Лекции.Орг


Поиск:




Що виносяться на модульний контроль. 6 страница




2. Яке значення для українського народу мали поділи Речі Посполитої?

3. Які політичні організації виникли в Галичині під час революції 1848-1849 рр.? Яка з них захищала інтереси українського народу.

4. Охарактеризуйте реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ та розкрийте їх значення для населення Західної України.

5. Визначте місце Т.Шевченка в українському національному відродженні.

6. Яке значення для українського національно-визвольного руху мала пропаганда волелюбних ідей у навчальних закладах?

7. Дайте визначення поняттям та термінам: національно-визвольний рух, національне відродження, опозиція, масони, декабристи.

5.4.Інформаційні джерела:

1. Бойко А. Історія України. - Київ.: Академія, 2002.- С. 186 191;. 218- 229.

2. Гончарук П.С. Історія України. З найдавніших часів до поч.. ХХ ст..- Курс лекцій.-К.: Центр навч. літератури, 2005.- Кирило-Мефодіївці. - С. 403- 406; громади і народники – С. 470- 480.

3. Історія України. Хрестоматія у двох частинах. Ч.І.- Навчальний посібник. - К.: Алтерпрес, 2004.- С. 489- 492; С.479- 489; С. 512- 519; С. 567- 568; С. 572.

4. Історія України: посібник / За ред. Г.Д.Темка/. - К.: Академія, 2002.- суспільні рухи в ХІХ ст. - С. 171-176.

5. Король В.Ю. Історія України. - К.: Академія, 2005.- С.191- 195.

6. Скрипник М.О., Домбровська Л.Ф. Історія України. - К.: Центр навч. літератури. - С. 144- 158.

7. Черкащина М.К. Історія України.: від давніх часів до сьогодення. - К.: ВД “ Професіонал”, 2005.- С. 100- 117.

Тема 6: Україна в умовах капіталістичної модернізації

економіки (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.)

Кількість годин: аудиторні заняття –, самостійна робота – 6

6.1. Методичні поради до вивчення теми:

Тема виноситься на самостійне вивчення. Мета її полягає в тому, щоб з'ясувати чому скасування кріпацтва не дало очікуваних результатів, визначити місце України в революції 1905-1907 рр. та її боротьбу за автономію, розкрити наслідки столипінської аграрної реформи. Темою охоплюються наступні питання:

1. Криза феодально-кріпосницьких відносин. Проведення буржуазних реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.

2. Український національний рух у 1860–1890-ті роки.

3. Україна в період революції 1905 – 1907 рр. Боротьба в Державній Думі за автономію України.

4. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України.

5. Україна в роки Першої світової війни.

Розглядаючи питання щодо скасування кріпацтва, зверніть увагу, що це було найболючіше питання внутріполітичного життя країни. 19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест про селянську реформу, яка надавала селянам і дворовим людям права “вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові”. Одночасно з маніфестом було затверджено низку положень і додаткових правил.

Серйозні зміни в економічному житті викликали необхідність перетворень в усій державній системі. Тому протягом 60-70-х років було проведено низку реформ, що охопили основні сторони життя країни: земську, судову, військову, освітню, цензурну та ін. Ознайомтесь з основними положеннями реформ.

Реформи царського уряду викликали зростання хвилі громадської активності. Продовжили пропагандистську національно-визвольну діяльність через український часопис “Основа” провідники Кирило-Мефодіївського братства Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш, В.Бєлозерський, що повернулися із заслання. Під його впливом українська інтелігенція почала гуртуватися в громади – самодіяльні напів- чи цілком нелегальні організації, що вели культурно-освітню діяльність серед широких народних мас проти антиукраїнської політики самодержавства, організовували недільні школи, видавали підручники та популярні брошури українською мовою.

Діяльність громад непокоїла правлячий режим (визначить чому) і в липні 1863 р. міністр внутрішніх справ П.Валуєв видав таємний циркуляр про заборону українських наукових релігійних і особливо педагогічних публікацій. Навчання українською мовою визначалося ним як політична пропаганда.

Початок 70-х р. відзначався послабленням реакції і громадівський рух відновив свою діяльність. Колишні досвідчені громадівці таємно утворили в Києві “Стару громаду” (щоб відрізнятися від нових членів, переважно студентів) і створили керівний орган федеративного об'єднання громад усієї України.

У відповідь на зростання громадсько-політичної та революційної активності суспільства, Олександр ІІ підписав ганебний Емський указ, який забороняв використання української мови. З рішучим протестом проти ганебної антиукраїнської політики виступив з трибуни Всесвітнього літературного конгресу, що відбувся в Парижі 1878 р. Михайло Драгоманов.

У кінці 80-х – на поч.. 90-х рр. в Україні виникли марксистські гуртки, з 1891 р. почала діяти Російська соціал-демократична група. Проте вони не допускали й думки про національну незалежність України. Зверніть увагу, що першою українською політичною організацією, яка стояла на засадах самостійності України, було “Братство тарасівців”, яке нелегально виникло в Полтаві 1891 р.

Активізація громадсько-політичного життя в Україні на початку ХХ ст. створила ґрунт для переростання культурно-освітнього громадівського руху в національно-визвольний. Значну роль в цьому відіграло створення українських політичних партій. Серед них слід відзначити Революційну українську партію (РУП), Українську соціал-демократичну спілку (автономна частина Російської СДРП), Українську соціал-демократичну партію (УСДРП), Українську демократичну партію (УДП), Українську радикальну партію (УРП). Ознайомтесь з програмами названих партій.

 

6.2. План семінарського заняття № 1

1. Криза феодально-кріпосницьких відносин. Проведення буржуазних реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.

2. Україна в революції 1905 – 1907 рр.

3. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України.

Реферат:

Полтавське губернське земство.

План семінарського заняття № 2

  1. Піднесення національно-визвольного руху в Україні на початку ХХ ст. Українські партії.
  2. Україна в період революції 1905- 1907 рр. Сорочинська трагедія.
  3. Боротьба в Державній Думі за автономію України.

Реферат:

Українські січові стрільці.

6.3.Термінологічний словник:

Валуєвський циркуляр таємне розпорядження, видане в липні 1863 р. міністром внутрішніх справ Росії П.Валуєвим, яке забороняло

використання української мови у літературній та видавничій діяльності.

Громади – напівлегальні організації української інтелігенції культурницького і суспільно-політичного спрямування, що діяли у другій половині XIX - на початку XX ст. Виникли в умовах пожвавлення національного руху як вияв прагнень інтелектуальної еліти. Не мали усталених програм і не були чіткими організованими структурами, а лише представляли найбільш активну частину національної інтелігенції та студентства. У зв’язку з громадським рухом з’явився термін “українофіли”, який спочатку носив негативний відтінок, а згодом стали так називати себе й самі представники культурно-національного руху.

Ємський указ – - таємний законодавчий документ про повну заборону українського письменства. Він забороняв ввозити з-за кордону українські книги, українською мовою видавати оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, влаштовувати театральні вистави і публічні читання. Було заборонено викладання українською мовою, а з бібліотек вилучались українські книжки. З російськомовних текстів цензори викреслювали слово “Україна”, замінюючи його на – “Малоросія”.

Земства – органи місцевого (земського) самоврядування, створені згідно з земською реформою 1864 р. Земства займалися питаннями місцевого господарства (розвиток хліборобства, торгівлі, промисловості, утримання й будівництво місцевих льохів, медицини, народної освіти, зв'язку, статистики тощо). Скасовані у 1918 р.

Малоросійство – комплекс провінціалізму серед частини населення України, зумовлений її довгим перебуванням у складі Російської держави. Виявляється у байдужому ставленні до українських національно-державницьких традицій і прагнень, або в активній підтримці російської культури, великодержавної політики.

Народники – діячі революційно-визвольного руху, носії народницької ідеології, що складалися з різночинної інтелігенції Росії та України. Діяли у 60-90-х роках XIX ст. В центрі уваги вони ставили народ, який хотіли загітувати на здійснення селянської революції.

“Основа” – перший український громадсько-політичний і літературно-мистецький щомісячний журнал, що виходив з січня 1861 р. до жовтня 1862 р. в Петербурзі українською й частково російською мовами.

Політична партія – організована група однодумців, яка виражає інтереси частини народу, класів, соціальних верств і намагається реалізувати їх завдяки здобуттю державної влади або участі в ній.

Реформа (від фран. - перетворюю, поліпшую) – перетворення, зміна, або нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.

Навчальні завдання та методичні рекомендації

до їх виконання:

Підготовка реферативних виступів:

§ Реформи 60-70-х років та їх значення для суспільно-політичного розвитку України.

§ “Культурно-освітнє товариство “Просвіта”.

§ Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.) – два штрихи російського шовінізму в Україні.

§ Діяльність і громадсько-політичні погляди Михайла Драгоманова.

§ Революційне народництво в Україні.

§ Українська політична думка на початку ХХ ст. Створення політичних партій.

§ Україна в революції 1905-1907 рр. Піднесення українського національного руху.

§ Столипінський політичний режим. Розгул російського шовінізму.

§ Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на українських землях.

§ Українські січові стрільці.

Методичні поради:

Вивчаючи тему, ви повинні зрозуміти причини та наслідки аграрної реформи 1861 р.; вміти розкрити суть та результати подальших буржуазних реформ 60-70-х рр. ХІХ ст. (судову, військову, земську, освітню, поліцейську, фінансову, міську та ін.). З'ясувати різницю між пруським та американським шляхами капіталізації українського села.

Розберіться в суспільно-політичних течіях, що існували в Україні у другій пол. XIX ст. (народництві, громадах, марксизмі тощо), визначить їх програмні засади та практичні кроки.

Уясніть соціально-економічне й національне положення України напередодні та в період буржуазно–демократичної революції 1905-1907 рр., причини виникнення політичних партій та суть їх програм. Проаналізуйте мету та основні напрямки столипінської аграрної реформи на Україні, виявить регіональні відмінності диференціації українського села.

На закінчення оберіть собі один з виступів, що пропонується і складіть розширений план.

а) Завдання для самоперевірки знань.

Завдання 1.

Складіть таблицю “Реформи 60-70-х рр.. ХІХ ст..”, самостійно обравши назви колонок.

Завдання 2.

Порівняйте Валуєвський циркуляр та Емський указ

Валуєвський циркуляр 1863 р. Емський указ 1876 р.
   

Завдання 3.

Із запропонованих тез оберіть погляди народовольців:

а) орієнтувались на Росію, як найбільшу слов’янську державу;

б) вважали, що українці – окремий народ, який потребує захисту своїх національних і політичних прав;

в) виступали за об'єднання західноукраїнських земель з Наддніпрянщиною у складі Російської імперії;

г) намагалися захищати та розвивати українську мову та літературу;

д) мали багато спільного з українофільством Наддніпрянщини.

Завдання 4.

Складіть таблицю “Українські політичні партії на початку ХХ ст.”

Партії Виникнення Засновник Програма
РУП      
УРП      
УНДП      

Завдання 5.

Складіть хронологічну таблицю “Події революції 1905–1907 рр. в Україні”.

Завдання 6.

Сформулюйте основні вимоги української думської громади у І та ІІ Державних думах. Чому депутатам-українцям не вдалося вирішити українські проблеми?

 

б) Запитання для поточного контролю знань:

1. Чому переважна більшість селян не змогла відразу сплатити викуп за землю згідно реформі 1861 р.?

2. Порівняйте умови, на яких було скасоване кріпацтво у Наддніпрянській Україні та в Галичині.

3. Розкрийте політичні програми українських партій РУП, РУРП, УНДП, УСДП.

4. Як загальноросійські політичні партії відносилися до національного питання?

5. Яку роль відігравав у науковому та громадсько-політичному житті Галичини наприкінці ХІХ ст. М.Грушевський?

6. Розкрийте погляди М.Міхновського, Д.Донцова, В.Липинського в національному питання.

7. Доведіть, що політика П.Столипіна в національному питанні була реакційною.

 

6.4.Інформаційні джерела:

  1. Бойко А. Історія України.- Київ.: Академія, 2002.- С. 249-263.
  2. Гончарук П.С. Історія України. З найдавніших часів до поч.. ХХ ст..- Курс лекцій.-К.: Центр навч. літератури, 2005.- С. 453- 462.

3. Донік О. Родина Терещенків в історії доброчинності. – К.: ін-т історії України НАН України. 2004. – 314

4. Історія України: посібник / За ред. Г.Д.Темка/.- К.: Академія, 2002.- С. 160- 165.

  1. Король В.Ю. Історія України.- К.: Академія, 2005.- С.217- 220.
  2. Світлична В.В. Історія України.- К.: Каравела, 2002.- С. 125- 127; 142.

 

Змістовний модуль ІІ

Україна в ХХ – ХХІ ст. Розбудова незалежної держави

Тема 7: Українська національна революція

Рр.

Кількість годин: аудиторні заняття – 6, самостійна робота – 6

7.1. Методичні поради до вивчення теми:

Приступаючи до вивчення теми, доцільно уяснити, що проблеми державотворення в Україні у 1917-1920 рр. були пов’язані з функціонуванням трьох українських урядів: Центральної Ради, гетьманщини, Директорії, а також створенням і діяльністю на західноукраїнських землях Західноукраїнської Народної Республіки. При вивченні теми доцільно розглянути наступні питання:

1. Створення Центральної Ради. Проголошення автономії України та відродження її державності.

2. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського.

3. Діяльність Директорії в Україні.

4. Встановлення радянської влади. Початок формування тоталітарного режиму.

Розгляд першого питання слід починати з впливу подій Лютневої демократичної революції в Росії на піднесення національно-визвольної боротьби в Україні та передумов створення Центральної Ради як органа державного самоврядування українського народу.

Зверніть увагу, що на відміну від Росії, де після Лютневої революції боротьбу за владу вели дві протилежні політичні сили, в Україні виникла третя сила – національна, що виражала інтереси всього українського народу. Представником Тимчасового уряду в Києві став Виконавчий комітет, який утворили члени міської думи, банкіри, великі підприємці. Водночас соціалістичні партії, здебільшого російські, формували паралельні органи влади - Ради робітничих і селянських депутатів. Доцільно розглянути їх ставлення до державного самовизначення українського народу. Для об'єднання українських політичних сили, що були на той час роздроблені, постала необхідність утворення національного центру. 3-4 березня 1917 р. на зборах Товариства українських поступовців та українських соціал-демократів була створена Українська Центральна Рада (УЦР), яка очолила національно-демократичну революцію в Україні. Покажіть її взаємодію з існуючими владними структурами (Тимчасовим урядом і Радами) та охарактеризуйте перші кроки діяльності (проведення з’їздів, Всеукраїнського національного конгресу, створення Генерального секретаріату).

Основними напрямками політичної програми Центральної Ради були: 1)боротьба за національно-територіальну автономію; 2) підготовка до виборів в Установчі збори з метою розв’язання питання про автономію України у складі Росії; 3)надання національним меншинам рівних політичних прав. Однак в УЦР не було єдиної думки про майбутній статус України. “Самостійники” виступали за негайне проголошення незалежності. “Автономісти” (М.Грушевський, В.Винниченко) бачили Україну автономною республікою у федеративному союзі з Росією.

Визнання Національним конгресом Центральної Ради представницьким, законодавчим органом України стало першим кроком у відродженні нації на шляху державотворення.

З’ясуйте суть перших Універсалів Центральної Ради та причини її компромісу з Тимчасовим урядом.

Ставши провідною силою українського народу, Центральна Рада запропонувала Тимчасовому уряду співробітництво й висунула пропозицію утворити при ньому посаду комісара з українських справ, надати Україні автономію в межах федеративної Росії та погодитись на українізацію армії, навчальних закладів, адміністративних установ на українській території. Однак домагання української делегації були відхилені. З огляду на підйом національного руху, Центральна Рада 10 червня 1917 р. видала Перший Універсал “До українського народу...”, який проголошував автономію України. Вслід за цим 15 червня 1917 р. було утворено Генеральний секретаріат– уряд автономної України, який очолив В.Винниченко. Прийняття І Універсалу сприяло консолідації (єднанню) українського суспільства.

Проголошення Універсалу занепокоїло Тимчасовий уряд і до Києва прибула делегація з його міністрів. Вона визнала право України на автономію і погодилася, щоб Центральна Рада представляла крайовий орган влади в Україні. В свою чергу УЦР пішла на політичний компроміс, давши згоду не здійснювати заходів щодо встановлення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів. Ці положення лягли в основу Другого Універсалу (липень 1917 р).

Подальші події характеризуються наростанням політичної кризи. Більшовики, після невдалої спроби на початку липня підняти повстання в Петрограді, взяли курс на збройну боротьбу і встановлення диктатури пролетаріату. 25 жовтня Тимчасовий уряд було повалено. Визначте ставлення Центральної Ради до збройного перевороту більшовиків у Петрограді і причини проголошення Української Народної Республіки, проаналізуйте програму розбудови УНР.

У Києві більшовикам захопити владу не вдалося. За допомогою військових частин Центральна Рада встановила контроль над містом і вжила заходи для запобігання анархії та громадянської війни. Щоб захистити державні права українського народу, УЦР 7 листопада 1917 р. видала Третій Універсал, який проголошував створення Української Народної Республіки. В Універсалі містилася також програма основних напрямків діяльності УНР: 1) зберігався федеративний зв’язок з небільшовицькою Росією, 2) до скликання Всеукраїнських Установчих зборів влада належала Центральній Раді і Генеральному Секретаріатові, 3) приватна власність на землю ліквідовувалась і земля передавалась трудовому народу без викупу, 4) передбачалося підписання миру з Німеччиною та її союзниками, 5) підтверджувалися демократичні свободи (слова, зборів, преси), 6) запроваджувався 8-годинний робочий день, гарантувалися виплата заробітної плати і вирішення трудових конфліктів через профспілки, 7) гарантувалися права національних меншин. Однак програма соціально-економічних перетворень не була реалізована.

Історичне значення Третього Універсалу полягає в проголошенні української державності у формі УНР, що стало головним підсумком державної розбудови в 1917р. Проте, задекларувавши створення УНР, Центральна Рада не проголосила її повної незалежності, чим втратила сприятливий для державотворення політичний момент.

Розгляньте дії більшовиків щодо проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки, проаналізуйте причини загострення боротьби між Центральною Радою та Раднаркомом Росії, уясніть причини проголошення незалежності УНР.

Центральна Рада не визнала Раднарком на чолі з В.Леніним новою владою в Росії. Вона підтримувала уряди Кубані, Дону, Криму, Молдови, що вели боротьбу з більшовиками, дозволила пересування через територію України козачих військ, які направлялися на Дон до отамана Каледіна, роззброювала червоногвардійські загони.

4 грудня 1917 р. Раднарком Росії направив Центральній Раді ультиматум під назвою “Маніфест українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради”, в якому заявив про визнання УНР та її права на відокремлення, але невизнання УЦР і поставив вимогу припинити зазначені дії.

Активізували свою діяльність Ради робітничих і солдатських депутатів. 25 грудня 1917 р. на першому з'їзді Рад вони проголосили Українську Соціалістичну Радянську Республіку, сформували вищий орган влади – Центральний Виконавчий Комітет, а згодом і перший радянський уряд – Народний Секретаріат. Центральна Рада оголошувалася поза законом, а всі постанови і розпорядження її уряду – недійсними. Отже, в кінці 1917 – на поч. 1918 рр. в Україні існувало дві влади й два уряди, один з яких перебував у Києві, а другий – у Харкові.

Відмова Центральної Ради виконувати вимоги Раднаркому привела до війни з більшовицькою Росією. Проти УНР було кинуто 30-тис. угрупування Червоної Армії на чолі з Антоновим-Овсієнком. Оголошення Раднаркомом відкритої війни змусило Центральну Раду піти на радикальні кроки. 9 січня (22 січня за нов. ст.) 1918 р. прийняла Четвертий Універсал, який проголошував УНР незалежною, суверенною державою українського народу. Генеральний Секретаріат був перейменований в Раду Народних Міністрів. Універсал передбачав встановлення дипломатичних відносин УНР з Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та підписання мирного договору з Німеччиною та її союзниками. З'ясуйте умови підписання Брестського мирного договору і наслідки окупації України німецько-австрійськими військами. Проаналізуйте діяльність Центральної Ради в березні-квітні 1918 р. та причини її поразки.

Розглядаючи правління гетьмана П.Скоропадського, з'ясуйте як змінився державний устрій країни, порівняйте політичну діяльність Центральної Ради й Гетьманату. Розкрийте соціально-економічні перетворення гетьманського уряду, їх позитивні й негативні наслідки. Визначте основні підсумки правління П.Скоропадського та причини падіння гетьманської влади.

Загострення політичної ситуації та присутність окупаційних австро-німецьких військ призвели до кризи влади і падіння Центральної Ради. Його причинами були втрата УЦР довіри серед робітників і селян; невдоволення німецької адміністрації невиконанням умов Брест-Литовського мирного договору, а великих промисловців і землевласників - декларованою соціалістичною орієнтацією.

29 квітні 1918 р. у Києві відбувся державний переворот, який санкціонувала німецька окупаційна влада. Центральна Рада була розпущена, УНР дістала офіційну назву Українська держава. Державний політичний устрій, що становив військову диктатуру у вигляді монархії, або гетьманату повинен був затвердити новий парламент – сейм. Гетьману належала законодавча (видавав універсали) і виконавча (формував і контролював уряд – Раду міністрів) влада. Він же був головнокомандуючим і призначав Генерального суддю. Була організована гетьманська варта (поліція). Фактична влада в Україну належала окупантам.

Серед досягнень гетьманату слід відзначити створення дієвої адміністрації, боєздатних військових формувань, впровадження твердої валюти та здобутки в галузі освіти й культури. Законопроект з аграрного питання передбачав примусовий викуп земельних маєтків і розподіл землі між селянами з розрахунку до 25 десятин на особу. У зовнішній політиці гетьман прагнув домогтися визнання України на міжнародній арені. Особливе місце займали відносини з радянською Росією. В червні 1918 р. була укладена українсько-російська угода про перемир’я. На правах автономії до складу України повинні були увійти Крим і Кубань.

Водночас уряд П.Скоропадського припустив ряд фатальних політичних прорахунків, що посилили український опозиційний рух. До них належали явна залежність від німців, повернення земель великим землевласникам, введення каральних експедицій, надання притулку представникам колишньої російської верхівки, формування військового командування переважно з росіян.

При вивченні третього питання з’ясуйте, які опозиційні сили виступили проти гетьманського режиму, що являла собою Директорія, розкрийте її дії по відновленню УНР. Розгляньте як склалися відносини між Директорією і Раднаркомом Росії, чим була викликана передача Західної України Польщі? Уясніть суть і значення Акту Соборності України, поясніть причини поразки Директорії.

Директорія стала надзвичайним органом влади в Україні, створеним у листопаді 1918 р. для керівництва антигетьманським повстанням і відновлення УНР. Вона складалася з 5 чоловік (В.Винниченка, А.Макаренка, С.Петлюри, А.Андріївського, Ф.Швеця) і після повалення влади П.Скоропадського виконувала диктаторські функції.

У внутрішній політиці Директорія проголосила відновлення УНР, але без влади Центральної Ради; проведення аграрної реформи і ліквідацію приватної власності на землю; введення державного контролю за виробництвом та розподілом продукції; відновлення 8-годинного робочого дня, право на діяльність профспілок і проведення страйків. Вища законодавча влада передавалася Трудовому Конгресу – парламенту, який не мав спільної думки щодо майбутнього устрою України. Тому він самоліквідувався і 23 січня 1919 р. передав усю повноту влади Директорії.

22 січня УНР об’єдналася в соборну державу з Західноукраїнською Народною Республікою. Розкрийте обставини проголошення “Акту злуки українських земель” та його історичне значення. Чому спроба об’єднання залишилась тільки декларацією?

У зовнішній політиці Директорія орієнтувалась на країни Антанти (Англію й Францію), але ті відмовились визнати її і розпочали інтервенцію на півдні України. За допомогу у боротьбі з більшовиками вимагали реорганізації Директорії і виводу з її складу українських соціалістів.

Серед керівництва Директорії не було єдності у поглядах на перспективу державного будівництва. Глава уряду В.Чеховський виступав за введення радянської системи влади, але без диктаторських методів більшовиків. В.Винниченко відстоював парламентську систему. Пошук компромісів викликав постійні конфлікти (В.Винниченко – С.Петлюра). Директорія не змогла запропонувати програму реформ, яка влаштовувала б основну частину населення та не врахувала прорахунків Центральної влади.

Закінчуючи вивчення теми, дайте аналіз причин встановлення влади Рад в Україні у 1919-1920 рр., охарактеризуйте шляхи утворення партійно-державних структур влади, розкрийте політику “воєнного комунізму” та її наслідки.

Необхідно зазначити, що радянська влада впродовж 1917-1920 рр. встановлювалась тричі: перший раз – січень-квітень 1918 р.; другий – січень-липень 1919 р., третій – з грудня 1919 р.

Характеризуючи радянську систему державного устрою, слід підкреслити, що її стрижнем була більшовицька партія, яка мала значний вплив серед робітників і частини селянства, і яка у своїх стосунках з іншими політичними силами поступово перейшла від революційної демократії до усунення своїх опонентів і навіть союзників, до однопартійності й перетворення КП(б)У в державну монопольну керівну силу. Для зміцнення влади на місцях були створені надзвичайні органи – ревкоми (революційні комітети) та комбіди (комітети бідноти). Урядом України стала Рада Народних Комісарів України на чолі з Х.Раковським. У березні 1919 р. була прийнята перша радянська Конституція України.

Стосовно національно-державного будівництва, то більшовики спочатку задекларували суверенітет України, але згодом, спираючись на принцип інтернаціоналізму, пішли на поступове його згортання.

Торкаючись проблем економічної політики радянської влади, зверніть увагу на те, що вона скасувала поміщицьке землеволодіння й передала землю селянам. Після націоналізації промисловості робітники отримали право управляти підприємствами, 8-годинний робочий день і т.п. Але її реалізація здійснювалась жорстокими воєнними методами та репресіями. Механічне перенесення на український ґрунт російського досвіду “політики воєнного комунізму (введення на селі продрозкладки, державний контроль над виробництвом, скасування товарно-грошових відносин, введення карткової системи розподілу, мілітаризація праці) призвело до гострого протесту проти такого курсу більшовиків більшості українського населення. Внаслідок цього проти більшовицької влади в Україні виникли чисельні селянські повстання (Махна, Григор’єва, Тютюнника та ін.) В цілому політика більшовиків була спрямована на зміцнення влади методами позаекономічного примусу і терору.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 328 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Свобода ничего не стоит, если она не включает в себя свободу ошибаться. © Махатма Ганди
==> читать все изречения...

626 - | 570 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.