Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—истеми розробки з обвалюванн€м руди ≥ бокових пор≥д




—истема п≥дповерхового обвалюванн€ належить до класу систем розробки з обвалюванн€м руди ≥ бокових пор≥д.

—уттЇв≥сть њњ пол€гаЇ в тому, що поклад значноњ товщини, €кий круто зал€гаЇ, розд≥л€ють на п≥дповерхи висотою в≥д 6 до 40 м, в межах €кий обвалюють руду. —л≥дом за рудою обвалюютьс€ породи. ¬ипуск руди зд≥йснюють п≥д породами, що обвалилис€ (рис. 12-13), причому н≥€ких настил≥в м≥ж рудою ≥ породою не укладають.

–ис. 12‑13 Ц —истема п≥дповерхового обвалюванн€

«астосовують систему при розробц≥ крутозал€гаючих родовищ, що мають товщину б≥льш 5-6 м. –уда ≥ боков≥ породи повинн≥ бути середньоњ тривкост≥ або слабкими. “ак €к випуск зд≥йснюють при безпосередньому контакт≥ руди з породами, що обвалюютьс€, а це наводить до досить значних втрат, ц≥нн≥сть њњ повинна бути незначною.

ƒл€ п≥дготовки блоку проход€ть польовий в≥дкатний штрек 1 ≥ в≥дкатн≥ орти 2, а пот≥м польов≥ п≥дн€ттЇв≥ 3 ≥ на них п≥дповерхов≥ орти 4. ¬≥дстань по нормал≥ м≥ж п≥дповерховими ортами дор≥внюЇ висот≥ п≥дповерху. « в≥дкатного орту провод€ть рудоспуски 5 до верхнього п≥дповерху, а на кожному п≥дповерц≥ Ц п≥дповерхов≥ штреки 6 ≥ з них дучки 7 дл€ випуску руди, що обвалюЇтьс€.

™ досить велика к≥льк≥сть вар≥ант≥в веденн€ очисних роб≥т, що застосовуютьс€ в залежност≥ в≥д умов. ¬≥др≥зн€ютьс€ ц≥ вар≥анти способом обвалюванн€ руди ≥ розм≥рами зони, в межах €коњ ведетьс€ обвалюванн€.

ѕ≥дповерхове обвалюванн€ з в≥дб≥йкою руди свердловинами застосовують при розробц≥ потужних ≥ вельми потужних родовищ при руд≥ середньоњ тривкост≥. ¬исота п≥д поверху складаЇ 2-30 м. ќбвалюванн€ руди зд≥йснюЇтьс€ над дек≥лькома парами дучок (6 ≥ б≥льш). “обто на площин≥ 250-500 м². ƒодатково провод€ть п≥дн€ттЇв≥ 8 з камерами, в €ких встановлюють буров≥ станки. ќчисн≥ роботи розд≥л€ють на два етапи. —початку зд≥йснюють вињмку компенсац≥йних камер 9, а пот≥м обвалюванн€ масиву руди над цими камерами за допомогою горизонтальних ≥ похилих свердловин 10.

ƒл€ утворенн€ компенсац≥йних камер над дучками в≥дробл€ють шари руди висотою 3-5 м. ƒл€ цього з дучок пробурюють догори шпури, п≥сл€ п≥дриванн€ зар€д≥в в €ких в верхн≥й частин≥ дучки утворюЇтьс€ вирва ≥ одночасно руйнуЇтьс€ шар руди висотою в дек≥лька метр≥в. –уду випускають через дучки ≥, таким чином, утворюють компенсац≥йну камеру.

якщо руда недостатньо ст≥йка ≥ утворювати компенсац≥йну камеру в≥дразу по вс≥й площин≥, де передбачаЇтьс€ зд≥йснювати обвалюванн€ руди, неможливо, то утворюють дв≥ камери з залишенн€м м≥ж ними тимчасового ц≥лика, €кий руйнують перед вибухом свердловин. як правило, дл€ доброго дробленн€ руди обТЇм компенсац≥йних камер повинен складати 20-30% обТЇму масиву, що обвалюЇтьс€.

–уду з компенсац≥йних камер випускають, але вирви залишають заповненими в≥дбитою рудою, щоб при обвалюванн≥ масиву руди запоб≥гти в≥д руйнуванн€ дно, €ке сильно ослаблене дучками ≥ вирвами.

« кожноњ буровоњ камери бур€ть два в≥€льних комплекту свердловин: один з п≥дйомом близько 5∞, ≥нший 10-15∞. ÷ими комплектами свердловин в≥дбивають шар руди товщиною 5-6 м. ƒл€ руйнуванн€ тимчасового ц≥лика м≥ж компенсац≥йними камерами з п≥дповерхового штреку бур€ть шпури дл€ встановленн€ анкерного кр≥пленн€.

Ўпури в цьому ц≥лику ≥ свердловини п≥дривають за один прийом: шпури з нульовим упов≥льненн€м (миттЇво), а свердловини, що пробурен≥ з першоњ буровоњ камери, з упов≥льненн€м в 2 сек.; пробурен≥ з другоњ камери Ц в 4 сек. ≥ т.д. –уду, що обвалилас€, випускають на п≥д поверховий штрек ≥ скрепером доставл€ють до рудоспуску.

¬ипуск руди зд≥йснюЇтьс€ в умовах, коли в≥дбита руда покрита породами, що обвалилис€. –уда ≥ порода безпосередньо контактують м≥ж собою, ≥ задача заключаЇтьс€ в тому, щоб при випуску руди з дучок не допустити значного њх перем≥шуванн€, тобто втрати ≥ розубоженн€ були м≥н≥мальними. ўоб зменшити втрати руди, необх≥дно прийн€ти м≥н≥мально можливу в≥дстань м≥ж дучками.

Ќа де€ких зал≥зних рудниках розповсюджений так званий шведський вар≥ант п≥дповерхового обвалюванн€ (рис. 12-14). ¬исота п≥дповерх≥в 7-8 м. ѕ≥д поверхов≥ виробки провод€ть великим перетином, щоб можна було застосовувати потужне бурове ≥ транспортне обладнанн€. « п≥дповерхових штрек≥в бур€ть догори в≥€льн≥ комплекти шпур≥в, €кими в≥дбивають шари руди товщиною близько 1 м. ¬≥дбиту руду машинами типу ДƒжойФ завантажують у човников≥ самох≥дн≥ вагонетки Їмн≥стю 10-15 т ≥ доставл€ють до рудоспуск≥в. ƒл€ встановленн€ самох≥дного обладнанн€ на п≥дповерхи провод€ть п≥д пологим кутом п≥дн€ттЇв≥, по €ким можна вињхати на будь-€кий горизонт.

–ис. 12‑14 Ц —истема п≥дповерхового обвалюванн€ з завантажувальною машиною ≥ доставкою самох≥дною вагонеткою

÷ей вар≥ант п≥дповерхового обвалюванн€ Ї вар≥антом в≥дб≥йки в зажим≥. “ут в≥дб≥йка руди ведетьс€ не на в≥льний компенсац≥йний прост≥р, а на ран≥ше в≥дбиту руду. ¬ибухом ран≥ше в≥дбита маса ущ≥льнюЇтьс€ ≥ за рахунок цього утворюЇтьс€ компенсац≥йний прост≥р.

¬ межах поверху можна в≥дробл€ти одночасно дек≥лька блок≥в при умов≥, що роботи в сус≥дн≥х блоках в≥дстають на висоту одного п≥дповерху. якщо в≥дробка окремих блок≥в в≥дстаЇ на значну висоту, то на блоки, що виступають у вигл€д≥ пик, розвиваЇтьс€ значний г≥рський тиск ≥ в≥дробка њх ускладнюЇтьс€. ќчисн≥ роботи ведуть на одному поверс≥. Ќа нищерозташований поверх переход€ть на флангах шахтного пол€, де блоки на цьому поверс≥ вже в≥дроблен≥.

”правл≥нн€ покр≥влею зд≥йснюЇтьс€ шл€хом обвалюванн€ бокових пор≥д. Ќ≥€ких штучних засоб≥в не застосовують, вони обвалюютьс€ в м≥ру випуску руди. якщо обвалюванн€ вис€чого боку в≥дстаЇ, то вироблений прост≥р заповнюЇтьс€ породою, що знаходитьс€ на в≥дроблених поверхах, що зал€гають вище.

ƒл€ пров≥трюванн€ блок≥в пов≥тр€ по в≥дкатно му штреку ≥ п≥дн€ттЇвому поступаЇ на п≥дповерховий орт, що розташований в центр≥ блоку, ≥ дал≥ в п≥дповерхов≥ штреки. ¬их≥дний струм≥нь пов≥тр€ збираЇтьс€ на п≥дповерхових ортах, що розташован≥ на флангах блоку, ≥ по фланговим п≥дн€ттЇвим виходить на вентил€ц≥йний штрек. —креперисти знаход€тьс€ на св≥жому струмен≥ пов≥тр€. Ѕурильники працюють в дучках або бурових камерах, що розташован≥ неподал≥к в≥д п≥дповерхових штрек≥в. ”мови пров≥трюванн€ робочих м≥сць бурильник≥в значно поган≥ш≥, чим скреперист≥в; робоч≥ м≥сц€ бурильник≥в пров≥трюютьс€ за рахунок дифуз≥њ ≥ стисненого пов≥тр€, що поступаЇ до виробок при робот≥ перфоратор≥в.

ѕеред початком зм≥ни бурильник повинен в≥д≥брати покр≥влю в виробц≥, з €коњ ведетьс€ бур≥нн€ шпур≥в. ѕри випуску руди необх≥дно дотримувати правил безпеки, що застосовуютьс€ до системи п≥дповерхових штрек≥в.

¬трати руди при цьому вар≥ант≥ значн≥, так €к випуск њњ зд≥йснюють п≥д породами, що обвалюютьс€, ≥ складають 15-25%. –озубоженн€ коливаЇтьс€ в межах 10-20%. ¬идобуток руди можна п≥двищити шл€хом випуску розубожених руд з низьким вм≥стом корисних компонент≥в, але при цьому розубоженн€ зростаЇ. –озубожену руду пот≥м збагачують.

¬итрати л≥су складають дол≥ кубометру на 1 м³ виробленого простору. ѕродуктивн≥сть прац≥ висока ≥ складаЇ 8-12 м³ в зм≥ну на одного виб≥йника. ÷е Ї перевагами системи.

Ќедол≥ки системи: значн≥ втрати ≥ розубоженн€ руди.

ѕ≥дповерхове обваленн€ Ї основною системою розробки зал≥зних руд  ривбасу. ÷≥Їю системою видобувають близько 65% руди в≥д загальноњ продуктивност≥ басейну.

—истема поверхового самообвалюванн€. —уттЇв≥сть пол€гаЇ в тому, що рудне т≥ло п≥дс≥кають на площ≥, що достатн€ дл€ подальшого самообвалюванн€ руди. –уда обвалюЇтьс€ в межах блоку на всю висоту поверху, вище нењ розташовуютьс€ пуст≥ породи/, що також обвалилис€. –уду випускають через дучки ≥ доставл€ють до в≥дкатних виробок (рис. 12-15).

«астосовують систему при розробц≥ крутопадаючих або горизонтальних родовищ товщиною б≥льш 40 м. –уда повинна бути сильно тр≥щинувата ≥ схильна до обвалюванн€ в шматках розм≥ром до 50-70 см, €к≥ можна пропустити через дучки. Ѕажано, щоб боков≥ породи обвалювалис€ в б≥льш крупних шматках, чим руда, так €к в цьому випадку умови випуску руди б≥льш спри€тлив≥ ≥ втрати менш. –уда повинна бути несхильною до злежуванн€, самозайманн€ або окисленн€, так €к п≥сл€ обвалюванн€ вона тривалий час знаходитьс€ в блоц≥. ÷≥нн≥сть руди повинна бути невисокою, так €к втрати дос€гають значних розм≥р≥в. ƒопускаЇтьс€ зсув поверхн≥ над д≥льницею, що розробл€Їтьс€.

–ис. 12‑15 Ц —истема поверхового самообвалюванн€

Ќа горизонт≥ п≥дс≥чки дучки розташовуютьс€ р≥вном≥рно по вс≥й площ≥ блоку по с≥тц≥ в≥д 5х5 до 7х7 м. “ут њх зТЇднують м≥ж собою штреками, причому на горизонт≥ п≥дс≥чки число штрек≥в б≥льше в два рази, н≥ж на горизонт≥ скреперуванн€. ÷≥ штреки зТЇднують дек≥лькома ортами ≥ використовують дал≥ дл€ п≥дс≥чки блоку.

ѕо периметру блоку проход€ть в≥др≥зн≥ виробки, на€вн≥сть €ких ослабл€Ї масив блоку ≥ спри€Ї самообвалюванню руди.

ѕершим етапом очисних роб≥т Ї п≥дс≥чка блоку ≥ утворенн€ вирв. ƒл€ п≥дс≥чки блоку необх≥дно зруйнувати ц≥лики, що залишилис€ м≥ж п≥дс≥чними штреками. –уйнуванн€ цих ц≥лик≥в зд≥йснюють п≥дриванн€м зар€д≥в в шпурах або свердловинах. ≤з орт≥в, що зТЇднують п≥дс≥чн≥ штреки, вздовж ц≥лик≥в бур€ть горизонтальн≥ свердловини. –озм≥ри перетину ц≥лика 4х2 м, тому в ньому достатньо пробурити 2-4 свердловини. якщо руда тр≥щинувата ≥ бур≥нн€ свердловин трудне, њх зам≥н€ють шпурами. ѕ≥дс≥чку зд≥йснюють поступово, в напр€мку в≥д вис€чого блоку до лежачого. ¬ м≥ру п≥дс≥канн€ розвиваЇтьс€ склеп≥нн€ обвалюванн€, €ке п≥сл€ повноњ п≥дс≥чки охвачуЇ всю площу блоку.

ƒл€ утворенн€ вирв бур€ть шпури зверху донизу, €к≥ п≥дривають одночасно з свердловинами в ц≥ликах.

Ќаступний етап заключаЇтьс€ в випуску руди в пер≥од њњ самообвалюванн€. –уду випускають з дучок р≥вном≥рно по вс≥й площ≥ блоку.

ќстанн≥й етап очисних роб≥т Ц це випуск руди п≥сл€ того, €к обвалюванн€ розповсюджуЇтьс€ до пустих пор≥д, що зал€гають вище. –уда, що обвалюЇтьс€, безпосередньо контактуЇ з пустими породами. як ≥ в попередн≥й пер≥од, випуск руди необх≥дно вести р≥вном≥рно по вс≥й площ≥ блоку з таким розрахунком, щоб поверхн€ контакту руди ≥ породи перем≥щувалас€ вниз, залишаючись паралельною своЇму початковому положенню. ѕри такому випуску руди втрати ≥ розубоженн€ руди будуть м≥н≥мальними.

Ѕлоки в≥дробл€ють один поруч з ≥ншим, м≥ж блоками ц≥лик≥в не залишають.

ѕодача св≥жого пов≥тр€ зд≥йснюЇтьс€ по в≥дкатним штрекам ≥ ортам ≥ по ходокам в скреперн≥ штреки. ƒал≥ пов≥тр€ рухаЇтьс€ по штрекам до центру блоку ≥ по коротким вертикальним виробкам опускаЇтьс€ в вентил€ц≥йний орт, що розташований на р≥вн≥ в≥дкатного горизонту. Ќа вентил€ц≥йний горизонт вих≥дний струм≥нь п≥д≥ймаЇтьс€ по вентил€ц≥йному п≥дн€ттЇвому, що розташований напроти середини блоку. ¬ентил€ц≥йн≥ орти розташовують нижче горизонту вторинного дробленн€, так €к в середин≥ блоку виникаЇ значний г≥рський тиск, ≥ орт, що розташований на горизонт≥ вторинного дробленн€, важко запоб≥гти в≥д руйнуванн€.

ѕров≥трюють т≥льки скреперн≥ штреки, так €к робочих в ≥нших виробках немаЇ. ¬с≥ скреперисти знаход€тьс€ на св≥жому струмен≥ пов≥тр€. ”мови пров≥трюванн€ нормальн≥.

–озм≥р блок≥в по прост€ганню родовища повинен бути не б≥льш 50 м, щоб не виникав значний тиск. Ќе можна одночасно в≥дробл€ти блоки, що розташован≥ поруч.

ѕри випуску ≥ вторинному дробленн≥ руди необх≥дно дотримувати правил безпеки, що застосовуютьс€ до системи п≥дповерхових штрек≥в.

¬трати руди дос€гають 30%. Ќезначн≥ втрати бувають лише в окремих випадках при в≥дробц≥ в≥докремлених блок≥в, що знаход€тьс€ в рудному масив≥ ≥ не граничать з виробленим простором. –озубоженн€ складаЇ 10-20%.

¬итрати л≥су незначн≥. ѕродуктивн≥сть прац≥ найб≥льш висока в пор≥вн€нн≥ з ус≥ма системами розробки, так €к дл€ руйнуванн€ руди використовують силу г≥рського тиску, а не буроп≥дривн≥ роботи. ѕродуктивн≥сть прац≥ виб≥йник≥в дос€гаЇ 15-18 м³ за зм≥ну.

ѕереваги системи: висока продуктивн≥сть прац≥ ≥ незначн≥ витрати л≥су.

Ќедол≥ки системи: значн≥ втрати руди, вельми жорстк≥ вимоги до умов застосуванн€ ≥ важк≥сть п≥дтриманн€ виробок на горизонт≥ вторинного дробленн€.

«астосовують систему при розробц≥ пол≥металевих, б≥дних мол≥бденових ≥ м≥дних руд.

—истема поверхового примусового обвалюванн€. —уттЇв≥сть пол€гаЇ в тому, що спочатку в≥дробл€ють компенсац≥йними камерами 20-30% запас≥ руди в блоц≥, а пот≥м обвалюють запаси, що залишилис€ (ц≥лики), ≥ ведуть випуск руди п≥д породами, що обвалилис€ (рис 12-16).

–ис. 12‑16 Ц —истема поверхового обвалюванн€ з в≥дб≥йкою вертикальними свердловинами

«астосовують систему при розробц≥ крутозал€гаючих або горизонтальних поклад≥в товщиною 2-30 м. –уда ≥ породи повинн≥ бути середньоњ тривкост≥ або тривкими. –уда повинна бути не схильною до самозайманн€, злежуванн€, окисленн€, так €к випуск њњ може продовжуватис€ значний час. ÷≥нн≥сть руди повинна бути незначною, так €к втрати велик≥. ѕоверхн€ повинна допускати зсув пор≥д.

ќпишемо систему, коли крутозал€гаючий поклад в≥дробл€ють з в≥дб≥йкою руди свердловинами, що провод€ть зверху вниз.

ѕровод€ть польовий в≥дкатний штрек 1 ≥ орти 2. ¬ центр≥ блоку на в≥дкатному горизонт≥ провод€ть вентил€ц≥йний орт 3, €кий п≥дн€ттЇвим зТЇднують з вентил€ц≥йним горизонтом. « в≥дкатних орт≥в до горизонту вторинного дробленн€ провод€ть рудоспуски ≥ ходоки 5, а з них Ц скреперн≥ штреки 6. « цих штрек≥в до горизонту п≥дс≥чки провод€ть дучки.

Ќа 8-10 м нижче вентил€ц≥йного горизонту провод€ть буров≥ орти 7, де€к≥ з них невеликими похилами зТЇднують з вентил€ц≥йним штреком, щоб можна було доставл€ти бурове обладнанн€. якщо руда тривка, то буров≥ орти можна провести на р≥вн≥ вентил€ц≥йного горизонту, що дозвол€Ї скоротити к≥льк≥сть виробок ≥ створити гарн≥ умови дл€ транспортуванн€ бурового обладнанн€. ¬ цьому випадку в €кост≥ м≥жповерхового ц≥лику залишаЇтьс€ т≥льки дно блоку, що зал€гаЇ вище. Ѕуров≥ орти провод€ть в ц≥ликах ≥ камерах.

ѕершим етапом очисних роб≥т Ї в≥дробка компенсац≥йних камер, €ка зд≥йснюЇтьс€ аналог≥чно, €к при систем≥ п≥дповерхових штрек≥в. —початку зд≥йснюють в≥др≥зку ≥ п≥дс≥чку камер, пот≥м в≥дбивають руду в камерах.

ƒругий етап Ц обвалюванн€ ц≥лик≥в. ћ≥жкамерн≥ ц≥лики обвалюють свердловинами 8, що пробурен≥ з орт≥в, проведених в ц≥ликах. ћ≥жповерхов≥ ц≥лики обвалюють свердловинами 9, що пробурен≥ з орт≥в ≥ зосередженими зар€дами 10, €к≥ розташован≥ в скреперних штреках вищезал€гаючого поверху. ѕ≥дриванн€ зд≥йснюють за один прийом, причому зар€ди в м≥жповерховому ц≥лику п≥дривають з упов≥льненн€м в 2 сек. по в≥дношенню до зар€д≥в в м≥жкамерних ц≥ликах. ƒл€ зменшенн€ сейсм≥чного ефекту часто застосовують п≥дриванн€ з м≥л≥секундним упов≥льненн€м. «агальна вага зар€д≥в дуже велика ≥ складаЇ ≥нод≥ дек≥лька сотень тон.  ≥льк≥сть руди, що обвалюЇтьс€ за одне п≥дриванн€ зм≥рюЇтьс€ сотн€ми тис€ч тон.

ћасов≥ вибухи зд≥йснюють за спец≥ально складеному проекту. ѕеред п≥дриванн€м в блоц≥ демонтують кабел≥, труби, сходи в п≥дн€ттЇвих, скреперн≥ леб≥дки та ≥нше обладнанн€, так €к все це може бути поламане пов≥тр€ною хвилею. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ роб≥т по зар€джанню ≥ монтажу п≥дривноњ мереж≥ вс≥х людей вивод€ть з шахти, в≥дключають електроенерг≥ю ≥ п≥дриванн€ зд≥йснюють з поверхн≥ вмиканн€м мереж≥ осв≥тленн€, до €коњ п≥дключен≥ електродетонатори. ѕ≥сл€ вибуху шахту пров≥трюють прот€гом дек≥лькох зм≥н. ѕот≥м опускаютьс€ г≥рнич≥ р€т≥вники ≥ беруть проби пов≥тр€. –оботи починають п≥сл€ того, €к анал≥з проб пов≥тр€ покаже, що атмосфера в≥дпов≥даЇ сан≥тарним нормам. Ќе менш дек≥лькох зм≥н займаЇ монтаж убраного обладнанн€ ≥ ремонт виробок. ¬с≥ ц≥ додатков≥ витрати ≥ простоњ окупл€тьс€ тим, що масовим вибухом обвалюють велику к≥льк≥сть руди, достатню дл€ роботи д≥льниц≥ прот€гом довгого часу, €кий зм≥рюЇтьс€ м≥с€ц€ми.

“рет≥й етап очисних роб≥т заключаЇтьс€ в випуску руди, що обвалилас€. ÷ей етап аналог≥чний випуску руди при систем≥ поверхового само обвалюванн€. ѕор€док в≥дробки блок≥в також аналог≥чний ц≥й систем≥, тобто шахтне поле розбивають на д≥льниц≥ довжиною близько 200 м ≥ в кожн≥й так≥й д≥льниц≥ одночасно в≥дробл€ють по одному блоку. ”мови п≥дтриманн€ виробок на горизонт≥ вторинного дробленн€ при ц≥й систем≥ краще, н≥ж при поверховому само обвалюванн≥ з двох причин: по-перше, розм≥ри блок≥в можуть бути пор≥вн€но невеликими, так €к обвалюванн€ руди зд≥йснюЇтьс€ примусово Ц свердловинами; по-друге, застосовують систему при розробц≥ руд б≥льш ст≥йких ≥ тривких, чим при поверховому само обвалюванн≥.

ƒл€ пров≥трюванн€ блок≥в св≥же пов≥тр€ поступаЇ по в≥дкатно му штреку ≥ в≥дкатним ортам, а по ходокам ≥ рудоспускам п≥дводитьс€ до скреперних штрек≥в, по €ким рухаЇтьс€ до центру блока. ¬их≥дний струм≥нь пов≥тр€ поступаЇ в орт 3 ≥ по п≥дн€ттЇвому виходить на вентил€ц≥йний горизонт.

ѕри випуску ≥ вторинному дробленн≥ руди необх≥дно дотримувати тих правил, що при систем≥ п≥д поверхових штрек≥в.

¬трати руди складають 20-30%, розубоженн€ 10-15%. ¬итрати л≥су незначн≥. ѕродуктивн≥сть виб≥йник≥в складаЇ 10-15 м³ за зм≥ну.

ѕереваги системи: висока продуктивн≥сть прац≥, незначн≥ витрати л≥су, б≥льш широка область застосуванн€ в пор≥вн€нн≥ з системою п≥дповерхового самообвалюванн€.

Ќедол≥ки системи: значн≥ втрати руди. ѕоверхове обвалюванн€ з в≥дб≥йкою руди свердловинами широко застосовують при розробц≥ потужних рудних поклад≥в на пол≥металевих, зал≥зорудних ≥ зал≥зних рудниках.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 503 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

617 - | 598 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.