Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторна робота є 11 Ц 12




“ема: ’≥д теодол≥тноњ зйоми та камеральна обробка њњ результат≥в

ћета: ќзнайомитис€ з методикою увТ€зки кут≥в замкнутого теодол≥тного пол≥гону, навчитис€ обчислювати дирекц≥йн≥ кути у теодол≥тному пол≥гон≥, зд≥йснювати перех≥д в≥д дирекц≥йних кут≥в до румб≥в.

 

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1. ѕринцип вим≥рюванн€ горизонтального кута теодол≥том
2. ќбчисленн€ координат точок теодол≥тного пол≥гону
3. ќбчисленн€ координат точок теодол≥тного ходу

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

ƒл€ вим≥рюванн€ горизонтального кута теодол≥т центрують над його вершиною ј нитковим виском або зоровою трубою (рис. 1).Ќа точках ¬ встановлюють в≥зирн≥ ц≥л≥: в≥хи, шпильки, марки тощо.

ѕрилад привод€ть у робоче положенн€.

¬им≥рюванн€ кута b починають з наведенн€ зоровоњ труби на точку ¬ при положенн≥ вертикального круга  Ћ.

–ис. 1. —хема вим≥рюванн€ горизонтального кута.
ѕеред спостереженн€ми необх≥дно домогтис€ ч≥ткого зображенн€ с≥тки ниток, обертаючи окул€рне д≥оптр≥йне к≥льце, ≥ ч≥ткого зображенн€ в≥зирноњ ц≥л≥ обертанн€м фокусувального гвинта.

ѕри закр≥пленому горизонтальному круз≥ (л≥мб≥) в≥дкр≥плюють закр≥пний гвинт ал≥дади ≥ навод€ть зорову трубу на т. ¬ за допомогою кол≥маторного приц≥лу. ƒл€ точного наведенн€ с≥тки ниток на точку (в≥зирну ц≥ль) користуютьс€ нав≥дними гвинтами ал≥дади ≥ зоровоњ труби. ¬≥дл≥чують горизонтальний круг ≥ записують в≥дл≥к у польовий журнал (табл. 1, в≥дл≥к 1).

¬≥дкр≥пивши ал≥даду навод€ть зорову трубу на т. —. ѕри цьому горизонтальний круг (л≥мб) залишаЇтьс€ закр≥пленим. «нову в≥дл≥чують в≥дл≥ковий пристр≥й ≥ записують результат в табл. 1, в≥дл≥к 2.

ќписан≥ д≥њ складають перший п≥вприйом вим≥рюванн€ горизонтального кута.

ѕ≥сл€ цього зорову трубу перевод€ть через зен≥т.

ѕри закр≥плен≥й ал≥дад≥ в≥дкр≥плюють закр≥пний гвинт л≥мба ≥, повертаючи верхню (ал≥дадну) частину приладу, зм≥нюють положенн€ л≥мба, приблизно, на дек≥лька градус≥в. «акр≥плюють л≥мб, в≥дкр≥плюють ал≥даду ≥ при ≥ншому положенн≥ вертикального круга  ѕ знову навод€ть зорову трубу на т. ¬. ¬≥дл≥к записують в журнал (табл. 1, в≥дл≥к 4).

¬≥дкр≥пивши ал≥даду в≥зують на т. — ≥ знову беруть в≥дл≥к (табл. 1, в≥дл≥к 5). “аким чином, зак≥нчують другий п≥вприйом вим≥рюванн€ кута.

ќбидва п≥вприйоми складають повний прийом.

ќбчисленн€ в журнал≥ виконують в наступн≥й посл≥довност≥:

Ј ќбчислюють значенн€ кута в п≥вприйомах (табл. 1, значенн€ кута 3 ≥ 6), тобто = — - ¬.

Ј якщо р≥зниц€ значень не перевищуЇ допуск , обчислюють середнЇ значенн€ кута βсер. (табл. 1, значенн€ 7), €ке приймають за остаточне.

«наченн€ кута повинно зб≥гатис€ м≥ж собою в межах подв≥йноњ точност≥ в≥дл≥кового пристрою. –≥зниц€ вим≥р€них значень горизонтального кута, одержаних з двох п≥вприйом≥в дл€ теодол≥та 2“30, не повинна перевищувати допуск .

“аблиц€ 1

∆урнал вим≥рюванн€ горизонтальних кут≥в

Ќазва станц≥й Ќазва точок наведенн€ ¬≥дл≥ки горизонтального круга «наченн€ кута b —ереднЇ значенн€ кута bсер.  
    кл    
  175о47´,5 (2)    
      44о27´,0 (3)  
  ¬ 131о20´,5 (1)    
A   кп   44о26´,5 (7)
  264о02´,0 (5)    
      44о26´,0 (6)  
  ¬ 219о36´,0 (4)    

 

ѕринцип вим≥рюванн€ кут≥в нахилу, €к≥ знаход€тьс€ у вертикальн≥й площин≥ (рис. 2 б) пол€гаЇ у визначенн≥ кута м≥ж горизонтальною л≥н≥Їю ≥ напр€мком на точку в≥зуванн€.

” юстированому теодол≥т≥ дл€ вертикального круга повинна бути виконана така умова: при сум≥щенн≥ нул€ л≥мба з≥ штрихом в≥дл≥кового м≥кроскопа в≥зирна в≥сь труби повинна займати горизонтальне положенн€ (рис. 2 а).

¬≥дл≥к по вертикальному кругу при горизонтальному положенн≥ в≥зирноњ ос≥ труби ≥ ос≥ р≥вн€ ал≥дади горизонтального круга називаЇтьс€ м≥сцем нул€ (ћќ) вертикального круга. ƒл€ рис. 2 а ћќ =0∞, а дл€ рис. 6.20б ћќ = 10∞.

¬ертикальний кут вим≥рюють дв≥ч≥, при  Ћ ѕ, виконуючи в≥зуванн€ ≥ в≥дл≥ки по вертикальному кругу.

ѕри вим≥рюванн≥ кут≥в нахилу передовс≥м привод€ть теодол≥т в робочий стан ≥ вим≥рюють висоту приладу i висоту в≥зуванн€ v. «в≥льн€ють закр≥пн≥ гвинти л≥мба (ал≥дади) ≥ зоровоњ труби, в≥зують на точку ј. ѕривод€ть на середину бульбашку установочного р≥вн€ обертанн€м п≥дйомного гвинта п≥дставки, за напр€мком €кого розм≥щений р≥вень, ≥ п≥дправл€ють в≥зуванн€ нав≥дним гвинтом зоровоњ труби.

–ис. 2 —хема визначенн€ кута нахилу за в≥дл≥ками вертикального круга.

 

“очне сум≥щенн€ горизонтального штриха с≥тки ниток з зображенн€м точки, за €кою спостер≥гають, виконують обертанн€м за ходом годинниковоњ стр≥лки (загвинчуванн€м) нав≥дних гвинт≥в л≥мба (ал≥дади) ≥ зоровоњ труби.

« огл€ду на рис. 2 в,г можна записати так≥ р≥вн€нн€:

,

та

.

« розвТ€занн€ цих р≥вн€нь в≥дносно ћќ отримаЇмо:

та

“аке вим≥рюванн€ кута нахилу називають вим≥рюванн€м повним прийомом за одн≥Їю (середньою) ниткою. ѕри в≥зуванн≥ на ц≥ль за допомогою трьох штрих≥в (верхн≥й, середн≥й та нижн≥й штрихи с≥тки ниток) спос≥б називають повним прийомом трьох ниток.

–езультати вим≥рюванн€ занос€ть до журналу (рис. 3).

 

–ис. 3. ∆урнал вим≥рюванн€ кута нахилу.

 

2. ¬их≥дн≥ дан≥ до даних лабораторних роб≥т подан≥ в табл. 2 ≥ 3.

”вТ€зка кут≥в теодол≥тного пол≥гону. ≤з в≥домост≥ обчисленн€ кут≥в замкнутого теодол≥тного пол≥гону обчислюЇтьс€ практична сума кут≥в теодол≥тного пол≥гону за формулою:

де Ц вим≥р€н≥ кути.

ѕ≥сл€ цього обчислюЇтьс€ теоретична сума кут≥в теодол≥тного пол≥гону за формулою:

де n- к≥льк≥сть кут≥в теодол≥тного пол≥гону.

ѕот≥м обчислюЇтьс€ величина кутовоњ невТ€зка за формулою:

ƒопустим≥сть кутовоњ невТ€зки визначаЇтьс€ за формулою:

де n- к≥льк≥сть кут≥в теодол≥тного пол≥гону.

якщо кутова невТ€зка допустима () то вона розпод≥л€Їтьс€ з оберненим знаком на вс≥ кути пор≥вну. ¬еличина поправки обчислюЇтьс€ за формулою:

якщо при д≥ленн≥ невТ€зки на к≥льк≥сть кут≥в одержуЇтьс€ остача, то де€к≥ поправки будуть б≥льшими ≥ вводитимутьс€ в кути, утворен≥ коротшими сторонами.

—ума поправок у вим≥р€н≥ кути повинна дор≥внювати величин≥ невТ€зки з оберненим знаком:

ѕоправки виписуютьс€ червоним кольором до 0΄,1 над кожним значенн€м вим≥р€ного кута.

ќбчислити значенн€ виправлених кут≥в алгебрањчним додаванн€м поправок до вим≥р€них кут≥в. —ума вим≥р€них кут≥в повинна дор≥внювати теоретичн≥й, що Ї контролем обчислень.

ќбчисленн€ дирекц≥йних кут≥в ≥ румб≥в стор≥н пол≥гону. ƒл€ обчисленн€ дирекц≥йних кут≥в стор≥н пол≥гону необх≥дно виписати у в≥дом≥сть обчисленн€ координат дирекц≥йний кут вих≥дноњ сторони з таблиц≥ вих≥дних даних. ƒирекц≥йн≥ кути решти стор≥н теодол≥тного пол≥гону обчислюютьс€ за формулами:

де Ц дирекц≥йний кут ≥-оњ л≥н≥њ,

Ц дирекц≥йний кут попередньоњ л≥н≥њ

Ц внутр≥шн≥ кути в≥дпов≥дно прав≥ (л≥в≥).

ѕри посл≥довному обчисленн≥ дирекц≥йних кут≥в вс≥х л≥н≥й пол≥гону одержимо дирекц≥йний кут вих≥дноњ сторони, що Ї контролем обчислень.

ѕот≥м дирекц≥йн≥ кути потр≥бно перевести в румби. ƒл€ контролю необх≥дно виконати повторне обчисленн€ румб≥в.

ѕерех≥д в≥д дирекц≥йних кут≥в до румб≥в зд≥йснюЇтьс€ за формулами:

ќбчисленн€ ≥ увТ€зка прирост≥в координат. ѕ≥сл€ обчисленн€ дирекц≥йних кут≥в та румб≥в стор≥н пол≥гону необх≥дно виписати горизонтальн≥ прокладанн€ л≥н≥й ≥з схеми теодол≥тних ход≥в ≥ дл€ кожноњ л≥н≥њ обчислюютьс€ прирости координат за формулами:

де S Ц горизонтальне прокладанн€ л≥н≥њ,

а Ц дирекц≥й ний кут.

ќбчисленн€ прирост≥в координат провод€тьс€ з точн≥стю до 0,01 м ≥ записуютьс€ ≥з своњми знаками.

“еоретична сума прирост≥в координат у замкненому теодол≥тному ход≥ дор≥внюЇ нулю:

ѕрактична сума прирост≥в координат не дор≥внюЇ нулю ≥ становить величину невТ€зки.

“аблиц€ 2

¬их≥дн≥ дан≥ дл€ обчисленн€ координат точок

замкнутого теодол≥тного пол≥гону (¬ар≥ант 1)

 

ƒал≥ потр≥бно алгебрањчно додати прирости координат по ос≥ абсцис та ос≥ ординат ≥ визначити значенн€ невТ€зки в приростах координат за формулою:

јбсолютна л≥н≥йна невТ€зка обчислюЇтьс€ за формулою:

ѕериметр пол≥гону – та допустим≥сть л≥н≥йноњ невТ€зки в периметр≥ пол≥гону обчислюютьс€ за формулами:

якщо виконуЇтьс€ р≥вн≥сть , л≥н≥йна невТ€зка допустима, то розпод≥л≥ть невТ€зки в приростах координат () пропорц≥йно довжинам л≥н≥й. ¬еличини поправок обчислюютьс€ за формулами:

де Ц поправки в прирости координат ≥-оњ л≥н≥њ, Si Ц довжина ≥-оњ л≥н≥њ.

«наченн€ поправки заокруглити до 0,01 м.  онтролем обчисленн€ поправок Ї р≥вн≥сть суми поправок по ос≥ абсцис ≥ ос≥ ординат величин≥ невТ€зки з оберненим знаком, тобто:

“аблиц€ 3

¬их≥дн≥ дан≥ дл€ виконанн€ привТ€зки

замкненого пол≥гону до опорних точок (¬ар≥ант 2)

є вар≥анту  оординати вих≥дних репер≥в Rp24 та Rp25 ƒовжина л≥н≥њ Rp25-1, м ¬им≥р€н≥ кути β
X24 Y24 X25 Y25 β25 β1
  504,15 377,22 -678,57 -110,14 132,14 183∞12' 200∞40'
  -583,47 -861,94 773,10 494,49 132,14 183∞12' 200∞40'
  -144,53 523,10 -206,72 438,37 132,14 183∞12' 200∞40'
  9,80 673,36 -229,04 743,22 132,14 183∞12' 200∞40'
  -229,04 743,22 -344,33 590,43 132,14 183∞12' 200∞40'
  -344,33 590,43 -305,34 395,65 132,14 183∞12' 200∞40'
  692,73 -846,65 268,12 -357,84 132,14 183∞12' 200∞40'
  455,18 773,81 768,27 -396,84 132,14 183∞12' 200∞40'
  -205,91 438,22 -305,34 395,65 132,14 183∞12' 200∞40'
  -884,45 469,89 -732,03 310,11 132,14 183∞12' 200∞40'
  667,80 -591,78 -447,06 379,18 132,14 183∞12' 200∞40'
  -60,53 322,81 127,87 546,81 132,14 183∞12' 200∞40'
  -344,68 -306,34 -306,34 396,55 132,14 183∞12' 200∞40'
  30,91 694,47 -207,93 764,33 132,14 183∞12' 200∞40'
  -243,53 -342,64 410,42 145,17 132,14 183∞12' 200∞40'
  -39,42 343,92 148,98 567,92 132,14 183∞12' 200∞40'
  23,41 571,59 37,42 670,23 132,14 183∞12' 200∞40'
  -340,57 430,78 -94,76 357,04 132,14 183∞12' 200∞40'
  142,09 368,81 206,93 649,16 132,14 183∞12' 200∞40'
  149,29 568,26 30,61 694,47 132,14 183∞12' 200∞40'
  30,91 694,47 -31,71 546,32 132,14 183∞12' 200∞40'
  -250,15 764,33 -365,44 611,54 132,14 183∞12' 200∞40'
  -250,01 865,02 -365,79 712,55 132,14 183∞12' 200∞40'
  -365,79 612,55 -327,45 417,66 132,14 183∞12' 200∞40'
  36,53 594,71 -24,30 685,35 132,14 183∞12' 200∞40'
  30,91 694,47 -201,98 782,31 132,14 183∞12' 200∞40'
  44,03 707,29 -18,59 601,66 132,14 183∞12' 200∞40'
  193,81 636,04 30,61 694,47 132,14 183∞12' 200∞40'
  -165,64 544,21 -225,83 459,88 132,14 183∞12' 200∞40'
  44,03 707,59 -194,67 778,14 132,14 183∞12' 200∞40'

 

ќбчислен≥ поправки додаютьс€ алгебрањчно до в≥дпов≥дних прирост≥в ≥ знаход€тьс€ увТ€зан≥ прирости координат. —уми виправлених прирост≥в координат у замкненому теодол≥тному ход≥ мають дор≥внювати нулю, що Ї контролем обчислень.

3. ќбчисленн€ координат точок теодол≥тного ходу.

“ипи теодол≥тних ход≥в предтавлен≥ на рис. 4.

–ис. 4. —хеми теодол≥тних ход≥в.

 

ѕ≥сл€ обчисленн€ гоpизонтальних пpокладань довжин стоp≥н складають схему теодол≥тного ходу, на €к≥й вказують напp€м "п≥вн≥ч-п≥вдень", або напp€м ос≥ абсцис ќ’ пpийн€тоњ системи кооpдинат (pис. 5). Ќа схем≥ б≥л€ кожноњ стоpони п≥дписують њњ гоpизонтальне пpокладанн€, а б≥л€ кожноњ веpшини - сеpедн≥ значенн€ вим≥p€них гоpизонтальних кут≥в. ƒл€ пункт≥в опоpноњ геодезичноњ меpеж≥ на схем≥ вказують њхн≥ кооpдинати, а дл€ вих≥дних стоp≥н - њхн≥ дирекц≥йн≥ кути. —хема теодол≥тного ходу - це документ, €кий узагальнюЇ pезультати польових вим≥pювань та попеpедн≥х обчислень ≥ м≥стить дан≥ дл€ наступноњ обpобки.

ќстанн≥м елементом попеpедн≥х обчислень Ї пеpедача диpекц≥йних кут≥в з вих≥дних на одну або дв≥ стоpони теодол≥тного ходу. ” замкненому теодол≥тному ход≥ достатньо визначити диpекц≥йний кут одн≥Їњ з стоp≥н ходу. ” pоз≥мкненому ход≥ визначають диpекц≥йн≥ кути початковоњ та к≥нцевоњ стоp≥н ходу. ƒл€ визначенн€ диpекц≥йних кут≥в застосовують кути, що називаютьс€ кутами пpимиканн€.

–ис. 5. —хема теодол≥тного ходу.

 

ƒл€ обчисленн€ координат точок теодол≥тного ходу необх≥дно виписати у в≥дом≥сть обчисленн€ координат координати X I Y вих≥дноњ точки.  оординати решти точок теодол≥тного пол≥гону обчислюютьс€ за формулами:

 

де Ц шукан≥ координати точки,

 

Ц в≥дом≥ координати передньоњ точки; Ц увТ€зан≥ прирости координат.

ѕ≥сл€ посл≥довного обчисленн€ координат вс≥х точок пол≥гону одержують координати початковоњ точки, що Ї контролем обчислень.

ѕобудова координатноњ с≥тки. Ќа аркуш≥ кресл€рського паперу формату 60х60 см треба побудувати координатну с≥тку 50х50 см через 2 см. “очн≥сть побудови с≥тки ±0,2 мм.

Ќанесенн€ на план точок за координатами. ѕеред нанесенн€м на план точок за координатами с≥тку потр≥бно цифрувати. ƒл€ симетричного розм≥щенн€ плану обчислюютьс€ розм≥ри плану, тобто його прот€жн≥сть в≥дносно осей X та Y за формулами:

 

де Ц прот€жн≥сть плану по ос€м X та Y

Ц максимальна ≥ м≥н≥мальна абсциси (X)

Ц максимальна ≥ м≥н≥мальна ординати (Y);

m Ц к≥льк≥сть метр≥в на м≥сцевост≥, що в≥дпов≥дають 1 см на план≥ заданого масштабу.

Ќанес≥ть за координатами точки теодол≥тного ходу в≥д найближчих л≥н≥й координатноњ с≥тки.  онтроль нанесенн€ точок за координатами зд≥йснюЇтьс€ пор≥вн€ним довжин л≥н≥й, вз€тих ≥з плану, з њх горизонтальним прокладанн€м за в≥дом≥стю обчислених координат.

Ќакол, що в≥дпов≥даЇ положенню точки на план≥, обвед≥ть кружком ≥ пор€д п≥дпиш≥ть номер точки (рис. 6).

ќбчисленн€ площ≥ пол≥гону за координатами його вершин. ƒл€ обчисленн€ площ≥ пол≥гону за координатами його вершин у в≥дом≥сть обчисленн€ площ випиш≥ть з в≥домост≥ обчисленн€ координат, координати точок теодол≥тного пол≥гону з точн≥стю до 0.01 м. ќбчисленн€ площ виконуЇтьс€ за формулами:

де ≥Ц номер точки теодол≥тного пол≥гону.

ћасштаб 1:5000 в 1 сантиметр≥ 50 м

–ис. 2. «разок плану замкнутого теодол≥тного пол≥гону.

ѕром≥жним контролем при обчисленн≥ площ≥ за координатами Ї те, що суми р≥зниць абсцис та суми р≥зниць ординат повинн≥ дор≥внювати нулю. «наченн€ площ≥ пол≥гону, обчислене за р≥зницею абсцис ≥ ординат, повинно сп≥впадати.

ѕриклад оформленн€ результат≥в вс≥х обрахунк≥в представлений у табл 3 на рис. 7.

–ис. 7. ѕриклад оформленн€ плану д≥л€нки, побудованого за координатами.


“аблиц€ 3 - ¬≥дом≥сть обчисленн€ координат точок теодол≥тного ходу
“очки ¬им≥р€н≥ кути «р≥вн€н≥ кути ƒирекц≥йн≥ кути √ориз. прокладанн€,d ѕрир≥сти координат, м  оординати є точки
сто€нн€ ¬≥зуванн€ ¢ ² ¢ ² ¢ ² Dx Dy x y
C                                
B                         5262591.47 7448200.00 B
B C                     -0.02 0.02      
I                   112.90 -97.09 -57.63 494.36 142.39 I
I B     -13               -0.03 0.02      
II                   148.39 -147.78 -13.46 346.55 128.95 II
II I     -13               -0.02 0.03      
III                   145.10 -63.50 130.47 283.03 259.45 III
III II     -14               -0.02 0.02      
IV                   96.36 86.94 41.56 369.95 301.03 IV
IV III     -14               -0.02 0.02      
V                   132.56 130.49 23.34 500.42 324.39 V
V IV     -14               -0.03 0.03      
B                   154.20 91.08 -124.42 5262591.47 7448200.00 B
B V     -14                        
I                              
åbF                     å(+) +308.51 195.37      
åbT                     å(-) -308.36 -195.51      
  fb= +0∞01¢22²         P =789.51 fx =0.15 fy =-0.14      
                                   


 онтрольн≥ питанн€ дл€ самоперев≥рки

1. ” чому пол€гаЇ сутн≥сть вим≥рюванн€ горизонтального кута?

2. ўо називають горизонтальним кутом? ѕринцип його вим≥рюванн€.

3. —пособи вим≥рюванн€ горизонтального кута.

4. ƒл€ чого вим≥рюють горизонтальний кут при  ѕ ≥  Ћ? яке допускаЇтьс€ розходженн€ горизонтального кута м≥ж двома п≥вприйом

5. як визначаЇтьс€ ћќ та ћќ« вертикального кола?

6. ” чому пол€гаЇ особлив≥сть конструкц≥њ оптичних теодол≥т≥в?

7. як привести основну в≥сь обертанн€ теодол≥та в пр€мовисне положенн€?

8. як визначити похибку центруванн€ теодол≥та?

9. ѕо€сн≥ть пор€док вим≥рюванн€ горизонтальних кут≥в способ≥ прийом≥в ≥ кругових прийом≥в. як можна вим≥р€ти магн≥тний азимут за допомогою теодол≥та?

10. ўо називають м≥сцем нул€ та м≥сцем зен≥ту вертикального круга теодол≥та?

11. ўо називають кутом нахилу ≥ зен≥тною в≥дстанню?

12. як обчислити м≥сце нул€ ≥ м≥сце зен≥ту?

13. ўо називають теодол≥тним ходом?

14. як≥ роботи виконуютьс€ при прокладанн≥ теодол≥тних ход≥в?

15. як≥ знаЇте види теодол≥тних ход≥в?

16. яких вимог дотримуютьс€ при прокладанн≥ теодол≥тних ход≥в?

17. ”вТ€зка кут≥в теодол≥тного пол≥гону.

18. ќбчисленн€ дирекц≥йних кут≥в ≥ румб≥в стор≥н пол≥гону.

19. ќбчисленн€ координат точок теодол≥тного ходу.

20. як≥ знаЇте способи зйомки ситуац≥њ?

21. ¬ €ких випадках застосовують спос≥б обходу?

22. —уть способу пр€мокутних та пол€рних координат?

23.  оли застосовують способи зас≥чок та створ≥в?

24. ¬ чому пол€гаЇ спос≥б наземно-косм≥чноњ зйомки?

25. ўо таке абрис?

–екомендована л≥тература

1. Ѕаршай —.≈. »нженерна€ геодез≥€ / Ѕаршай —.≈., Ќестеренок ¬.‘., ’ренов Ћ.—. Ц ћинск: ¬ышейша€ школа, 1976. Ц 400 с.

2. Ѕулгаков Ќ.ѕ. ѕрикладна€ геодези€. ”чебник дл€ вузов / Ѕулгаков Ќ.ѕ., –ывина ≈.ћ., ‘едотов √.ј. Ц ћ.: Ќедра, 1990. Ц 416 с.

3. ¬ащенко ¬. √еодезичн≥ прилади та приладд€. Ќавч. пос≥бник / ¬ащенко ¬., Ћ≥тинський ¬., ѕер≥й —. Ц Ћьв≥в: ™вросв≥т, 2003. Ц 160 с.

4. √ора ≤.ћ. √еодез≥€ / √ора ≤.ћ., ѕорицький √.ќ., –афальська Ћ.ѕ Ц  .: ¬ќ ”‘÷ Ц Ѕ‘ У¬≥зав≥Ф, 2000. Ц 274 с.

5. √еодез≥€. „астина перша (за загальною редакц≥Їю д. т. н., професора ћогильного —.√. ≥ д. т. н., професора ¬ойтенка —.ѕ.) Ц „ерн≥г≥в:  ѕ У¬идавництво „ерн≥г≥вськ≥ обереги), 2002. Ц 408 с.

6. »нженерна€ геодези€: ”чебник дл€ вузов / ѕод редакцией ƒ.Ў. ћихелева. Ц 4-е изд., испр. Ц ћ.: »здательский центр Ујкадеми€Ф, 2004. Ц 480 с.

7. ≤нженерна геодез≥€ / ћетодичн≥ рекомендац≥њ до вивченн€ дисципл≥ни та виконанн€ контрольноњ роботи студентами напр€му 6.1304 УЋ≥сове та садово-паркове господарствоФ.- .: Ќј”, 2004.-104с.

8. ћаслов ј.¬. √еодези€ / ћаслов ј.¬., √ордеев ј.¬., Ѕатраков ё.√.Ц ћ.: Ќедра, 1980. Ц 616 с.

9. Ќовак Ѕ.≤. √еодез≥€ / Ќовак Ѕ.≤., ѕорицький √.ќ., –афальська Ћ.ѕ.- .: јр≥стей, 2008.-283 с.

10. ѕавл≥в ѕ.¬. √еодез≥€ / ѕавл≥в ѕ.¬. Ц  .: ≤«ћЌ, 1997. Ц 200 с.

11. ѕорицький √.ќ. √еодез≥€ / ѕорицький √. ќ., Ќовак Ѕ. ≤., –афальська Ћ. ѕ.Ц  .: јр≥стей, 2007. Ц 260 с.

12. –атушн€к √.—. ≤нженерна геодез≥€. ѕрактикум: Ќавчальний пос≥бник / –атушн€к √. —. Ц  .: ¬ища школа, 1992. Ц 262 с.

13. –ешетн€к ћ.ѕ. ≤нженерна геодез≥€ / –ешетн€к ћ. ѕ.Ц ”рожай, 1996. Ц 223 с.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3018 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1970 - | 1736 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.094 с.