Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒержавна стандартизац≥€ у сфер≥ цив≥льного захисту




“ема4. —пец≥альна функц≥€ у сфер≥ цив≥льного захисту

( онспект розроблено зг≥дно з типовою навчальною програмою нормативноњ дисципл≥ни "÷ив≥льний захист", затвердженою ћќЌ ћ— ”крањни 31.03.2011 р. дл€ студент≥в вищих навчальних заклад≥в вс≥х форм навчанн€).

ѕитанн€ 1. –егулюванн€ безпеки.

ѕитанн€ 2.  ритер≥њ ≥дентиф≥кац≥њ обТЇкт≥в господарюванн€, що п≥дл€гають декларуванню безпеки. ѕитанн€ 3. ѕор€док декларуванн€ обТЇкт≥в п≥двищеноњ небезпеки. ѕитанн€ 4. Ћ≥цензуванн€ д≥€льност≥ обТЇкту п≥двищеноњ небезпеки. ѕитанн€ 5. —трахуванн€ в≥дпов≥дальност≥ за завдану шкоду внасл≥док експлуатац≥њ небезпечного обТЇкту та використанн€ матер≥альних резерв≥в дл€ запоб≥ганн€ ≥ л≥кв≥дац≥њ Ќ—. ѕитанн€ 6. ќрган≥зац≥€ роботи щодо проведенн€ нагл€ду та зд≥йсненн€ контролю за обстановкою на ѕЌќ.

 

¬ступ

ўороку в ”крањн≥ реЇструЇтьс€ близько 350 надзвичайних ситуац≥й. ¬насл≥док надзвичайних ситуац≥й та под≥й щор≥чно гине понад п'€ть тис€ч людей.

¬ ”крањн≥ функц≥онують близько 17 тис. потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в. Ѕ≥льш≥сть з них попри економ≥чну, оборонну та соц≥альну значим≥сть дл€ крањни потенц≥йно небезпечн≥ дл€ здоров'€ ≥ житт€ населенн€, а також навколишнього природного середовища.

«начноњ шкоди населенню, об'Їктам господарськоњ д≥€льност≥ та навколишньому середовищу завдають пожеж≥. ўор≥чно в держав≥ зареЇстровано близько 45 тис. пожеж.

ћатер≥альн≥ збитки, завдан≥ надзвичайними ситуац≥€ми техногенного та природного характеру за останн≥ 11 рок≥в, оц≥нюютьс€ в суму близько 12 млрд. гривень.

 ≥льк≥сть кошт≥в, вид≥лених на л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й, залежить насамперед в≥д к≥лькост≥ та масштабност≥ надзвичайних ситуац≥й ≥ становить у середньому близько 65% в≥д резервного фонду ƒержбюджету.

” справ≥ запоб≥ганн€ надзвичайним ситуац≥€м важлива роль в≥дведена загальнодержавним, в≥домчим ≥ територ≥альним заходам орган≥зац≥йно-економ≥чного характеру.

¬они дають можлив≥сть п≥дн€ти за допомогою економ≥чних механ≥зм≥в в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вник≥в орган≥зац≥й, €к≥ мають у своЇму склад≥ потенц≥йно небезпечн≥ об'Їкти, застосуванн€м санкц≥й адм≥н≥стративного характеру (штрафи), стимулювати роботу щодо зниженн€ р≥вн€ ризику надзвичайних ситуац≥й ≥ управл≥нн€ ними за допомогою податкового механ≥зму ≥ п≥льгового кредитуванн€, перерозпод≥лу ризику страхуванн€м ≥ перестрахуванн€м.

ƒо таких заход≥в у техногенн≥й сфер≥ належать: декларуванн€ промисловоњ безпеки об'Їкт≥в, л≥цензуванн€ д≥€льност≥ небезпечних виробничих об'Їкт≥в, страхуванн€ в≥дпов≥дальност≥ за завдану шкоду життю ≥ здоров'ю, майну громад€н ≥ довк≥ллю.

 

ѕитанн€ 1. –егулюванн€ безпеки.

ѕ≥д регулюванн€м безпекирозум≥Їтьс€ розробка нормативно-правовоњ документац≥њ ≥ реал≥зац≥€ заход≥в, €к≥ визначають ≥ нормують можлив≥ ризики виникненн€ Ќ—.

Ќормативн≥ документи, що спр€мован≥ на регулюванн€ безпеки, Ї р≥зними по форм≥ ≥ можуть бути загальнодержавними та галузевими. ¬≥дпов≥дно, вони затверджуютьс€ ≥ ввод€тьс€ в д≥ю «аконами ”крањни, ѕостановами  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або наказами м≥н≥стерств.

як приклад можливо привести:

Ќ ќ – ћ » (ƒержавн≥ буд≥вельн≥, введен≥ в д≥ю наказами ћ≥нбуду; –ад≥ац≥йноњ безпеки, введен≥ в д≥ю наказом ћќ«);

ѕ–ј¬»Ћј (ѕожежноњ безпеки, введен≥ в д≥ю наказом ћ¬— ”крањни; Ѕезпеки перевезень небезпечних речовин, введен≥ в д≥ю наказом ћ≥нтранса);

ѕ–ќ√–јћ» (јв≥ац≥йна безпека ÷ј, введена в д≥ю «аконом ”крањни);

ѕќ–яƒ » (ƒекларуванн€ безпеки обТЇкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, ≤дентиф≥кац≥њ ≥ обл≥ку обТЇкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, введен≥ в д≥ю ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни).

ƒо заход≥в, спр€мованих на регулюванн€ безпеки в≥днос€тьс€:

1. ≤дентиф≥кац≥€ та обл≥к потенц≥йно небезпечних обТЇкт≥в.

2. ≤дентиф≥кац≥€ та обл≥к обТЇкт≥в п≥двищеноњ небезпеки.

3. ƒекларуванн€ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки.

4. ѕаспортизац≥€ та реЇстрац≥€ потенц≥йно небезпечних обТЇкт≥в.

5. —трахуванн€ ризику суб'Їктом господарськоњ д≥€льност≥.

6. ƒержавна стандартизац≥€ з питань безпеки у Ќ— техногенного ≥ природного характеру.

7. ƒержавна експертиза у сфер≥ захисту населенн€ ≥ територ≥й в≥д Ќ— техногенного ≥ природного характеру.

8. ƒержавний нагл€д ≥ контроль у сфер≥ захисту населенн€ ≥ територ≥й в≥д Ќ— техногенного ≥ природного характеру.

 

ѕитанн€ 2.  ритер≥њ ≥дентиф≥кац≥њ обТЇкт≥в господарюванн€, що п≥дл€гають декларуванню безпеки.

≤дентиф≥кац≥€ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки - це пор€док визначенн€ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки серед потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в.

≤дентиф≥кац≥€ ѕЌќ зд≥йснюЇтьс€ зг≥дно ѕостанов≥  ћ” Ђѕро ≥дентиф≥кац≥ю та декларуванн€ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпекиї в≥д 11.07. 2002р. є 956

≤дентиф≥кац≥€ потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в пол€гаЇ у ви€вленн≥ на об'Їктах господарськоњ д≥€льност≥ джерел та чинник≥в небезпеки, €к≥ здатн≥ за негативних обставин (авар≥€, стих≥йне лихо тощо) ≥н≥ц≥ювати виникненн€ надзвичайноњ ситуац≥њ, а також в оц≥нц≥ р≥вн≥в можливих надзвичайних ситуац≥й.

ќбТЇкт п≥двищеноњ небезпеки (ќѕЌ) - об'Їкт, на €кому використовуютьс€, виготовл€ютьс€, переробл€ютьс€, збер≥гаютьс€ або транспортуютьс€ одна або к≥лька небезпечних речовин чи категор≥й речовин у к≥лькост≥, що дор≥внюЇ або перевищуЇ нормативно встановлен≥ порогов≥ маси, а також ≥нш≥ об'Їкти €к так≥, що в≥дпов≥дно до закону Ї реальною загрозою виникненн€ надзвичайноњ ситуац≥њ техногенного та природного характеру.

(ѕотенц≥йно небезпечний об'Їкт (ѕЌќ) - це об'Їкт, на €кому можуть використовуватис€ або виготовл€ютьс€, переробл€ютьс€, збер≥гаютьс€ чи транспортуютьс€ небезпечн≥ речовини, б≥олог≥чн≥ препарати, а також ≥нш≥ об'Їкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникненн€ авар≥њ.).

ѕЌќ вважаЇтьс€ об'Їктом п≥двищеноњ небезпеки в≥дпов≥дного класу у раз≥, коли значенн€ сумарноњ маси небезпечноњ або дек≥лькох небезпечних речовин, що використовуютьс€ або виготовл€ютьс€, переробл€ютьс€, збер≥гаютьс€ чи транспортуютьс€ на об'Їкт≥, дор≥внюЇ або перевищуЇ встановлений норматив пороговоњ маси.

ќтже, критер≥Їм ≥дентиф≥кац≥њ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки в≥дпов≥дного класу Ї на€вн≥сть одн≥Їњ або к≥лькох небезпечних речовин в к≥лькост≥, що перевищуЇ встановлений норматив пороговоњ маси.

Ќормативи порогових мас небезпечних речовин за категор≥€ми та нормативи порогових мас де€ких ≥ндив≥дуальних небезпечних речовин встановлен≥ ѕостановою  ћ” " ѕро ≥дентиф≥кац≥ю та декларуванн€ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки" в≥д 11.07. 2002р. є 956. (ƒодатки 1 та 2 ц≥Їњ лекц≥њ).

—уб'Їкт господарюванн€, у власност≥ або користуванн≥ €кого Ї хоча б один потенц≥йно небезпечний об'Їкт чи €кий маЇ нам≥р розпочати буд≥вництво такого об'Їкта, орган≥зовуЇ проведенн€ його ≥дентиф≥кац≥њ.

” процес≥ ≥дентиф≥кац≥њ розгл€даютьс€ ≥ враховуютьс€ внутр≥шн≥зовн≥шн≥чинники небезпек.

¬нутр≥шн≥ чинники небезпеки характеризують небезпечн≥сть буд≥вель, споруд, обладнанн€, технолог≥чних процес≥в об'Їкта господарськоњ д≥€льност≥ та речовин, що виготовл€ютьс€, переробл€ютьс€, збер≥гаютьс€ чи транспортуютьс€ на його територ≥њ.

«овн≥шн≥ чинники небезпеки безпосередньо не пов'€зан≥ з функц≥онуванн€м об'Їкта господарськоњ д≥€льност≥, але можуть ≥н≥ц≥ювати виникненн€ Ќ— на ньому та негативно впливати на њњ розвиток (природн≥ €вища та авар≥њ на об'Їктах, €к≥ розташован≥ поблизу).

ƒл€ ≥дентиф≥кац≥њ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки до небезпечних речовин за њх властивост€ми належать так≥ категор≥њ речовин:

- горюч≥ гази;

- горюч≥ р≥дини;

- горюч≥ р≥дини, перегр≥т≥ п≥д тиском;

- вибухов≥ речовини;

- речовини-окисники;

- високотоксичн≥ та токсичн≥ речовини;

- речовини, €к≥ становл€ть небезпеку дл€ довк≥лл€ (високотоксичн≥ дл€ водних орган≥зм≥в).

«а видами авар≥й, що можуть статис€, враховуючи властивост≥ небезпечних речовин, та за впливом уражаючих фактор≥в цих авар≥й, категор≥њ небезпечних речовин об'Їднуютьс€ в групи:

група 1 (вибух) - горюч≥ (займист≥) гази, горюч≥ р≥дини, перегр≥т≥ п≥д тиском, ≥н≥ц≥ююч≥ (первинн≥), бризантн≥ (вторинн≥) та п≥ротехн≥чн≥ вибухов≥ речовини, речовини-окислювач≥, речовини, €к≥ вступають у бурхливу реакц≥ю з водою з вид≥ленн€м горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газ≥в;

група 2 (пожежа) - горюч≥ (займист≥) гази, горюч≥ р≥дини, горюч≥ р≥дини, перегр≥т≥ п≥д тиском, речовини-окисники, а також речовини, €к≥ вступають у бурхливу реакц≥ю з водою ≥з вид≥ленн€м горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газ≥в;

група 3 (шк≥длив≥ дл€ людей ≥ довк≥лл€) - високотоксичн≥ речовини, токсичн≥ речовини, речовини, €к≥ становл€ть небезпеку дл€ довк≥лл€ (високотоксичн≥ дл€ водних орган≥зм≥в), речовини, €к≥ можуть зд≥йснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, €к≥ вступають у бурхливу реакц≥ю з водою з вид≥ленн€м горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газ≥в.

¬изначенн€ потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в 1 або 2 класу за масою небезпечних речовин та за в≥дстанню

ѕ≥д час проведенн€ ≥дентиф≥кац≥њ дл€ кожного потенц≥йно небезпечного об'Їкта розраховуЇтьс€ сумарна маса кожноњ небезпечноњ речовини ≥з зазначених у нормативах порогових мас ≥ндив≥дуальних небезпечних речовин або кожноњ небезпечноњ речовини, €ка за своњми властивост€ми може бути в≥днесена до будь-€коњ категор≥њ або дек≥лькох категор≥й небезпечних речовин зг≥дно ≥з зазначеними нормативами.

«а сумарну масу небезпечноњ речовини, наприклад, беретьс€:

- дл€ сховищ (резервуар≥в) - сумарна маса небезпечноњ речовини, що може в них знаходитис€ при повному завантаженн≥ в≥дпов≥дно до технолог≥чного регламенту, проектноњ або ≥ншоњ документац≥њ;

- дл€ технолог≥чних установок - максимальна сумарна маса, що може знаходитис€ в апаратах ≥ трубопроводах в≥дпов≥дно до технолог≥чного регламенту, умов процесу та правил експлуатац≥њ.

ѕорогову масу небезпечних речовин одн≥Їњ групи визначають за формулою:

(1)

∑q(i) - сумарна маса небезпечноњ речовини, що знаходитьс€ на об'Їкт≥;

Q(≥) - норматив пороговоњ маси ц≥Їњ небезпечноњ речовини.

—умарна маса небезпечних речовин одн≥Їњ групи дор≥внюЇ або перевищуЇ њњ порогове значенн€, €кщо виконуЇтьс€ умова:

(2)

ѕроводитьс€ розрахунок найменшого та найб≥льшого значенн€ пороговоњ маси небезпечноњ речовини зг≥дно з нормативами.

” раз≥, коли сумарна маса небезпечних речовин одн≥Їњ групи, що знахо≠д€тьс€ на об'Їкт≥, дор≥внюЇ або перевищуЇ порогову масу, визначену в≥дпов≥д≠но до розрахунк≥в за формулами (1) та (2), процедура ≥дентиф≥кац≥њ вважаЇтьс€ зак≥нченою ≥ об'Їкта присвоюЇтьс€ в≥дпов≥дний клас п≥двищеноњ небезпеки.

” раз≥, коли сумарна маса речовин на потенц≥йно небезпечному об'Їкт≥ не перевищуЇ найменшого значенн€ пороговоњ маси зг≥дно з нормативами або не перевищуЇ пороговоњ маси, визначеноњ в≥дпов≥дно за формулами (1) та (2), але в≥дстань в≥д цього об'Їкта до м≥сць великого скупченн€ людей, транспортних маг≥стралей, промислових, природоохоронних ≥ життЇво важливих цив≥льних об'Їкт≥в менша н≥ж 500 метр≥в дл€ небезпечних речовин групи 1 ≥ 2 ≥ 1000 метр≥в дл€ небезпечних речовин групи 3, пороговою масою вважаЇтьс€ маса небезпечних речовин, визначена за формулою:

, (3)

Q(i) - норматив пороговоњ маси небезпечних речовин дл€ потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в, розташованих в≥д м≥сць великого скупченн€ людей, транспортних маг≥стралей, промислових, природоохоронних ≥ життЇво важливих цив≥льних об'Їкт≥в на в≥дстан≥, менш≥й за 500 метр≥в дл€ небезпечних речовин групи 1 ≥ 2 ≥ 1000 метр≥в дл€ речовин групи 3; Q(i) - норматив пороговоњ маси ≥ндив≥дуальних небезпечних речовин або категор≥й небезпечних речовин, або небезпечних речовин одн≥Їњ категор≥њ чи групи; R(х) - в≥дстань в≥д потенц≥йно небезпечного об'Їкта до м≥сць великого скупченн€ людей, транспортних маг≥стралей, промислових, природоохоронних ≥ життЇво важливих цив≥льних об'Їкт≥в; R(п) - гранична в≥дстань, починаючи з €коњ проводитьс€ перерахунок нормативу пороговоњ маси (дл€ речовин групи 1 ≥ 2 R(n) дор≥внюЇ 500 метр≥в, дл€ речовин групи 3 - 1000 метр≥в).

” раз≥, коли сумарна маса небезпечних речовин на потенц≥йно небезпечному об'Їкт≥ розрахована за формулою (3), перевищуЇ порогову масу, об'Їкту присвоюЇтьс€ в≥дпов≥дний клас п≥двищеноњ небезпеки.

 

ѕитанн€ 3. ѕор€док декларуванн€ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки

ƒекларуванн€ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки зд≥йснюЇтьс€ з метою запоб≥ганн€ авар≥€м, а також забезпеченн€ готовност≥ до локал≥зац≥њ, л≥кв≥дац≥њ авар≥й та њх насл≥дк≥в.

ƒекларац≥€ безпеки це документ, €кий визначаЇ комплекс заход≥в, що провод€тьс€ об'Їктом господарюванн€ з метою запоб≥ганн€ авар≥€м, а також забезпеченн€ готовност≥ до локал≥зац≥њ, л≥кв≥дац≥њ авар≥й та њх насл≥дк≥в.

ќдним з основних завдань декларуванн€ Ї покладанн€ на кер≥вник≥в суб'Їкт≥в господарюванн€ обов'€зк≥в щодо зд≥йсненн€ комплексу роб≥т з оц≥нюванн€ небезпеки експлуатованих ним об'Їкт≥в з урахуванн€м запроваджених заход≥в щодо запоб≥ганн€ виникненню ≥ розвитку авар≥й. ( одекс ÷« ст.57 п.4).

ќснови декларуванн€ промисловоњ безпеки небезпечних виробництв визначаЇ «акон ”крањни Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпекиї в≥д 18.01.2001р. є 2245-III, а також ѕостанова  ћ” Ђѕро ≥дентиф≥кац≥ю та декларуванн€ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпекиї в≥д 11.07. 2002р. є 956 (додаток є 4 лекц≥њ ).

ƒекларац≥€ безпеки складаЇтьс€ за формою зг≥дно з додатком 1 ѕостанови  ћ” є 956 на основ≥ досл≥дженн€ суб'Їктом господарюванн€ ступен€ небезпеки
та оц≥нки р≥вн€ ризику виникненн€ авар≥й, що пов'€зан≥ з експлуатац≥Їю цих об'Їкт≥в.

ƒекларац≥€ безпеки повинна включати:

- результати всеб≥чного досл≥дженн€ ступен€ небезпеки та оц≥нки р≥вн€ ризику;

- оц≥нку готовност≥ до експлуатац≥њ об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки в≥дпов≥дно до вимог безпеки промислових об'Їкт≥в;

- перел≥к прийн€тих з метою зниженн€ р≥вн€ ризику р≥шень ≥ зд≥йснених з метою запоб≥ганн€ авар≥€м заход≥в;

- в≥домост≥ про заходи щодо локал≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ можливих насл≥дк≥в авар≥й.

ќб'Їкти господарюванн€ (ќ√), у власност≥ або користуванн≥ €кого Ї ѕЌќ чи €кий маЇ нам≥р розпочати буд≥вництво такого об'Їкта, орган≥зовуЇ розробленн€ ≥ складанн€ декларац≥њ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки(додаток є 3 лекц≥њ ).

ƒекларац≥€ безпеки разом з позитивним висновком експертизи подаЇтьс€ в≥дпов≥дним територ≥альним органам ƒержг≥рпромнагл€ду, ƒ—Ќ—, ƒержеко≥нспекц≥њ, державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби, ƒержархбуд≥нспекц≥њ, а також в≥дпов≥дн≥й м≥сцев≥й держадм≥н≥страц≥њ або виконавчому органу м≥сцевоњ ради.

ƒекларац≥€ безпеки подаЇтьс€ нагл€довим органам €к обов'€зковий елемент дл€ одержанн€ л≥ценз≥њ на експлуатац≥ю об'Їкт≥в, а також м≥сцевим органам виконавчоњ влади ≥ м≥сцевого самовр€дуванн€ дл€ ≥нформуванн€ про проведену роботу.

”повноважен≥ органи ведуть обл≥к декларац≥й безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки.

ќргани м≥сцевоњ влади в рег≥ональних засобах масовоњ ≥нформац≥њ дають в≥домост≥ про ќѕЌ, зокрема про способи опов≥щенн€ ≥ необх≥дн≥ д≥њ населенн€ у раз≥ виникненн€ авар≥њ.

—уб'Їкт господарюванн€, у власност≥ або користуванн≥ €кого Ї об'Їкти п≥двищеноњ небезпеки, надаЇ будь-€к≥й ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ на њњ аргументований запит можлив≥сть ознайомитис€ ≥з зм≥стом декларац≥њ безпеки, а також з будь-€кою ≥ншою ≥нформац≥Їю, €ка стосуЇтьс€ цих об'Їкт≥в.

ƒекларац≥€ безпеки перегл€даЇтьс€ суб'Їктом господарюванн€ один раз на п'€ть рок≥в.

¬≥дпов≥дно до вимог «акон≥в ”крањни "ѕро еколог≥чну експертизу" в≥д 09.02.1995, "ѕро наукову та науково-техн≥чну експертизу" в≥д 10.02.1995р. суб'Їкт господа≠рюванн€ проводить експертизу повноти досл≥дженн€ ступен€ небезпеки та оц≥нюЇ р≥вень ризику, а також обірунтовуЇ достатн≥сть прийн€тих р≥шень щодо зменшенн€ р≥вн€ ризику, готовност≥ до д≥й з локал≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥й.

‘≥нансуванн€ проведенн€ експертизи покладаЇтьс€ на суб'Їкта господарюванн€.

≈кспертизу декларац≥њ безпеки провод€ть установи, що займаютьс€ науковою ≥ науково-техн≥чною д≥€льн≥стю у сфер≥ безпеки промислових об'Їкт≥в, зокрема спец≥ал≥зован≥ експертн≥ орган≥зац≥њ, акредитован≥ в≥дпов≥дно до вимог «акону ”крањни "ѕро наукову та науково-техн≥чну експертизу " 1995р.

 

 

ћетодики визначенн€ ризик≥в та њх прийн€тних р≥вн≥в дл€ декларуванн€ безпеки ќѕЌ

ћетодики визначають пор€док проведенн€ анал≥зу небезпеки та оц≥нюванн€ ризику об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, установлюЇ методичн≥ принципи, терм≥ни ≥ пон€тт€ анал≥зу ризику, визначаЇ критер≥њ прийн€тних ризик≥в та њх р≥вн≥.

ћетодики призначен≥:

- дл€ розробленн€ декларац≥њ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки;

- дл€ прийн€тт€ р≥шень щодо розташуванн€ та експлуатац≥њ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки;

- дл€ розробленн€ заход≥в щодо запоб≥ганн€ авар≥€м та п≥дготовки до реагуванн€ на них;

- дл€ визначенн€ обс€гу в≥дпов≥дальност≥ та страхових тариф≥в при страхуванн≥ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥€льност≥ за шкоду, що може бути запод≥€на авар≥€ми на об'Їктах п≥двищеноњ небезпеки в≥дпов≥дно до вимог «акону ”крањни "ѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпеки" в≥д 18.01.2001р. та «акону ”крањни " ѕро страхуванн€" в≥д 07.03.1996р.

јнал≥з небезпеки й оц≥нку ризику виконують у повному обс€з≥, передба≠ченому ц≥Їю ћетодикою, дл€ ќѕЌ першого класу. ƒл€ ќѕЌ другого класу визначаютьс€ т≥льки масштаби небезпеки.

ћетодики можуть застосовуватис€ також дл€ оц≥нюванн€ р≥вн€ ризику й експертизи р≥шень з безпеки потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в, зокрема п≥д час:

- розробленн€ нових технолог≥й та конструюванн€ обладнанн€;

- проектуванн€ та розташуванн€ нових виробництв;

- реконструкц≥њ д≥ючих виробництв;

- експертизи д≥ючих виробництв ≥ тих, що реконструюютьс€ та проектуютьс€;

- розробленн€ план≥в локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ авар≥й;

- орган≥зац≥њ страхового захисту майна п≥дприЇмств;

- розгл€ду конфл≥кт≥в м≥ж суб'Їктом господарськоњ д≥€льност≥, що експлуатуЇ чи плануЇ експлуатац≥ю потенц≥йно небезпечного об'Їкта та будь-€кими зац≥кавленими сторонами, дл€ €ких авар≥њ на об'Їктах п≥двищеноњ небезпеки можуть мати негативн≥ насл≥дки.

ћетодики призначен≥ дл€ фах≥вц≥в у галуз≥ промисловоњ безпеки та охорони прац≥, кер≥вник≥в ≥ фах≥вц≥в п≥дприЇмств, а також дл€ фах≥вц≥в орган≥в виконавчоњ влади, що регулюють в≥дносини в сфер≥ д≥€льност≥ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, в≥дпов≥дно до вимог «акону ”крањни "ѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпеки". ћетодики Ї основою дл€ розробленн€ в≥домчих або галузевих кер≥вних документ≥в з проведенн€ анал≥зу ризику об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки в≥дпов≥дно до њх специф≥ки.

–езультати анал≥зу ризику навод€тьс€ у декларац≥њ безпеки зг≥дно з вимогами ѕор€дку декларуванн€ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки.

 

ѕитанн€ 4. Ћ≥цензуванн€ д≥€льност≥ об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки

«акон ”крањни Ђѕро л≥цензуванн€ певних вид≥в господарськоњ д≥€льност≥ї в≥д 01.06.2000р. визначаЇ види господарськоњ д≥€льност≥, що п≥дл€гають л≥цензуванню, пор€док њх л≥цензуванн€, встановлюЇ державний контроль у сфер≥ л≥цензуванн€, в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн€ та орган≥в л≥цензуванн€ за порушенн€ законодавства у сфер≥ л≥цензуванн€. ƒ≥€ цього «акону поширюЇтьс€ на вс≥х суб'Їкт≥в господарюванн€. (ƒодаток є 5 лекц≥њ ).

ќсновними принципами державноњ пол≥тики у сфер≥ л≥цензуванн€ Ї:

- забезпеченн€ р≥вност≥ прав, законних ≥нтерес≥в ус≥х суб'Їкт≥в господарюванн€;

- захист прав, законних ≥нтерес≥в, житт€ та здоров'€ громад€н, захист навколишнього природного середовища та забезпеченн€ безпеки держави;

- встановленн€ Їдиного пор€дку л≥цензуванн€ вид≥в господарськоњ д≥€льност≥ на територ≥њ ”крањни та визначенн€ його особливостей дл€ окремих вид≥в господарськоњ д≥€льност≥, що зумовлен≥ специф≥кою њх провадженн€, у законах, що регулюють в≥дносини у в≥дпов≥дн≥й сфер≥,

- встановленн€ Їдиного перел≥ку вид≥в господарськоњ д≥€льност≥, що п≥дл€гають л≥цензуванню;

- запровадженн€ л≥цензуванн€ окремого виду господарськоњ д≥€льност≥ у раз≥ недостатност≥ ≥нших засоб≥в державного регулюванн€ господарськоњ д≥€льност≥.

Ћ≥ценз≥€ Ї Їдиним документом дозв≥льного характеру, €ка даЇ право займатис€ певним видом господарськоњ д≥€льност≥, що в≥дпов≥дно до законодавства п≥дл€гаЇ обмеженню.

Ћ≥ценз≥€ - документ державного зразка, €кий засв≥дчуЇ право л≥ценз≥ата на провадженн€ зазначеного в ньому виду господарськоњ д≥€льност≥ прот€гом визначеного строку у раз≥ його встановленн€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за умови виконанн€ л≥ценз≥йних умов.

Ћ≥ценз≥ат - суб'Їкт господарюванн€, €кий одержав л≥ценз≥ю на провадженн€ певного виду господарськоњ д≥€льност≥, що п≥дл€гаЇ л≥цензуванню.

Ћ≥цензуванн€ - видача, переоформленн€ та анулюванн€ л≥ценз≥й, видача дубл≥кат≥в л≥ценз≥й, веденн€ л≥ценз≥йних справ та л≥ценз≥йних реЇстр≥в, контроль за додержанн€м л≥ценз≥атами л≥ценз≥йних умов, видача розпор€джень про усуненн€ порушень л≥ценз≥йних умов, а також розпор€джень про усуненн€ порушень законодавства у сфер≥ л≥цензуванн€.

ќрган л≥цензуванн€ - орган виконавчоњ влади, визначений  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни або спец≥ально уповноважений виконавчий орган рад дл€ л≥цензуванн€ певних вид≥в господарськоњ д≥€льност≥;

—уб'Їкт господарюванн€ зобов'€заний провадити певний вид господарськоњ д≥€льност≥, що п≥дл€гаЇ л≥цензуванню, в≥дпов≥дно до встановлених дл€ цього виду д≥€льност≥ л≥ценз≥йних умов.

ƒокументи, що подаютьс€ органу л≥цензуванн€ дл€ одержанн€ л≥ценз≥њ.

—уб'Їкт господарюванн€, €кий маЇ нам≥р провадити певний вид господарськоњ д≥€льност≥, що л≥цензуЇтьс€, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертаЇтьс€ до в≥дпов≥дного органу л≥цензуванн€ ≥з за€вою встановленого зразка про видачу л≥ценз≥њ.

” за€в≥ про видачу л≥ценз≥њ повинн≥ м≥ститис€ так≥ дан≥:

1) в≥домост≥ про суб'Їкта господарюванн€ - за€вника:

- найменуванн€, м≥сцезнаходженн€, банк≥вськ≥ рекв≥зити, ≥дентиф≥кац≥й≠ний код - дл€ юридичноњ особи;

- пр≥звище, ≥м'€, по батьков≥, паспортн≥ дан≥ (сер≥€, номер паспорта, ким ≥ коли виданий, м≥сце проживанн€), ≥дентиф≥кац≥йний номер ф≥зичноњ особи - платника податк≥в та ≥нших обов'€зкових платеж≥в - дл€ ф≥зичноњ особи;

2) вид господарськоњ д≥€льност≥, вказаний зг≥дно з частиною третьою статт≥ 9 цього «акону (повн≥стю або частково), на провадженн€ €кого за€вник маЇ нам≥р одержати л≥ценз≥ю.

” раз≥ на€вност≥ у за€вника ф≥л≥й, ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в, €к≥ провадитимуть господарську д≥€льн≥сть на п≥дстав≥ отриманоњ л≥ценз≥њ, у за€в≥ зазначаЇтьс€ њх м≥сцезнаходженн€.

ƒо за€ви про видачу л≥ценз≥њ додаЇтьс€ виписка з ™диного державного реЇстру юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б - п≥дприЇмц≥в.

ƒл€ окремих вид≥в господарськоњ д≥€льност≥, що п≥дл€гають л≥цензуванню, до за€ви про видачу л≥ценз≥њ також додаютьс€ документи, вичерпний перел≥к €ких встановлюЇтьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн€м спец≥ально уповноваженого органу з питань л≥цензуванн€. ќргану л≥цензуванн€ заборон€Їтьс€ вимагати в≥д суб'Їкт≥в господарюванн€ ≥нш≥ документи, не вказан≥ у цьому «акон≥, кр≥м документ≥в, передбачених частиною п'€тою ц≥Їњ статт≥. «а€ва про видачу л≥ценз≥њ та документи, що додаютьс€ до нењ, приймаютьс€ за описом, коп≥€ €кого видаЇтьс€ за€внику з в≥дм≥ткою про дату прийн€тт€ документ≥в органом л≥цензуванн€ та п≥дписом в≥дпов≥дальноњ особи.

 

Ќагл€д ≥ контроль у сфер≥ л≥цензуванн€

ƒержавний нагл€д за додержанн€м органами л≥цензуванн€ вимог законодавства у сфер≥ л≥цензуванн€ зд≥йснюЇ спец≥ально уповноважений орган з питань л≥цензуванн€ шл€хом проведенн€ планових та позапланових перев≥рок в≥дпов≥дно до «акону ”крањни " ѕро основн≥ засади державного нагл€ду (контролю) у сфер≥ господарськоњ д≥€льност≥ " в≥д 05.04.2007.

—пец≥ально уповноважений орган з питань л≥цензуванн€ зд≥йснюЇ позапланов≥ перев≥рки додержанн€ органами л≥цензуванн€ вимог законо≠давства у сфер≥ л≥цензуванн€ лише на п≥дстав≥ надходженн€ до нього у письмов≥й форм≥ за€ви (пов≥домленн€) про порушенн€ вимог законодавства у сфер≥ л≥цензуванн€ або з метою перев≥рки виконанн€ розпор€джень про усуненн€ порушень органом л≥цензуванн€ вимог законодавства у сфер≥ л≥цензуванн€.

ѕланов≥ перев≥рки дотриманн€ л≥ценз≥атом л≥ценз≥йних умов провод€тьс€ не част≥ше одного разу на р≥к.

 

ѕитанн€ 5. —трахуванн€ в≥дпов≥дальност≥ за завдану шкоду внасл≥док експлуатац≥њ небезпечного об'Їкта та використанн€ матер≥альних резерв≥в дл€ запоб≥ганн€ Ќ— та њњ л≥кв≥дац≥њ

 

≤снують р≥зн≥ механ≥зми державного регулюванн€ промисловоњ безпеки, в≥дшкодуванн€ збитк≥в, зумовлених авар≥€ми ≥ катастрофами на небезпечних промислових об'Їктах. ƒо них належать р≥зн≥ форми державноњ компенсац≥њ самострахуванн€ об'Їкт≥в, об'Їднан≥ ф≥нансов≥ резерви об'Їкт≥в, р≥зн≥ форми ф≥нансових гарант≥й.

ћетою страхуванн€ Ї п≥двищенн€ промисловоњ безпеки шл€хом використанн€ економ≥чного механ≥зму компенсац≥њ шкоди, завданоњ життю ≥ здоров'ю людей, майну ≥ природному середовищу, а також захисту майнових ≥нтерес≥в орган≥зац≥й, €к≥ експлуатують небезпечн≥ виробнич≥ об'Їкти, на випадок авар≥й. (—т. 49  одексу ÷« ”крањни).

ѕор€док ≥ правила проведенн€ обов'€зкового страхуванн€, розм≥ри в≥дшкодуванн€ (страхових сум) визначений ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є1788 в≥д 16 листопада 2002р. "ѕро затвердженн€ ѕор€дку ≥ правил проведенн€ обов'€зкового страхуванн€ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ суб'Їкт≥в господарюванн€ за шкоду, €ка може бути запод≥€на пожежами та авар≥€ми на об'Їктах п≥двищеноњ небезпеки, включаючи пожежо-вибухонебезпечн≥ об'Їкти та об'Їкти, господарська д≥€льн≥сть на €ких може призвести до авар≥й еколог≥чного ≥ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного характеру".

ƒл€ зд≥йсненн€ обов'€зкового страхуванн€ визначаютьс€:

- об'Їкти, €к≥ п≥дл€гають обов'€зковому страхуванню;

- ризики, в≥д €ких вони мають бути застрахованими;

- м≥н≥мальн≥ розм≥ри в≥дшкодуванн€ (страхових сум).

—трахова сума визначаЇтьс€ за кожним конкретним об'Їктом п≥двищеноњ небезпеки в≥дпов≥дно до категор≥њ небезпеки. ѕерел≥к груп об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки за категор≥Їю небезпек наведений в ƒодатку є 5 лекц≥њ.

 

ѕор€док створенн€ ≥ використанн€ матер≥альних резерв≥в дл€ запоб≥ганн€ Ќ— та њњ л≥кв≥дац≥њ

« метою запоб≥ганн€ надзвичайним ситуац≥€м техногенного ≥ природного характеру та њх л≥кв≥дац≥њ в держав≥ створюЇтьс€ матер≥альний резерв.

ѕор€док створенн€ ≥ використанн€ матер≥ального резерву затверджений ѕостановою  ћ” є 308 в≥д 29 березн€ 2001р. Ђѕро ѕор€док створенн€ ≥ використанн€ матер≥альних резерв≥в дл€ запоб≥ганн€, л≥кв≥дац≥њ надзвичайних ситуац≥й техногенного ≥ природного характеру та њх насл≥дк≥вї.

ћатер≥альними резервами Ї буд≥вельн≥ матер≥али, пальне, медикаменти, продовольство, техн≥ка, техн≥чн≥ засоби та ≥нш≥ матер≥ально-техн≥чн≥ ц≥нност≥, призначен≥ дл€ проведенн€ нев≥дкладних в≥дновних роб≥т ≥ заход≥в, спр€мованих на запоб≥ганн€, л≥кв≥дац≥ю надзвичайних ситуац≥й техногенного ≥ природного характеру та њх насл≥дк≥в.

Ќоменклатура, норми накопиченн€, м≥сц€ розм≥щенн€ матер≥альних резерв≥в, що використовуютьс€ дл€ запоб≥ганн€ та л≥кв≥дац≥њ надзвичайних ситуац≥й техногенного ≥ природного характеру та њх насл≥дк≥в, створюютьс€:

-  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни - державний резерв (стратег≥чний резерв) дл€ проведенн€ першочергових роб≥т з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й та наданн€ терм≥новоњ допомоги постраждалому населенню;

- ƒ—Ќ— (ћЌ—) - оперативний резерв дл€ оперативного реагуванн€ на надзви≠чайн≥ ситуац≥њ та наданн€ терм≥новоњ нев≥дкладноњ допомоги постраждалому населенню;

- ѕроф≥льними м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами - в≥домчий резерв (за специф≥кою д≥€льност≥) дл€ запоб≥ганн€ надзвичайним ситуац≥€м техно≠генного ≥ природного характеру та л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в;

- –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською та —евастопольською м≥ськими, районними державними адм≥н≥страц≥€ми та виконкомами рад м≥ст обласного значенн€ - рег≥ональний та м≥сцевий резерви дл€ виконанн€ заход≥в, спр€мованих на запоб≥ганн€, л≥кв≥дац≥ю надзвичайних ситуац≥й техногенного ≥ природного характеру та њх насл≥дк≥в, ≥ наданн€ терм≥новоњ допомоги постраждалому населенню;

- суб'Їктами господарськоњ д≥€льност≥, у власност≥ (управл≥нн≥) або у користуванн≥ €ких Ї об'Їкт (об'Їкти) п≥двищеноњ небезпеки - обТЇктовий запас дл€ запоб≥ганн€ та л≥кв≥дац≥њ Ќ— техногенного ≥ природного характеру та њх насл≥дк≥в, проведенн€ нев≥дкладних в≥дновних роб≥т.

–езерви створюютьс€ заздалег≥дь з метою використанн€ њх у раз≥ загрози виникненн€ надзвичайних ситуац≥й техногенного ≥ природного характеру, л≥кв≥дац≥њ цих надзвичайних ситуац≥й та њх насл≥дк≥в. Ќоменклатура та норми накопиченн€ запас≥в резерв≥в у склад≥ державного резерву затверджуютьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

–езерви створюютьс€, враховуючи максимальну г≥потетичну (прогнозо≠вану) надзвичайну ситуац≥ю, характерну дл€ конкретноњ територ≥њ, галуз≥, об'Їкта, а також передбаченого обс€гу роб≥т з л≥кв≥дац≥њ њњ насл≥дк≥в.

ћатер≥ально-техн≥чн≥ ц≥нност≥ в≥дпускають з резерв≥в за р≥шенн€м кер≥вник≥в в≥дпов≥дних центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, виконком≥в рад м≥ст обласного значенн€ та кер≥вник≥в п≥дприЇмств.

¬≥дпов≥дальн≥сть за створенн€ та накопиченн€ резерв≥в, контроль за њх на€вн≥стю, станом та використанн€м покладаЇтьс€ на кер≥вник≥в в≥дпов≥дних центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, виконком≥в рад м≥ст обласного значенн€ та кер≥вник≥в п≥дприЇмств.

ƒ—Ќ— (ћЌ—) зд≥йснюЇ методичне кер≥вництво ≥ контроль за створенн€м, збер≥ганн€м, використанн€м та поповненн€м оперативних, в≥домчих, рег≥ональних, м≥сцевих та об'Їктових резерв≥в дл€ запоб≥ганн€, л≥кв≥дац≥њ надзвичайних ситуац≥й техногенного ≥ природного характеру та њх насл≥дк≥в.

 

ѕитанн€ 6. ќрган≥зац≥€ роботи щодо проведенн€ нагл€ду та зд≥йсненн€ контролю за обстановкою на ѕЌќ

ƒержавний нагл€д ≥ контроль у сфер≥ д≥€льност≥, пов'€заноњ з ѕЌќ, зд≥йснюють уповноважен≥ законами органами влади, в т. ч. спец≥ально уповноважен≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади (÷ќ¬¬) та њх в≥дпов≥дн≥ територ≥альн≥ органи, до в≥данн€ €ких зг≥дно з законом в≥днесен≥ питанн€:

- охорона прац≥;

- забезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки та охорони навколишнього природного середовища;

- захист населенн€ ≥ територ≥њ в≥д Ќ— техногенного та природного характеру; - пожежна безпека;

- сан≥тарно - еп≥дем≥олог≥чна безпека;

- м≥стобудуванн€.

¬ажливою проблемою у систем≥ правового управл≥нн€ Ќ— Ї проблема правового режиму потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в. «аконодавство ”крањни розр≥зн€Ї правов≥ режими об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, ѕЌќ, х≥м≥чно небезпечних об'Їкт≥в, рад≥ац≥йно небезпечних об'Їкт≥в, пожежо-небезпечних об'Їкт≥в, вибухонебезпечних об'Їкт≥в, об'Їкт≥в г≥дродинам≥чноњ небезпеки, об'Їкти п≥двищеного ризику тощо. ѕричому правов≥ режими вищезазначених об'Їкт≥в не Ї ч≥тко розмежованими: вони часто перетинаютьс€ один з одним, що вносить плутанину у практику застосуванн€ еколог≥чного законодавства. Ќайч≥тк≥ше виражений правовий режим мають об'Їкти п≥двищеноњ небезпеки ≥ ѕЌќ. ѕравовий режим ѕЌќ безпосередньо стосуЇтьс€ правового управл≥нн€ Ќ—.

—татт€ 66 «акону ”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища" в≥д 26.06.1991р. є 1268 передбачаЇ загальн≥ засади правового режиму еколог≥чно небезпечних об'Їкт≥в. Ќа таких об'Їктах маЇ систематично проводитис€ перев≥рка њх стану та виконанн€ вимог щодо њх безпечноњ експлуатац≥њ. Ќезважаючи на певн≥ терм≥нолог≥чн≥ ≥ правов≥ неузгодженост≥, вважаЇмо, що правовий режим еколог≥чно небезпечних об'Їкт≥в зг≥дно з вищезазначеним «аконом Ї застосовним ≥ до об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, ≥ до ѕЌќ зг≥дно з законодавством про цив≥льний захист, ≥ до об'Їкт≥в, що вход€ть до ѕерел≥ку вид≥в д≥€льност≥ та об'Їкт≥в, що становл€ть п≥двищену еколог≥чну небезпеку, затвердженого ѕостановою  ћ” в≥д 27 липн€ 1995 року є 554.

ѕЌќ визначаЇтьс€ статтею 1 «акону ”крањни"ѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпеки" в≥д 18 с≥чн€ 2001 року €к об'Їкт, на €кому можуть використовуватис€ або виготовл€ютьс€, переробл€ютьс€, збер≥гаютьс€ чи транспортуютьс€ небезпечн≥ речовини, б≥олог≥чн≥ препарати, а також ≥нш≥ об'Їкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникненн€ авар≥њ. ќднак, у цьому «акон≥ правовий режим ѕЌќ визначаЇтьс€ дл€ потреб ≥дентиф≥кац≥њ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, а тому цей правовий режим не зовс≥м зб≥гаЇтьс€ з правовим режимом ѕЌќ, що передбачаЇтьс€ законодавством про цив≥льний захист.

¬изначенн€ правового режиму ѕЌќ зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно до Ђѕоложенн€ про паспортизац≥ю потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥вї, затвердженого Ќаказом ћЌ— в≥д 18 грудн€ 2000 року є 338. ѕаспортизац≥€ зд≥йснюЇтьс€ дл€ створенн€ загальнодержавного реЇстру ѕЌќ €к складовоњ частини ™ƒ—÷«. Ќезважаючи на те, що визначенн€ ѕЌќ, що подаЇтьс€ у цьому ѕоложенн≥, практично зб≥гаЇтьс€ з визначенн€м ѕЌќ, поданому у «акон≥ ”крањни Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпекиї, ѕоложенн€ конкретизуЇ механ≥зм ≥дентиф≥кац≥њ ѕЌќ. ѕеревагою ѕоложенн€ Ї те, що воно не покладаЇ цей обов'€зок на власник≥в ѕЌќ, €к це маЇ м≥сце у законодавств≥ про об'Їкти п≥двищеноњ небезпеки: весь т€гар ≥дентиф≥кац≥њ ѕЌќ лежить на органах ™ƒ—÷«. « погл€ду власник≥в господарських об'Їкт≥в, вони не зв'€зан≥ жодними обов'€зками, €к≥ накладаЇ правовий режим ѕЌќ, до моменту отриманн€ пов≥домленн€ орган≥в ƒержавного департаменту страхового фонду документац≥њ про необх≥дн≥сть ≥дентиф≥кац≥њ ѕЌќ.

ѕерел≥ки ѕЌќ визначають ком≥с≥њ з питань техногенно-еколог≥чноњ безпеки та надзвичайних ситуац≥й обласних державних адм≥н≥страц≥й. ѕерел≥ки ѕЌќ з ус≥х областей передаютьс€ до √оловного управл≥нн€ плануванн€ та д≥й у надзвичайних ситуац≥€х ƒ—Ќ—, €кий формуЇ зведений перел≥к ѕЌќ по вс≥й ”крањн≥ ≥ передаЇ його до Ќауково-досл≥дного, проектно-конструкторського та технолог≥чного ≥нституту м≥крограф≥њ ƒержавного департаменту страхового фонду документац≥њ. ќстанн≥й займаЇтьс€ розсилкою форм паспорт≥в ѕЌќ, збиранн€м ≥ анал≥зом отриманих даних.

¬≥дпов≥дно до Ђѕоложенн€ про ƒержавний реЇстр потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥вї, затвердженого ѕостановою  ћ” в≥д 29 серпн€ 2002 року є 1288, ƒержавний реЇстр ѕЌќ Ї автоматизованою ≥нформац≥йно-дов≥дковою системою обл≥ку та обробки ≥нформац≥њ щодо ѕЌќ. –еЇстр ведетьс€ ƒержавним департаментом страхового фонду документац≥њ дл€ забезпеченн€ п≥дготовки управл≥нських р≥шень щодо запоб≥ганн€ та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в Ќ≈—, а також дл€ потреб страхового фонду документац≥њ. « моменту реЇстрац≥њ на об'Їкт у повному обс€з≥ поширюЇтьс€ правовий режим ѕЌќ.

ѕоложенн€ про орган≥зац≥ю опов≥щенн€ ≥ зв'€зку у надзвичайних ситуац≥€х 1999 року передбачаЇ, що на ѕЌќ мають бути у пост≥йн≥й готовност≥ локальн≥ системи ви€вленн€ загрози виникненн€ Ќ— ≥ локальн≥ системи опов≥щенн€ населенн€ та персоналу ѕЌќ. “ак≥ системи повинн≥ створюватис€ ≥ п≥дтримуватис€ за рахунок власник≥в ѕЌќ ≥ повинн≥ мати своњ авар≥йн≥ формуванн€ чи п≥дрозд≥ли.

 

ƒержавна стандартизац≥€ у сфер≥ цив≥льного захисту

ƒержавна стандартизац≥€ з питань безпекив умовах Ќ— техногенного ≥ природного характеру зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни " ѕро стандартизац≥ю" в≥д 17.05.2001 р.,  одексу ÷« ”крањни (ст.17 п. 42) ≥ направлена на забезпеченн€:

- безпеки продукц≥њ (роб≥т, послуг) ≥ матер≥ал≥в дл€ житт€ ≥ здоров'€ людей ≥ навколишнього середовища;

- €кост≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг) ≥ матер≥ал≥в в≥дпов≥дно до р≥вн€ розвитку науки, техн≥ки ≥ технолог≥й;

- Їдн≥сть принцип≥в вим≥рюванн€;

- безпеки об'Їкт≥в господарюванн€ з урахуванн€м ризику виникненн€ техногенних катастроф й ≥нших надзвичайних ситуац≥й техногенного ≥ природного характеру.

ƒ—Ќ— ”крањни в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро правов≥ засади цив≥льного захисту" в≥д 24.06.2004 р.:

- розробл€Ї програму роб≥т ≥з стандартизац≥њ у сфер≥ ÷«, координуЇ ≥ контролюЇ њњ виконанн€;

- приймаЇ р≥шенн€ щодо створенн€ та припиненн€ д≥€льност≥ техн≥чних ком≥тет≥в стандартизац≥њ у сфер≥ цив≥льного захисту,

- визначаЇ њх повноваженн€ та пор€док д≥€льност≥;

- бере участь у розробленн≥ ≥ узгодженн≥ техн≥чних регламент≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в з питань стандартизац≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1460 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

696 - | 636 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.113 с.