Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Загальні положення. Тема 6. Розв’язок нелінійних рівнянь та їх систем




Тема 6. Розв’язок нелінійних рівнянь та їх систем

Нелінійним рівнянням називається рівняння, графічне представлення якого являє собою криву лінію.

В залежності від того, які функції входять в рівняння , їх поділяють на алгебраїчні та трансцендентні. Рівняння вважається алгебраїчним, якщо для одержання значення функції по заданому значенню х, потрібно виконувати лише арифметичні дії та піднесення до степені з раціональним показником. Алгебраїчне рівняння завжди можна привести до вигляду: .

Наприклад: , що після перетворення має вигляд .

Якщо в склад функції входять функції показникові (), логарифмічні (, тригонометричні () та інші, то таке рівняння називається трансцендентним.

Приклад: .

Коренем нелінійного рівняння є таке значення , яке при підстановці його в перетворює рівняння в нуль. В залежності від вигляду корені можуть бути як дійсними числами, так і комплексно-спряженими. При обчисленні нелінійних рівнянь нас будуть цікавити дійсні корені. Графічно дійсні корені являють собою точки на осі ОХ координатної площини, в яких графік функції перетинає цю вісь (рисунок 19).

 

Рисунок 19 – Корені рівняння

Порівняно з трансцендентними рівняннями, для алгебраїчних рівнянь завжди відомо точну кількість їх коренів. Наведемо деякі властивості алгебраїчних рівнянь, що допомагають в їх дослідженні:

а) алгебраїчне рівняння n -ого порядку має n коренів, які можуть бути, як дійсними так і комплексними;

б) кількість додатніх коренів дорівнює кількості змін знаків у послідовності коефіцієнтів (або менше на ціле число – нульові коефіцієнти не враховуються);

в) кількість від’ємних коренів дорівнює (або менша на ціле число) числу змін знаків коефіцієнтів при зміні х на – х.

Із курсу математичного аналізу згадаємо дві теореми:

1. Якщо функція на відрізку неперервна і набуває на кінцях цього відрізка різних знаків, то в середині цього відрізка існує принаймні один корінь рівняння :

(6.1)

2. Якщо функція має похідну, що не змінює знака на відрізку , то при виконанні умови попередньої теореми рівняння має на цьому відрізку єдиний (відокремлений) корінь:

(6.2).

Зміст цих теорем демонструє рисунок 20.

 

Рисунок 20 – Умови існування відокремленого кореня

 

Будемо використовувати критерії (6.1) та (6.2) при знаходженні коренів рівняння .

Процес їх одержання поділяється на два етапи:

1. На етапі відокремлення коренів на осі ОХ знаходяться такі відрізки в середині яких знаходиться єдиний корінь.

2. На етапі уточнення коренів діапазон звужують допоки значення функції в звуженому діапазоні з заданою точністю не стане рівним нулю.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 577 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

В моем словаре нет слова «невозможно». © Наполеон Бонапарт
==> читать все изречения...

2181 - | 2136 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.