Сторона обвинувачення

Прокурор – це суб’єкт кримінального процесу, що бере участь у всіх його

стадіях, здійснюючи при цьому нагляд за дотриманням законів і підтримуючи

державне обвинувачення у суді.

Згідно ст. 121 Конституції України прокурор виконує у кримінальному

процесі дві функції: функцію підтримання державного обвинуваченого і функцію

нагляду за дотриманням законів органами розслідування.

Як прокурори у кримінальному процесі можуть виступати особи, перераховані

у п. 15 ст. 3 КПК, а саме: Генеральний прокурор України, перший заступник,

заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники,

прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя,

прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори,

їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь,

управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники__________, старші прокурори

та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених

цим Кодексом;

Прокурор, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй

процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних

повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого

самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи

зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення

досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим

розслідуванням, уповноважений:

починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що

стосуються досудового розслідування;

доручати органу досудового розслідування проведення досудового

розслідування;

доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у

встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих

(розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення

чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі

(розшукові) та процесуальні дії;

доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих

(розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

призначати ревізії та перевірки;

скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про

відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення

іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у

випадку неефективного досудового розслідування;

приймати процесуальні рішення під час кримінального провадження, в тому

числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків

досудового розслідування;

погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого

судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових)

дій, інших процесуальних дій чи самостійно подавати слідчому судді такі

клопотання;

повідомляти особі про підозру;

пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через

фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік,

недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої

права, у порядку, передбаченому КПК;

затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань

про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити

зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань,

самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

звертатись до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування

примусових заходів медичного або виховного характеру чи клопотанням про

звільнення особи від кримінальної відповідальності;

підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання

державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення;

погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову

допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким

клопотанням;

доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення)

компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або

перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність

проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність

розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу

досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх

відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані

або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких

надана Верховною Радою України, чи законам України;

доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання

осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання

окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом

компетентного органу іноземної держави;

оскаржувати судові рішення;

здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної

Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них

прокурори своєю мотивованою постановою мають право доручити здійснення

досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому

органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в

межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Також мають

право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та

підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування. Про

скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за

додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.

На подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового

рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають

право, незалежно від їх участі в судовому провадженні, службові особи органів

прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної

Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них

прокурори, їх заступники.

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим,

областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники

мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної

скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,

внесених ними або прокурорами нижчого рівня.

У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи

касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими

обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого

рівня.

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному

кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу

прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник

органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть

повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також

старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Уданому випадку, прокурор здійснює повноваження прокурора у

кримінальному провадженні з його початку до завершення. Якщо прокурор, який у

відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не

може їх здійснювати у зв’язку із його відводом, тяжкої хвороби, звільнення із

органів прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у

кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого

прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках

повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на

іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення

прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового

розслідування.

Слідчий – посадова особа, уповноважена в межах компетенції, передбаченої

кримінально-процесуальним законодавством, здійснювати досудове розслідування у

кримінальному провадженні. Слідчий несе відповідальність за законність та

своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої

повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку

забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані

виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до чинного законодавства органами досудового розслідування

(органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:

органів внутрішніх справ;

органів безпеки;

органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

органів державного бюро розслідувань.

Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування

одноособово або слідчою групою.

Повноваження слідчого:

починати досудове розслідування;

проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії;

доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих

(розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями

про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення

слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про

застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх

прокурору на затвердження;

приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального

провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 КПК;

здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які

надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень

прокурора, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Як виняток, якщо прокурор відмовляє у погодженні клопотання слідчого до

слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження,

проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій,

слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який

після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у

ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує

відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених

законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть

здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів

безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового

законодавства.

Керівник органу досудового розслідування – це уповноважена державою

посадова особа, що очолює орган досудового розслідування. Він організовує

досудове розслідування.

Повноваження керівника органу досудового розслідування:

визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у

випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати

старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;

відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування

мотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з

наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого у зв’язку із

його відводом або у разі неефективного досудового розслідування;

ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому

письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;

вживати заходів до усунення порушень вимог законодавства, у випадку їх

допущення слідчим;

погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх

проведення;

здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому

повноваженнями слідчого;

здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати

доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання

керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень

прокурора, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Оперативні підрозділи – здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі

(розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого,

прокурора. До оперативних підрозділів належать органи внутрішніх справ, органи

безпеки, органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового

законодавства, органи Державної пенітенціарної служби України, органи Державної

прикордонної служби України, органи Державної митної служби України

Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного

підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних

підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному

провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого

судді чи прокурора.

Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та

негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним

підрозділом.