Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Практична робота №3




Вибір посадок для підшипників кочення

Варіанти Умовне визначення підшипника Клас точності підшипника Умови роботи
      Обертається вал, корпус нерухомий
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

Порядок виконання роботи:

1. Вибрати посадки для внутрішнього та зовнішнього кілець радіального підшипника.

2. Виконати складальне та детальні креслення підшипникового вузла та визначити розміри посадочних місць з вказуванням шорсткості та відхилення форми та розташування поверхонь.

 

Хід роботи.

Визначити посадки для шарикопідшипника № 312, клас точності підшипника «0». Обертається вал.

1. Визначаємо основні розміри підшипника: d×D×B = 60×130×31 [1] с 24, табл. 2

d – розмір отвору внутрішнього кільця підшипника.

D – розмір отвору зовнішнього кільця.

В – ширина доріжки кочення.

2. Визначаємо характер навантаження кілець підшипника. При радіальному навантаженні, постійному за напрямком і обертанні вала в нерухомому корпусі з таблиці 4.88 [2], с.284, том 2 знаходимо характер навантаження:

Зовнішнє кільце – місцеве;

Внутрішнє кільце – циркуляційне.

3. Визначаємо посадки підшипникового вузла.

3.1. З таблиці 4.93 [2], с 289, том 2 для навантаженого зовнішнього кільця Ø130 мм приймаємо посадку з урахуванням характеру навантаження.

3.2. Для внутрішнього кільця Ø60 мм, що зазнає циркуляційне навантаження приймаємо посадку [2] табл. 4.94

Номер квалітету визначаємо за класом точності підшипника, наприклад, для класів 0-го та 6-го треба брати 6 квалітет для валів та 7-для отворів. У нашому випадку приймаємо для вала , а для отвору [2], табл. 4.87.

4. Визначаємо границі відхилення розміру отвору у корпусі:

Ø130 :

Dmin розмір отвору у корпусі: Ø130+,040

5. Граничні відхилення зовнішнього кільця підшипника [2], табл. 4.83; с.276.

еs = 0; еі = - 18 мкм

зовнішні розміри зовнішнього кільця: Ø130-0,018

6. Визначаємо основні параметри з’єднання.

Найбільший зазор

Найменший зазор

7. Визначаємо граничні відхилення розміру вала

Посадку внутрішнього кільця підшипника на вал виконано в системі отвору, де внутрішнє кільце приймаємо за отвір з’єднання

При посадці на вал : [4], с 208, табл.4.

Ø60 : еs = +21 мкм; еі = +2 мкм

Ø мм

Розміри отвору внутрішнього кільця підшипника Ø60-0,015 мм [2],табл. 4.84, с. 278.

8. Визначаємо основні параметри з’єднання.

Найбільший натяг

Найменший натяг

9. Будуємо схеми розташування полів допусків, викреслюємо ескіз вузла з’єднання по детально, з постановкою розмірів, граничних відхилень, шорсткості та відхилення форми поверхонь.

 

 

Малюнок 3.1. Схема розташування полів допусків підшипникового з’єднання

 

 

 






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 589 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Своим успехом я обязана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © Флоренс Найтингейл
==> читать все изречения...

2351 - | 2153 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.