1. Для заданого з’єднання підібрати посадку.
2. Прийняти номінальні розміри з’єднання.
3. Визначити граничні відхилення, допуски.
4. Накреслити схеми полів допусків у масштабі та ескіз поперечного перерізу з’єднання.
5. Скласти умовне позначення з’єднання та його деталей.
Примітка. Умови роботи: На нерухоме прямобічне шліцьове з’єднання діють навантаження з помірними поштовхами та рідкими реверсами; точність центрування висока; збірка утруднена.
Хід роботи.
Дано: Нерухоме прямобічне шліцьове з’єднання з діаметром d = 60 мм.
1. При заданих умовах роботи та складки приймаємо з таблиці 4,71 [2] шліцьове з’єднання з розмірами 8×56×62 мм. Вибираємо центрування за зовнішнім діаметром D. Вибираємо посадки з таблиці 4.72 т. 4.75 [2]:
- за центруючим діаметром D = 62 
;
- за бічними сторонами зубів b = 10 
(за розміром В приймають більш слабку посадку, ніж за D).
Для не центруючих зовнішніх діаметрів втулки та вала d = 56 мм приймаємо поле допуску відповідно Н11 та d > d1.
2. З таблиць 3 та 4 [3] 1.35 т.1.36 [1] визначаємо граничні відхилення та допуски розмірів, які були вище, та прийнятих полів допусків.
Граничні відхилення зводимо в таблицю.
| Величина | Крайні відхилення та допуски шліцьових деталей, мм | |||||
| Втулка | Вал | |||||
| 
| 
| 
| 
| d≥d1 | |
| Основне відхилення | ЕІ=0 | ЕІ=13 | ЕІ=13 | еs = - 10 | еs = - 13 | |
| Неосновне відхилення | ЕS=30 | ЕS=35 | ЕS=190 | еi = - 29 | еi = - 35 | d=53,6 |
| Допуск | 
| 
| 
| 
| 
| таб.4.71[1] |
3. Обчислюємо зазори за центруючими та не центруючими поверхнями шліцьового сполучення, мкм:
За Д:
За В:
За d:
Smin - не розраховується
4. Креслимо графічне зображення схеми полів допусків та ескіз шліцьового з’єднання (мал.5.1.).
Умовні позначення з вказуванням графічних відхилень:
Шліцьове з’єднання D-8×56×62 ×10
Шліцьова втулка D-8×56×62 
×10 
Шліцьовий вал D-8×56×62 
×10 
ЛІТЕРАТУРА
1. Мягков В.Д. и др. Допуски и посадки. Справочник. Л.: Машиностроение. Ч.1. 1983. – 543 с.
2. Мягков В.Д. и др. Допуски и посадки. Справочник. Л.: Машиностроение. Ч.2. 1983. – 447 с.
3. Кирилюк Ю.Е. Допуски и посадки. Справочник. К.:Вища школа. 1989. – 135 с.
4. Перель Л.Я. Підшипники кочення. Довідник. М.: Машинобудування. 1983. – 543 с.
