Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторна робота є 17




“ема: ќснови мензульноњ топограф≥чноњ зйомки

ћета: ќзнайомитись з методолог≥Їю основ мензульного зн≥манн€ м≥сцевост≥.

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1. —утн≥сть мензульноњ зйомки м≥сцевост≥
2. ѕосл≥довн≥сть мензульного зн≥манн€ та базова обробка його результат≥в

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

ћензульна топограф≥чна зйомка €вл€Ї собою зйомку, при €к≥й польов≥ вим≥рюванн€ ≥ складенн€ плану м≥сцевост≥ провод€тьс€ одночасно. ” цьому велика перевага мензульноњ зйомки. ћ≥сцев≥сть, що зн≥маЇтьс€, увесь час знаходитьс€ перед очима виконавц€ плану. ÷е дозвол€Ї пор≥внювати зображенн€ на план≥ з натурою ≥ тим самим уникнути можливих помилок.

ƒл€ виконанн€ мензульноњ зйомки необх≥дн≥ мензула та к≥прегель. ћензула €вл€Ї собою столик, €кий складаЇтьс€ з мензульноњ дошки 2, п≥дставки ≥ триноги 3 (рис. 1). ћензульна дошка з наклеЇним на нењ папером називаЇтьс€ планшетом.

–ис. 1. ѕринцип мензульноњ зйомки.

 

√оризонтальн≥ кути при мензульн≥й зйомц≥ не вим≥рюють, а будують граф≥чно ≥ тому мензульну зйомку називають кутонарисною.

ћензула складаЇтьс€ ≥з штативу, п≥дставки та мензульноњ дошки. ѕ≥дставка мензули служить дл€ з'Їднанн€ мензульноњ дошки з≥ штативом. ћеталева п≥дставка (рис. 2) д≥литьс€ на верхню та нижню частини. Ќижн€ нерухома частина п≥дставки маЇ три п≥дйомних гвинти 6 дл€ горизонтуванн€ планшета. ¬ерхн€ частина п≥дставки 2 обертаЇтьс€ ≥ маЇ закр≥пний 5 та нав≥дний 4 гвинти.

ћензульна дошка накладаЇтьс€ на п≥дставку ≥ прикр≥плюЇтьс€ до нењ трьома гвинтами 3. ƒошка маЇ розм≥ри 60х60х3 см ≥ виготовлюЇтьс€ з дерева

 

–ис. 2. ѕ≥дставка мензули.

 

ƒл€ складенн€ плану м≥сцевост≥ на мензульн≥й дошц≥ закр≥плюють планшет. ѕланшет €вл€Ї собою лист алюм≥н≥ю або фанери з наклеЇним на нього аркушем високо€к≥сного кресл€рського паперу. ѕри перенос≥ планшет вкладають у брезентовий чохол з фланелевою п≥дкладкою.

ƒо приладд€ мензули в≥днос€тьс€ вилка (рис. 3) та оp≥Їнтиp-бусоль (pис. 4), €к≥ застосовуютьс€ при установц≥ мензули в робоче положенн€.

–ис. 3. ÷ентрувальна вилка.

 

 ≥прегель - це геодезичний прилад, €кий служить дл€ в≥зуванн€ на точки м≥сцевост≥, визначенн€ в≥ддалей ≥ перевищень по в≥ддалем≥рн≥й рейц≥ та кресленн€ напр€мк≥в на планшет≥.

–ис. 4. ќр≥Їнтир Ц бусоль.

 

 ≥пpегель (pис. 5) маЇ основну л≥н≥йку 1, додаткову 16, з'Їднану паpалелогpамним шаpн≥pом 15. Ќа додатков≥й л≥н≥йц≥ в пазу пеpем≥щуЇтьс€ масштабна л≥н≥йка 3 з штифтом 17 дл€ нанесенн€ точок, що зн≥маютьс€. ƒо основноњ л≥н≥йки к≥пpегел€ пpикp≥плена колонка 3. ” веpхн≥й частин≥ колонки знаходитьс€ осьова система, на €к≥й закp≥плена зоpова тpуба 13 ≥ веpтикальний кpуг 5. Ћ≥мб веpтикального кpуга обеpтаЇтьс€ pазом з зоpовою тpубою, ал≥дада ж веpтикального кpуга неpухома. ƒо нењ пpикp≥плений цил≥ндричний p≥вень 8, €кий служить дл€ установленн€ в≥дл≥кового штpиха ал≥дади у гоpизонтальне положенн€.

–ис. 5.  ≥прегель  Ќ.

ƒл€ зручност≥ зорова труба маЇ ламаний окул€p 4. ‘окусуванн€ тpуби на пpедмет пpоводитьс€ головкою 14. ”становленн€ тpуби у веpтикальн≥й площин≥ зд≥йснюЇтьс€ нав≥дним гвинтом 7. ƒо кожуха веpтикального кpуга, що обертаЇтьс€ разом з трубою, пpикp≥плений pевеpсивний p≥вень 10 з дзеpкалом 8. Ќа€вн≥сть p≥вн€ б≥л€ тpуби дозвол€Ї застосовувати к≥пpегель €к н≥вел≥p пpи набоp≥ висот точок у p≥внинних pайонах.

” пол≥ зоpу тpуби одночасно видно зобpаженн€ номогpамних кpивих веpтикального кpуга ≥ pейки (pис. 6). ѕеpед пpоведенн€м в≥дл≥к≥в по pейц≥ веpтикальна нитка с≥тки повинна бути сум≥щена з в≥ссю pейки, а бульбашка p≥вн€ веpтикального кpуга 10 повинна бути пpиведена в нуль-пункт.

–ис. 6. ѕоле зору к≥прегел€  Ќ.

 

ќp≥Їнтиp-бусоль викоpистовують дл€ наближеного оp≥Їнтуванн€ планшету по магн≥тному меpид≥ану ≥ пpи пpокладц≥ бусольного ходу.

Ѕусоль складаЇтьс€ з коpпусу 1, магн≥тноњ стp≥лки 2, аретира 6, двох цифрованих шкал 37 та захисного скла 4. ” центp≥ коpобки пом≥щаЇтьс€ сталевий шпиль кон≥чноњ фоpми. ћагн≥тна стp≥лка агатовим п≥дп'€тником покладена на в≥стp€ шпил€.

ћензульна вилка €вл€Ї собою пpистp≥й, за допомогою €кого можна встановити мензулу так, щоб зйомочна точка плану знаходилась точно над в≥дпов≥дною до нењ точкою м≥сцевост≥. ¬илкою коpистуютьс€ тод≥, коли пpовод€ть зйомку у масштабах, кpупн≥ших 1:2000.

¬илка складаЇтьс€ з тpьох деpев'€них планок, з'Їднаних у вигл€д≥ скоби. ƒо к≥нц€ нижньоњ планки пpикp≥плений висок, €кщо штpих а на скошеному кpаю вилки сум≥стити з €кою-небудь точкою на планшет≥, то в≥стp€ виска pозм≥ститьс€ над пpоекц≥Їю ј ц≥Їњ ж точки м≥сцевост≥ (рис. 1).

—творенн€ мереж≥ зйомочноњ основи. ѕлановою основою мензульноњ зйомки служать пункти тр≥ангул€ц≥њ, трилатерац≥њ, пол≥гонометр≥њ, точки теодол≥тних ход≥в. «вичайно число цих пункт≥в у район≥ зйомки невелике, ≥ з метою њх згущенн€ створюЇтьс€ зйомочна основа. √устота точок зйомочноњ основи залежить в≥д складност≥ м≥сцевост≥, €ка зн≥маЇтьс€, масштабу зйомки, висоти перер≥зу рельЇфу та ≥нших фактор≥в.

„исло точок зйомочноњ мереж≥ разом з вих≥дними пунктами на 1кв. км територ≥њ, €ка зн≥маЇтьс€, повинно бути доведеним при зйомц≥ у масштаб≥ 1:5000 до 12-22 точок, 1:2000 - до 22-50 точок.

ѕланова зйомочна основа мензульноњ зйомки може бути створена анал≥тичним або граф≥чним методами.

јнал≥тичний метод розвитку зйомочноњ мереж≥ Ї досить трудом≥стким, оск≥льки зв'€заний з великими об'Їмами польових ≥ обчислювальних роб≥т.

ѕри граф≥чному метод≥ розвитку зйомочноњ мереж≥ положенн€ точок отримують безпосередньо на планшет≥ пр€мими, зворотними ≥ комб≥нованими граф≥чними зас≥чками або прокладенн€м мензульних ход≥в.

ѕри розвитку зйомочноњ основи положенн€ точок часто визначають пр€мою або боковою зас≥чками.

ѕр€ма зас≥чка. Ќехай на планшет≥ задан≥ точки аb (pис. 7 а), €к≥ в≥дпов≥дають точкам ј¬ м≥сцевост≥. ѕотр≥бно визначити на планшет≥ планове положенн€ точки , на €к≥й встановлена в≥ха.

ƒл€ цього мензулу центрують над точкою ј, горизонтують ≥ ор≥Їнтують по л≥н≥њ ab. “од≥, приклавши скошений край л≥н≥йки до точки планшета, в≥зують на точку м≥сцевост≥. ¬здовж скошеного краю л≥н≥йки провод€ть л≥н≥ю ас'. ѕ≥сл€ цього перенос€ть мензулу на точку ¬, ор≥Їнтують њњ по л≥н≥њ ba. ¬≥зують через точку b планшета на точку C м≥сцевост≥ ≥ прокреслюють напр€мок bc". ѕерес≥ченн€ напр€мк≥в ac' та bc" даЇ на планшет≥ положенн€ шуканоњ точки

Ѕокова (комб≥нована) зас≥чка. якщо одна з вих≥дних точок, наприклад, точка B, неприступна дл€ встановленн€ мензули, то дл€ визначенн€ положенн€ точки C на планшет≥ (рис. 7 б) спочатку встановлюють мензулу на точц≥ ј' ≥ виконують ус≥ роботи, €к≥ необх≥дн≥ дл€ викреслюванн€ напр€мку ас', у випадку пр€моњ зас≥чки. ѕ≥сл€ цього мензулу перенос€ть на шукану точку м≥сцевост≥. ѕриблизно в≥дм≥чають положенн€ точки на планшет≥, центрують його на ц≥й точц≥, привод€ть у горизонтальне положенн€ ≥ ор≥Їнтують мензулу по л≥н≥њ са'.

ѕриклавши скошений край л≥н≥йки до точки b планшета, навод€ть зоpову трубу на точку B м≥сцевост≥ ≥ прокреслюють напр€мок bc". “очка перетину напр€мк≥в ac' та bc" визначить положенн€ на планшет≥ шуканоњ точки м≥сцевост≥. ѕ≥сл€ цього можна перев≥рити центруванн€ планшета на точц≥ ≥, €кщо воно ви€витьс€ грубим, сл≥д перев≥рити зас≥чку.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що пр€ма ≥ бокова зас≥чки з двох вих≥дних пункт≥в безконтрольна. “ому дл€ зб≥льшенн€ над≥йност≥ визначенн€ на план≥ шуканоњ точки пр€ма ≥ бокова зас≥чки повинн≥ виконуватис€ по трьох твердих точках ≥ б≥льше. “очн≥сть визначенн€ положенн€ точки зас≥чкою залежить в≥д величини кута б≥л€ точки, що зас≥каЇтьс€. Ќайспри€тлив≥шою вважаЇтьс€ зас≥чка п≥д пр€мим кутом. ” загальному випадку кути зас≥чок повинн≥ бути не меншими 30∞ ≥ не б≥льшими 150∞; допускаЇтьс€ трикутник похибок з≥ сторонами, не б≥льшими 0.4 мм.

–ис. 7. ѕр€ма зас≥чка на мензул≥.

«воротна зас≥чка пол€гаЇ у визначенн≥ положенн€ четвертоњ точки ћ, €кщо з нењ видно три вих≥дних пункти ј, ¬, —.

ѕоложенн€ вих≥дних пункт≥в на планшет≥ нанесене в≥дпов≥дно за њхн≥ми координатами. ѕотр≥бно знайти точку сто€нн€ ћ на мензул≥ (рис. 8). ¬≥дм≥нн≥сть граф≥чного розвТ€занн€ ц≥Їњ задач≥ в≥д розвТ€занн€ пр€мою ≥ боковою зас≥чками пол€гаЇ у тому, що потр≥бне т≥льки одне встановленн€ мензули у шукан≥й точц≥.

“очка називаЇтьс€ середньою, напр€мок на нењ Ї загальним дл€ кут≥в (рис. 8 а). “очка ј називаЇтьс€ л≥ва, а точка ¬ - права в≥дносно спостер≥гача, повернутого до середньоњ точки .  ут називаЇтьс€ л≥вим, а - правим.

–ис. 8. «воротна зас≥чка на мензул≥.

 

ѕрипустимо, що положенн€ точки m знайдене на планшет≥. ѕроведемо через точки a, mb коло (рис. 9). «'ЇднаЇмо точку m пр€мою ≥ продовжимо њњ до перетину з колом у точц≥ . ƒопом≥жну точку з'ЇднаЇмо з точками ab, ≥ продовжимо њх до де€ких точок lk.  ути 180∞ - ≥ 180∞ - б≥л€ точки m дор≥внюють кутам в≥дпов≥дно б≥л€ точок ba, €к вписан≥ кути, що спираютьс€ на одн≥ ≥ т≥ сам≥ дуги а–bP. « pис. 9 видно, що б≥л€ л≥воњ точки a кут lab = , а б≥л€ правоњ точки b кут abk = .

–ис. 9. √еометричн≥ елементи зворотноњ зас≥чки.

 

ѕри розвТ€занн≥ ц≥Їњ задач≥ на мензул≥ у пол≥ застосовують р≥зн≥ способи: спос≥б поворот≥в планшета (спос≥б Ѕессел€), с пос≥б наближень, спос≥б пpоф. ј. ѕ. Ѕолотова.

ѕобудова геометричноњ мереж≥. якщо площа зас≥чки невелика ≥ розм≥щуЇтьс€ на одному планшет≥, то њњ можна виконати, побудувавши попередню геометричну мережу на основ≥ одного базису ј¬ (рис. 10).

ƒл€ цього вибирають базис так, щоб в≥н розм≥щувавс€ по середин≥ д≥л€нки зйомки.  ≥нц≥ його над≥йно закр≥плюють на м≥сцевост≥. ƒовжину базису вим≥рюють у пр€мому та зворотному напр€мках з точн≥стю, не меншою 1:2000, ≥ обчислюють њњ горизонтальну проекц≥ю.

–ис. 10. —хема побудови геометричноњ мереж≥.

ƒал≥ розставл€ють в≥хи геометричноњ мереж≥. ѕри вибор≥ м≥сць дл€ установки в≥х прагнуть до того, щоб вони розташовувались на височинах, незручних дл€ господарського користуванн€ земл€х, ≥ щоб кожен пункт м≥г бути отриманий пр€мими зас≥чками не менш, н≥ж з трьох ≥нших пункт≥в, а кути, утворюван≥ напр€мками б≥л€ шуканого пункту, були не меншими 40∞ ≥ не б≥льшими 140∞.

“од≥ мензулу встановлюють на одному к≥нц≥ базису, наприклад, у точц≥ ј ≥ ор≥Їнтують планшет за допомогою бусол≥. ѕриблизно у центр≥ планшета наколюють точку а (рис. 10 б), котра Ї зображенн€м точки ј м≥сцевост≥. ѕриклавши ребро л≥н≥йки к≥прегел€ до точки а, в≥зують на точку ¬ ≥ прокреслюють напр€мок. ¬≥дм≥чають його на кра€х планшета а - b. Ќа цьому напр€мку в≥дкладають в≥д точки а в≥др≥зок ab, €кий дор≥внюЇ довжин≥ базису у масштаб≥ зйомки. ќтримана на планшет≥ точка b в≥дпов≥даЇ точц≥ B м≥сцевост≥.

ƒал≥ трубу к≥прегел€ по черз≥ навод€ть на кожну ≥з розставлених в≥х 1, 2,..., 5. Ќа кра€х планшета прокреслюють напр€мки ≥ п≥дписують њх, наприклад, а - 1, b - 2 ≥ т.д.

ѕ≥сл€ цього, визначивши висоту к≥прегел€, вим≥рюють кути нахилу при  Ћ ѕ вертикального круга на ус≥ ц≥ точки. як≥сть вим≥рюванн€ кут≥в перев≥р€ють пост≥йн≥стю м≥сц€ нул€.  оливанн€ ћќ не повинне перевищувати 1'.5. ¬им≥рюванн€ записують у журнал.

ƒругою станц≥Їю Ї ≥нший к≥нець базису у точц≥ ¬. Ќа ц≥й точц≥ центрують планшет, ор≥Їнтують по л≥н≥њ ba, дл€ чого прикладають ребро л≥н≥йки к≥прегел€ до напр€мку ba, в≥дм≥ченому на кра€х планшета, ≥ навод€ть трубу на точку A, повертаючи при цьому планшет.

“од≥ в≥зують з точки b на точки в≥х 1, 2,...,5. ” перетину однойменних напр€мк≥в (наприклад, а - 1b - 1) отримують планове положенн€ точок геометричноњ мереж≥. —л≥д пам'€тати, що кожна точка геометричноњ мереж≥ повинна бути визначена з контролем, перетином не менш, н≥ж з трьох напр€мк≥в.

“ретьою станц≥Їю буде одна з точок, визначених найб≥льш над≥йно, у €к≥й напр€мки перес≥каютьс€ п≥д кутом зас≥чки, близьким до 90∞ (наприклад, точка 4). ¬становивши ≥ ор≥Їнтувавши мензулу у точц≥ 4, виконують зас≥чки шуканих точок 3 та 5. якщо утворюЇтьс€ трикутник похибок з≥ сторонами б≥льше 0.4 мм, то остаточне положенн€ точки визначаЇтьс€ в≥зуванн€м з ≥нших точок або зворотною зас≥чкою.

¬исоти геометричноњ мереж≥ визначають методами геометричного або тригонометричного н≥велюванн€. ¬изначенн€ перевищень методом тригонометричного н≥велюванн€ виконуЇтьс€ на кожн≥й точц≥. ѕеревищенн€ шуканих точок мереж≥ обчислюЇтьс€ за формулою:

,

де - горизонтальне прокладенн€ сторони, що визначаЇтьс€ граф≥чно на планшет≥; - кут нахилу л≥н≥њ в≥зуванн€; - висота приладу; v - висота в≥зуванн€ (в≥хи); f - поправка в перевищенн€ на кривизну «емл≥ та рефракц≥ю, вводитьс€ при довжинах л≥н≥й б≥льше 300 м.

–екомендуЇтьс€ перевищенн€ визначати у пр€мому та зворотному напр€мках дл€ кожноњ сторони. –озходженн€ м≥ж цими перевищенн€ми допускаЇтьс€ не б≥льше 4 см на 100 м в≥ддал≥. —пос≥б ув'€зки перевищень залежить в≥д форми та складност≥ геометричноњ мереж≥. ѕри на€вност≥ у мереж≥ двох ≥ б≥льше пункт≥в з в≥домими висотами у висотн≥ ходи включають сторони геометричноњ мереж≥ так, щоб вони спирались на дв≥ вих≥дн≥ точки.

ћензульн≥ ходи. ћензульн≥ ходи служать дл€ згущенн€ зйомочноњ основи у закрит≥й або нап≥взакрит≥й (зал≥снен≥й та забудован≥й) м≥сцевост≥, коли побудова геометричноњ мереж≥ неможлива. ’оди прокладають м≥ж точками зйомочноњ основи ≥ опорноњ геодезичноњ мереж≥. ѕри використанн≥ номогpамного к≥прегел€ положенн€ вершин мензульного ходу визначаЇтьс€ у такому пор€дку:

1. ¬становивши мензулу у початкову точку ј, центрують ≥ ор≥Їнтують планшет по тверд≥й л≥н≥њ јћ (рис. 11). ѕриклавши л≥н≥йку к≥прегел€ до точки а планшета, в≥зують при  Ћ на рейку, встановлену у точц≥ 1 ≥ прокреслюють л≥н≥ю а - 1. ѕо номогpамних кривих знаход€ть горизонтальне прокладанн€ ≥ перевищенн€, в≥дкладають у масштаб≥ вим≥р€ну горизонтальну довжину л≥н≥њ ≥ нам≥чають положенн€ точки 1 на планшет≥.

2. ћензулу перенос€ть у точку 1, ор≥Їнтують планшет за л≥н≥Їю 1 - ј.

–ис. 11. ѕрокладанн€ мензульних ход≥в.

¬изначають в зворотному напр€мку горизонтальне прокладанн€ л≥н≥њ 1 - ј ≥ перевищенн€ точки 1 над точкою ј. –≥зниц€ довжин л≥н≥й пр€мого та зворотного вим≥рюванн€ не повинна перевищувати 1/200 довжини. –озходженн€ м≥ж пр€мими та зворотними перевищенн€ми по ц≥й л≥н≥њ допускаЇтьс€ не б≥льше 4 см на 100 м довжини. ќбчислюють середнЇ значенн€ довжини л≥н≥њ ≥ перевищенн€, ≥ уточнюють положенн€ точки на план≥.

3. Ќавод€ть трубу на точку 2, прокреслюють напр€мок 1 - 2 ≥ вим≥рюють горизонтальне прокладанн€ ≥ перевищенн€. ¬≥дкладають горизонтальну в≥дстань, нам≥чають на планшет≥ точку 2. Ќа наступних точках робота продовжуЇтьс€ в т≥й сам≥й посл≥довност≥.

“очки мензульного ходу використовуютьс€ дл€ зйомки п≥сл€ ув'€зки ходу в план≥ ≥ по висот≥. ¬≥дносна похибка повинна бути не б≥льшою 1/300 його довжини, а абсолютна л≥н≥йна нев'€зка - не перевищувати 0.8мм на план≥. ƒопустиму л≥н≥йну нев'€зку розпод≥л€ють граф≥чно. ”в'€зка перевищень та обчисленн€ в≥дм≥ток ходу виконуЇтьс€ так само, €к ≥ у тахеометричному ход≥.

«йомка ситуац≥њ ≥ рельЇфу. ƒл€ виконанн€ зйомки застосовують номогpамн≥ к≥прегел≥ ≥ рейки з висувними п≥дставками. ѕ≥сл€ приведенн€ мензули у робоче положенн€ вим≥рюють висоту приладу ≥ встановлюють нуль рейки на цю висоту. √оловним способом зйомки Ї пол€рний спос≥б.

ѕочинаючи виконувати зйомку, спостер≥гач вир≥заЇ частину "сорочки" навколо станц≥њ, що в≥дпов≥даЇ передбачуван≥й д≥л€нц≥ зйомки з даноњ станц≥њ. ѕеред початком зйомки з даноњ станц≥њ необх≥дно разом з pеЇчником об≥йти територ≥ю, €ка п≥дл€гаЇ зйомц≥, ≥ дати вказ≥вки про посл≥довн≥сть встановленн€ рейки на характерних точках контур≥в ≥ рельЇфу.

—постер≥гач прикладаЇ л≥н≥йку к≥прегел€ до точки сто€нн€ мензули, зображеноњ на планшет≥, ≥, повертаючи к≥прегель навколо ц≥Їњ точки, в≥зуЇ на рейку, встановлену на характерн≥й точц≥ контуру або рельЇфу. Ѕульбашку р≥вн€ вертикального круга приводить на середину, за номогpамними кривими по рейц≥ визначаЇ горизонтальне прокладенн€ ≥ перевищенн€ до рейковоњ (п≥кетноњ) точки. —ум≥стивши точно скошений край допом≥жноњ (рухомоњ) л≥н≥йки з точкою сто€нн€ мензули, в≥дкладаЇ вим≥р€не горизонтальне прокладанн€ та наколюЇ п≥кетну точку. Ѕ≥л€ точки п≥дписуЇ в чисельнику њњ номер, а в знаменнику - висоту з округленн€м до дес€тих часток метра, обчислену за формулою:

,

де - висоти в≥дпов≥дно п≥кету ≥ станц≥њ; - вим≥р€не перевищенн€.

“од≥ pеЇчник переносить рейку на наступн≥ п≥кетн≥ точки, а спостер≥гач повторюЇ т≥ сам≥ операц≥њ. –езультати вим≥рювань записують у польовий журнал.

ѕри зйомц≥ замкнутих контур≥в pеЇчник повинен зак≥нчити обх≥д у початков≥й точц≥. ѕри обход≥ контуру pеЇчник встановлюЇ рейку на характерних точках його повороту.

ѕри зйомц≥ рельЇфу pеЇчник повинен рухатис€ знизу вверх; при такому перем≥щенн≥ пом≥тн≥ш≥ перегини схил≥в. ѕ≥кетн≥ точки беруть на характерних л≥н≥€х ≥ точках рельЇфу - водод≥лах, водозливах, на вершинах, п≥дошвах, с≥дловинах, дн≥ улоговин ≥ перегинах схил≥в. «а висотами р€ду точок ≥нтерполюванн€м "на око" зображають рельЇф у горизонтал€х.

ћ≥сцев≥ предмети ≥ елементи рельЇфу, €к≥ не виражаютьс€ горизонтал€ми (наприклад, €ри, урвища, скел≥ ≥ т.п.), зображаютьс€ умовними знаками.

ўоденно п≥сл€ польовоњ роботи заповнюють кальку висот. Ќа нењ нанос€ть ус≥ п≥кети з њхн≥ми в≥дм≥тками, висоти р≥вн≥в води, точок б≥л€ джерел.  р≥м того, на нењ повинн≥ бути нанесен≥ ус≥ пункти геодезичноњ основи, перех≥дн≥ точки.  р≥м кальки висот ведуть ще кальку контур≥в, на €ку коп≥юють з планшета ус≥ контури ≥ предмети м≥сцевост≥.

Ќа кальц≥ п≥дписують назви населених пункт≥в, р≥к, озеp, пос≥в≥в культур ≥ т.д.  алька необх≥дна дл€ в≥дновленн€ випадково стертих на планшет≥ п≥д час польових роб≥т контур≥в.

якщо д≥л€нка зйомки розм≥щена на двох планшетах ≥ б≥льше, то контури ситуац≥њ ≥ горизонтал≥ за сторонами сум≥жних планшет≥в повинн≥ сп≥впадати. ƒл€ цього зйомку виконують за меж≥ рамки планшета на 1 см. «веденн€ виконують за коп≥€ми на кальц≥ рамок планшет≥в шириною 2 см.  оп≥њ на кальц≥ за сторонами сум≥жних планшет≥в зв≥р€ють одну з одною. ѕри допустимих розходженн€х у положенн≥ на план≥ однойменних контур≥в ≥ горизонталей робл€ть виправленн€ на однакову величину ≥ внос€ть в≥дпов≥дн≥ зм≥ни на планшетах.

ѕри польовому прийом≥ планшета розходженн€ в≥ддалей на план≥ ≥ вим≥р€них на м≥сцевост≥ не повинн≥ перевищувати 0.6 - 0.8 мм на план≥, розходженн€ у положенн≥ горизонталей по висот≥ допускаютьс€ не б≥льш, н≥ж 1/4 - 1/3 висоти перер≥зу рельЇфу.

 онтрольн≥ питанн€ дл€ самоперев≥рки

1. ” чому пол€гаЇ мета мензульноњ зйомки?

2. як≥ прилади вход€ть в комплект мензули?

3. як≥ види зн≥мального обгрунтуванн€ можуть бути створен≥ при мензульн≥й зйомц≥?

4. ƒл€ €ких масштаб≥в зйомки можна центрувати мензулу центрирною вилкою ≥ на око?

5. як≥ переваги ≥ недол≥ки мензульноњ зйомки?

6. ѕринципи бусольноњ зйомки?

7. ѕереваги та недол≥ки бусольноњ зйомки?

8. ћетодолог≥€ зд≥йсненн€ бусольноњ зйомки?

–екомендована л≥тература

1.  люшин ≈.Ѕ.,  иселев ћ.»., ћихелев ƒ.Ў., ‘ельдман ¬.ƒ. »нженерна€ геодези€. Ц ћ.: ¬ысша€ школа, 2000. Ц 464 с.

2. √еодез≥€. „астина перша (за загальною редакц≥Їю професора, д.т.н. ћогильного —.√. ≥ професора, д.т.н. ¬ойтенка —.ѕ.). Ц „ерн≥г≥в,  ѕ Д¬идавництво Д„ерн≥г≥вськ≥ оберегиФ, 2002 р. Ц 408 с.

3. ¬изгин ј. ј., √аньшин ¬. Ќ.,  оуги€ ¬.ј.,  упчинов ».»., ’ренов Ћ.—. »нженерна€ геодези€ / ѕод общей ред. проф. Ћ.—. ’ренова. Ц ћ.: ¬ысша€ школа, 1985. Ц 352 с.

4. ¬изгин ј.ј.,  оуги€ ¬.ј., ’ренов Ћ.—. ѕрактикум по инженерной геодезии: ”чебное пособие дл€ вузов. Ц ћ.: Ќедра, 1989. Ц 286 с.

7. ямбаев ’. ., √олыгин Ќ.’. √еодезическое инструментоведение. ѕрактикум: ”чебное пособие дл€ вузов. Ц ћ.: Уё »—Ф 2005. Ц 312 c.

11. »нструкци€ по нивелированию ≤, ≤≤, ≤≤≤, ≤V классов. Ц ћ: Ќедра, 1990. Ц 167 с.

12. —правочник по инженерной геодезии / ѕ.». Ѕаран, Ќ.√. ¬идуев, —.ѕ. ¬ойтенко, ё.¬. ѕолищук, ѕ.√. Ўевердин; ѕод общей ред. Ќ.√.¬идуева. Ц  .: ¬ища школа, 1978. Ц 376 с.

13. ≤нструкц≥€ з топограф≥чного зн≥манн€ у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 / √ Ќ“ј Ц2.04-02-98 (виданн€ оф≥ц≥йне, виправлене та доповнене). Ц  .: √”√  , 1999. Ц 156 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2140 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1302 - | 1071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.045 с.