Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јтмосферне ≥ шахтне пов≥тр€




Ќа поверхн≥ земл≥ не виникаЇ проблеми штучного п≥дтриманн€ газового складу пов≥тр€, потр≥бного дл€ життЇд≥€льност≥ людини, а в п≥дземних умовах суттЇв≥сть вентил€ц≥њ пол€гаЇ в подач≥ ≥ розпод≥л≥ чистого пов≥тр€ в мереж≥ г≥рничих виробок та видач≥ ≥з шахти забрудненого.

јтмосферне пов≥тр€ Ц це сум≥ш газ≥в ≥ вод€ного пару, обТЇмна частина €ких становить: кисню (ќ2) Ц 20,95 %; вуглекислого газу (—ќ2) Ц 0,03 %; азоту (N2) Ц 78,08 %; аргону (Ar), гел≥ю (Ќе) та ≥н. газ≥в Ц 0,94 %. ¬м≥ст вод€ноњ пари в атмосферному пов≥тр≥ становить в≥д 0,05 до 4 %.

ѕост≥йн≥сть х≥м≥чного складу атмосферного пов≥тр€ зумовлена його величезною масою, безперервним перем≥шуванн€м мас пов≥тр€, взаЇмним зр≥вноваженн€м процес≥в поглинанн€ ≥ вид≥ленн€ газ≥в, що проход€ть у природ≥.

Ўахтне пов≥тр€ Ц це атмосферне пов≥тр€, €ке заповнюЇ г≥рнич≥ виробки ≥, проход€чи по ним, зм≥нюЇ св≥й х≥м≥чний склад в звТ€зку з на€вн≥стю в виробках процес≥в окисленн€ вуг≥лл€ ≥ г≥рських пор≥д, гнитт€ л≥сних матер≥ал≥в, що застосовуютьс€ дл€ кр≥пленн€ виробок, вид≥ленн€ ≥з вуг≥лл€ ≥ пор≥д метану, вуглекислого газу ≥ ≥н. ѕри виконанн€ вибухових роб≥т утворюЇтьс€ велика к≥льк≥сть газ≥в, €к≥ також надход€ть в атмосферу г≥рничих виробок. кр≥м того, виробнич≥ процеси в шахт≥ супроводжуютьс€ вид≥ленн€м великоњ к≥лькост≥ вуг≥льного ≥ породного пилу, €кий також забруднюЇ пов≥тр€.

“ому склад ≥ процентне в≥дношенн€ газ≥в в шахтному пов≥тр≥ будуть ≥ншими, н≥ж в атмосферному.

–азом з тим шахтне пов≥тр€ не повинно значно в≥др≥зн€тис€ в≥д атмосферного, оск≥льки воно може бути не придатним дл€ диханн€ людини ≥ вибухонебезпечним.

¬ звТ€зку з цим д≥юч≥ правила безпеки у вуг≥льних шахтах установлюють певн≥ допустим≥ норми. ¬м≥ст кисню ќ2 у пов≥тр≥ д≥ючих г≥рничих виробок повинен бути не менше 20 % обТЇму.

¬ умовах п≥дземних роб≥т в раз≥ зниженн€ вм≥сту кисню до 17 % у людини зТ€вл€Їтьс€ задишка, серцебитт€, а зниженн€ вм≥сту кисню до 12 % смертельно небезпечне. ƒуже малий вм≥ст кисню зустр≥чаЇтьс€ в старих покинутих виробках, у тупиках непров≥трюваних або в слабо пров≥трюваних виробках, у виробленому простор≥.

ќсновною причиною зменшенн€ вм≥сту кисню в г≥рнич≥й атмосфер≥ Ї його витрати на п≥дтриманн€ процес≥в окисленн€ та гнитт€. Ќевелика к≥льк≥сть кисню витрачаЇтьс€ на диханн€ людей.

¬углекислий газ Ц це газ без кольору, ≥з слабокислим запахом ≥ смаком, в шахтну атмосферу надходить головним чином ≥з корисних копалин ≥ бокових пор≥д.

 р≥м того, в≥н утворюЇтьс€ в шахтах п≥д час процес≥в окисленн€ (вуг≥лл€, л≥соматер≥ал≥в тощо), розкладенн€ шахтними водами де€ких пор≥д (вапн€к≥в, мергелю), пожеж ≥ вибух≥в. другор€дними джерелами вид≥ленн€ —ќ2 Ї диханн€ людей, вибухов≥ роботи.

¬ид≥ленн€ —ќ2 ≥з вуг≥лл€ ≥ пор≥д може проходити у вигл€д≥ спок≥йного ≥ р≥вном≥рного вит≥канн€ газу або раптового викиду. ≤нтенсивн≥сть вид≥ленн€ та утворенн€ вуглекислого газу дл€ р≥зних родовищ неоднакова.

јбсолютну к≥льк≥сть вуглекислого газу, €кий утворюЇтьс€ в шахт≥, за добу, називають абсолютною вуглекислотобагат≥стю шахти, а к≥льк≥сть вуглекислого газу, €ка приходитьс€ на 1 т середньодобового видобутку, Ч в≥дносною вуглекислотобагат≥стю шахти.

«а в≥дносною вуглекислотобагат≥стю шахти розд≥л€ють на чотири групи: перша група Ц вид≥ленн€ —ќ2 менше 5 м³/т; друга Ц в≥д 5 до 10 м³/т; трет€ Ц в≥д 10 до 15 м³/т; четверта Ч б≥льше 15 м³/т.

ѕравила безпеки вимагають, щоб вм≥ст —ќ2 у пов≥тр≥ не перевищував за обТЇмом: у д≥ючих виробках Ц 0,5 %; у загальному вих≥дному струмен≥ шахти Ц 0,75 %; у виробках, проведених по завалу, Ч 1 %.

јзот Ц газ ф≥з≥олог≥чно нешк≥дливий, х≥м≥чно не активний, диханн€ ≥ гор≥нн€ не п≥дтримуЇ. ”творюЇтьс€ п≥д час процес≥в гнитт€ орган≥чних речовин ≥ вибухових роб≥т.

ќксид вуглецю (—ќ) Ц газ без кольору, смаку ≥ запаху; питома вага в≥дносно пов≥тр€ 0,97; горить; €кщо його концентрац≥€ становить в≥д 13 до 75 %, утворюЇ з пов≥тр€м вибухову сум≥ш. ” вод≥ розчин€Їтьс€ слабо. ÷ей газ дуже отруйний, утворюЇтьс€ в шахтах п≥д час пожеж, вибух≥в газу й пилу, вибухових роб≥т. «г≥дно з правилами безпеки концентрац≥€ —ќ в г≥рнич≥й атмосфер≥ маЇ становити 0,0016 % по обТЇму.

—≥рководень (Ќ2S) Ц газ без кольору, ≥з солодкуватим смаком ≥ запахом тухлих €Їць. √аз добре розчин€Їтьс€ у вод≥, горить ≥ може утворювати з пов≥тр€м вибухов≥ сум≥ш≥. —≥рководень дуже отруйний. ” шахтах утворюЇтьс€ в процес≥ гнитт€ дерева та ≥нших орган≥чних речовин, п≥д час розкладу водою с≥рчаного колчедану, г≥псу, а також п≥д час вибухових роб≥т. дозволена концентрац≥€ с≥рководню в г≥рничих виробках становить 0,00066 % по обТЇму.

ћетан (—Ќ4) Ц газ без кольору, запаху ≥ смаку; питома вага в≥дносно пов≥тр€ 0,55; горить, не отруйний, погано розчин€Їтьс€ у вод≥. ћетан небезпечний внасл≥док його вибухових властивостей. якщо концентрац≥€ в атмосфер≥ менше 5 %, метан горить в раз≥ з≥ткненн€ ≥з джерелом запаленн€, а €кщо в≥д 5 до 16 % Ч утворюЇ з пов≥тр€м вибухову сум≥ш; €кщо б≥льше 16 % Ч горить спок≥йним полумТ€м за умови в≥дведенн€ пов≥тр€ до м≥сц€ гор≥нн€.

«агор€нн€ метану в п≥дземних виробках становить велику небезпеку, оск≥льки гор≥нн€ може перейти до вибуху, а останн≥й спричинити вибух вуг≥льного пилу.

” вуг≥льних шахтах метан утворюЇтьс€ в процес≥ перетворенн€ рослинних залишк≥в у вуг≥лл€. ƒуже часто метан, розм≥щений в породах, що вм≥щують вуг≥льн≥ пласти.

ќбТЇм газу, що вид≥л€Їтьс€ в шахт≥ за добу, називають абсолютною газобагат≥стю. –озр≥зн€ють також в≥дносну газобагат≥сть.

«а в≥дносною газобагат≥стю (м³/т добового видобутку) вс≥ шахти розд≥л€ють на пТ€ть категор≥й: I категор≥€ Ц вид≥ленн€ —Ќ4 менше 5 м³/т; II Ц в≥д 5 до 10 м³/т; II Ц в≥д 10 до 15 м³/т; IV Ц б≥льше 15 м³/т Ц надкатегор≥йн≥ шахти, небезпечн≥ по суфл€рних вид≥ленн€х метану; V Ц шахти, небезпечн≥ ≥з-за раптового викиду вуг≥лл€ та газу; шахти з викидами породи.

«г≥дно з правилами безпеки дозволена концентрац≥€ метану в пов≥тр≥ становить (у в≥дсотках обТЇму):

у вибо€х очисних ≥ п≥дготовчих виробок Ц менше 2; у пов≥тр≥, що надходить у виб≥й з ≥нших очисних або п≥дготовчих вибоњв, Ч не б≥льше 0,5; перед виконанн€м вибухових роб≥т Ц менше 1; у вих≥дн≥й теч≥њ лави Ц 1; у загальн≥й вих≥дн≥й теч≥њ шахти Ц не б≥льше 0,75.

«а присутност≥ у пов≥тр≥ 2 % метану роботи в даному вибоњ припин€ютьс€ до зниженн€ концентрац≥њ до 1 %.

ƒл€ створенн€ безпечних ≥ нормальних у сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чному в≥дношенн≥ умов роботи шахтар≥в треба пост≥йно пров≥трювати г≥рнич≥ виробки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 878 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

340 - | 298 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.