Бланк Меню-порційник Меню-порційник на ________

200_р.

"Затверджую" Головний лікар_

(підпис)

 

 

 

 

Номер стра­ви	Назва страви	Но­мер ді­єти	Кіль­кість порцій	Найменування й кіль­кість продуктів	Маса готової продукції.	Пріз­вище куха­ря	Оцінка страви
рис	масло вершко­ве	молоко	за нор­мою	фак­тич­но
	Каша рисова молоч­на	4 в, ь,		50 г/ 1,0 кг	5г/ 0,1кг	100 г/ 2,D кг	200 г

Дієтсестра Бухгалтер_

(підпис) _ (підпис)

Годування пацієнта в ліжку з ложки та напувальниці

>

Показання: тяжкий стан, післяопераційний період. Послідовність дій

1. Перед подаванням їжі пацієнтам у палаті необхідно закінчити всі лікар­ські процедури, фізіологічні відправлення, прибирання палат, провітрити приміщення.

2. Вимити руки пацієнтові (або протерти змоченим рушником), груди його покрити рушником.

3. Теплу їжу поставити на тумбочку або приліжковий столик (не можна та­рілку з їжею ставити на груди пацієнта).

 

4. Якщо можливо, надати пацієнтові зручного положення — сидячи або на-півсидячи.

5. Якщо положення сидячи неможливе, лівою рукою трохи підняти голову пацієнта разом з подушкою, а правою рукою підносити до рота ложку з їжею або напувальницю з рідкою їжею.

6. По закінченні процедури все прибрати, стряхнути крихти з ліжка, паці­єнта вкласти в початкове положення.

Штучне годування через шлунковий зонд

Показання:

а) при порушеннях акту жування і ковтання, при пораненнях і опіках щелепно-лицьового апарату, при захворюваннях ротової порожнини, язика, при великих травматичних ушкодженнях ротової порожнини, глотки, горта­ні, стравоходу;

б) при тяжких порушеннях функції центральної нервової системи з трива­лою втратою свідомості (судинні ураження, пухлини мозку);

в) при черепно-мозкових травмах та операціях;

г) при відмові від їжі при психічних захворюваннях;

ґ) для пацієнтів, що перебувають у безсвідомому або коматозному стані, а також у різко ослаблених, які нездатні споживати їжу звичайним шляхом.

Підготувати: стерильний тонкий шлунковий зонд без оливи або прозору хлорвінілову трубку діаметром 8—10 мм (зонд має бути розмічений мітками: ЗО—35 см — до стравоходу, 40—45 см — до шлунка, 50—55 см — до дванадця­типалої кишки); лійку місткістю 200 мл з трубкою, діаметр якої відповідає діаметру зонда, або шприц Жане (мал. 43); поживну масу 3—4 склянки в піді­грітому вигляді.

 

Послідовність дій

1. Зонд зазвичай вводить лікар або медична сестра в присутності лікаря. Якщо немає протипоказань, хворий сідає. Змащений гліцерином або рід-

ким вазеліном зонд вводити в найширшу ділянку носового ходу (нижню), до-держуючи напрямку, що перпендикулярний до поверхні обличчя. Після про-ведення 16—17 см голову пацієнта трохи нахилити уперед та продовжувати водити зонд до потрібної мітки.

2. У випадках непритомності зонд вводити в положенні лежачи, якщо мож­ливо, під контролем пальця (вказівним пальцем намацують у роті хворого зонд і. дещо притискуючи його до задньої стінки глотки, іншою рукою просувають ti).

3. Після введення зонда необхідно перевірити, чи не потрапив він у трахею. Ддя цього до зовнішнього кінця зонда піднести пушинку та подивитися, чи не впивається вона при диханні.

4. Приєднати до зонда лійку, налити в неї заготовлену поживну масу і вво-дити невеликими порціями, не кваплячись (мал. 44, а —в).

 

5. Після годування лійку зняти (зонд залишають на необхідний час, іноді на 2—3 тиж.)-

6. Зафіксувати зонд липким пластиром до шкіри щоки (неспокійним або не­притомним хворим зонд фіксують до губи або до щоки шовковим швом).

7. Після введення поживної маси, перед зняттям лійки, у зонд влити чисту воду для промивання його від залишків їжі (мал. 44, г).

8. Зовнішній кінець зонда скласти і закріпити на голові пацієнта так, щоб він не заважав.

Штучне годування через операційну норицю

Показання: випадки, коли пору­шена прохідність стравоходу (опік стравоходу, пухлинний процес, трав­ма).

Послідовність дій

1. їжу вводити через лійку невели­кими порціями (150—200 мл) 5—6 разів на день. Поступово збільшити кількість їжі до 250—500 мл, при цьому кількість уведень зменшити до З—4 разів.

2. Потрібно стежити, щоб краї отво­ру нориці не забруднювалися їжею, після кожного годування здійснювати туалет шкіри навколо нориці, змащу­вати її пастою Лассара та накладати стерильну пов'язку.

3. За допомогою зонда можна вво­дити будь-яку їжу в рідкому та напів­рідкому стані. Харчові продукти по­передньо протерти крізь сито або пропустити через м'ясорубку. До їжі стростому обов'язково додавати вітаміни. Через

шлунковий зонд зазвичай вводять суміш із молока, вершків, сирих яєць, міц­ного бульйону, кави або какао, збитого вершкового масла, додають розчин глюкози, соки зі свіжих фруктів та ягід.

При годуванні через норицю вводять подрібнені тверді харчові продукти, розведені рідиною (мал. 45).

 

Штучне годування за допомогою поживної клізми

Показання: уведення поживних речовин у пряму кишку за допомогою кліз­ми застосовують при повній непрохідності стравоходу та повному стенозі ви­хідного відділу шлунка, коли у пацієнта спостерігають різке зневоднення ор­ганізму.

Послідовність дій

1. За годину до поживної клізми пряму кишку звільнити від вмісту очищу­вальною клізмою.

2. Невеликі за об'ємом поживні клізми (100—150 мл) ставлять за допомо­гою гумової груші. Наконечник клізми ввести на глибину 8—10 см та дуже повільно вводити поживну суміш. Для гальмування перистальтики до пожив­ної суміші додати 5—10 крапель на­стойки опію. Таку поживну клізму можна повторювати 3—4 рази на день.

3. Краплинний метод застосовують для введення через клізму 500— 1000 мл поживної суміші. Поживну су­міш налити в кухоль Есмарха або гумо­ву ємність.

4. У гумову трубку вмонтовувати крапельницю і за допомогою затискача Мора відрегулювати потрібну кількість крапель за хвилину (не більше ніж ЗО—

40).

5. Для поживної суміші використо­вувати 5 % розчин глюкози, ізотоніч­ний розчин натрію хлориду, суміш амі­нокислот (амінопептид, амінон та ін.;

мал. 46).

6. Для доброго всмоктування по­живна суміш повинна мати температу­ру 37—40 °С. Примітка: через можли­вість подразнення м'яза — замикача (сфінктера) прямої кишки, появи трі­щин часте застосування поживних клізм не рекомендоване. Виконання та­кої процедури потребує ретельного туа­лету відхідника.

Мал. 46. Постановка краплинної поживної клізми

 

Підготувати: систему для краплинного введення рідини, штатив, розчин етилового спирту, ватні кульки, затискачі Мора і Пеана, поживні стерильні розчини (див. теоретичний матеріал; методика постановки системи — див. тему X "Застосування лікарських зособів").

Примітка: препарати для парентерального введення підігрівають до 37— 38 °С. Необхідно суворо дотримуватися швидкості введення препаратів: гідро-лізин, білковий гідролізат казеїну, фібриносол у перші ЗО хв уводять зі швид­кістю 10—20 крапель за 1 хв, а потім швидкість збільшують до 40—60 за 1 хв. Поліамін у перші 30 хв уводять зі швидкістю 10—20 за 1 хв, а потім 25—35 за 1 хв. Ліпофундин (10 % розчин) уводять у перші 15 хв зі швидкістю 15—20 за 1 хв, а потім поступово (протягом 30 хв) збільшують до 60 за 1 хв. Уведення препарату має тривати приблизно 3—5 год (мал. 47). При більш швидкому вве­денні білкових препаратів у хворого можуть з'явитися озноб, гіперемія облич­чя, важке дихання.

 

Харчування та годування пацієнта

в) ізотонічний розчин натрію хлориду;

г) 5 % розчин глюкози; ґ) яєчний білок;

д) гідролізат?

2. Пацієнт перебуває на ліжковому режимі у зв'язку з недостатністю кровообігу. Який вид харчування йому призначите:

а) штучне годування — через зонд;

б) годування з напувальниці;

в) парентеральне годування?

3. Застосування напувальниці — професійна функція:

а) лікаря-дієтолога;

б) дієтсестри;

в) постової медичної сестри; І г) старшої медичної сестри?

4. Пацієнт тривалий час перебуває в непритомному стані через травму головного мозку. Який метод харчування слід використати у цьому разі:

а) штучне годування — через шлунковий зонд;

б) парентеральне годування;

в) штучне годування через пряму кишку?

5. Які із зазначених речовин можна ввести в організм для парентерального харчу­вання:

а) 5 % розчин глюкози;

б) 40 % розчин глюкози;

в) 10 % розчин глюконату кальцію; г)амінопептид;

ґ) гемодез;

д) реополіглюкін?

6. Яку максимальну кількість їжі можна одноразово ввести через гастростому:

а) 150 мл;

б) 1,5 л;

в) 50 мл;

г) 250 мл?

7. Яку максимальну кількість рідини можна ввести в організм за добу при прове- зюнні парентерального харчування:

а) 500 мл;

б) 1л;

в)1,5 л; г) 2 л; ґ)2,5л?