Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму

 

Шум справляє шкідливу фізіологічну дію на людський організм, зу- мовлює професійні захворювання. Шкідлива дія шуму на людину виявля- ється через пошкодження слухового апарату (140 дБ), травми нервової системи (150 дБ).

У людини, яка перебуває протягом 6-8 годин під дією шуму інтенси- вністю 90 дБ, наступає помірне зниження слуху, яке проходить через го- дину після припинення його дії.

Шум, що перевищує 120 дБ, дуже швидко викликає у людини втому, головний біль, порушує серцевий ритм, змінює кров’яний тиск, погіршує роботу органів дихання, негативно впливає на психіку. Чим вищий рівень шуму, тим згубніше він діє на людину. При великій інтенсивності шум викликає вібрацію в кістках черепа і зубах, в м’яких тканинах носа і гор- тані.

Шум з інтенсивністю 160 дБ викликає смерть тварин протягом кількох хви-

лин, 180 дБ – втому металу, 190 дБ – вириває заклепки з конструкцій.

Тривалий та інтенсивний шум негативно відбивається на здоров’ї людини, її працездатності. Тривала дія шуму викликає загальну втому, може поступово призвести до втрати слуху і до глухоти. Під втратою слуху розуміють збіль- шення порогу чутливості на визначеній частоті, т.т. незворотне(стійке) зни- ження гостроти слуху від дії шуму. Для визначення втрати слуху проводять дослідження на 8-ми, на 4-х і на 2-х частотах. Оцінка результатів проводиться за середнім арифметичним значенням величини втрати слуху окремо для пра- вого(о) і лівого(х) вуха на мовних частотах 500, 1000, 2000 Гц:

 

 

О = О500 + О1000 + О2000 / 3, дБ Х = Х500 + Х1000 + Х2000 / 3, дБ

Якщо втрата слуху на мовних частотах складає 10-20 дБ, то це легке зни- ження слуху (1 ступінь); 21-30 дБ – помірне зниження слуху(2 ступінь); 31 дБ і більше – значне зниження слуху (3 ступінь).

При систематичній дії сильних шумів і при недостатньому часі на відпо-

чинок, коли під час відпочинку не встигає повністю відновитись слухова сен- сорна система, наступає стійке зниження слуху. При цьому послаблюється увага і гальмуються психофізіологічні реакції. За цих причин шум сприяє ви- никненню нещасних випадків.

Шум посилює дію шкідливих професіональних факторів: на 10-15% під- вищує загальну захворюваність, понижує продуктивність праці. Для збережен- ня продуктивності праці людина повинна затрачувати на 10-20% більше фізи- чних і нервових зусиль.

В одному зі звітів ВООЗ зазначено, що втрата слуху посідає перше

місце з усіх професійних захворювань за загальною сумою матеріальних допомог і компенсації з непрацездатності.

Водночас, шум може впливати на людину і позитивно, наприклад, ше- лест листя дерев, приємна музика тощо. Шум відіграє велику роль в акус- тиці, радіотехніці, радіоастрономії, діагностиці. Абсолютна тиша теж нега- тивно відбивається на здоров’ї, почуттях і працездатності людини.

При виконанні визначених завдань рівень шуму не повинен переви-

щувати:

40 дБА – роботи, пов’язані з розробкою концепцій, викладацька,

творча діяльність;

50 дБА – розумова праця, керування виробництвом;

55 дБА – висококваліфікована робота у приміщенні;

65 дБА – розумова робота за індивідуальним планом, машинна графіка.

Для забезпечення оптимальних умов праці та відпочинку людей для міст нормується шум транспорту, що не повинен перевищувати: для легкових авто- мобілів – 77 дБА, вантажних автомобілів – 79-84 дБА, автобусів – 83 дБА.

Нормування шуму проводиться за двома методами: нормування за грани- чним спектром шуму та нормування рівня звуку в дБА. Перший метод норму- вання є основним для постійних шумів. Рівні звукового тиску нормуються в октавних смугах частот. Октавна смуга частот (октава) – діапазон частот, у якому верхня гранична частота вдвічі більша за нижню граничну частоту. Ок- тава характеризується середньо геометричним значенням частоти. Частотний діапазон чутності органа слуху людини розподілений на дев’ять октав із сере- дньо геометричними частотами від 31,5 до 8000 Гц. Сукупність гранично до- пустимих рівнів звукового тиску в дев’яти октавних смугах часто і є гранич- ним спектром шуму. Кожний із граничних спектрів має свій індекс, який

вказує на допустимий рівень звукового тиску в октавній смузі при певній базо-

вій частоті, наприклад, ГС 86, де 86 – допустимий рівень звукового тиску на

робочих місцях проектно-конструкторських бюро в октавній смузі з середньо- геометричним значенням базової частоти 31,5 Гц. Зі зростанням частоти допу- стимі рівні зменшуються (на тому ж робочому місці при середньо геометрич- ному значенні базової частоти 2000 Гц рівень звукового тиску повинен становити 42 дБ).

Нормування шуму за рівнем звуку в дБА здійснюється за шкалою А шу- моміра, що імітує чутливість сенсорної слухової системи до шуму різної гуч- ності. Цей метод використовується для орієнтованої оцінки постійного та не- постійного шуму при відсутності інформації про спектр шуму.

Максимальний рівень шуму, що коливається в часі та переривається, не повинен перевищувати 110 дБА. Максимальний рівень для імпульсного шуму не повинен перевищувати 125 дБА.

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях визначаються ДСН

3.3.6-037-99, ГОСТ 12.003-83, ССБТ „Шум. Общие требования безопасности”.

Допустимі рівні шуму залежать від важкості та напруженості роботи. На- приклад, при дуже напруженій легкій роботі чи роботі середньої важкості рі- вень шуму неповинен перевищувати 50 дБА, а при цих же роботах малої на-

пруженості – 80 дБА.

Максимальна величина інтенсивності шуму в жилих приміщеннях,

яка не впливає на організм людини, становить 30 дБА в нічний час і 35

дБА – протягом дня(СНиП 2-12-77).