м≥ж н≥вел≥рним ходом ≥ р≥зницею в≥дм≥ток репер≥в, м≥ж €кими прокладено н≥вел≥рний х≥д:

а) п≥драховують суму вс≥х середн≥х перевищень ходу, ;

б) дл€ зд≥йсненн€ постор≥нкового контролю знаход€ть суми вс≥х чисел у в≥дпов≥дних графах журналу н≥велюванн€ м≥сцевост≥.  онтролем правильност≥ обчислень на кожн≥й стор≥нц≥ журналу Ї додержанн€ р≥вностей

 

 

де сума вс≥х задн≥х в≥дл≥к≥в на чорному та червоному боках рейок, мм

 

 

сума вс≥х передн≥х в≥дл≥к≥в на чорному та червоному боках рейок, мм

 

ƒе Ц алгебрањчна сума обчислених перевищень Ц алгебрањчна сума середн≥х перевищень.

¬ замкненому н≥вел≥рному ход≥ сума перевищень повинна дор≥внювати нулю, тобто невТ€зка ходу

6. ƒл€ приведенн€ практичних результат≥в вим≥рюванн€ до теоретичних у середн≥ перевищенн€ внос€ть поправки. як≥ обчислюютьс€ за формулою , де п Ц к≥льк≥сть станц≥й.

7. ѕеревищенн€ виправл€ютьс€ за формулою

8 ќбчисленн€ в≥дм≥ток звТ€зуючих точок виконуЇтьс€ за формулою:

де Ц в≥дм≥тка наступноњ точки, Ц в≥дм≥тка попередньоњ точки, Ц середнЇ виправлене перевищенн€ м≥ж наступною ≥ попередньою точками.

ѕобудова проф≥лю м≥сцевост≥ (рис. 5). ѕобудова проф≥лю починаЇтьс€ з вибору горизонтального ≥ вертикального масштаб≥в та в≥дм≥тки умовного горизонту. √оризонтальний масштаб вибирають з урахуванн€м рельЇфу м≥сцевост≥ ≥ залежно в≥д точност≥, €ка передбачаЇтьс€ дл€ даного виду роб≥т. ўоб надати проф≥лю наочност≥, вертикальний масштаб вибирають у 10-20 раз≥в б≥льший за горизонтальний.

ѕри побудов≥ проф≥лю треба правильно вибрати в≥дм≥тку умовного горизонту. ¬≥дм≥тку умовного горизонту вибирають так, щоб найнижча точка проф≥лю була вища за л≥н≥ю умовного горизонту на 5-6 см. ¬≥дм≥тка умовного горизонту повинна бути кратною 10 м.

ѕроф≥ль викреслюЇтьс€ на м≥л≥метровому папер≥. Ћ≥н≥њ умовного горизонту провод€ть на аркуш≥ м≥л≥метрового паперу з таким розрахунком, щоб на н≥й можна було розм≥стити с≥тку проф≥лю. —≥тка проф≥лю складаЇтьс€ з таких горизонтальних граф:

а) в≥дм≥тки;

б) в≥дстан≥;

в) номер п≥кету

ѕ≥сл€ проведенн€ л≥н≥њ горизонту ≥ вс≥х л≥н≥й с≥тки розбивають п≥кетаж на л≥н≥њ горизонту в заданому масштаб≥ (в нашому випадку 1:2000 Ц горизонтальний ≥ 1: 100 Ц вертикальний). ” кожн≥й точц≥ в заданому вертикальному масштаб≥ в≥дкладають в≥дм≥тки п≥кет≥в ≥ плюсових точок (графа 9).

ќтриман≥ точки зТЇднують пр€мими чорними л≥н≥€ми товщиною 0.3 мм ≥ це Ї л≥н≥€ проф≥лю. ¬ граф≥ с≥тки Ув≥дм≥тки земл≥Ф виписуютьс€ абсолютн≥ в≥дм≥тки п≥кет≥в ≥ плюсових точок. ¬ертикальн≥ л≥н≥њ в граф≥ с≥тки Ув≥дстан≥Ф провод€ть чорною тушшю в тих м≥сц€х, де Ї плюсов≥ точки, записують в≥дстан≥ в метрах в≥д заднього ≥ переднього п≥кет≥в до даноњ плюсовоњ точки. ѕ≥д графою Ув≥дстан≥Ф п≥дписуютьс€ номери п≥кет≥в.

–ис. 5. ѕоздовжн≥й проф≥ль м≥сцевост≥.

“аблиц€ 1

∆урнал н≥велюванн€

 

 онтрольн≥ питанн€ дл€ самоперев≥рки

1. ўо називаЇтьс€ н≥велюванн€м?

2. ” чому пол€гаЇ спос≥б н≥велюванн€ ≥з середини ≥ вперед?

3. ўо таке горизонт ≥нструмента або приладу?

4. як обчислюютьс€ позначки точок при н≥велюванн≥ з середин?

5. ” чому переваги н≥велюванн€ з середини?

6. яка р≥зниц€ м≥ж висотою ≥ горизонтом ≥нструмента?

7. як обчислюють горизонт ≥нструмента?

8. ўо необх≥дно знати, щоб визначити позначки вершин?

9. як обчислюють позначки точок через горизонт ≥нструмента?

10. як обчислюютьс€ позначки точок через горизонт приладу?

11. яке призначенн€ елевац≥йного гвинта у н≥вел≥ра Ќ-3?

12. ќпиш≥ть пор€док роботи на станц≥њ при геометричному н≥велюванн≥

13. ” чому сутн≥сть посл≥довного н≥велюванн€?

14. як визначають невТ€зки в замкнутому ≥ роз≥мкнутому н≥вел≥рних ходах?

15. як зд≥йснюЇтьс€ контроль н≥велюванн€?

16. як закр≥плюютьс€ пункти н≥вел≥рних ход≥в на м≥сцевост≥?

17. ” чому пол€гаЇ сутн≥сть тригонометричного, барометричного, ≥ г≥дростатичного н≥велюванн€?

 

–екомендована л≥тература:

1. √еодез≥€. „астина перша (за загальною редакц≥Їю професора, д.т.н. ћогильного —.√. ≥ професора, д.т.н. ¬ойтенка —.ѕ.). Ц „ерн≥г≥в,  ѕ Д¬идавництво Д„ерн≥г≥вськ≥ оберегиФ, 2002 р. Ц 408 с.

2. ¬изгин ј. ј., √аньшин ¬. Ќ.,  оуги€ ¬.ј.,  упчинов ».»., ’ренов Ћ.—. »нженерна€ геодези€ / ѕод общей ред. проф. Ћ.—. ’ренова. Ц ћ.: ¬ысша€ школа, 1985. Ц 352 с.

3. ¬изгин ј.ј.,  оуги€ ¬.ј., ’ренов Ћ.—. ѕрактикум по инженерной геодезии: ”чебное пособие дл€ вузов. Ц ћ.: Ќедра, 1989. Ц 286 с.

4. ямбаев ’. ., √олыгин Ќ.’. √еодезическое инструментоведение. ѕрактикум: ”чебное пособие дл€ вузов. Ц ћ.: Уё »—Ф 2005. Ц 312 c.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2534 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

549 - | 430 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.042 с.