Теми для самостійного опрацювання

Частина 1

Тема 1. Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник

у середні віки, (6 год.)

Методичні рекомендації

При самостійній підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на наступні аспекти проблеми.

Хорватія у середні віки. Хорватія у ранньому середньовіччі. Франко-візантійські впливи. Прийняття християнства. Виникнення хорватської держави. Хорватська держава в системі міжнародних відносин у ХІІ – ХІV століттях. Господарський розвиток та соціальні відносини. Османська загроза. Входження хорватських земель до складу держави Габсбургів.

Боснія у середні віки. Боснійські землі у VII – IX століттях. Боснія у складі сербської держави. Соціально-економічний розвиток. Боснійська бановина. Розквіт боснійської середньовічної держави за правління Твртко. Османська експансія на боснійські землі та входження Боснії до складу імперії.

Чорногорія у середні віки. Особливості суспільних відносин та господарський розвиток Дуклі. Відносини з Візантією. Суперництво Дуклі та Рашки за загальносербське лідерство. Чорногорія у складі Сербського королівства. Чорногорія між Османською імперією та Венецією. Завоювання турками Чорногорії.

Дубровник у середні віки. Виникнення Дубровника. Роль слов’янського та романських елементів у його історії. Перетворення Дубровника на провідний центр Далмації. Специфіка господарського розвитку. Дубровник під зверхністю Венеції. Дубровник у ХІІІ – XІV століттях. Розквіт Республіки Святого Влаха під патронатом Венеції. Державно-політичний устрій Дубровника. Розвиток торгівлі, її географія. Станова структура населення. Відносини з балканськими державами. Дубровник у складі Хорвато-Угорської корони.

 

Документи та література з теми:

1. Сербия и Босния. Хорватия и Словения // ХрестоматияТ.1.–С.70 – 127.

2. Бромлей Ю.В. Становление феодализма в Хорватии. – М., 1964.

3. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

4. История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.

5. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.

6. Свердлов М.Б. Становление феодализма в славянских странах.–СПб, 1997.

7. Фрейденберг М.М. Дубровник и Османская империя.2-е изд. – М., 1989.

 

Тема 2. Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя, (4 год.)

Методичні рекомендації

На розвиток середньовічної культури південних слов’ян визначальний вплив мав релігійний фактор, а відтак – культурна орієнтація на католицький Рим або ж православний Константинополь. При підготовці даної теми слід дотримуватися наступної схеми.

Культура середньовічної Болгарії. Розвиток слов’янської писемності та літератури. Культова та фортечна архітектура. Болгарський живопис.

Сербська культура у середні віки. Сербські писемність, архітектура та живопис. Роль монастирів у культурних процесах в середньовічній Сербії.

Особливості розвитку хорватської культури.

Культура середньовічної Боснії. Культура Дубровника у середні віки. Вплив Ренесансу. Дубровницько-далматинське літературне Відродження.

Документи та література з теми:

1. История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.

2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

3. Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

4. История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.

Тема 3. Полабські слов’яни (VII – XIII ст.), (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на такі моменти:

Слов’янські племена у межиріччі Ельби та Одеру (ободрити, лютичі, лужицькі серби). Суспільна організація та господарське життя, перші союзи полабських слов’ян. Наступ Каролінгів. Політика германських імператорів Оттона І та Генріха І на західнослов’янських землях. Спроби християнізації та політика онімечення полабських слов’ян. Вендська держава. Підкорення племен Лютицького союзу, сербо-лужицької групи, слов’ян на захід від Ельби. Слов’яни у складі німецьких графств. Остаточне поглинення полабських слов’ян германським світом.

Документи та література з теми:

1. Полабские и поморские славяне // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.
2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
3. Западнославянские государства // История средних веков. – Минск, 2000.
4. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
5. Нидерле Л. Славянские древности.: Пер. с чеш. – М., 2001.
6. Седов В.В. Славяне в раннее средневековье. – М., 1995.
7. Семиряга М.И. Лужичане. – М. – Л., 1955.

Тема 4. Словацькі землі у середні віки, (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на такі моменти:

Соціально-економічний та політичний розвиток Словаччини у VII – IX ст. Словацькі землі у складі Угорського королівства в XII – XIV ст. Становище словацьких міст. Рух “братиків”. Зміцнення Угорського королівства за Матіяша Хуньяді Корвіна. Формування станово-представницької монархії.

Документи та література з теми:

1. Чешские земли и Словакия // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.

2. Великая Моравия, ее историческое и культурное значение.: Сб. ст. – М., 1985.

3. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

4. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів. / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

5. История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.

6. Краткая история Чехословакии. – М., 1988.

7. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

8. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.

9. Якубский В.А. Австрия, Чехия, Польша: Основные проблемы социально-экономического развития (XI – XVII ст.) // История Европы. – Т.З. – М., 1993.

Тема 5. Культура західних слов’ян у середні віки, (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на такі моменти:

Західні слов’яни між Візантією та франкською державою. Культура західних слов’ян до прийняття християнства. Прийняття християнства та сприйняття західноєвропейських впливів. Включення західних слов’ян до культурно-мовного простору католицького латиномовного світу.

Польська культура у середні віки. Розвиток освіти. Краківський університет. Краківська академія та розвиток польської науки. Книгодрукування. Латиномовна та польськомовна література. Образотворче мистецтво. Вплив на польське мистецтво культури Відродження.

Особливості розвитку чеської середньовічної культури. Роль католицтва та латинської мови в культурі та освіті. Монастирі. Готичний стиль в архітектурі. Чеська драма та музична творчість. Культурне піднесення в роки правління Карла Люксембурга. Розбудова Праги: собор Св. Вітта, Нове Місто, Карлів міст. Празький університет та його місце в духовному розвитку країни.

Документи та література з теми:

1. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.

2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.

3. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів. / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

4. История Польши. – В 3-х томах. – М., 1955. – Т.1.

5. История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.

6. Королюк В.Д. Древнепольское государство. – М., 1957.

7. Краткая история Польши. – М., 1993.

8. Краткая история Чехословакии. – М., 1988.

9. Лаптева Л.П. Письменне источники по истории Чехии периода феодализма.–М., 1985.

10. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

11. Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – М., 1990.

 

Тема 6. Давньоруська держава у ІХ – ХІІ ст. Етапи політичної історії,

(8 год.)

1. Русь у ІХ – Х ст. Правління Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира.
2. Давньоруська держава за княжіння Ярослава Мудрого.
3. Повстання киян 1113 р. Початок правління Володимира Мономаха.

Методичні рекомендації

Дана тема присвячена передусім основним етапам політичної історії Русі до періоду роздробленості. Враховуючи той факт, що даний матеріал знайомий студентам ІІ курсу з дисципліни “Історія України” (цей період вивчається на І курсі), самостійне опрацювання цієї теми не повинно викликати проблем.

При розгляді першого питання слід зупинитися на внутрішній та зовнішній політиці перших Рюриковичей. Важливим є розгляд напрямків зовнішньої політики Олега, Ігоря, Святослава – Візантія, Каспій, Закавказзя, Хазарський каганат, Волзька Булгарія, Подунав’я – та геополітичні її наслідки. Особливо слід зупинитися на реформах князя Володимира і, передусім, на Хрещенні Русі та цивілізаційних наслідках цього процесу.

Характеризуючи внутрішню та зовнішню політику Ярослава Мудрого, слід мати на увазі, що Руська держава в цей час досягає піку своєї могутності та міжнародного авторитету. Тому важливим є дослідження міжнародних зв’язків Київської Русі із Візантією, Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Скандинавськими країнами.

При підготовці останнього питання слід звернути увагу на соціально-економічні та політичні передумови соціального виступу киян у 1113 році та наслідки повстання для подальшої історії Русі.

Документи та література з теми:

1. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.

2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

3. Вернадский Г.В. История России: Киевская Русь. – М., 1997.

4. Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х – І трети XIII вв. – К., 1968.

5. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,2004.

6. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991. – Т.1.

7. Зінченко А.Л. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу. – Вінниця, 2002.

8. Карамзин Н.М. История государства Российского. – М.,1989. – Кн. 1 – 2.

9. Каргалов В.В., Сахаров А.Н. Полководцы Древней Руси. – М., 1985.

10. Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах. – Т. ІІІ – IV. – М., 1988.

11. Ловмянский Х. Русь и норманны. – М., 1985.

12. Мавродин В.В. Народные восстания в Древній Руси XI – XIII вв. – М., 1961.

13. Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

14. Моця О.П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // Український історичний журнал. – 1996. – № 4.

15. Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. – М., 1968.

16. Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли (IX – I треть XIII вв.). – К., 1988.

17. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси: IX – I половина X вв. – М., 1980.

18. Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава. – М., 1982.

19. Соловьев С.М. История России с древнейших времен. – в 15-ти книгах. – Кн. 1. (Т. 1 – 2). – М., 1959.

20. Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К., 1897.

21. Толочко П.П. Київська Русь. – К.,1996.

22. Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1980.

23. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси, Х – ХIII вв. – М., 1989.

Тема 7. Культура Давньоруських земель у домонгольський період, (4 год.)

Методичні рекомендації

При самостійному опрацюванні даної теми студентам бажано притримуватися даної схеми:

Історичні умови розвитку культури в Давній Русі. Значення прийняття християнства для культурного розвитку Русі. Культурні впливи Візантії. Розвиток освіти. Наукові знання Русі. Література світська та духовна. Літописання. Народна культура. Фольклор. Проблема “Народного християнства”. Матеріальна культура. Будівництво та архітектура. Живопис.

Документи та література з теми:

1. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.
2. Вернадский Г.В. История России: Киевская Русь. – М., 1997.
3. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,2004.
4. Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
5. Попович М.В. Мировоззрение восточных славян. – К.; Наукова думка, 1985.
6. Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси. – М., 1988.
7. Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. Историко-бытовые очерки ХІ – ХІІІ вв. – М. – Л., 1966.
8. Толочко П.П. Київська Русь. – К.,1996.
9. Успенский Б.А. Борис и Глеб: Восприятие истории в Древней Руси. – М., 2000.
10. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси, Х – ХIII вв. – М., 1989.

 

Тема 8. Руські землі в епоху феодальної роздробленості, (2 год.)

1. Галицько-Волинське князівство.

2. Псковська земля.

3. Смоленське князівство.

 

Документи та література з теми:

1. Горский А.А. Русские земли в ХІІІ – ХIV вв. Пути исторического развития. – М., 1996.

2. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991. – Т.1.

3. Моця О. П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // УІЖ. – 1996. – № 4.

4. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982. – Гл. II.

5. Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

 

Тема 9. Держава і церква в Московській державі XV ст., (2 год.)

1. Церква і єресі. Нестяжателі та йосифляни.

2. Спроба секуляризації монастирських земель.

3. Боротьба православного кліру зі світською владою.

 

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід мати на увазі наступні моменти.

Церква відіграла важливу роль у процесі об’єднання руських земель. Особливо важливим актом стало перетворення її на автокефальну. Світська влада починає висловлювати занепокоєння зростанням авторитету церкви.

В цей час з’являються доволі впливові єресі. Під впливом єретичних ідей Іван ІІІ навіть здійснив спробу секуляризації церковних земель. Проте з часом свою позицію він змінив.

Церква стає державною, національною і перетворюється на знаряддя внутрішньої політики.

Документи та література з теми:

1. Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. – Новосибирск, 1991.

2. Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.

3. Борисов И.С. Русская церковь в политической борьбе XIV – XV вв. – М., 1985.

4. Карташев А.В. Очерки по истории русской церкви. – В 2-х томах. – М., 1992.

Частина ІІ

Тема 1. Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії, (2 год.)

Методичні рекомендації:

При підготовці теми необхідно розкрити особливості політичного, соціально-економічного, етнічного та конфесійного становища Боснійського пашалику. Слід звернути увагу на перетворення Боснії на арену інтересів європейських держав та вплив цього на становище боснійських земель. Важливим є простежити еволюцію позиції боснійської знаті в умовах наростаючої кризи Османської імперії.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.

3. История Югославии: в 2-х т. – М., 1963.

4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.

5. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

 

Тема 2. Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях, (2 год.)

Методичні рекомендації:

Розкриваючи особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Чорногорії у складі Османської імперії, слід звернути увагу на ті специфічні риси чорногорської історії, які були визначальними. До таких передусім відносяться особливості соціальних інститутів, які відчували на собі величезну роль традиції. Заслуговує на увагу роль Цетинської митрополії та її роль у протистоянні місцевим кланам та централізації країни. Характеризуючи відносини з Османською імперією, бажано простежити шлях, який пройшла Чорногорія до фактично напівзалежного статусу у її складі.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
3. История Югославии: в 2-х т. – М., 1963.
4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

Тема 3. Культура південнослов’янських народіву XVI – XVIII ст., (8 год.)

Методичні рекомендації:

Самостійне опрацювання цієї теми передбачає засвоєння студентами наступних її компонентів.

Болгарська культура у XVI – XVIII ст. Культурно-просвітницький рух болгар у XVIII столітті. Рильський, Бачківський, Хілендарський та інші православні монастирі – центри болгарської культури. Діяльність Й. Брадатого, Паїсія Хілендарського, С. Врачанського. Вплив грецьких просвітників на болгарське культурне Відродження.

Сербська культура. “Слов’яносербська школа”: патріарх Паїсій, Захаріє Орфелін, Івакін Вуїч. Й. Раїч та його “Історія різних слов’янських народів, насамперед болгар, хорватів і сербів”. Культурно-просвітницька діяльність Д. Обрадовича. Перші сербські періодичні видання.

Хорватська та словенська культура. Вплив Просвітництва. Створення єдиної літературної мови південних слов’ян. Хорватська та словенська культура. Вплив Просвітництва. Створення єдиної літературної мови південних слов’ян.

Документи та література з теми:

1. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.

2. История Болгарии: в 2-х т. – М., 1954. – Т. 1.

3. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.

4. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

5. История Югославии: в 2-х т. – М., 1963. – Т. 1.

6. Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

 

Тема 4. Витоки національного відродження у західних слов’ян у складі імперії Габсбургів, (4 год)

1. Чеське національне Відродження. Австрославізм.

2. Початок словацького національного Відродження. Спроби кодифікації словацької літературної мови.

Методичні рекомендації:

Друга половина XVIII століття стали початком національного Відродження західнослов’янських територій у складі імперії Габсбургів. Передумовами його стали наслідки реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ, а також широкий просвітницький та культурний рух, який розгорнувся на чеських та словацьких землях. Студентам слід самостійно розібратися у особливостях цих процесів на чеських та словацьких землях, визначити спільні та специфічні риси раннього етапу національного Відродження на різних територіях.

Документи та література з теми:

1. Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.

2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

3. История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.

4. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

5. Мыльников А.С. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.

 

Тема 5. Культура західних слов’ян у XVI – XVIII ст., (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми слід дотримуватися нижче поданої схеми.

Культура Речі Посполитої. Сарматизм. Основні етапи польського Просвітництва. Реформа шкільної освіти. Реформаторська діяльність С. Конарського. Робота Едукаційної комісії. Колегіум Нобіліум. “Рицарська школа”. Створення польських культурних закладів нового типу. Польська періодична преса. Журнал “Монітор”. Розвиток природничих наук. Дослідження в галузі історії. Польська література. Архітектура, скульптура, образотворче мистецтво.

Культура на чеських землях. Бароко. Розвиток архітектури, скульптури та живопису. Літературний гурток Б. Бальбіна. Просвітництво.

Особливості розвитку словацької культури.

Документи та література з теми:

1. Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.

2. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.

3. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

4. История Польши: В 3-х т. – М., 1955. – Т.2.

5. История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.

6. Краткая история Польши. – М., 1993.

7. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

8. Мыльников А.С. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.

 

Тема 6. Наростання соціальних суперечностей в Московській державі у XVII столітті, (2 год.)

1. Міські повстання в середині XVII століття.
2. “Мідний бунт” 1662 року.
3. Повстання під проводом С. Разіна.

Методичні рекомендації:

XVII століття увійшло в історію Росії як “бунташний вік”, час загострення соціальних суперечностей. Спричинене це було як особливостями внутрішньої політики Романових, передусім у селянському питанні, так і особливостями зовнішньої політики, які значною мірою виснажували ресурси держави. Серед розмаїття проявів такої соціальної напруги студентам пропонується самостійно опрацювати три найбільш показові сюжети російської історії XVII століття.

Документи та література з теми:

1. Иловайский Д.И. Новая династия. – М., 1996.

2. Ключевский В. О. Соч. – Т.З. – М., 1988.

3. История России. Учебник. / Орлов А.С. и др. – М., 2003.

Тема 7. Зовнішня політика Росії XVII століття, (4 год.)

1. Смоленська війна 1632 – 1634 рр.
2. Визвольна війна українського народу та позиція Росії. Переяславські угоди.
3. Російсько-польська 1654 – 1667 та російсько-шведська 1656 – 1667 рр. війни.
4. Російсько-турецька війна 1677 – 1681 рр. Бахчисарайський мир.
5. Кримські походи.

Методичні рекомендації:

Зовнішньополітична діяльність російських правителів у XVII столітті окреслила ряд напрямків, які на століття вперед визначили вектори російських зовнішньополітичних орієнтирів. До того ж ці вектори прямим чином зачіпали інтереси України, вводячи її територію в орбіту московських зовнішньополітичних пріоритетів. Тому і питання Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, і російсько-турецької війни 1677 – 1681 рр., і Кримських походів знайомі студентам з курсу історії України. Тепер слід поглянути на них під кутом зору зовнішньої політики Московського царства.

Документи та література з теми:

1. Иловайский Д.И. Новая династия. – М., 1996.

2. Ключевский В. О. Соч. – Т.З. – М., 1988.

3. История России. Учебник. / Орлов А.С. и др. – М., 2003.

Тема 8. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст., (6 год.)

1. Соціально-політична суть та особливості двірцевих переворотів 20-40-х років.

2. Катерина І.

3. Петро ІІ.

4. Боротьба за владу дворянських угруповань після 19 січня 1730 р.

5. Анна Іоанівна. Режим “біроновщини”.

6. Двірцевий переворот 25 листопада 1741 р. Правління Єлизавети Петрівни.

7. Українська політика Єлизавети Петрівни.

 

Методичні рекомендації:

Період російської історії від смерті Петра І до початку правління Катерини ІІ за словами В.О. Ключевського являв собою “епоху двірцевих переворотів”. За 37 років російський трон посідали шість монархів, які отримували владу в результаті складних інтриг або ж відкритих переворотів за допомогою гвардії. Цей період трактується істориками або ж як період перебування при владі временщиків, як час політичної нестабільності, або ж як період розвитку дворянської імперії. Це є предметом першого питання.

Наступні аспекти теми, винесені на самостійне опрацювання, носять переважно конкретно-історичний характер і не мають викликати особливих труднощів. На особливу увагу заслуговує останнє питання, оскільки саме правління Єлизавети Петрівни позначилося кардинальними змінами в політиці Росії щодо України. До того ж, ця політика прямим чином пов’язана з історією Центральноукраїнського регіону та нашого міста.

Документи та література з теми:

1. Андреев В.В. Представители власти в России после Петра I. – Минск. 1990.

2. Анисимов Е.В. Россия в середине XVIII ст. – М., 1986.

3. Буганов В.И. Екатерина I // Вопросы истории. – 1994. – № 11.

4. Валишевский К. Дочь Петра Великого. – Ростов-на-Дону, 1998.

5. Наумов В.П. Елизавета Петровна // Вопросы истории. – 1993. – № 5.

6. Павленко Н.И. Страсти у трона. История дворцовых переворотов. – М., 1996.

7. Шенкман Г. Генералиссимус Меншиков: Исторические личности России XVIII века и их потомки. – СПб., 2000.

Тема 9. Культура Росії в XVI – XVIII століттях, (6 год.)

1. Російська культура XVI століття.

2. Особливості розвитку культури XVII століття.

3. Нова російська культура XVIII століття.

Методичні рекомендації:

Дана тема охоплює значний проміжок часу, тому студентам пропонується ознайомитись з основними рисами, притаманними культурним процесам в Росії за три століття за наведеною нижче схемою.

Російська культура у XVI столітті. Роль церкви. Рішення Стоглавого Собору 1551 року. Суспільно-політична думка. Ідея «Москва – Третій Рим». Літописання. Никонівський літопис. Початок книгодрукування. І. Федоров. Розвиток архітектури. Живопис. Діонісій.

Особливості розвитку культури XVII століття. Протистояння світської та церковної культури. Розвиток освіти. Слов’яно-греко-латинська академія. Розвиток географічних знань. Експедиції С.Дежньова, Є.Хабарова, В. Атласова. Література. «Новий літописець». «Синопсис». Театральне мистецтво. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

Нова російська культура XVIII століття. Виникнення світської школи. Вищі навчальні заклади нового типу. Розвиток науки і техніки. Природничі науки. М.Ломоносов. Становлення російської історіографії. В.Татищев. Кунсткамера. Суспільно-політична думка. Ф.Прокопович, О.Радищев. Російська література. М.Ломоносов, Д.Фонвізін. І.Крилов, Г.Державін. Зміни в побуті різних верств населення. Архітектура та образотворче мистецтво.

Документи та література з теми:

1. Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с древнейших времен до конца XVII века. – Книга 1. – М.,2001.

2. Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с начала XVIIІ до конца ХІХ века. – Книга 2. – М.,2001.

3. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К.,2000.

4. История России. С древнейших времен до начала XXI в. / Под ред. А.Н. Сахарова. – М.,2007.

5. История России. Учебник. / Орлов А.С. и др. – М., 2003.

6. Лихачев С.Д. Культура Руси эпохи образования государства (к. XIV – нач. XVI вв.). – М.,1946.

7. Лотман Ю.М. История и типология русской культуры. – СПб.,2002.

8. Марченко О.М.Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 259 – 275.

9. Моряков В. И. Русское просветительство второй половины ХVIII века. – М., 1994.

10. Рыбаков Б.А Очерки русской культуры. – М.,1990.

11. Шульгин В.С., Л.В. Кошман, М.Р. Зезина Культура России IX – XX вв. – М,1996.

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ»

Частина І

Тема 1. Вступ до курсу «Історія слов’янських народів», (1 год.)

План.

1. Предмет, завдання, методологічна основа, структура курсу.

2.Джерела про давніх слов’ян.

 

Тема 2. Походження та розселення давніх слов’ян, (3 год.)

План

1. Розселення слов’янських племен.

2. Аналіз головних концепцій учених щодо проблеми прабатьківщини слов’ян.

3. Суспільний лад і господарський побут слов’ян у VI – VIII ст.

 

Тема 3. Болгарія у середні віки, (4 год.)

План

1. Особливості етногенезу болгар. Виникнення болгарської держави.

2. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток Першого Болгарського царства.

3. Болгарія під владою Візантії.

4. Друге Болгарське царство. Встановлення Османського панування.

 

Тема 4. Сербія у середні віки, (4 год.)

План

1. Сербські землі у VII – середині XIV ст. Перші спроби політичної централізації.

2. Сербія під владою Візантії.

3. Виникнення держави Неманичей. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток сербської держави у кінці ХІІ – ХІV століття.

4. Османська експансія на сербські землі. Сербська деспотовіна XV ст.

Тема 5. Польща у середні віки, (4 год.)

План

1. Рання історія Польщі. Виникнення Давньопольської держави.

2. Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку польських земель у ХІ – ХV ст.

3. Основні етапи політичної історії Польщі у XIV – XV ст.

4. Державний устрій Польщі у XIV – XV ст.

Тема 6. Чехія у середні віки, (4 год.)

План

1. Етногенез чехів. Виникнення чеської держави.

2. Чеська держава Пржемисловичів. Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій чеських земель у ХІ – ХІІІ ст.

3. Німецька колонізація в Чехії та її наслідки.

4. Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів.

Тема 7. Давньоруська держава ІХ – ХІІ ст., (2 год.)

План

1. Передумови утворення східнослов’янської держави. Історіографія питання.

2. Політичні інститути, соціально-економічний розвиток давньоруської держави.

Тема 8. Давньоруська держава в умовах феодальної роздробленості, (4 год.)

План

1. Особливості «феодалізму» в Давній Русі: дискусії в історіографії.

2. Причини та особливості настання роздробленості на Русі. Історіографія проблеми.

3. Характеристика чотирьох основних моделей державного управління Русі.

Тема 9. Боротьба Русі з шведсько-німецькою та монгольською агресією,

(4 год.)

План

1. Монгольська навала на Русь та її наслідки.

2. Наступ германського світу на східнослов’янські землі.

Тема 10. Об’єднання руських земель навколо Москви,(2 год.)

План

1. Роль Московського князівства у «збиранні» північно-східних слов’янських земель. Історіографія проблеми.

2. Перші «збирачі» руських земель. Правління Івана Калити.

3. Москва і Твер як конкуренти і суперники у боротьбі за ярлик на велике князювання. Правління Дмитра Донського. Битва на Куликовому полі.

Тема 11. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави,(6 год.)

План

1. Політична карта Східної Європи наприкінці XIV ст. Два центри об’єднання руських князівств.

2. Внутрішня і зовнішня політика Василя I.

3. Феодальна смута другої третини XV ст. і криза московської династії.

4. Політика Василя ІІ щодо об’єднання руських земель навколо Москви.

5. Продовження політичного об’єднання Русі за правління Івана ІІІ.

6. Зовнішня політика Івана ІІІ.

7. Внутрішня політика Івана ІІІ. Політичні інститути Московської держави.

Частина ІІ

Тема 1. Південнослов’янські землі у складі Османської імперії, (4 год.)

План

1. Османська імперія в системі європейської політики XVI – XVIII століть. Політична еволюція імперії.

2. Адміністративний поділ, система влади та управління володінь Порти на Балканах.

3. Конфесійно-релігійне становище в Османській імперії.

4. Криза Османської імперії та зміни в соціально-економічних відносинах.

5. Національно-визвольний рух у слов’янських володіннях Османської імперії.