ТЕМА 17. Боротьба Русі з монгольською та шведсько-німецькою агресією

Передумови виникнення держави у монголів. Проблеми назви та етнічно-культурної атрибуції цієї держави. Існування племен «білих» та «чорних» татар. Прийняття назви держави після об’єднання Монгольської держави Чингіз-ханом. Розселення наприкінці ХІІ – початку XIII от. монгольських племен. Культура монголів: вірування, писемність, соціальна та етнічна структура суспільства. Збірка законів Чінгіз-хана «Велика Ясса».

Початок монгольських завоювань. Битва на р. Калка. Підкорення монголами на шляху до Русі народів Середньої Азії, Північного Ірану та Кавказу. Розгром монголами аланів та половців та взяття фортеці Судак. Нова поразка половецьких князів від монголів та втеча до Києва. Вирушення об’єднаних (київських, галицьких, чернігівських, волинських, курських та володимиро-суздальських) руських військ назустріч монголам. Битва на березі р. Калки 1223 р. – нищівна поразка руських військ. Знекровленні монгольські війська повертають на схід. Поразка монголів на зворотному шляху від волзьких булгар.

Походи Батия. Похід 1236 р. на чолі із Бату (Батиєм). Погром булгар на р. Камі та розорення їх землі. Розгром у 1227 р. Рязанського князівства. Спалення Старої Рязані. Захоплення Володимиро-Суздальського князівства. Розгром Коломни, Москви, Володимира, Переяславля, Юрь’єва, Дмитрова, Твері, Суздаля. Битва 4 березня 1238 року на р. Сіті. Захоплення Торжка. Невдалий поход монголів на Новгород. Розорення частини Смоленського та Чернігівського князівств. Захоплення Козельська.

Новий похід восени 1239 р. Батия на Південно-Західну Русь. Захоплення допоміжним загоном монголів Мурома, Гороховця та Радилова. Захоплення наприкінці 1239 р. Криму. Захоплення та спалення 3 березня 1239 р. Переяславля. Захоплення восени 1239 р. окремими загонами Батия Чернігівщини і Чернігова. Спустошення Путивля, Глухова, Вирі, Рильська.

Похід в 1239 р. Менгу-хана на Київ. Вбивство киянами монгольських послів. Втеча Михайла Всеволодовича до Угорщини. Заняття Києва смоленським князем Ростиславом Мстиславичем. Вигнання Ростислава з Києва Данилом Романовичем. Підготовка до оборони Києва під керівництвом воєводи Дмитра. Битва за Київ восени 1240 р. Етапи оборони Києва. Пограбування монголами Києва. Спалення Вишгорода, Білгорода, городищ по Тетереву, Случу, Горині, Південному Бугу. Захоплення Володимира-Волинського та Галича.

Навала монголів в 1241 р. на Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину та Трансильванію. Припинення в 1242 р. Батиєм походу на Захід.

Утворення Золотої Орди та її відносини з Руссю. Повернення наприкінці 1242 р. на початку 1243 р. монголів на чолі із Бату із походу на Західну Європу та розташування у причорноморських та прикаспійських степах (Дешт-і-Кипчак). Виникнення на Нижній Волзі держави монголів «Золота Орда», (улус Джучидів або Кипчакське ханство із столицею в Сараї). Свідчення у Іпатієвському літопису під 1243 р. Перша поїздка в 1243 р. великого князя володимироького Ярослава Всеволодовича до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.

Військово-політична організація окупації монголами Русі. Інститут баскаків та бессерменів. Галицько-волинсько-володимиро-суздальский антиординський союз в особі князів Данила та Андрія. Два напрямки антиординської політики руських князів: «непокори» Данила Галицького та «покори» Олександра Невського.

Каральна експедиція монголів 1252 р. – «Неврюєва рать». Міські повстання у 1262 р. в Ростові, Володимирі, Суздалі, Ярославлі. 1289 р. та 1320 рр. повстання «вічників» мешканців міст у Ростові, 1327 р. повстання у Твері проти хана Щелкана, до Русі, у 1293 р. – «Дюденева рать». Ліквідація інституту баскаків. Наслідки монгольського нашестя на Русь.

Німецько-шведська агресія проти Русі. Невська битва. Розгром Данилом Галицьким німецьких лицарів від Дорогочинцями та угорсько-польських лицарів під Ярославом. «Льодове побоїще».

ТЕМА 18. Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV