У похилих виробках вагонетки рухаються по колії з допомогою канатів, які намотуються на барабани лебідок або підйомних машин. Канатна відкатка буває однокінцева та двокінцева рис. 9-4. У першому випадку по виробці рухається один состав спочатку в одну сторону, а потім у зворотному напрямі (а, б, г). Однокінцева відкатка застосовується в похилих виробках з кутом не менше 5-60, коли состав вверх рухається з допомогою лебідки, а вниз – під дією власної ваги.
Двокінцева відкатка забезпечує одночасний спуск і підйом двох составів двома паралельними коліями (в, д-е). Відкатка кінцевими канатами за схемами «г», «д», «е» застосовується для горизонтальних і похилих виробок.
Рис. 9‑4 – Схеми канатних відкаток
Відкатка механічним канатом (схема «ж») являє собою транспортну установку безперервної дії і використовується в похилих виробках.
Нескінченний канат, напрямним ведучим і натягувальним шківами, в часи роботи рухається безперервно, а зціплення і розчеплення вагонів проводиться вручну на ходу при допомозі спеціальних ручних обладнань. Підтягування вагонеток до канату або відтягування їх від нього здійснюється спеціальними товкачами.
Перевагами канатної відкатки є простота обладнання та обслуговування, можливість застосування при різних похилах виробок, а також у виробках, які мають непрямолінійність.
Канатний транспорт у вагонетках має суттєві недоліки: висока трудомісткість, аварійність, недостатня надійність роботи, трудність в повній механізації і автоматизації робіт.
Ці недоліки набувають все більше значення в зв’язку зі зростанням та удосконаленням технології ведення гірничих робіт і механізації процесів вуглевидобутку. Тому на нових шахтах цей спосіб транспортування, по можливості, заміняють на конвеєрний та локомотивний. А канатну відкатку застосовують як допоміжний транспорт для переміщення матеріалів, обладнання, підйому і спуску людей, механізації маневрових робіт і т. п.