Тема 3. Південні слов’яни у складі імперії Габсбургів

(XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1. Суспільно-політичне та соціально-економічне становище хорватських земель у складі габсбурзьких володінь.

2. Словенські землі у складі Австрійської імперії.

3. Становище сербів у габсбурзькій Австрії.

Методичні рекомендації

Характеризуючи становище хорватських та словенських земель у складі імперії Габсбургів, слід виходити з їх прикордонного з Османською імперією статусу. Цей фактор протягом усього періоду не знімав напруги в становищі даного регіону Балкан, прямим чином визначав особливості суспільно-політичного розвитку хорватських та словенських земель.

Серед інших визначальних моментів хорватської історії заслуговують реформаційні процеси та поширення протестантизму, формування Воєнного Кордону (Крайни), антигабсбургська змова родин хорватської знаті Зринських та Франкопанів, вплив реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ політичний та економічний розвиток територій австрійської імперії, заселених південними слов’янами.

Історія сербів у складі імперії Габсбургів була започаткована Великим переселенням 1690 року. Для сербів XVIII ст. у складі Австрійської імперії стало періодом невиправданих надій, оскільки з самого початку виник, а далі лише посилювався, антагонізм на усіх рівнях між сербами та передусім угорською стороною. З іншого боку, серби отримали певні привілеї, зокрема право на митрополію. Окремішність становища сербів втілилася також і в інституті «граничарства». Заслуговує на увагу політична та культурна орієнтація сербів на православну Росію, втіленням якої стали міграційні хвилі середини XVIII ст. Студенти також мають проказати зміни у становищі сербів у складі Австрійської імперії у другій половині XVIII ст.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.

3. Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие XVI – XIX ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2.

4. История Венгрии. – М., 1971 – 1972. – Т. 1-2.

5. История Югославии: в 2-х т. – М., 1963. – Т. 1.

6. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX т..).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.

7. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін.

8. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.

9. Цьольнер Е. Історія Австрії. – Львів, 2001.

Тема 4. Польська держава у XVI – першій чверті XVIII ст., (2 год.)

План

1. Внутрішня та зовнішня політика правителів Польщі у кінці XVI – XVII ст.

2. Витоки економічного та політичного занепаду Польщі.

3. Річ Посполита у війнах другої половини XVIІ – першої чверті XVIIІ ст.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Польська держава у XVI – першій чверті XVIII ст.» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Утворення Речі Посполитої. Політичний розвиток Польщі у кінці XV – І половині XVI століття. Зовнішня політика. Лівонська війна. Відносини з Литовським князівством. Сигізмунд ІІ Август. Сейм у Любліні 1 липня 1569 та його рішення. Припинення династії Ягеллонів. Генріх Валуа. «Генріхові артикули». Стефан Баторій.

Внутрішня та зовнішня політика правителів з династії Ваза у кінці XVI – І половині XVII ст. Королівські вибори 1587 року та боротьба за трон. Сигізмунд ІІІ Ваза. Внутрішня політика. Посилення впливу католицької церкви. Єзуїти в Речі Посполитій. Протистояння королівської влади та знаті на початку XVII століття. Зовнішня політика. Московський вектор. Відносини з Османської імперією. Польсько-шведські війни. Владислав IV.

Витоки економічного та політичного занепаду Польщі. Військово-політичні, демографічні та соціально-економічні наслідки воєн ІІ половини XVIІ – першої чверті XVIIІ століття. Посилення позицій магнатів. Криза політичної системи Речі Посполитої. Війна за «Польську спадщину» 1733 – 1734 рр.

Річ Посполита у війнах другої половини XVIІ – першої чверті XVIIІ ст. Річ Посполита та Національно-визвольна війна українського народу. Шведська інтервенція на землі Речі Посполитої. Російсько-польська війна 1654 – 1667 рр. Польсько-турецьке суперництво. Річ Посполита і Північна війна.

Документи та література з теми:

1. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М., 1980.

2. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.

3. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

4. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.

5. История Польши: В 3-х т. – М., 1955. – Т.2.

6. Геровский Ю.А. Польша среди европейских держав (XVI – XVIII вв.) // Вопросы истории. – 1977. – № 12.

7. Краткая история Польши. – М., 1993.

8. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

Тема 5. Занепад і поділи Речі Посполитої (20 – 90-ті роки XVIII ст.), (2 год.)

План

1. Економічний і політичний занепад польських земель у 20-х – на початку 60-х рр. XVIII ст.

2. Криза польського державного устрою в першій половині XVIII ст.

3. Реформи в 1760-х рр. Перший поділ Речі Посполитої.

4. Великий Сейм. Другий поділ Речі Посполитої.

5. Повстання під проводом Т. Костюшка.

6. Поразка повстання. Третій поділ Речі Посполитої.

Методичні рекомендації

Друга половина XVIII ст. стала періодом гострої системної кризи, яка набула для Речі Посполитої незворотного характеру і, зрештою, визначила тривалий період бездержавності для польського народу. Метою даного семінарського заняття є з’ясування причин та передумов цієї кризи та процесів, нею викликаних.

Перші два питання спираються на лекційний матеріал. Витоки соціально-економічного та політичного занепаду Речі Посполитої у другій половині XVIII ст. слід шукати як у недосконалості польської державно-політичної системи, так і в безпосередніх наслідках тривалих воєн, які держава вела майже століття перед цим. Вихід з ситуації, що склалася, певні політичні кола шукали в реформах, зміст яких є предметом третього питання. Проте опір противників реформ врешті-решт став передумовою загострення міжнародного становища Речі Посполитої та Першого її поділу. При розгляді цього та наступних питань обов’язковою є робота з картою, це має бути враховане студентами при підготовці до заняття.

Наступне питання присвячене діяльності Великого Сейму 1788 – 1792 рр. Особливу увагу слід приділити рішенням 1791 року, зокрема Конституції від 3 травня 1791 р. Проте створення Торговицької конфедерації, а потім – відкрита інтервенція з боку Росії призвели до Другого поділу Речі Посполитої.

Наступні питання присвячені передумовам, ходу та наслідкам повстання польського народу під проводом Тадеуша Костюшко. Аналізу вимагають політичні та соціально-економічні гасла та декларації повсталих. Поразка повстання мала наслідком Третій поділ країни та остаточну ліквідацію польської державності.

 

 

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М., 1980.

3. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.

4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

5. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.

6. История Польши: В 3-х т. – М., 1955. – Т.2.

7. Геровский Ю.А. Польша среди европейских держав (XVI – XVIII вв.) // Вопросы истории. – 1977. – № 12.

8. Краткая история Польши. – М., 1993.

9. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

10. Островер Л.И. Тадеуш Костюшко. – М., 1961.

Тема 6. Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1. Включення Чехії до складу держави Габсбургів. Повстання станів 1620 р.

2. Тридцятилітня війна та її наслідки для чеських земель.

3. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Чехії у другій половині XVII – першій половині XVIII ст.

4. Чеські землі за часів «освіченого абсолютизму».

Методичні рекомендації

Значний вплив на становище народів Центральної та Південно-Східної Європи здійснила перемога турків-османів під Мохачем у 1526 року. Саме ця подія зумовила передачу чеською знаттю чеської корони австрійському королю Фердінанду Габсбургу. Подальші десятиліття стали періодом поступового обмеження політичного суверенітету Чехії. Ускладнювала ситуацію і боротьба між протестантами та контрреформаторами, ареною якої стали чеські землі. Боротьба вилилася у повстання, яке розпочалося у 1618 році. Заслуговує на увагу аналіз політичної програми повстанців. По суті, саме чеське повстання започаткувало Тридцятилітню війну (1618 – 1648), в яку чеські землі були втягнуті безпосередньо. Студенти мають проаналізувати наслідки битви на схилах Білої гори 1620 року та Вестфальського миру 1648 для чеських земель.

При розгляді третього питання слід зупинитися на комплексному аналізі наслідків Тридцятилітньої війни для чеських земель, а також на характеристиці принципів політики Габсбургів в Чехії. Остання викликала повстання 1680 року. Далі студенти мають дати характеристику соціально-економічному розвитку чеських земель, які поступово перетворюються на одну з найбільш розвинених у промисловому відношенні частин імперії. Разом з цим, це був період широкомасштабної німецької експансії, що значною мірою вплинуло на етнічну ситуацію на чеських землях.

Реформам ІІ половини XVIII століття присвячена значна частина лекції. Студентам слід проаналізувати ідеологію, спрямованість та зміст реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ та їх вплив на різні сфери життя чеського суспільства.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.

3. Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.

4. Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие XVI – XIX ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2.

5. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

6. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.

7. История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.

8. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

9. Неедлы З. История чешского народа. – М., 1952.

10. Цьольнер Е. Історія Австрії. – Львів, 2001.

 

Тема 7. Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1. Словацькі землі в умовах османсько-габсбургського протистояння у XVI – першій половині XVII ст.

2. Реформація та контрреформація на словацьких землях.

3. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Словаччини у другій половині XVII – першій половині XVIII ст.

4. Реформи Марії-Терезії і Йосипа ІІ та їх наслідки для словацького суспільства.

Методичні рекомендації

Період XVI – першої половини XVII ст. для словацьких земель видався драматичним та насиченим на події. Ще з середини XV ст. територія Словаччини стала ареною протистояння між Польщею, Австрією та Угорщиною. Тепер до факторів зовнішнього впливу додалася Османська імперія. Битва під Мохачем, яка розділила Угорщину на дві частини, спричинила перехід словацьких земель під контроль Габсбургів. Уже в середині століття частина словацьких земель опинилася під контролем Порти. Протистояння тискові Османів тривало майже півтора століття і позначилося на усіх сферах життя словаків. Важливим наслідком цього стали зміни у етнічному складі населення території Словаччини. Не обішли Словаччину і події Тридцятилітньої війни. У перипетіях цих подій мають розібратися студенти, готуючись до першого питання заняття.

Суттєвий вплив на становище словацьких земель мало поширення реформаційних ідей. Окрім релігійного підтексту симпатії до протестантизму набували й політичного забарвлення. Угорське королівство, до складу якого входила Словаччина, з часом перетворилося на арену жорсткого протистояння прибічників Реформації та Контрреформації.

Третє питання передбачає комплексну характеристику становища словацьких земель у складі імперії Габсбургів. Серед політичних подій на увагу заслуговує угорське повстання 1703 – 1711 рр. та його вплив на словацькі землі. Важливим є простежити процес перетворення Словаччини на політичну та господарську периферію Угорського королівства.

Реформам другої половини XVIII ст. присвячена значна частина лекції, до них зверталися у попередньому семінарському занятті. Студентам слід проаналізувати ідеологію, спрямованість та зміст реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ та їх вплив на різні сфери життя чеського суспільства.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.

3. Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.

4. Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие XVI – XIX ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2.

5. История Венгрии. – М., 1971 – 1972. – Т. 1-2.

6. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

7. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.

8. История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.

9. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

 

Тема 8. Московська держава доби Івана Грозного, (4 год.)

План

1. Політична боротьба 30 – 40-х років ХVI ст. Початок правління Івана ІV.

2. Внутрішня політика уряду Івана ІV в 1547 – 1556 роках.

3. Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х років. Опричнина та її соціально-політична суть.

4. Завдання зовнішньої політики Івана IV та їх реалізація.

5. Ціна та наслідки правління Івана Грозного для держави.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячене періоду російської історії, з приводу якого у істориків по сьогодні не існує єдиної системи оцінок. Це розкриває перед студентами можливість критичного й творчого осмислення подій XVI століття.

Іван IV почав своє правління трирічною напівсиротою. Така ситуація викликала жорстке протистояння боярських угрупувань за вплив на малолітнього правителя. Період регентства Олени Глинської та боярського правління після її смерті наклали відбиток на усе подальше життя Івана. З малих літ він затаїв проти бояр ненависть і жадобу помсти. Про це Іван ІV відверто написав у листі до Андрія Курбського, який рекомендується студентам для опрацювання.

Самостійне правління Івана IV складається з двох нерівнозначних за часом та змістом частин. Своє правління государ розпочинає реформатором, збирає навколо себе однодумців і виконує велику перетворюючу програму. Документи того часу розкривають новаторський зміст діяльності “Обраної ради”.

Проте, розпочавши своє правління реформами, Іван завершив його терором. Опричнина, а саме про неї йде мова, відіграє особливу роль в історії Московської держави. Саме з тих часів у державі започаткувалися традиції терору, які потім жахливо позначилися на долях сотень тисяч і мільйонів людей. Студентам пропонується розібратися у змісті опричнини, спробувати обґрунтувати такий реверс внутрішньої політики Івана Грозного, з’ясувати, чи була альтернатива опричнині.

Говорячи про зовнішню політику Івана IV, також слід мати на увазі, що вона мала далекосяжні наслідки для історії Московської держави. З одного боку, логічний курс на схід, проти уламків Золотої Орди та початок освоєння Сибіру, що поклало початок перетворення Московії на євразійську державу. З іншого боку, не виправдане втягнення країни у затяжну Лівонську війну та далеко не однозначні наслідки цього.

Підводячи підсумки, студенти мають визначити наслідки правління Івана Грозного та ціну, яку заплатила Московія як в ці роки, так і в майбутні десятиліття.

 

Документи та література з теми:

1. Судебник 1550 г. // Збірник... – С. 53 – 61.

2. Пищальники и стрельцы. Учреждение стрелецкого войска. Учреждение поместно-дворянской конницы // Хрестоматия… – С. 125 – 128.

3. Стоглавый собор 1551 г. // Там само. – С.130 – 134.

4. Послание Ивана Грозного об измене Андрея Курбского. 1564 г. // Збірник... – С.62 – 69.

5. Учреждение опричнины. 1565 г. // Там само. – С.69 – 75.

6. Аль Д. Иван Грозный: известный и неизвестный. От легенд к фактам. – СПб.,2005.

7. Данилов А.Г. Опыт единоличной власти в России в ХУІ-ХХ вв. // Вопросы истории. – 2009. – №1.

8. Зимин А.А. Опричнина Ивана Грозного. – М., 1996.

9. Кобрин В.Б. Иван Грозный: Избранная рада или опричнина? // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX вв. / Сост. С.В.Мироненко. - М., 1991. – С.127 – 162.

10. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 101 – 124.

11. Российские самодержцы. Иван IV Грозный. – Ростов-на-Дону, 1998.

12. Скрынников Р.Г. Иван Грозный. – М., 2001.

13. Флоря Б.Н. Иван Грозный. – М., 1999.

 

Тема 9. Московська держава на зламі ХVІ – ХVІІ ст. Смутний час, (2 год.)

План

1. Соціально-економічна та політична криза в Московській державі наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. Правління Бориса Годунова.

2. Самозванство у Московії. Діяльність Лжедмитрія І та Лжедмитрія ІІ.

3. Польсько-шведська інтервенція. Визвольна боротьба народу Московії. Перше та Друге ополчення.

4. Земський собор 1613 року і початок правління Романових.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Московська держава на зламі ХVІ – ХVІІ ст. Смутний час» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Московська держава наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. «Смута» 70 – 80-х рр. Фактичне закріпачення селянства. Правління Федора Іоановича. Династична криза. Правління Бориса Годунова. Соціальна напруга: повстання Хлопка. Лжедмитрій І. Василь Шуйський. Повстання під проводом Івана Болотникова. Передумови повстання, його рушійні сили. Облога Москви. Поразка повстання в Тулі.

Розширення території країни. Населення, етнічний склад. Сільське господарство. Етапи закріпачення селянства. Ремесло і мануфактура. Торгівля: початок формування всеросійського ринку.

Соціальна організація російського суспільства. Бояри і дворяни. Служилі люди «по набору». Селянство. Приватновласницькі та чорносошні селяни. Міщани: купці, ремісники, посадські люди. Духовенство. «Вільні» люди. Структура і діяльність Боярської думи, Земського собору, приказів. Особливість розвитку місцевого управління у ХVІІ ст.

Польсько-шведська інтервенція. Визвольна боротьба російського народу. Лжедмитрій ІІ. Відкрита іноземна інтервенція. Семибоярщина. Перше та Друге ополчення.

Земський собор 1613 року і початок правління Романових. Скликання собору. Претенденти на російський трон. Михайло Романов. Патріарх Філарет. Ліквідація наслідків Смути.

Документи та література з теми:

1. Андреев И.Л. Дворянство и служба в XVII в.// Отечественная история. – 1998. - №2.

2. Кобрин В.Б. Смутное время – утраченные возможности» // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX вв. / Сост. С.В.Мироненко. - М., 1991. – С.163 – 185.

3. Ключевский В.О. Соч. в 9-и томах. – Т. З. – М., 1988. – С. 27 – 37, 44.

4. Лисейцев Д.В., Рогожин Н.М. Россия после Смуты – время выбора // Отечественная история. – 2008. - № 5.

5. Нефедов С.А. Первые шаги по пути модернизации России: реформы середины XVII в. // Вопросы истории. – 2004. - № 4.

6. Станиславский А.Л. Гражданская война в России XVІІ в. – М., 1990.

7. Скрынников Р.Г. Россия в начале XVІІ в. Смута. – М.,1988.

8. Скрынников Р.Г. Самозванцы в России в начале ХVІІ в. – Новосибирск, 1987.

9. Иловайский Д.И. Новая династия. – М., 1996.

10. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 125 – 137.

 

Тема 10. Московська держава у ХVІІ ст. Соборне Уложення 1649 р. Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права, (2 год.)

План

1. Соціально-економічний розвиток Росії у ХVІІ ст. (сільське господарство, промисловість, торгівля, стани).

2. Характристика інститутів державного управління Московії у ХVІІ ст.: Боярська дума, Земські собори, прикази, місцеве управління.

3. Прийняття Соборного Уложення 1649 р., його характеристика, джерела.

4. Соборне Уложення про помісні та вотчинні землі, правове становище селян, посадських людей.

5. Класифікація злочинів та система покарань за Соборним Уложенням.

Методичні рекомендації

Соборне Уложення являє собою кодекс феодального права дуже тривалої дії. Спроби його далі розвивати, доповнювати, змінювати проводилися неодноразово. Однак фактично Уложення діяло до першої третини ХІХ ст. У чому причина такого явища? Студенти повинні в цьому розібратися.

Перше питання потребує розгляду самого процесу підготовки й прийняття загальнодержавного кодексу законів, його характеристики.

Методика підготовки наступних питань є типовою для подібного типу занять. Студенти мають віднайти у тексті документу відповідні розділи і проаналізувати їх зміст.

Серед запропонованих норм права, відображених в Уложенні, особливе місце займають ті, які завершують процес юридичного оформлення кріпосного права в державі. Такою була відповідь самодержавства на двохсотлітні клопотання феодалів про закріплення селян за землею.

Серед інших проблем студентам слід знайти відповідь на принципове питання про зміни в статусі вотчини і помістя, розібратися, що таке «білі» та «чорні» слободи в містах; як відбувалося юридичне оформлення кріпосного права; яким чином кріпацтво прийшло і до міщан

Документи та література з теми:

1. Указ царя Федора Ивановича о беглых крестьянах. // Збірник... – С.84 – 85.

2. Соборное Уложение 1649 г. Р. ІІ, ІІІ, ХІ, XVI, XVII, XIX. // Там само. – С.98 – 110.

3. Андреев И. Л. Дворянство и служба в XVII в. // Отечественная история. – 1998. - № 2.

4. Маньков А. Г. Уложение 1649 года – кодекс феодального права России. – Л.. 1980.

5. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 138 – 168.

6. Рождественский С. В. Соборное Уложение 1649 г. – Три века. Т.1. – М., 1991. – С. 184 – 189.

 

Тема 11. Росія першої чверті ХVIIІ ст. Спроба модернізації країни, (4 год.)

План

1. Початок царювання Петра І. Стрілецькі повстання 1682 – 1698 рр.

2. Державно-адміністративні реформи: створення Сенату і колегій, фіскальних органів, перша і друга обласні реформи, міська реформа.

3. Військова, судова та церковна реформи.

4. Податкова реформа. Селянська політика Петра І.

5. Дворянська політика царизму. Указ про єдиноспадкування, «Табель про ранги».

6. Реформи у промисловості та сільському господарстві. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

7. Проголошення Росії імперією 1721 р. Формування імперської ідеології.

8. Ціна та зміст петровських перетворень. Історіографія проблеми.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячене одному з найбільш насиченому та яскравому періоду російської історії, який і по сьогодні далеко не однозначно трактується на сторінках історичних досліджень. Така ж неоднозначна оцінка присутня в сучасній історіографії і щодо постаті Петра І. Семінарське заняття покликане в тому числі озвучити ці позиції та проаналізувати аргументи сторін. Насиченість подіями період російської історії, який виноситься на розгляд аудиторії, зумовив деталізацію в плані семінарського заняття проблем, на яких студенти мають сконцентрувати свою увагу. Разом з цим, детальний план семінару робить не потрібними детальні методичні рекомендації по окремим проблемам. Обов’язковим при підготовці є опрацювання документів, перелік яких наводиться нижче, а також необхідного мінімуму монографічної літератури та наукових публікацій з рекомендованого списку.

Документи та література з теми:

1. Указы 1715 г., 1721 г., 1722 г., 1723 г. // Нагаев А.С., Огнев В.Н. Практикум по истории СССР XVII – XVIII вв. – М., 1991. – С. 94, 102, 119, 120.

2. Указ о единонаследии. Табель о рангах. И.Т. Посошков. Книга о скудости и богатстве. Указ о подушной переписи 1719 г. // Збірник… – С. 136 – 146.

3. Бюджет России в 1724 г. // Там само. – С 147-148.

4. Внешняя торговля России в 1726 г. // Там само. – С. 151.

5. Акт о поднесении Петру I титула императора всероссийского // Там само. – С.149.

6. Анисимов Е.В. Время петровских реформ. – Л., 1989.

7. Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII в. – СПб., 1997.

8. Баггер Х. Реформы Петра Великого: Обзор исследований. – М.,1985.

9. Буганов В.И. Петр Великий и его время. – М., 1989.

10. Булыгин И.А. Церковная реформа Петра І // Вопросы истории.– 974. – № 5. – С. 79 -93.

11. Водарский Я.Е. Петр I // Вопросы истории. – 1993. – № 6.

12. Волкова И.В. Военное строительство Петра І и перемены в системе социальных отношений в России // Вопросы истории. – 2006. – № 3. – С. 35 – 51.

13. Завражин А.В. Влияние Петровских преобразований на развитие России и укрепление ее вооруженных сил // Военно-исторический журнал. – 2007. – № 6. – С. 23-27.

14. Каменский А.Б. От Петра І до Павла І: Реформы России XVIII. Опыт целостного анализа. – М.,2001.

15. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 169 – 207.

16. Мацуленко С.А. Военные реформы Петра І // Военно-исторический журнал. – 1988. –№ 5. – С. 83-87.

17. Омельченко О.А., Павленко Н.И.. Петр Великий // Вопросы истории. – 1991. – № 12.

18. Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990.

19. Писарькова Л.Ф. Российская бюрократия в эпоху Петра І. Условия службы и характерные черты // Отечественная история. – 2004. – № 2. – С. 3-19.

20. Преображенский А.А. Великое посольство 1697-1698 гг.: старое и новое в русской дипломатии // Вопросы истории. – 1999. – № 2. – С. 114 – 122.

21. Серов Д.О. Строители империи: Очерки государственной и криминальной деятельности сподвижников Петра І. – Новосибирск,1996.

 

Тема 12. Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII в., (2 год.)

План

1. Північна війна:

а) військово-політичні передумови війни;

б) військово-політичні події у Прибалтиці та Польщі (1700 – 1708 рр.);

в) вторгнення армії Карла ХІІ в Росію і на Україну. Полтавська битва;

г) завершальний етап війни. Гангут і Гренгам. Ніштадтський мир.

2. Східна політика Петра І:

а) російсько-турецька війна 1711 р.;

б) Каспійський похід російської армії у 1722-1723 рр.

Методичні рекомендації

Петровські реформи першої чверті XVIII ст., яким присвячене було попереднє заняття, здійснювалися в умовах фактично безперервних воєн та багато в чому були викликані саме ними. Тому аналіз напрямків зовнішньополітичної активності Петра І заслуговує на увагу. На розгляд виносяться питання, присвячені одній з наймаштабніших воєн в європейській історії першої половини XVIII століття – Північній, а також Прутському та Каспійському походам. Характер винесення на семінарське заняття проблем не мають викликати особливих труднощів. Обов’язковим при підготовці до заняття є робота з документами та літературою з рекомендованого списку, а також картою.

Документи та література з теми:

1. Правила сражения 1708 г. // Хрестоматия по истории СССР XVIII в. – М., 1963. – С. 247-249.

2. Приказ Петра I перед Полтавской битвой // Там само. – С. 250.

3. Морские победы над шведами: Гангут // Там само. – С.250-251.

4. Анисимов Е.В. Время петровских реформ. – Л., 1989.

5. История внешней политики России. XVIII век (от Северной войны до войн России против Наполеона). – М.,1998.

6. Водарский А.Е. Легенды Прутского похода Петра І (1711 г.) // Отечественная история. – 2004. – № 5.

7. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 197 – 207.

8. Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Первого. – 2-е изд. – М.,1986.

9. Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990.

10. Павленко Н.И. Птенцы гнезда Петрова. – М., 1989.

11. Троицкий С.М. Россия в XVIII веке. – М., 1982.

Тема 13. Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах, (2 год.)

План

1. Передумови, причини селянсько-козацького повстання.

2. Маніфести і укази О.І. Пугачова як вияв ідеології селянства. Історія їх створення.

3. Основні події першого, другого і третього етапів війни.

4. Наслідки селянсько-козацької війни для Росії.

Методичні рекомендації

Будь-який соціальний або ж суспільно-політичний виступ є спробою реалізації певної сукупності ідей та прагнень його учасників. І якщо відтворення самого ходу того чи іншого виступу зазвичай труднощів не викликає, то виявлення та аналіз ідейної складової часто залишається прихованим.

Предметом даного семінарського заняття є не сам хід селянської війни, це є предметом попередньої лекції. Студентам пропонується спробувати розкрити ідейну базу селянської війни передусім на основі маніфестів та указів самого О. Пугачова. У нагоді студентам стануть також запропоновані у рекомендованому списку дослідження Р.Овчинникова.

Документи та література з теми:

1. Показания Е. И. Пугачева. Указы и манифесты Е. И. Пугачева // Нагаев А.С., Огнев В.Н. Практикум… – С. 183 – 204.

2. Манифесты Е. И. Пугачева. Указы Военной коллегии // Хрестоматия по истории России. – С. 207 – 208.

3. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 217 – 225.

4. Овчинников Р. В. Манифесты и указы Е. И. Пугачева. – М., 1980.

5. Овчинников Р. В. Следствие и суд над Е. И. Пугачевым и его сподвижниками (Историческое исследование). – М., 1996.

6. Эйдельман Н. Я. Грань веков. – М.,1986.