Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—истеми розробки з в≥дкритим виробленим простором




 амерно-стовпова система. —уттЇв≥сть системи пол€гаЇ в тому, що при розробц≥ горизонтальних або похилих поклад≥в в результат≥ вињмц≥ руди утворюютьс€ камери, в≥докремлен≥ одна в≥д одноњ ц≥линами руди, €к≥, €к правило, не розроблюютьс€.

«астосовують систему при розробц≥ ст≥йких руд, що зал€гають в ст≥йких породах. “овщина родовищ б≥льш 1 м.

ѕ≥дготовч≥ роботи заключаютьс€ в проведенн≥ в≥дкатних штрек≥в 1, €к≥ розташовують в п≥дошв≥ покладу або провод€ть польовими в породах лежачого боку, ≥ п≥дн€ттЇвих 2 (рис. 12-8). п≥дготовку польовими штреками застосовують коли п≥дошва нер≥вна.

–ис. 12‑8 Ц  амерно-стовпова система

ќчисн≥ роботи починають з утворенн€ розр≥зноњ щ≥лини, в≥д €коњ пот≥м ведуть вињмку руди. ƒл€ створенн€ розр≥зноњ щ≥лини два п≥дн€ттЇвих провод€ть до покр≥вл≥ ≥ там зТЇднують штреком. –озр≥зну щ≥лину створюють п≥дошвоуступним вибоЇм, €кий починають у одного з п≥дн€ттЇвих. ¬≥дбиту руду спускають на в≥дкатний горизонт по п≥дн€ттЇвому. ƒругий п≥дн€ттЇвий служить дл€ сполученн€ з роботами.

–озр≥зну щ≥лину робл€ть у форм≥ воронки, €кщо камера розроблюЇтьс€ п≥дошвоуступним вибоЇм. ѕ≥сл€ створенн€ розр≥зноњ щ≥лини приступають до в≥дб≥йц≥ руди в камер≥.

¬≥дб≥йку, доставку ≥ завантаженн€ руди зд≥йснюють р≥зними способами. Ќайб≥льш простий заключаЇтьс€ в тому, що вибою придають форму вертикальноњ поверхн≥. ѕри висот≥ вибою до 3 м бур≥нн€ горизонтальних шпур≥в ведуть ручними перфораторами, а при б≥льш≥й висот≥ застосовують самох≥дн≥ буров≥ тел≥жки, на €ких змонтован≥ буров≥ машини. ”правл≥нн€ буровими машинами зд≥йснюЇтьс€ дистанц≥йно з п≥дошви покладу, причому за допомогою руко€тей буров≥ машини можна направити в будь-€ку точку вибою при висот≥ до 10 м. Ўпури бур€ть довжиною 2-3 м. ¬≥дбиту руду доставл€ють скреперами до рудоспуск≥в або завантажують завантажувальними машинами в самох≥дн≥ вагонетки ≥ доставл€ють до рудоспуск≥в або пр€мо до ствола шахти.

–ис. 12‑9 Ц ¬≥дб≥йка руди свердловинами при уступ≥ значноњ висоти (а) ≥ в≥дб≥йка шпурами при потолкоуступному вибоњ (б)

ѕотолкоуступний виб≥й широко застосовують при розробц≥ сол€них родовищ (рис. 12-9, б). —початку у п≥дошви покладу виймають шар руди, висота €кого дор≥внюЇ близько половини товщини рудного т≥ла. ѕот≥м потолкоуступним вибоЇм в≥дробл€ють руду, що залишилас€ у покр≥вл≥ покладу. ƒл€ в≥дб≥йки руди бур€ть горизонтальн≥ шпури, причому бурильник при бур≥нн≥ знаходитьс€ на в≥дбит≥й руд≥. «авантажують њњ скрепером у вагонетки з боку, зворотного вибою, щоб не заважати робот≥ бурильник≥в. “акий спос≥б в≥дб≥йки дозвол€Ї пост≥йно мати запас в≥дбитоњ руди.

ƒл€ п≥дтриманн€ виробленого простору залишають ц≥лини з руди, €к≥ мають форму окремих стовп≥в (круглих або пр€мокутних) або суц≥льних смуг. ƒл€ кр≥пленн€ покр≥вл≥ камер ≥нод≥ застосовують анкерне (штангове) кр≥пленн€.

¬ињмку ц≥лин зд≥йснюють т≥льки в тому випадку, €кщо в них залишилас€ багата руда. ѕри цьому приходитьс€ встановлювати бетонн≥ опори (штучн≥ ц≥лини).

ѕров≥трюванн€ камер зд≥йснюЇтьс€ св≥жим струменем пов≥тр€, що поступаЇ по в≥дкатним штрекам. ѕов≥тр€ омиваЇ камери ≥ пот≥м по вентил€ц≥йному штреку надходить до вентил€ц≥йного ствола ≥ дал≥ на поверхню. ƒл€ забезпеченн€ безпеки роботи необх≥дно перед початком кожноњ зм≥ни обирати покр≥влю у вибоњ. Ўирина уступу при п≥дошвоуступному вибоњ повинна бути не менш 1,5 м, €кщо висота його до 3 м. ћ≥н≥мальний д≥аметр ц≥лин 3 м.

ѕродуктивн≥сть прац≥ при застосуванн≥ потужних бурових, завантажувальних ≥ транспортних засоб≥в досить висока ≥ складаЇ дл€ виб≥йних робочих 50-100 т за зм≥ну.

ѕереваги системи: висока продуктивн≥сть прац≥, можлив≥сть застосуванн€ потужних механ≥зм≥в, невелик≥ витрати л≥су, незначний обс€г п≥дготовчих роб≥т.

Ќедол≥ки системи: трудн≥сть спостер≥ганн€ за покр≥влею при велик≥й висот≥ камер ≥ в де€ких випадках значн≥ втрати руди.

ќбласть застосуванн€ системи: горизонтальн≥ ≥ положист≥ родовища. Ќа ”крањн≥ таку систему застосовують на јртем≥вському сол€ному руднику.

 амерн≥ системи розробки (поверхо-камерна ≥ з п≥дповерховою в≥дб≥йкою). —уттЇв≥сть системи заключаЇтьс€ в тому, що при розробц≥ крутих родовищ утворюють камери, в≥докремленн≥ одна в≥д одноњ по прост€ганню м≥ж камерними ц≥линами, а по пад≥нню Ц м≥жповерховими ц≥линами.  амерами виймаЇтьс€ понад 35% запас≥в руди в блоц≥.

«астосовують систему при ст≥йких рудах ≥ породах. “овщина покладу в≥д2-3 до 50-60 м, причому при товщин≥ до 20-25 м камери розташовують довгою стороною по прост€ганню, а при б≥льш≥й товщин≥ Ц в хрест прост€ганн€. ¬ обох випадках ширина камер не перевищуЇ 20-25 м.

ѕереваги системи: можлив≥сть видобувати руду з камер без розубоженн€ њњ пустими породами; висока продуктивн≥сть прац≥, особливо при вињмц≥ камер, незначн≥ витрати л≥су.

Ќедол≥ки системи: значн≥ втрати руди при вињмц≥ ц≥лин масовим обвалюванн€м ≥ мала продуктивн≥сть прац≥ при вињмц≥ ц≥лин шаровим обвалюванн€м.

ќбласть застосуванн€ системи: розробка зал≥зних руд у  ривбас≥ (30-35% в≥д вс≥Їњ руди).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 504 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1399 - | 1167 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.