В ураженому організмі атоми і молекули клітин іонізуються, в ре- зультаті чого відбуваються складні фізико-хімічні процеси, які впливають на характер подальшої життєдіяльності людини. Згідно з одними погля- дами, іонізація атомів і молекул, що виникає під дією радіації, веде до ро- зірвання зв’язків у молекулах клітин, що призводить до загибелі останніх. Згідно з іншими уявленнями, у формуванні біологічних наслідків радіації відіграють роль продукти радіолізу води, яка становить біля 70% маси організму людини. При іонізації води утворюються вільні радикали Н¯ та ОН+, а у присутності кисню – перекисні сполуки, що є сильними окислю- вачами. Останні атакують молекули білків, руйнуючи їх, у результаті чо- го утворюються сполуки, не властиві живому організму. Це призводить до порушення обміну речовин і життєдіяльності всього організму.
Специфічність дії іонізуючого випромінювання полягає в тому, що інтенсивність хімічних реакцій, індуційованих вільними радикалами, під- вищується, й до них втягується багато сотень і тисяч молекул, не пору- шених опроміненням. Цим відрізняється дія радіації від дії інших видів енергії (теплова, електрична та ін.). Інші особливості дії іонізуючої енер- гії на організм людини полягають у тому, що вона не проявляє впливу на органи чуття, її дози можуть кумулюватись і накопичуватися в організмі (кумулятивні ефекти) і діяти не тільки на даний живий організм, але і на
його нащадків (генетичний ефект).
Радіаційне опромінення може бути зовнішнім і внутрішнім. Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організмом і опромінюють його ззовні, то у цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. Ззовні може викликати ураження людини рентгенівське, гамма- та нейтронне випромінювання. А якщо ж іонізуючі частинки знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або у їжі чи воді і потрапляють в середину організму через шлунково-кишковий тракт, то таке опромінення називають внутрі- шнім.
Внутрішнє опромінення в середньому становить 2/3 ефективної екві- валентної дози опромінення, яку людина одержує від природних джерел радіації (вуглець-14, калій-40, уран-238, торій-232). З відомих на сьогодні
близько 2000 радіоактивних ізомерів 70 є природними.
Радіаційне випромінювання може спричиняти ураження окремих ді- лянок шкіри, тіла, органів або загальне захворювання – променеву хворо- бу, яка може виникати у гострій (за короткий проміжок опромінення ве- ликими дозами) чи хронічній формі (при систематичному опроміненні дозами, які перевищують допустимий рівень). Вражаючий ефект зале- жить від виду опромінення, тривалості дії, індивідуальних особливостей людини тощо.
