Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела крим≥нального процесуального права ”крањни




 рим≥нально-процесуальна д≥€льн≥сть та в≥дносини регулюютьс€ нормами

права, €к≥ виражен≥, закр≥плен≥ в крим≥нальному процесуальному закон≥.

 рим≥нальне процесуальне право ”крањни - писане й кодиф≥коване. ™диним

джерелом крим≥нального процесуального права Ї закон.

 рим≥нальний процесуальний закон - це сукупн≥сть процесуальних норм, що

регулюють крим≥нально-процесуальну д≥€льн≥сть ≥ спр€мован≥ на забезпеченн€

виконанн€ завдань крим≥нального судочинства.

ƒжерелами крим≥нального процесуального права ”крањни Ї форми

закр≥пленн€ крим≥нально-процесуальних норм, що регулюють крим≥нально-

процесуальн≥ в≥дносини та встановлен≥ органами державноњ влади п≥д час реал≥зац≥њ

ними функц≥й у законодавч≥й, виконавч≥й ≥ судов≥й сферах, а також м≥ст€тьс€ в

чинних м≥жнародних договорах, згода на обов'€зков≥сть €ких надана ¬ерховною

–адою ”крањни, та практиц≥ ™вропейського суду з прав людини.

¬есь комплекс крим≥нально-процесуальних в≥дносин регулюЇтьс€ системою

джерел крим≥нального процесуального права. ” свою чергу, система джерел

крим≥нального процесуального права Ї Їдиною, ц≥л≥сною, доц≥льно та ≥Їрарх≥чно

орган≥зованою, структурно упор€дкованою ≥ ц≥леспр€мованою, орган≥чно

в≥дмежованою сукупн≥стю чинних правових акт≥в. ¬казан≥ правов≥ акти справл€ють

ун≥кальний регул€тивний вплив гуман≥тарного спр€муванн€ на крим≥нально-

процесуальн≥ в≥дносини.

ќсновним джерелом крим≥нального процесуального права ”крањни Ї закон.

ќтже, крим≥нально-процесуальна д≥€льн≥сть та в≥дносини регулюютьс€ нормами

права, €к≥ виражен≥, закр≥плен≥ в крим≥нальному процесуальному закон≥. «г≥дно з п.

14 ст. 92  онституц≥њ ”крањни судоустр≥й, судочинство, статус судд≥в, засади судовоњ

експертизи, орган≥зац≥€ ≥ д≥€льн≥сть прокуратури, орган≥в сл≥дства, нотар≥ату,

орган≥в ≥ установ виконанн€ покарань, основи орган≥зац≥њ та д≥€льност≥ адвокатури

визначаютьс€ виключно законами ”крањни.

Ќорми крим≥нального процесуального права (крим≥нальн≥ процесуальн≥

норми) визначають завданн€, принципи, правила зд≥йсненн€ крим≥нального

судочинства, права ≥ обов'€зки посадових ос≥б ≥ державних орган≥в, що його

зд≥йснюють, а також ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, €к≥ беруть участь у крим≥нально-

процесуальн≥й д≥€льност≥ або на €ких вона поширюЇтьс€. ƒетально регулюючи всю

д≥€льн≥сть по розсл≥дуванню крим≥нальних правопорушень, викриттю винних ≥

прит€гненню њх до в≥дпов≥дальност≥, крим≥нальн≥ процесуальн≥ норми створюють

крим≥нально-процесуальний пор€док, дотриманн€ €кого Ї необх≥дним дл€

усп≥шного виконанн€ завдань крим≥нального судочинства ≥ проведенн€ в житт€

принципу соц≥альноњ справедливост≥ у сфер≥ боротьби з≥ злочинн≥стю.

 рим≥нальний процесуальний закон створюЇ умови дл€ правильного

застосуванн€ крим≥нального та ≥нших закон≥в. якщо крим≥нальний закон

встановлюЇ п≥дстави, меж≥ ≥ види крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, то крим≥нальний

процесуальний закон визначаЇ пор€док, правила, процедуру прит€гненн€ до

крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, форми державноњ д≥€льност≥ по розсл≥дуванню

крим≥нальних правопорушень ≥ зд≥йсненню правосудд€. ѕри цьому в≥д ефективност≥

процесуально-правового регулюванн€ ≥ найсувор≥шого дотриманн€ вс≥х

процесуальних норм залежить правильн≥сть застосуванн€ крим≥нального закону.

”сп≥х боротьби з≥ злочинн≥стю за допомогою крим≥нально-правових засоб≥в може

бути дос€гнутий шл€хом застосуванн€ крим≥нально-процесуальних норм.

 рим≥нальний процесуальний закон над≥л€Ї державн≥ органи ≥ суд владними

повноваженн€ми, необх≥дними дл€ боротьби з≥ злочинн≥стю, одночасно

зобов'€зуючи њх швидко, повно ≥ неупередженого розсл≥дуванн€ ≥ судового розгл€ду

з тим, щоб кожний, хто вчинив крим≥нальне правопорушенн€, був прит€гнутий до

в≥дпов≥дальност≥ в м≥ру своЇњ вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або

засуджений.

 рим≥нальний процесуальний закон передбачаЇ правов≥ передумови, щоб

висновки досудового розсл≥дуванн€ ≥ суду про обставини справи завжди в≥дпов≥дали

д≥йсност≥.

Ќорми крим≥нального процесуального закону створюють процесуальн≥

гарант≥њ найважлив≥ших прав ≥ свобод громад€н, визначених  онституц≥Їю ”крањни,

та ≥нших прав ≥ ≥нтерес≥в, що охорон€ютьс€ законом.

 рим≥нальн≥ процесуальн≥ норми регулюють процесуальн≥ засоби

попередженн€ злочин≥в, створюють правов≥ передумови в≥дшкодуванн€ шкоди, що

запод≥юЇтьс€ злочинами, а також забезпеченн€ виховного впливу крим≥нально-

процесуальноњ д≥€льност≥. —татт€ 6  онституц≥њ ”крањни встановлюЇ, що органи

законодавчоњ, виконавчоњ та судовоњ влади зд≥йснюють своњ повноваженн€ у

встановлених  онституц≥Їю межах ≥ в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни, а ст. 19

 онституц≥њ ”крањни особливо п≥дкреслюЇ, що правовий пор€док в ”крањн≥

ірунтуЇтьс€ на засадах, в≥дпов≥дно до €ких н≥хто не може бути примушений робити

те, що не передбачено законодавством. « цих конституц≥йних положень випливаЇ,

що джерелами крим≥нального процесуального права ”крањни Ї  онституц≥€ нашоњ

держави, чинн≥ м≥жнародн≥ договори, згода на обов'€зков≥сть €ких надана

¬ерховною –адою ”крањни зг≥дно з≥ ст. 9  онституц≥њ ”крањни, та закони ”крањни.

Ќайвищу юридичну силу ≥ пр€му д≥ю на територ≥њ ”крањни маЇ  онституц≥€

”крањни (ст. 8). «акони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти приймаютьс€ на основ≥

 онституц≥њ ”крањни ≥ повинн≥ њй в≥дпов≥дати.

¬иход€чи з нормативного зм≥сту принципу верховенства права конституц≥йн≥

права та свободи людини ≥ громад€нина, у тому числ≥ й у сфер≥ крим≥нально-

процесуальноњ д≥€льност≥, Ї безпосередньо д≥ючими. «окрема, вони визначають ц≥л≥ ≥

зм≥ст крим≥нального процесуального закону, зм≥ст ≥ спр€мован≥сть д≥€льност≥

орган≥в досудового розсл≥дуванн€, прокуратури ≥ суду.

«г≥дно з постановою ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 1 листопада 1996

року є 9 Ђѕро застосуванн€  онституц≥њ ”крањни при зд≥йсненн≥ правосудд€ї суди

при розгл€д≥ конкретних справ мають оц≥нювати зм≥ст будь-€кого закону чи ≥ншого

нормативно-правового акта з точки зору його в≥дпов≥дност≥  онституц≥њ ≥ в ус≥х

необх≥дних випадках застосовувати  онституц≥ю €к акт пр€моњ д≥њ. —удов≥ р≥шенн€

мають ірунтуватис€ на  онституц≥њ, а також на чинному законодавств≥, €ке не

суперечить њй.

” раз≥ невизначеност≥ в питанн≥ про те, чи в≥дпов≥даЇ  онституц≥њ ”крањни

застосований закон або закон, €кий п≥дл€гаЇ застосуванню в конкретн≥й справ≥, суд

за клопотанн€м учасник≥в процесу або за власною ≥н≥ц≥ативою зупин€Ї розгл€д

справи ≥ звертаЇтьс€ з мотивованою ухвалою (постановою) до ¬ерховного —уду

”крањни, €кий в≥дпов≥дно до ст. 150  онституц≥њ може порушувати перед

 онституц≥йним —удом ”крањни питанн€ про в≥дпов≥дн≥сть  онституц≥њ закон≥в та

≥нших нормативно-правових акт≥в. “аке р≥шенн€ може прийн€ти суд першоњ,

касац≥йноњ чи нагл€довоњ ≥нстанц≥њ в будь-€к≥й стад≥њ розгл€ду справи.

—уд безпосередньо застосовуЇ  онституц≥ю у раз≥: коли з≥ зм≥сту норм

 онституц≥њ не випливаЇ необх≥дн≥сть додатковоњ регламентац≥њ њњ положень

законом; коли закон, €кий був чинним до введенн€ в д≥ю  онституц≥њ чи прийн€тий

п≥сл€ цього, суперечить њй; коли правов≥дносини, що розгл€даютьс€ судом, законом

”крањни не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийн€тий ¬ерховною –адою

або –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, суперечить  онституц≥њ ”крањни;

коли укази ѕрезидента ”крањни, €к≥ внасл≥док њх нормативно-правового характеру

п≥дл€гають застосуванню судами при вир≥шенн≥ конкретних судових справ,

суперечать  онституц≥њ ”крањни. якщо з≥ зм≥сту конституц≥йноњ норми випливаЇ

необх≥дн≥сть додатковоњ регламентац≥њ њњ положень законом, суд при розгл€д≥ справи

повинен застосувати т≥льки той закон, €кий ірунтуЇтьс€ на  онституц≥њ ≥ не

суперечить њй. «г≥дно з п. 3 ц≥Їњ ж постанови суд може на п≥дстав≥ ст. 144

 онституц≥њ визнати такими, що не в≥дпов≥дають  онституц≥њ чи законам ”крањни,

р≥шенн€ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, а на п≥дстав≥ ст. 124  онституц≥њ Ц акти

орган≥в державноњ виконавчоњ влади: м≥н≥стерств, в≥домств, м≥сцевих державних

адм≥н≥страц≥й тощо.

„инн≥ м≥жнародн≥ договори, згода на обов'€зков≥сть €ких надана ¬ерховною

–адою ”крањни, Ї частиною нац≥онального законодавства ”крањни (ст. 9).

—еред м≥жнародно-правових акт≥в, що регулюють крим≥нально-процесуальну

д≥€льн≥сть, можуть бути вид≥лен≥ окрем≥ групи:

а) м≥жнародн≥ конвенц≥њ, що визначають правове становище особи у сфер≥

крим≥нального процесу та вимоги, що пред'€вл€ютьс€ до крим≥нально-

процесуальних механ≥зм≥в, €к≥ забезпечують охорону прав ≥ свобод громад€н у

крим≥нальному судочинств≥. «окрема, ¬ерховною –адою ”крањни ратиф≥кован≥:

 онвенц≥€ про захист прав людини ≥ основоположних свобод; ™вропейська

конвенц≥€ про видачу правопорушник≥в; ™вропейська конвенц≥€ про взаЇмну

допомогу у крим≥нальних справах; ™вропейська конвенц≥€ про передачу

провадженн€ у крим≥нальних справах;  онвенц≥€ про в≥дмиванн€, пошук, арешт та

конф≥скац≥ю доход≥в, одержаних злочинним шл€хом;  онвенц≥€ про правову

допомогу та правов≥ в≥дносини у цив≥льних, с≥мейних ≥ крим≥нальних справах

(ћ≥нська конвенц≥€); ™вропейська харт≥€ рег≥ональних мов або мов меншин;

 онвенц≥€ про передачу ос≥б, €к≥ страждають псих≥чними розладами, дл€

проведенн€ примусового л≥куванн€;

б) м≥жнародн≥ конвенц≥њ, що спр€мован≥ на сп≥вроб≥тництво держав

учасниць цих договор≥в на боротьбу з≥ злочинами, що мають м≥жнародний характер.

—еред таких конвенц≥й сл≥д назвати ™вропейську конвенц≥ю про боротьбу з

тероризмом,  онвенц≥ю –ади ™вропи про запоб≥ганн€ тероризму, ™вропейську

конвенц≥ю про к≥берзлочинн≥сть,  рим≥нальну конвенц≥ю про боротьбу з корупц≥Їю.

в) двосторонн≥ договори ”крањни про наданн€ правовоњ допомоги з

крим≥нальних справ, ратиф≥кован≥ ¬ерховною –адою: ƒогов≥р м≥ж ”крањною ≥

 итайською Ќародною –еспубл≥кою про правову допомогу у цив≥льних та

крим≥нальних справах; ƒогов≥р м≥ж ”крањною ≥ –еспубл≥кою ѕольща про правову

допомогу та правов≥ в≥дносини у цив≥льних ≥ крим≥нальних справах; ƒогов≥р м≥ж

”крањною ≥ Ћитовською –еспубл≥кою про правову допомогу та правов≥ в≥дносини у

цив≥льних, с≥мейних ≥ крим≥нальних справах; ƒогов≥р м≥ж ”крањною ≥ –еспубл≥кою

√руз≥€ про правову допомогу та правов≥ в≥дносини у цив≥льних та крим≥нальних

справах; ƒогов≥р м≥ж ”крањною ≥  анадою про взаЇмну правову допомогу у

крим≥нальних справах тощо.

г) м≥жнародн≥ договори, в≥дносно €ких ”крањна виступаЇ

правонаступником: ƒогов≥р м≥ж —–—– ≥ ”горською Ќародною –еспубл≥кою про

наданн€ правовоњ допомоги у цив≥льних, с≥мейних та крим≥нальних справах; ƒогов≥р

м≥ж —–—– ≥ ‘≥нл€ндською –еспубл≥кою про правовий захист та правову допомогу у

цив≥льних, с≥мейних ≥ крим≥нальних справах; ƒогов≥р м≥ж —–—– ≥ јлжирською

Ќародною ƒемократичною –еспубл≥кою про взаЇмне наданн€ правовоњ допомоги;

ƒогов≥р м≥ж —–—– ≥ –еспубл≥кою  ≥пр про правову допомогу у цив≥льних та

крим≥нальних справах. ” цих двосторонн≥х договорах визначаЇтьс€ пор€док наданн€

правовоњ допомоги у крим≥нальних справах  провадженн€ сл≥дчих д≥й, пор€док

видач≥ ос≥б, що вчинили злочин, та ≥нш≥ питанн€, пов'€зан≥ з провадженн€м у

крим≥нальн≥й справ≥.

Ќа сучасному етап≥ розвитку крим≥нального судочинства зб≥льшуЇтьс€ питома

вага м≥жв≥домчих м≥жнародних договор≥в, укладених √енеральною прокуратурою,

ћ¬—, ћ≥н≥стерством юстиц≥њ з в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами та в≥домствами ≥нших

крањн, а отже, й посилюЇтьс€ њх роль у сфер≥ боротьби з≥ злочинн≥стю. Ќаведен≥ акти

мають п≥дзаконний характер, оск≥льки укладаютьс€, €к правило, на виконанн€

м≥жнародних договор≥в, ратиф≥кованих ¬ерховною –адою та в межах компетенц≥њ,

визначеноњ законами.

«ауважимо, що ефективн≥сть норм м≥жнародних договор≥в визначаЇтьс€

€к≥сним р≥внем њх в≥дображенн€ в крим≥нальному процесуальному законодавств≥

”крањни.

«алежно в≥д характеру ≥ р≥вн€ систематизац≥њ крим≥нальних процесуальних

норм серед закон≥в, що регулюють крим≥нально-процесуальну д≥€льн≥сть, важливе

м≥сце займають кодиф≥кований акт ( ѕ ), ≥нш≥ кодекси, що м≥ст€ть крим≥нально-

процесуальн≥ положенн€ (наприклад,  рим≥нальний кодекс ”крањни, ћитний кодекс

”крањни та ≥н.).

 ѕ  затверджений ¬ерховною –адою ”крањни 13 кв≥тн€ 2012 року,

п≥дписаний ѕрезидентом ”крањни та оприлюднений 14 травн€ 2012 року, котрий

вступить в силу через ш≥сть м≥с€ц≥в м≥стить дв≥ частини  «агальну ≥ ќсобливу.

«агальну частину становл€ть розд≥л перший: Ђ«агальн≥ положенн€ї та розд≥л другий

Ђ«аходи забезпеченн€ крим≥нального провадженн€ї. ƒо першого розд≥лу вход€ть:

глава 1 Ђ рим≥нальне процесуальне законодавство ”крањни та сфера його д≥њї; глава

2 Ђ«асади крим≥нального провадженн€ї; глава 3 Ђ—уд, сторони та ≥нш≥ учасники

крим≥нального провадженн€ї; глава 4 Ђƒокази ≥ доказуванн€ї; глава 5 Ђ‘≥ксуванн€

крим≥нального провадженн€. ѕроцесуальн≥ р≥шенн€ї; глава 6 Ђѕов≥домленн€ї;

глава 7 Ђѕроцесуальн≥ строкиї; глава 8. Ђѕроцесуальн≥ витратиї; глава 9

Ђ¬≥дшкодуванн€ __________(компенсац≥€) шкоди у крим≥нальному провадженн≥, цив≥льний

позовї. ƒругий розд≥л складаЇтьс€ з глави 10 Ђ«аходи забезпеченн€ крим≥нального

провадженн€ ≥ п≥дстави њх застосуванн€ї; глави 11 Ђ¬иклик сл≥дчим, прокурором,

судовий виклик ≥ прив≥дї; глави 12 ЂЌакладенн€ грошового ст€гненн€ї; глави 13

Ђ“имчасове обмеженн€ у користуванн≥ спец≥альним правомї; глави 14

Ђ¬≥дстороненн€ в≥д посадиї; глави 15 Ђ“имчасовий доступ до речей ≥ документ≥вї;

глави 16 Ђ“имчасове вилученн€ майнаї; глави 17 Ђјрешт майнаї; глави 18

Ђ«апоб≥жн≥ заходи, затриманн€ особиї.

÷≥ глави м≥ст€ть правила, що мають значенн€ дл€ вс≥х орган≥в, €к≥ ведуть

боротьбу з≥ злочинн≥стю, а також дл€ ≥нших учасник≥в процесу у вс≥х стад≥€х

крим≥нального провадженн€. “ому вони систематизован≥ в «агальн≥й частин≥

 одексу.

≤нш≥ розд≥ли, починаючи з третього ≥ по девТ€ту включно, становл€ть

ќсобливу частину  одексу. ¬с≥ вони присв€чен≥ крим≥нальному провадженню в

р≥зних стад≥€х процесу. “ут м≥ст€тьс€ положенн€, що регламентують д≥€льн≥сть

в≥дпов≥дних правоохоронних та судових орган≥в у в≥дпов≥дних стад≥€х процесу ≥ при

провадженн≥ тих або ≥нших сл≥дчих, прокурорських ≥ судових д≥й, пор€док

вир≥шенн€ питань, €к≥ виникають при провадженн≥ у справ≥, права ≥ повноваженн€

в≥дпов≥дних орган≥в ≥ посадових ос≥б, а також права ≥ обов'€зки вс≥х ос≥б, €к≥ беруть

участь у справ≥, та ≥н.

ќсобливу частину  одексу становл€ть так≥ розд≥ли: II≤. ƒосудове

розсл≥дуванн€; IV. —удове провадженн€ у перш≥й ≥нстанц≥њ; V. —удове провадженн€

з перегл€ду судових р≥шень; VI. ќсоблив≥ пор€дки крим≥нального провадженн€; VII.

¬≥дновленн€ втрачених матер≥ал≥в крим≥нального провадженн€; VIII. ¬иконанн€

судових р≥шень; I’. ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво п≥д час крим≥нального

провадженн€.

—татт≥  ѕ  мають свою назву, що полегшуЇ вивченн€  одексу ≥ користуванн€

його нормами. Ѕ≥льш≥сть статей складаЇтьс€ з дек≥лькох частин, що вид≥л€ютьс€

абзацами, або включаЇ в себе дек≥лька пункт≥в, що мають цифрове або л≥терне

позначенн€. ” кожн≥й статт≥, њњ частин≥ або пункт≥ сформульована правова норма,

€ка складаЇтьс€, €к правило, з г≥потези, диспозиц≥њ ≥ санкц≥њ. ƒиспозиц≥€

крим≥нальноњ процесуальноњ норми буваЇ простою, описовою, в≥дсилочною та

бланкетною. ќсоблив≥стю санкц≥њ крим≥нальноњ процесуальноњ норми, €к вже

зазначалос€, Ї те, що вона може бути сформульована в ≥нших нормах, у тому числ≥ ≥

в тих, що м≥ст€тьс€ в ≥нших розд≥лах, главах ≥ статт€х  одексу.

ƒо чинного крим≥нального процесуального законодавства ”крањни належать,

зокрема, закони ”крањни Ђѕро судоустр≥й ≥ статус судд≥вї, Ђѕро прокуратуру

”крањниї, Ђѕро оперативно-розшукову д≥€льн≥стьї, Ђѕро адвокатуруї, Ђѕро судову

експертизуї, Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥€льн≥стьї, Ђѕро пор€док в≥дшкодуванн€

шкоди, завданоњ громад€нинов≥ незаконними д≥€ми орган≥в д≥знанн€, досудового

сл≥дства, прокуратури ≥ судуї, Ђѕро м≥л≥ц≥юї, Ђѕро —лужбу безпеки ”крањниї та ≥н.

«г≥дно з≥ ст. 152  онституц≥њ ”крањни до джерел крим≥нального

процесуального права сл≥д в≥днести ≥ р≥шенн€  онституц≥йного —уду ”крањни,

€кими визнаютьс€ неконституц≥йними повн≥стю чи в окрем≥й частин≥ закони та ≥нш≥

правов≥ акти, на п≥дстав≥ €ких або у встановленому крим≥нально-процесуальному

пор€дку органи досудового сл≥дства, прокурор або суд повинн≥ розсл≥дувати та

вир≥шити дану крим≥нальну справу. «акони, ≥нш≥ правов≥ акти або њх окрем≥

положенн€, що визнан≥ неконституц≥йними, втрачають чинн≥сть з дн€ прийн€тт€

 онституц≥йним —удом ”крањни р≥шенн€ про њх неконституц≥йн≥сть.

¬ажливим дл€ крим≥нального судочинства Ї р≥шенн€  онституц≥йного —уду

”крањни в≥д 26 червн€ 2003 року є 12-рп/2003 у справ≥ про гарант≥њ депутатськоњ

недоторканност≥. ” цьому р≥шенн≥ зазначаЇтьс€, що затриманн€ чи арешт народного

депутата ”крањни можлив≥ за згодою ¬ерховноњ –ади ”крањни незалежно в≥д

на€вност≥ њњ згоди на прит€гненн€ цього народного депутата ”крањни до

крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

«г≥дно з≥ ст. 46 Ђќбов'€зкова сила судових р≥шень та њх виконанн€ї розд≥лу II

Ђ™вропейський суд з прав людиниї  онвенц≥њ про захист прав людини ≥

основоположних свобод держави, €к≥ ратиф≥кують цю  онвенц≥ю, зобов'€зан≥

Ђвиконувати остаточне р≥шенн€ —уду у будь-€к≥й справ≥, в €к≥й вони Ї сторонамиї.

” розвиток наведених положень м≥жнародного акта у ст. 17 «акону ”крањни Ђѕро

виконанн€ р≥шень та застосуванн€ практики ™вропейського суду з прав людиниї в≥д

23 лютого 2006 року зобов'€зано суди застосовувати при розгл€д≥ справ  онвенц≥ю

та практику ™вропейського суду з прав людини €к джерело права.

ѕрирода р≥шень ™вропейського суду з прав людини обумовлена певними

факторами: а) правов≥ позиц≥њ, що м≥ст€тьс€ в них, мають нормативний характер; б)

у р≥шенн€х даЇтьс€ тлумаченн€ ™вропейськоњ конвенц≥њ з прав людини ≥

основоположних свобод та ѕротокол≥в до нењ; в) сам≥ р≥шенн€ мають

правозастосовний характер, оск≥льки в них м≥ститьс€ р≥шенн€ з конкретноњ справи.

¬плив р≥шень ™вропейського суду з прав людини на крим≥нальне

процесуальне законодавство, правозастосовну практику, правосв≥дом≥сть, науку

ви€вл€Їтьс€ в њх функц≥€х. ѕри цьому пор€д ≥з загальними функц≥€ми джерела

крим≥нального процесуального права р≥шенн€ ™вропейського суду з прав людини

виконують р€д своњх специф≥чних функц≥й: тлумачну, формуванн€ досв≥ду

застосуванн€  онвенц≥њ та ѕротокол≥в до нењ щодо захисту прав ≥ свобод людини у

сфер≥ крим≥нального судочинства, удосконаленн€ крим≥нального процесуального

законодавства та правозастосовноњ практики, удосконаленн€ правосудд€ у

крим≥нальних справах, ≥нформац≥йну, взаЇмод≥њ з наукою крим≥нального процесу та

розвитку правовоњ доктрини.

ƒл€ реал≥зац≥њ р≥шень ™вропейського суду з прав людини в ”крањн≥ необх≥дно,

щоб текст р≥шень, причому не т≥льки стосовно ”крањни, але також ≥ щодо ≥нших

крањн  учасниць  онвенц≥њ, були перекладен≥ украњнською мовою та оф≥ц≥йно

опубл≥кован≥.

ƒл€ правильного з'€суванн€ значенн€ крим≥нальних процесуальних норм

мають постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни, в €ких роз'€снюЇтьс€ зм≥ст

окремих крим≥нальних процесуальних норм ≥ пор€док застосуванн€ тих або ≥нших

положень  ѕ . ѕрактика застосуванн€ крим≥нального процесуального

законодавства повинна враховувати правов≥ положенн€ постанов ѕленуму

¬ерховного —уду ”крањни, в €ких тлумачатьс€ крим≥нальн≥ процесуальн≥ норми.

ќтже, ѕостанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни Ї актами судового

тлумаченн€ закон≥в стосовно судовоњ практики ≥ в цьому зв'€зку мають важливе

значенн€ дл€ правильного розум≥нн€ суб'Їктами крим≥нально-процесуальноњ

д≥€льност≥ сутност≥ нормативних положень, €к≥ м≥ст€тьс€ в закон≥, дл€ п≥двищенн€

ефективност≥ д≥€льност≥ орган≥в досудового розсл≥дуванн€, прокуратури ≥ суду дл€

правильного зд≥йсненн€ досудового розсл≥дуванн€ та судового провадженн€.

Ќаприклад, у постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду Ђѕро де€к≥ питанн€ застосуванн€

судами ”крањни законодавства при дач≥ дозвол≥в на тимчасове обмеженн€ окремих

конституц≥йних прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина п≥д час зд≥йсненн€ оперативно-

розшуковоњ д≥€льност≥, д≥знанн€ ≥ досудового сл≥дстваї в≥д 28 березн€ 2008 року є 2

даЇтьс€ визначенн€ пон€ть Ђжитлої та Ђ≥нше волод≥нн€ особиї.

–оль вказаних постанов пол€гаЇ у з'€суванн≥ ≥ подоланн≥ прогалин у

регулюванн≥ крим≥нально-процесуальних в≥дносин, усуненн≥ суперечностей

крим≥нально-процесуальних норм та њх припис≥в, конкретизац≥њ оц≥ночних пон€ть,

вдосконаленн≥ вимог крим≥нального процесуального закону, що фактично

призводить до встановленн€ та зм≥ни норм крим≥нального процесуального права,

з'€суванн≥ доц≥льност≥ крим≥нально-процесуальних норм, встановленн≥ типолог≥њ

процесуальних ситуац≥й. ѕостанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни спр€мован≥

на забезпеченн€ однаковоњ судовоњ практики у крим≥нальному провадженн≥ та

правильного застосуванн€ крим≥нального процесуального законодавства ≥

пр≥оритетноњ реал≥зац≥њ в судовому правозастосуванн≥ принцип≥в крим≥нального

процесу.

 ер≥вн≥ __________роз'€сненн€ ¬ерховного —уду ”крањни базуютьс€ на основ≥

ірунтовного вивченн€ практики вс≥х ланок судовоњ системи, анал≥зу судовоњ

статистики, а нижчесто€щ≥ суди при вир≥шенн≥ крим≥нального провадженн€ завжди

беруть њх до уваги.  ер≥вн≥ роз'€сненн€ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни Ї

обов'€зковими дл€ суд≥в, ≥нших орган≥в та посадових ос≥б, що застосовують закон,

щодо €кого далос€ роз'€сненн€.

¬инесенн€ ѕостанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни обумовлено

вимогою «акону ”крањни Ђѕро судоустр≥й ”крањниї (ст. 45). јле, зг≥дно ≥з

прийн€тим 7 липн€ 2010 року «аконом ”крањни в≥д Ђѕро судоустр≥й ≥ статус судд≥вї

ѕленум вищого спец≥ал≥зованого суду уповноважений давати розТ€сненн€

рекомендац≥йного характеру за результатами узагальненн€ судовоњ практики з

питань застосуванн€ спец≥ал≥зованими судами законодавства при вир≥шенн≥ справ

в≥дпов≥дноњ судовоњ юрисдикц≥њ (п.6 ч.2 ст.36).

ѕевну роль у формуванн≥ крим≥нального процесуального законодавства

в≥д≥грають ≥ в≥домч≥ нормативн≥ акти √енерального прокурора ”крањни, —Ѕ”, ћ¬—

”крањни, ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни, €к≥ м≥ст€ть орган≥зац≥йно-

процесуальн≥ норми. ѕерел≥чен≥ акти обов'€зков≥ дл€ виконанн€ на територ≥њ

”крањни, спр€мован≥ на орган≥зац≥ю крим≥нально-процесуальноњ д≥€льност≥;

встановлюють механ≥зм орган≥зац≥њ виконанн€ норм крим≥нального процесуального

закону; визначають та детал≥зують пор€док ≥ посл≥довн≥сть виконанн€ загальних

припис≥в закону ≥ не можуть звужувати зм≥ст ≥ обс€г прав ≥ свобод учасник≥в

крим≥нального процесу. ¬≥дпов≥дно до р≥шенн€  онституц≥йного —уду ”крањни в≥д

11 жовтн€ 2005 року є 8-рп/2005 зм≥ст прав ≥ свобод людини  це умови ≥ засоби,

€к≥ визначають матер≥альн≥ та духовн≥ можливост≥ людини, необх≥дн≥ дл€

задоволенн€ потреб њњ ≥снуванн€ ≥ розвитку. ќбс€г прав людини  це к≥льк≥сн≥

показники в≥дпов≥дних можливостей, €к≥ характеризують його множинн≥сть,

величину, ≥нтенсивн≥сть ≥ ступ≥нь про€ву та виражен≥ у певних одиниц€х вим≥ру.

«вуженн€ зм≥сту прав ≥ свобод означаЇ зменшенн€ ознак, зм≥стовних характеристик

можливостей людини, €к≥ в≥дображаютьс€ в≥дпов≥дними правами та свободами,

тобто €к≥сних характеристик права. «вуженн€ обс€гу прав ≥ свобод  це зменшенн€

кола суб'Їкт≥в, розм≥ру територ≥њ, часу, розм≥ру або к≥лькост≥ благ чи будь-€ких

≥нших к≥льк≥сно вим≥рюваних показник≥в використанн€ прав ≥ свобод, тобто њх

к≥льк≥сноњ характеристики (п. 4).

ќтже, кер≥вн≥ роз'€сненн€ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни, а також накази,

≥нструкц≥њ та вказ≥вки √енерального прокурора та м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ”крањни

не Ї джерелами крим≥нального процесуального права ”крањни, оск≥льки вони

м≥ст€ть не нов≥ норми права, вони лише тлумачать, роз'€снюють судам та органам

розсл≥дуванн€ ≥ прокурорам правильне застосуванн€ вже чинних правових норм,

сформульованих вищими органами державноњ влади в законах. ÷ими нормами й

керуютьс€ органи досудового розсл≥дуванн€, прокуратури й суду п≥д час

крим≥нального провадженн€.

“лумаченн€  важливий елемент процесу застосуванн€ будь-€коњ правовоњ

норми. «а допомогою тлумаченн€ можна визначити д≥йсний смисл норми права та њњ

справжнЇ м≥сце в систем≥ права, њњ силу, меж≥ д≥њ, смислов≥ зв'€зки з ≥ншими

нормами, чи Ї в≥дпов≥дн≥сть м≥ж нею ≥ встановленими фактичними обставинами

тощо. –езультатом тлумаченн€ повинно бути нове значенн€ норми, що обумовлюЇ

повну визначен≥сть смислу норми крим≥нального процесуального права.

“лумаченн€ забезпечуЇ ефективн≥сть нормативноњ регламентац≥њ крим≥нально-

процесуальних в≥дносин.

ќтже, п≥д тлумаченн€м норм крим≥нального процесуального права сл≥д

розум≥ти розумовий процес з'€суванн€ в≥дпов≥дними суб'Їктами зм≥сту норм права, а

також д≥€льн≥сть суб'Їкт≥в крим≥нального процесу по роз'€сненню таких норм з

метою забезпеченн€ правильного ≥ однакового застосуванн€ правових норм,

усуненн€ або подоланн€ њх недол≥к≥в.

“лумаченн€: а) Ї базисною складовою, на основ≥ €коњ починаЇтьс€,

розвиваЇтьс€ ≥ завершуЇтьс€ правозастосовний процес; б) не обмежуЇтьс€ лише

рамками правозастосуванн€, а передуЇ йому ≥ супроводжуЇ в≥дпов≥дну д≥€льн≥сть

п≥сл€ њњ зак≥нченн€ (набранн€ п≥дсумковим р≥шенн€м законноњ сили, зверненн€ його

до виконанн€).

–озр≥зн€ють тлумаченн€-з'€суванн€ смислу норми права правозастосувачем;

тлумаченн€-роз'€сненн€ (по€сненн€) правовоњ норми, що даЇтьс€ тими або ≥ншими

державними органами ≥ окремими особами поза правозастосовним процесом;

тлумаченн€ з метою з'€суванн€ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж зм≥стом правовоњ норми та њњ

текстуальним вираженн€м, або тлумаченн€ за обс€гом.

“лумаченн€-роз'€сненн€ може бути оф≥ц≥йним (нормативним, у тому числ≥

автентичним ≥ казуальним) ≥ неоф≥ц≥йним, тобто позбавленим обов'€зковоњ

юридичноњ сили (доктринальним, профес≥йним ≥ т. п.).

ќф≥ц≥йне тлумаченн€ Ї засобом розвитку механ≥зму крим≥нально-

процесуального регулюванн€. ”часть оф≥ц≥йного тлумаченн€ в розвитку механ≥зму

крим≥нально-процесуального регулюванн€ обумовлена його здатн≥стю ви€вл€ти

потреби в удосконаленн≥ крим≥нального процесуального законодавства, розробл€ти

правоположенн€, €к≥ Ї матер≥алом дл€ створенн€, зм≥ни норм права, формувати

принципи, концептуальн≥ основи та напр€ми реформуванн€ крим≥нального

судочинства. јкти оф≥ц≥йного тлумаченн€ крим≥нальних процесуальних норм

приймаютьс€ уповноваженими суб'Їктами, м≥ст€ть роз'€сненн€ крим≥нальних

процесуальних норм, мають обов'€зковий характер, правов≥ позиц≥њ ≥

правоположенн€, €к≥ м≥ст€тьс€ в цих актах, забезпечен≥ заходами державного

впливу.

“лумаченн€ за обс€гом под≥л€Їтьс€ на види: буквальне, обмежувальне або

поширювальне. —удд€, сл≥дчий судд€, сл≥дчий, прокурор у ход≥ правозастосуванн€

зд≥йснюють тлумаченн€  з'€суванн€ зм≥сту крим≥нальноњ процесуальноњ норми.

¬иникаЇ лише питанн€ про те, чи повинен правозастосовник обмежуватис€

буквальним (адекватним) тлумаченн€м, або в≥н може вийти за меж≥ букви закону,

тобто вдатис€ до обмежувального або поширювального тлумаченн€? ”€вл€Їтьс€, що

поширювальне або обмежувальне тлумаченн€ Ї вин€тком з правила, €ке виражаЇ

сп≥вв≥дношенн€ буквального тексту з д≥йсним смислом крим≥нальноњ процесуальноњ

норми. јдже в ход≥ таких вид≥в тлумаченн€ не ЂрозширюЇтьс€ї або ЂобмежуЇтьс€ї

обс€г (д≥йсний зм≥ст) норм. ѕри розширювальному або обмежувальному тлумаченн≥

завданн€ пол€гаЇ в тому, щоб розкрити д≥йсний зм≥ст ≥снуючоњ крим≥нальноњ

процесуальноњ норми, не виход€чи за меж≥ буквального тексту ≥ не в≥дступаючи в≥д

нього принципово. “ак, наприклад, не допускаЇтьс€ поширювальне тлумаченн€

норм, що регламентують п≥дстави застосуванн€ заход≥в процесуального примусу та

обмежувальне тлумаченн€ конституц≥йних прав ≥ свобод учасник≥в крим≥нального

судочинства.

”суненн€ суперечностей м≥ж буквою ≥ духом закону  компетенц≥€

законодавц€ або уповноваженого на те органу. ѕоширювальне або обмежувальне

тлумаченн€  в першу чергу сфера оф≥ц≥йного тлумаченн€. ≤ лише в так≥й €кост≥

його результати можуть використовуватис€ в правозастосовному процес≥.

÷≥ суперечност≥ вир≥шуютьс€ за правилами, вказаними в п. 2 постанови

ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 1 листопада 1996 року є 9 Ђѕро

застосуванн€  онституц≥њ ”крањни при зд≥йсненн≥ правосудд€ї. ¬ажливо мати на

уваз≥, що: а) суперечност≥ м≥ж загальною нормою ≥ окремою (конкретною)

вир≥шуютьс€ на користь б≥льш загальноњ норми; б) суперечност≥ м≥ж загальними,

звичайними правилами ≥ спец≥альними (вин€тковими) п≥дл€гають вир≥шенню на

користь вин€ткових норм.

—л≥д також пам'€тати, що крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини, €к≥ виникають

на практиц≥, наст≥льки р≥зноман≥тн≥ ≥ непередбачуван≥, що крим≥нальний

процесуальний закон, в певних випадках, не в змоз≥ запропонувати перспективне

регулюванн€ вс≥х в≥дносин, €к≥ реально виникають, передбачити в≥дпов≥д≥ на

породжуван≥ практикою запитанн€. “ому, застосуванн€ крим≥нального

процесуального закону за аналог≥Їю Ї можливим.

«астосуванн€ крим≥нального процесуального закону за аналог≥Їю  це

застосуванн€ п≥д час крим≥нального провадженн€ закону, що регулюЇ схож≥

(аналог≥чн≥) в≥дносини. јналог≥€  це под≥бн≥сть, схож≥сть у чому-небудь м≥ж

предметами, €вищами, пон€тт€ми; застосуванн€ до випадку, непередбаченого

законом, норми права, що передбачаЇ ≥нш≥ схож≥ випадки, а також вир≥шенн€ будь-

€коњ справи на основ≥ загальних засад законодавства ≥ загальноњ пол≥тики держави.

ќтже, т≥ аспекти крим≥нально-процесуальноњ д≥€льност≥, що не врегульован≥

законодавцем, регулюютьс€ за аналог≥Їю ≥ншими нормами крим≥нального

процесуального закону. Ќаприклад, постановленню вироку передуЇ нарада судд≥в

п≥д кер≥вництвом головуючого. Ќ≥хто ≥з судд≥в не маЇ права утримуватис€ в≥д

голосуванн€. √оловуючий голосуЇ останн≥м. —удд€, €кий залишивс€ в меншост≥, маЇ

право викласти письмово свою окрему думку, €ка додаЇтьс€ до справи, але

оголошенню не п≥дл€гаЇ. ¬одночас детально не врегульовано д≥њ судд≥в при

винесенн≥ ухвали в нарадч≥й к≥мнат≥. “ому зазначен≥ норми щодо винесенн€ вироку

за аналог≥Їю мають застосовуватись ≥ при винесенн≥ судом ухвали в нарадч≥й

к≥мнат≥.

ƒл€ того, щоб застосуванн€ крим≥нального процесуального закону за

аналог≥Їю не призвело до порушенн€ засади законност≥, сл≥д додержуватис€ низки

умов:

1) передбачений процесуальним законом випадок маЇ бути под≥бним до того,

до €кого закон застосовуЇтьс€ за аналог≥Їю;

2) застосуванн€ закону за аналог≥Їю в жодному раз≥ не може обмежувати

процесуальн≥ права суб'Їкт≥в, €к≥ беруть участь у справ≥, або покладати на них не

передбачен≥ законом обов'€зки;

3) не допускати вчиненн€ органами досудового розсл≥дуванн€, прокуратурою ≥

судом процесуальних д≥й, що не передбачен≥ нормами крим≥нального

процесуального закону.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 828 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2241 - | 1966 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.189 с.