Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«аходи та засоби нормал≥зац≥њ параметр≥в м≥крокл≥мату




 

 

Ќормал≥зац≥€ параметр≥в м≥крокл≥мату зд≥йснюЇтьс€ за допомогою комплексу заход≥в ≥ засоб≥в колективного захисту, €к≥ включають буд≥ве- льно-планов≥, орган≥зац≥йно-технолог≥чн≥, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥, техн≥чн≥ та ≥нш≥. ƒл€ проф≥лактики переохолоджень та д≥њ високоњ температури вико- ристовують засоби ≥ндив≥дуального захисту. Ќормативними документа- ми, що регламентують параметри м≥крокл≥мату дл€ робочоњ зони вироб- ничих прим≥щень, Ї ƒ—Ќ 3.3.6.042-99 та √ќ—“ 12.1.005-88. ¬ основу принцип≥в нормуванн€ цих параметр≥в покладено диференц≥йну оц≥нку оптимальних та допустимих метеоролог≥чних умов у залежност≥ в≥д кате- гор≥њ роб≥т, пер≥оду року та виду робочих м≥сць.

ќптимальн≥ м≥крокл≥матичн≥ умови Ц це поЇднанн€ параметр≥в м≥крокл≥мату, €к≥ при тривалому та систематичному вплив≥ на людину забезпечують збер≥ганн€ нормального теплового стану орган≥зму без ак- тивац≥њ механ≥зм≥в теплорегул€ц≥њ. ¬они забезпечують в≥дчутт€ теплового комфорту та створюють передумови дл€ високого р≥вн€ працездатност≥.

ƒопустим≥ м≥крокл≥матичн≥ умови Ц це поЇднанн€ параметр≥в м≥-

крокл≥мату, €к≥ при тривалому та систематичному вплив≥ на людину мо- жуть викликати зм≥ни теплового стану орган≥зму, що швидко минають ≥ нормал≥зуютьс€ та супроводжуютьс€ напруженн€м механ≥зм≥в терморе-


гул€ц≥њ в межах ф≥з≥олог≥чноњ норми. ѕри цьому не виникаЇ ушкоджень або порушень стану здоровТ€, але можуть спостер≥гатись дискомфорт, по- г≥ршенн€ самопочутт€ та зниженн€ працездатност≥.

ƒопустим≥ м≥крокл≥матичн≥ умови встановлюютьс€ у випадках, ко- ли на робочих м≥сц€х не можна забезпечити оптимальних параметр≥в те- мператури, вологост≥ та швидкост≥ руху пов≥тр€ за технолог≥чних причин або економ≥чно обірунтованоњ недоц≥льност≥.

ќсновними заходами ≥ засобами нормал≥зац≥њ параметр≥в м≥крокл≥-

мату на виробництв≥ Ї

- буд≥вництво прим≥щень ≥ споруд зг≥дно вимог державних буд≥вель- них норм ≥ правил. «абезпеченн€ здорових ≥ безпечних умов прац≥ починаЇтьс€ з доц≥льного вибору територ≥њ дл€ розм≥щенн€ п≥дпри- Їмства ≥ рац≥онального розташуванн€ на н≥й виробничих ≥ допом≥ж- них буд≥вель ≥ споруд. ѕромисловий обТЇкт розм≥щуЇтьс€ на р≥вно- му, дещо п≥двищеному м≥сц≥, з добрим продуванн€м в≥трами. ” прим≥щенн€х зг≥дно з сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог монтуютьс€ сис- теми вентил€ц≥њ та опаленн€;

- удосконаленн€ технолог≥чних процес≥в та устаткуванн€. “емпера- тура пов≥тр€ виробничих прим≥щень до певноњ м≥ри залежить в≥д самого технолог≥чного процесу та ≥нших джерел тепла. ¬иробнич≥ прим≥щенн€, в €ких загальна маса тепловид≥ленн€ перевищуЇ 20 ккал на один куб≥чний метр за годину, в≥днос€тьс€ до так званих га- р€чих цех≥в, а виробнич≥ прим≥щенн€, в €ких к≥льк≥сть вид≥леного тепла не перевищуЇ цю величину Ц до так званих холодних (норма- льних) цех≥в. ¬провадженн€ в гар€чих цехах нових технолог≥й та устаткуванн€, €к≥ не повТ€зан≥ з необх≥дн≥стю проведенн€ роб≥т в умовах ≥нтенсивного нагр≥ву, дасть можлив≥сть зменшити вид≥ленн€ тепла у виробнич≥ прим≥щенн€. Ќаприклад, зам≥на гар€чого способу обробки металу на холодний тощо.

- рац≥ональний режим прац≥ та в≥дпочинку. ÷ей зах≥д передбачаЇ

скороченн€ тривалост≥ робочоњ зм≥ни, введенн€ додаткових перерв, створенн€ реаб≥л≥тац≥йних к≥мнат або зон в≥дпочинку в гар€чих це- хах (охолоджувальн≥ альтанки);

- застосуванн€ тепло≥зол€ц≥њ устаткуванн€ та захисних екран≥в. як ≥зол€ц≥йн≥ матер≥али широко використовуютьс€: азбест, м≥неральна вата, п≥нопласт та ≥н.

- рац≥ональна вентил€ц≥€, кондиц≥онуванн€ пов≥тр€ та опаленн€ при- м≥щень. ¬они Ї найб≥льш поширеними способами нормал≥зац≥њ м≥к- рокл≥мату у виробничих прим≥щенн€х. Ўироко використовуютьс€ у гар€чих цехах дл€ запоб≥ганн€ перегр≥ванн€ роб≥тник≥в пов≥тр€не та водопов≥тр€не душуванн€, а дл€ створенн€ нормальних теплових


умов у холодну пору року на пост≥йних робочих м≥сц€х у надто га- баритних та полегшених промислових буд≥вл€х широко застосову- ють променисте нагр≥ванн€. ƒл€ нагр≥ванн€ прим≥щень у холодний пер≥од року використовують р≥зн≥ системи опаленн€: центральн≥ та м≥сцев≥.

ƒо систем центрального опаленн€ належать: вод€не, парове, пане-

льне, пов≥тр€не та комб≥новане.

¬од€не опаленн€ в≥дпов≥даЇ основним сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним вимо- гам ≥ тому широко використовуЇтьс€ на багатьох п≥дприЇмствах р≥зних галуз€х промисловост≥.

ѕарове опаленн€ ефективно використовуЇтьс€ на великих п≥дпри- Їмствах, де одна котельна забезпечуЇ швидкий необх≥дний нагр≥в при- м≥щень. јле ц€ система опаленн€ маЇ низку сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних не- дол≥к≥в, зокрема, перегр≥ваЇ пов≥тр€ ≥ робить його б≥льш сухим, створюЇ неприЇмний запах гару внасл≥док п≥дгор€нн€ пилу, що ос≥даЇ на нагр≥вальних приладах. ќкр≥м того, ≥снуЇ небезпека пожеж та оп≥- к≥в. ј тому не допускаЇтьс€ цього опаленн€ у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних прим≥щенн€х.

ѕанельне опаленн€ доц≥льно застосовувати адм≥н≥стративно- побутових прим≥щенн€х. ÷€ система опаленн€ забезпечуЇ р≥вном≥рний нагр≥в та пост≥йн≥сть температури ≥ вологост≥ пов≥тр€ в прим≥щенн≥, економ≥ю виробничоњ площ≥.

ѕов≥тр€не опаленн€ Ц це подача нагр≥того пов≥тр€ в≥д Їдиного джерела тепла. ¬оно забезпечуЇ швидкий тепловий ефект, економ- н≥сть, особливо, €кщо це опаленн€ сум≥щене ≥з загально обм≥нною вен- тил€ц≥Їю.

ƒо м≥сцевого опаленн€ належать п≥чне та пов≥тр€не опаленн€, а та- кож опаленн€ м≥сцевими газами та електричними пристро€ми. ÷е опа- ленн€ застосовуЇтьс€, €к правило, у невеликих виробничих прим≥щен- н€х малих п≥дприЇмств, у житлових та побутових прим≥щенн€х.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 596 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

644 - | 483 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.