ТЕМА 14. Давньоруська держава ІХ – ХІІ ст.

Східні слов’яни у давні часи. Римські, візантійські та арабські та джерела про слов’ян І тисячоліття н.е. «Повість минулих літ» про походження та розселення слов’ян. Соціально-економічні та політичні розвиток східних слов’ян в VI – VII ст. Сільське господарство східнослов’янських племен. Розвиток ремесел і торгівлі. Початок соціальної диференціації східнослов’янського суспільства. Еволюція общини. Слов’янська «вервь». Утворення племінних союзів у східних слов’ян. «Військова демократія» слов’ян VI – VII ст. Перші ранньодержавні утворення у східних слов’ян ІV – VI ст. Проблема державності антів і склавинів. Стосунки східних слов’ян із оточуючими народами. Слов’яно-візантійські відносини VI – VII ст.

Соціальне-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. Об’єднання східнослов’янських земель навколо Києва. Вбивство Олегом Аскольда та Діра. Зміна династії в Києві. Консолідаційні процеси в Русі за часів Олега. Утворення держави Русі. Часи княжіння Ігоря. Автономістичні тенденції деяких східнослов’янських племен. Похід Ігоря на древлян 914 р. та відхід уличів до міжріччя Дністра та Південного Бугу. Договір 915 р. між Ігорем та печенігами. Перший та невдалий похід Ігоря на Візантію 941 р. Вдалий похід на Візантію 943 р. Похід Ігоря 944 р. на Закавказзя. Загибель Ігоря в землях древлян 945 р. та повстання древлян. Придушення повстання древлян Ольгою. Зростання міжнародного авторитета Русі. Візит Ольги до Константинополя у 946 р. Реформи княгині Ольги. Княжіння Святослава – час міжнародного утвердження Русі. Повернення Святославом під владу Києву в’ятичів, перемога ясів та косогів. Походи Святослава 965 – 968 рр. на Волзьку Болгарію, Хазарію і Балкани. Перемога Святослава 968 р. під Доростолом заснування резиденції у місті Переяславці. Друга балканська компанія Святослава 969 – 971 рр. Загибель Святослава. Джерела для вивчення історії Давньої Русі.

Історіографія проблеми утворення Давньоруської держави. Погляди С.М.Соловьева, М.П.Погодіна, М.М.Карамзіна, С.Ф.Платонова, В.Й.Ключевського, М.М.Костомарова, М.С.Грушевського, Б.Д.Грекова, С.В.Юшкова, М.М.Тихомирова, Б.О.Рибакова, В.Й.Довженка, П.П.Толочко. Писемні джерела про політичну форму правління давньоруської держави на різних етапах розвитку. Загальнодержавні тенденції – відцентрові та доцентрові. Сили, які уособлювали відцентрові та доцентрові тенденції. Причини відцентрових тенденції та феодальної міжусобиці. Політичні форми давньоруської держави. Віче. Одноосібне княже правління. Боярська дума. Дружина. Дуумвірат та тріумвірат князів. Еволюція відносин між Києвом та руськими землями. Проблема стосунків між Києвом та Новгородом, Києвом та Черніговом, Києвом та Галиччю. Норми княжого права та княжі з'їзди. Розвиток юридичних норм давньоруської держави.

Давньоруська держава за Ярослава Мудрого. Боротьба між Ярославом та Святополком «Окаянним» за київський стіл. Битва 1015 р. поблизу Любичу. «Правда та статут» Ярослава. Битва 1019 р. на р.Альті. Початок княжіння Ярослава. Боротьба Ярослава із князем полоцьким Брячиславом. Втеча Ярослава до Новгорода 1024 р. після поразки від Мстислава. Утворення у 1026 р. дуумвірату Ярослава та Мстислава. Похід 1031 р. на Польщу, повернення до складу Русі Червенських міст. Смерть Мстислава в 1036 р. Ярослав стає одноосібним правителем Київської Русі. Зростання авторитету церкви. Розвиток культури. Будівництво Софійського собору, створення літописів, відкриття шкіл, заснування бібліотек. Розвиток архітектури. Міжнародні зв’язки Київської Русі: із Візантією, Польщею, Угорщиною, Францією, Німеччиною, Скандинавськими країнами. Династичні шлюби родини Ярослава.

Заповіт Ярослава та політико-адміністративна структура Київської русі. Початок відцентрових процесів. Утворення тріумвірату Івяслава, Святослава і Всеволода. Вдалий похід на торків 1060 р. Військові походи проти чуді і голяді, набіги на Новгородську і Псковську землі, проти половців, Перемога Ізяслава над половцями поблизу Сновська 1064 р. Повстання в Києві 1068 р. Напад половців. Нарада 1072 р. у Вишгороді Ізяславичів, митрополита, єпископів та ігуменів. «Правда Ярославичів» – загальноруський кодекс юридичних норм. Боротьба між Святославом та Ізяславом. Княжіння Всеволода Ярославича та Святополка. Повстання киян 1113 р.

Віче. Соціальна природа і місце віче в структурі державного керування. Новгородське, псковське, київське, чернігівське та галицьке віче. Причини скликання віче. Вплив віче на перебіг подій в Русі. Діяльність віче в 1068 – 1069 рр. Запрошення у 1113 р. на княжіння Володимира Мономаха.. Зміцнення державної єдності Русі в першій половині XII ст. Княжіння Ярополка.

Суспільно-політичні відносини і «Руська правда». Розвиток законодавства на Русі. «Устав і закон руський», що згадується в русько-візантійських договорах 911 та 944 рр. «Устав земляний» князя Володимира. Складання «Руської правди»: найдавніша частина «Правда Ярослава» 1016 р. для Новгорода., «Покон вірний» Ярослава 1024 – 1026 для киян. «Правда Ярославичів» 1072 р. «Статут» Володимира Мономаха. «Пространна Правда».