Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ, в≥дносини та гарант≥њ




”с≥ д≥њ субТЇкт≥в крим≥нального провадженн€ зд≥йснюютьс€ у визначеному

законом пор€дку, з додержанн€м передбачених законом умов ≥ посл≥довност≥, тобто

зг≥дно з процесуальною формою. ќбовТ€зков≥сть крим≥нально-процесуальноњ форми

м≥ститьс€ у вимоз≥ точного ≥ неухильного виконанн€ њњ припис≥в.

 рим≥нально-процесуальна форма Ц це визначений законом пор€док

крим≥нального провадженн€ загалом, пор€док виконанн€ окремих процесуальних

д≥й та пор€док прийн€тт€ процесуальних р≥шень.

 рим≥нально-процесуальна форма створюЇ визначений, детально

врегульований ≥ обовТ€зковий режим крим≥нального провадженн€. ÷ей пор€док Ї

Їдиним (ун≥ф≥кованим) дл€ ус≥х крим≥нальних проваджень, що Ї гарант≥Їю

дотриманн€ прав субТЇкт≥в крим≥нального процесу. ѕроте у де€ких випадках

законодавець встановлюЇ особлив≥ пор€дки провадженн€ Ц диференц≥йован≥ форми

(залежно в≥д субТЇкта сусп≥льно небезпечного д≥€нн€ або характеристик

крим≥нального провадженн€).

ќсобливу (диференц≥йовану) форму (пор€док) крим≥нального провадженн€

становл€ть:

- крим≥нальне провадженн€ на п≥дстав≥ угод (гл. 35  ѕ );

- крим≥нальне провадженн€ у форм≥ приватного обвинуваченн€ (гл. 36  ѕ );

- крим≥нальне провадженн€ щодо окремоњ категор≥њ ос≥б (гл. 37  ѕ );

- крим≥нальне провадженн€ щодо неповнол≥тн≥х (гл. 38  ѕ );

- крим≥нальне провадженн€ щодо застосуванн€ примусових заход≥в медичного

характеру (гл. 39  ѕ );

- крим≥нальне провадженн€, €ке м≥стить в≥домост≥, що становл€ть державну

таЇмницю (гл. 40  ѕ );

- крим≥нальне провадженн€ на територ≥њ дипломатичних представництв,

консульських установ ”крањни, на пов≥тр€ному, морському чи р≥чковому судн≥, що

перебуваЇ за межами ”крањни п≥д прапором або з розп≥знавальним знаком ”крањни,

€кщо це судно приписано до порту, розташованого в ”крањн≥ (гл. 41  ѕ ).

Ќеобх≥дн≥сть застосуванн€ особливоњ форми у де€ких крим≥нальних

провадженн€х зумовлено потребою наданн€ додаткових процесуальних гарант≥й

особам, €к≥ через неповнол≥тт€ або псих≥чну хворобу не можуть повноц≥нно

захищати своњ права та законн≥ ≥нтереси, а також особам, €к≥ над≥лен≥ правовими

прив≥ле€ми та ≥мун≥тетами.

‘орму диференц≥йованого провадженн€ у ≥нших випадках обумовлюЇ

можлив≥сть њњ спрощенн€ (крим≥нальне провадженн€ на п≥дстав≥ угод, крим≥нальне

провадженн€ у форм≥ приватного обвинуваченн€) або необх≥дн≥сть ускладненн€

(крим≥нальне провадженн€, €ке м≥стить в≥домост≥, що становл€ть державну

таЇмницю).

«наченн€ крим≥нально-процесуальноњ форми пол€гаЇ в такому:

- вона забезпечуЇ дотриманн€ режиму законност≥ в крим≥нальному процес≥;

- створюЇ необх≥дн≥ умови дл€ швидкого, повного та неупередженого

крим≥нального провадженн€;

- забезпечуЇ захист прав ≥ законних ≥нтерес≥в ос≥б, €к≥ беруть участь у

крим≥нальному провадженн≥;

- спри€Ї забезпеченню виховного впливу крим≥нального процесу;

- забезпечуЇ Їдиний пор€док крим≥нального провадженн€.

‘ункц≥њ крим≥нального процесу (крим≥нально-процесуальн≥ функц≥њ) Ц це

визначен≥ законом основн≥ напр€ми крим≥нально-процесуальноњ д≥€льност≥.

«агальн≥ завданн€ крим≥нального судочинства, сформульован≥ у ст. 2  ѕ , не

виключають, а навпаки, передбачають р≥зн≥ форми ≥ методи њх реал≥зац≥њ в≥дпов≥дно

судом, прокурором, сл≥дчим.  ожний з них маЇ притаманну саме йому

спр€мован≥сть у вир≥шенн≥ цих завдань. ” свою чергу, ≥нш≥ субТЇкти крим≥нального

провадженн€ (п≥дозрюваний, обвинувачений, потерп≥лий та ≥н.) мають свою

спр€мован≥сть у д≥€льност≥, €ку вони зд≥йснюють ≥ €ка обумовлена характером њх

≥нтерес≥в у справ≥. ≤з спр€мован≥стю тих чи ≥нших вид≥в процесуальноњ д≥€льност≥ ≥

повТ€зано пон€тт€ крим≥нально-процесуальних функц≥й.

” теор≥њ крим≥нального процесу в≥дсутн€ Їдина думка про вичерпне пон€тт€

крим≥нально-процесуальноњ функц≥њ. ¬одночас, дл€ характеристики процесуальних

функц≥й ≥стотно важливим Ї те, що:

- вони закр≥плен≥ у закон≥ €к певн≥ види, напр€ми процесуальноњ д≥€льност≥;

- вид≥л€ютьс€ з ус≥Їњ процесуальноњ д≥€льност≥ €к основн≥, оск≥льки кожна з

них безпосередньо повТ€зана з реал≥зац≥Їю завдань крим≥нального судочинства;

- зд≥йснюютьс€ субТЇктами, €к≥ уповноважен≥ на зд≥йсненн€ крим≥нального

провадженн€, або мають у ньому процесуальний ≥нтерес.

« урахуванн€м такого розум≥нн€ сут≥ процесуальних функц≥й та в≥дпов≥дно до

ст. 22  ѕ  у крим≥нальному процес≥ вид≥л€ють так≥ три основн≥ функц≥њ:

1) функц≥€ обвинуваченн€;

2) функц≥€ захисту;

3) функц≥€ вир≥шенн€ крим≥нального провадженн€ по сут≥ (правосудд€).

ќсновними њх справедливо називають тому, що вони завжди ви€вл€ютьс€ в

центральн≥й стад≥њ процесу Ц стад≥њ судового розгл€ду ≥ визначають змагальну

побудову судового провадженн€.

—еред ≥нших функц≥й у юридичн≥й л≥тератур≥ вид≥л€ють: 1) функц≥ю

розсл≥дуванн€; 2) функц≥ю нагл€ду за додержанн€м законност≥; 3) функц≥ю

крим≥нального пересл≥дуванн€; 4) функц≥ю судового контролю; 5) проф≥лактичну

функц≥ю.

‘ункц≥њ крим≥нального процесу завжди виконують певн≥ субТЇкти процесу.

“ак, функц≥ю обвинуваченн€, зокрема, зд≥йснюЇ прокурор, сл≥дчий, потерп≥лий та

≥н. ‘ункц≥ю захисту Ц п≥дозрюваний, обвинувачений, захисник та ≥н. ¬иключним

субТЇктом реал≥зац≥њ функц≥њ правосудд€ Ї суд (судд€).

¬казан≥ крим≥нально-процесуальн≥ функц≥њ зд≥йснюютьс€ не ≥зольовано одна

в≥д одноњ, вони т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою, перебувають у певному сп≥вв≥дношенн≥ й

у сукупност≥ забезпечують виконанн€ завдань крим≥нального судочинства. …детьс€,

отже, про систему процесуальних функц≥й, €ка маЇ певн≥ особливост≥. ” н≥й Ї

функц≥њ, що сполучаютьс€, розвиваютьс€ ≥ доповнюють одна одну, ≥ тому один

субТЇкт може реал≥зувати дек≥лька процесуальних функц≥й; однак ≥снують ≥ функц≥њ

несум≥сн≥, €к≥ один ≥ той самий субТЇкт в одному крим≥нальному провадженн≥

виконати не може. “ак, зд≥йсненн€ прокурором функц≥њ нагл€ду за законн≥стю в

досудовому провадженн≥ не лише не виключаЇ, але, навпаки, передбачаЇ зд≥йсненн€

ним функц≥њ обвинуваченн€ у суд≥. ” ход≥ реал≥зац≥њ сл≥дчим функц≥њ розсл≥дуванн€,

коли ним встановлено п≥дстави дл€ пов≥домленн€ особ≥ про п≥дозру, в≥н прит€гуЇ њњ

€к обвинуваченого, формулюЇ ≥ пред'€вл€Ї њй в≥дпов≥дне обвинуваченн€, а значить, ≥

реал≥зуЇ з цього моменту ≥ функц≥ю обвинуваченн€. ” вказаних випадках ≥детьс€ про

сум≥сн≥ процесуальн≥ функц≥њ.

 оли ж йдетьс€ про функц≥њ обвинуваченн€, захисту ≥ правосудд€, то вони

суворо розр≥зн€ютьс€, ≥ тому субТЇкти, що зд≥йснюють обвинуваченн€ (так само €к ≥

захист), не можуть зд≥йснювати правосудд€; той, хто обвинувачуЇ, не може бути

суддею.

ўе одна особлив≥сть системи процесуальних функц≥й пол€гаЇ в тому, що

обвинуваченн€, за загальним правилом, передуЇ по€в≥ функц≥й захисту та

правосудд€ й обумовлюЇ њх виникненн€. —формульоване ≥ предТ€влене

обвинуваченн€ викликаЇ до житт€ функц≥ю захисту, спр€мовану на його

спростуванн€, доказуванн€ невинуватост≥ або меншоњ винност≥ обвинуваченого.

‘ункц≥€ правосудд€ зд≥йснюЇтьс€ не ≥накше €к на п≥дстав≥ сформульованого

обвинуваченн€. «д≥йсненн€ њњ означаЇ правильне, зг≥дно ≥з законом ≥ обставинами

провадженн€, вир≥шенн€ основного питанн€  про винн≥сть чи невинуват≥сть

п≥дсудного ≥ про застосуванн€ до винного справедливого покаранн€. “вердженн€

про винн≥сть п≥дсудного Ї п≥дсумком д≥€льност≥ суду. ¬оно одержуЇ св≥й вираз у

вироку  найважлив≥шому акт≥ правосудд€.

ўе одн≥Їю ≥з функц≥й суду, зокрема, у досудовому провадженн≥, Ї функц≥€

судового контролю. ÷ю функц≥ю в≥дпов≥дно до положень  ѕ  зд≥йснюЇ

спец≥альний субТЇкт крим≥нального провадженн€ Ц сл≥дчий судд€ (п. 18 ст. 3  ѕ ).

«м≥стом ц≥Їњ функц≥њ Ї розгл€д ≥ вир≥шенн€ скарг на д≥њ, р≥шенн€ та безд≥€льн≥сть

орган≥в досудового розсл≥дуванн€ та прокурора, а також дача дозвол≥в на

застосуванн€ заход≥в забезпеченн€ крим≥нального провадженн€ та проведенн€ тих

процесуальних д≥й, €кими обмежуютьс€ конституц≥йн≥ права та свободи особи.

‘ормами реал≥зац≥њ процесуальних функц≥й Ї:

- прийн€тт€ р≥шень;

- виконанн€ д≥й;

- участь у провадженн≥ процесуальних д≥й.

 рим≥нально-процесуальн≥ правов≥дносини Ц це врегульован≥ крим≥нальним

процесуальним законом сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають ≥ розвиваютьс€ у

звТ€зку з≥ зд≥йсненн€м крим≥нального провадженн€.

≈лементами крим≥нально-процесуальних правов≥дносин Ї:

- субТЇкти (ус≥ державн≥ органи, њх посадов≥ особи, що зд≥йснюють

крим≥нальне судочинство, а також ≥нш≥ громад€ни, посадов≥ та юридичн≥ особи, що

залучаютьс€ у сферу крим≥нального процесу);

- обТЇкт (те, з приводу чого виникли ≥ розвиваютьс€ правов≥дносин);

- процесуальн≥ права ≥ процесуальн≥ обовТ€зки субТЇкт≥в крим≥нально-

процесуальноњ д≥€льност≥.

 рим≥нально-процесуальна д≥€льн≥сть може в≥дбуватис€ лише у форм≥

крим≥нально-процесуальних в≥дносин. ≤ншого способу зд≥йсненн€ прав ≥ обовТ€зк≥в

у крим≥нальному процес≥ субТЇктами крим≥нального провадженн€ не ≥снуЇ.

 рим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини мають свою специф≥ку. ¬они повТ€зан≥ з

крим≥нальним правопорушенн€м, його ознаками, можуть бути реал≥зован≥ лише

через д≥€льн≥сть субТЇкт≥в, €к≥ зд≥йснюють крим≥нальне провадженн€.

ќтже, враховуючи публ≥чно-правове начало, властиве крим≥нальному

судочинству, сл≥д зазначити, що специф≥чною особлив≥стю крим≥нально-

процесуальних правов≥дносин Ї участь у них представника держави, над≥леного

владними повноваженн€ми. Ѕез владного начала в крим≥нально-процесуальних

правов≥дносинах неможливий розвиток крим≥нального судочинства, виконанн€

завдань, що сто€ть перед ним.

 рим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини виникають лише п≥сл€ одержанн€

компетентними правоохоронними органами ≥нформац≥њ про вчинене чи таке, що

готуЇтьс€, крим≥нальне правопорушенн€.  рим≥нально-процесуальн≥

правов≥дносини в основному вичерпують себе з≥ встановленн€м крим≥нально-

правового в≥дношенн€ й прийн€тт€м р≥шенн€ про застосуванн€ (чи незастосуванн€)

крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. «ак≥нченн€ функц≥онуванн€ крим≥нально-

процесуальних в≥дносин, у звТ€зку з набранн€м обвинувальним вироком законноњ

сили, створюЇ юридичний факт дл€ реал≥зац≥њ встановлених крим≥нально-правових

в≥дносин. ÷е не виключаЇ виникненн€ крим≥нально-процесуальних в≥дносин знову ≥

п≥сл€ набранн€ вироком законноњ сили, зокрема, у стад≥€х виконанн€ вироку,

провадженн€ __________у ¬ерховному —уд≥ ”крањни, провадженн€ за новови€вленими

обставинами.

—л≥д зазначити ≥ про те, що вчиненн€ крим≥нального правопорушенн€ не

завжди викликаЇ виникненн€ крим≥нально-процесуальних в≥дносин, оск≥льки не про

вс≥ крим≥нальн≥ правопорушенн€ стаЇ в≥домо субТЇктам крим≥нального провадженн€

Ц компетентним державним органам. « ≥ншого боку, неправдив≥ чи помилков≥

пов≥домленн€ про крим≥нальне правопорушенн€ зумовлюють виникненн€

крим≥нально-процесуальних в≥дносин за фактичноњ в≥дсутност≥ крим≥нально-

правових в≥дносин.

¬арто п≥дкреслити, що субТЇкти правов≥дносин, реал≥зуючи своњ процесуальн≥

права й обовТ€зки, в≥д≥грають неоднакову роль у крим≥нальному судочинств≥, мають

р≥зний вплив на переб≥г ≥ к≥нцевий результат крим≥нального провадженн€. √оловна

роль у крим≥нальному процес≥ належить державним органам ≥ посадовим особам,

в≥дпов≥дальним за вир≥шенн€ крим≥нального провадженн€, €к≥ над≥лен≥ правом

застосуванн€ норм закону ≥ прийн€тт€ процесуальних р≥шень. ¬≥д них залежить саме

зд≥йсненн€ крим≥нального провадженн€, його результат, можлив≥сть реал≥зац≥њ прав ≥

обовТ€зк≥в ≥ншими субТЇктами крим≥нального провадженн€. “ому закон зобовТ€зуЇ

њх не т≥льки розТ€снювати права п≥дозрюваному, обвинуваченому, потерп≥лому та

≥ншим субТЇктам, €к≥ беруть участь у справ≥, а й забезпечувати можлив≥сть

зд≥йсненн€ цих прав.

ƒержавн≥ органи та посадов≥ особи взаЇмод≥ють м≥ж собою, а також ≥ з ≥ншими

субТЇктами крим≥нального провадженн€. ѓх д≥њ взаЇмозалежн≥ й виконуютьс€ у

межах сусп≥льних в≥дносин, врегульованих нормами крим≥нально-процесуального

права. —убТЇктами цих крим≥нально-процесуальних в≥дносин Ї вс≥ особи, €к≥

волод≥ють процесуальними правами й обовТ€зками. “ой чи ≥нший субТЇкт

провадженн€ може бути учасником одного чи дек≥лькох процесуальних

правов≥дносин, однак поза пр€мого ≥ конкретного звТ€зку ≥з представниками

держави (сл≥дчим, прокурором, судом) не може реал≥зувати своњ права ≥ виконати

покладен≥ на нього обовТ€зки.

 оло можливих обТЇкт≥в крим≥нально-процесуальних в≥дносин достатньо

широке. “аким обТЇктом може бути проведенн€ процесуальних д≥й (€вка св≥дка до

сл≥дчого за викликом, дача показань на допит≥), або певна повед≥нка (непорушенн€

пор€дку в судовому зас≥данн≥) тощо. Ѕудь-€к≥ процесуальн≥ правов≥дносини мають

св≥й обТЇкт.

 рим≥нально-процесуальн≥ правов≥дносини мають фактичний та юридичний

зм≥ст.

ёридичним зм≥стом крим≥нально-процесуальних правов≥дносин Ї заф≥ксован≥

у нормах крим≥нально-процесуального права субТЇктивн≥ права та юридичн≥

обовТ€зки њх учасник≥в.

‘актичний зм≥ст крим≥нально-процесуальних правов≥дносин Ц це реально

зд≥йснюван≥ д≥њ њх учасник≥в, спр€мован≥ на реал≥зац≥ю своњх субТЇктивних прав та

юридичних обовТ€зк≥в, що визначаютьс€ ≥нтересами у крим≥нальному провадженн≥

(публ≥чними чи приватними).

ёридичними фактами, що спричин€ють виникненн€, зм≥ну та припиненн€

крим≥нально-процесуальних в≥дносин, найчаст≥ше Ї процесуальн≥ д≥њ, р≥дше  под≥њ

(наприклад, зак≥нченн€ строку давност≥ прит€гненн€ до крим≥нальноњ

в≥дпов≥дальност≥), але щоразу у звТ€зку з певними д≥€ми. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших

правов≥дносин, юридичними фактами завжди виступають т≥льки складн≥ фактичн≥

сукупност≥, тобто визначен≥ законодавством сукупност≥ тих чи ≥нших д≥й

(утриманн€ в≥д них) та под≥й.

 рим≥нально-процесуальн≥ гарант≥њ Ц це передбачен≥ крим≥нальним

процесуальним законом засоби забезпеченн€ ефективного зд≥йсненн€ крим≥нального

судочинства, виконанн€ його завдань.

Ќайважлив≥шою рисою крим≥нально-процесуальних гарант≥й, њх

забезпечувальноњ властивост≥ Ї њх багатор≥внева системн≥сть.

—истему крим≥нально-процесуальних гарант≥й становл€ть: 1) крим≥нально-

процесуальна форма; 2) принципи крим≥нального процесу; 3) процесуальний статус

учасник≥в крим≥нального процесу; 4) можлив≥сть застосуванн€ заход≥в забезпеченн€

крим≥нального провадженн€; 5) прокурорський нагл€д; 6) судовий контроль; 7)

в≥домчий контроль; 8) ≥нститут оскарженн€ д≥й, р≥шень ≥ безд≥€льност≥ орган≥в ≥

посадових ос≥б, що зд≥йснюють крим≥нальне провадженн€; 9) юридична

в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в крим≥нального процесу та ≥нш≥.

ƒержавним органам ≥ посадовим особам крим≥нально-процесуальн≥ гарант≥њ

забезпечують можлив≥сть виконанн€ своњх обовТ€зк≥в та використанн€ своњх прав

дл€ виконанн€ завдань крим≥нального судочинства, а ≥ншим учасникам

крим≥нального провадженн€ Ц реально використовувати надан≥ њм процесуальн≥

засоби дл€ охорони прав ≥ законних ≥нтерес≥в. ѕрава, надан≥ державним органам ≥

посадовим особам у крим≥нальному процес≥, гарантован≥ обовТ€зком в≥дпов≥дних

ос≥б виконувати звернен≥ до них вимоги та встановленими законом санкц≥€ми за

невиконанн€ цих обовТ€зк≥в.

«важаючи на те, що одним ≥з субТЇкт≥в (стор≥н) крим≥нально-процесуальних

в≥дносин Ї державний орган або посадова особа, над≥лен≥ владними

повноваженн€ми, особливе значенн€ у крим≥нальному провадженн≥ набувають

процесуальн≥ гарант≥њ прав особи, охорона њњ прав ≥ законних ≥нтерес≥в, забезпеченн€

права на судовий захист. –еальне забезпеченн€ прав особи, насамперед, потерп≥лого

та обвинуваченого, Ї критер≥Їм оц≥нки демократизму та гуман≥зму крим≥нального

процесу.

ѕроцесуальними гарант≥€ми прав особи Ї т≥ засоби, €к≥ забезпечують њх

фактичну реал≥зац≥ю. Ќаприклад, право п≥дозрюваного, обвинуваченого мати

захисника гарантуЇтьс€ розТ€сненн€м йому цього права, наданн€м можливост≥

обрати захисника та запросити його, наданн€м йому у передбачених законом

випадках безоплатноњ допомоги захисника тощо.

ќбовТ€зок державних орган≥в ≥ посадових ос≥б, €к≥ зд≥йснюють крим≥нальне

провадженн€, забезпечувати його учасникам (потерп≥лому, п≥дозрюваному,

обвинуваченому та ≥н.) можлив≥сть реал≥зац≥њ своњх прав обумовлена тим, що

фактичне використанн€ прав учасниками процесу Ц одна з найважлив≥ших умов

обТЇктивного, неупередженого крим≥нального провадженн€, охорони законних

≥нтерес≥в особи у крим≥нальному процес≥. ÷≥ органи та посадов≥ особи мають бути

зац≥кавлен≥ у тому, щоб учасники крим≥нального провадженн€ знали своњ права та

використовували њх, оск≥льки т≥льки за такоњ умови може бути виключений

Ђобвинувальний укл≥нї, винесене законне, обірунтоване та справедливе судове

р≥шенн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 551 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2022 - | 1879 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.133 с.