Що виносяться на модульний контроль. 7 страница

7.6.Інформаційні джерела:

1. Буравченов А.С. Український національно-визвольний рух / березень – листопад 1917 р./ // УІК. – 2004. - № 3. – С. 130-137.

2. Верстюк В.Ф. Українська революція: доба Центральної Ради //Український історичний журнал. – 1995. № 2. – С.32-48.

3. Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет // УІК. – 2004. - № 3. – С. 112-126

4. Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни // УІК. – 2004. - № 4. – С. 38-56.

5. Гошуляк І.Л. Питання соборності українських земель на Брест-Литовській мирній конференції // УІК. – 2004. - № 2. – С. 15-31.

6. Ковальчук М.А. Симон Петлюра та військова опозиція в армії УНР у 1920-1921 рр. // УІК. – 2005. - № 1. – С. 97-108.

7. Ралдугіна Т.П. Штрихи до портрета спадкоємця останнього гетьмана України Данила Скоропадського / 1904-1957 рр./ /до 100-річчя від дня народження / // УІК. – 2004. - № 6. – С. 94-112.

8. Савченко В.А. Симон Петлюра. – Харків, 2004. – 415 с.

9. Хміль І.В. Вплив ІІІ Універсалу на посилення національно-визвольного руху в регіонах України // УІК. – 2004. – №2. – С. 3-15.

10. Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції / 1919-1920 рр./ // УІК. – 2005. - № 2. – С. 105-117.

Тема 8: Міжвоєнний період в історії українського

народу (1921 – 1939 рр.)

Кількість годин: аудиторні заняття – 4, самостійна робота – 6

8.1. Методичні поради до вивчення теми:

Приступаючи до вивчення теми, слід усвідомити, що історія України 20-30-х рр. виразно поділяється на два етапи, умовною межею яких можна вважати 1929 р. Якщо на першому етапі відбувались певні позитивні перетворення (неп, українізація, піднесення української культури), то другий етап став часом посилення імперських тенденцій в ідеології та політиці, часом утвердження сталінського тоталітаризму, в результаті чого Україна стала фактично безправною провінцією. Вивчаючи тему, необхідно розглянути наступні проблеми:

Геноцид – (від грец. - рід і лат. - вбиваю) – здійснювані владою масові переслідування, гоніння і навіть знищення певної національної, етнічної, расової, соціальної, культурної, або релігійної спільноти.

Депортація – - примусове виселення з місця постійного проживання й навіть вигнання за межі держави осіб (частини населення), що визнані правлячим режимом як соціально небезпечні.

Диктатура – необмежена влада особи, класу чи іншої соціальної групи, яка спирається на силу, а також відповідний політичний режим.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства країни.

Колгосп – колективне господарство селян, створене за принципом артілі.

Колективізація (усуспільнення) – соціалістична перебудова сільського господарства шляхом об єднання дрібних одноосібних селянських господарств у великі колективні господарства - колгоспи.

Конфедерація (спілка, об'єднання) – союз окремих суверенних держав, об'єднаних спільними керівними органами, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних і воєнних.

Командно-адміністративні методи управління – сукупність форм і методів управління суспільства, згідно з якими діяльність людей стимулюється переважно засобами адміністративного примусу.

Комнезами (комітети незалежних селян) – громадська організація, яка

використовувалась більшовиками для зміцнення своєї соціальної бази на селі.

Коренізація – політика, яку проводили більшовики з 1923 р., спрямована на підготовку, виховання й висування кадрів корінної національності, врахування національних факторів при формуванні державного апарату, організацію культурно-освітніх закладів, видання преси мовами корінних національностей.

Культ особи (від лат.– шанування, поклоніння) – єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння.

Неп (нова економічна політика) – політика, запропонована радянською владою у березні 1921 р., яка відмінила політику " воєнного комунізму", замінила продрозкладку продподатком, а також відновила товарно-грошові відносини, торгівлю.

Репресія (придушення) – захід державного примусу, покарання,

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 30-ті роки, складова частина примусової колективізації. Формально спрямована проти найзаможніших селян (1,5 відсотків в Україні, на практиці - вилилась у репресії проти значної кількості середняків).

“Розстріляне відродження ” – так називали плеяду українських діячів культури, яка з'явилася в 20-ті роки, сприяла відродженню духовності, а в 30-ті роки була репресована.

СВУ (Спілка Визволення України) – сфабрикований органами НКВС судовий процес проти цієї організації, яка нібито ставила за мету повалення радянської влади в Україні шляхом збройного повстання.

Суверенітет – незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.

Терор (походить від латинського - страх, жах) – розправа з політичними противниками шляхом насильства.

Тоталітаризм (тотальний, повний) – спосіб організації суспільства,який характеризується всебічним і всеохоплюючим контролем влади над суспільством, загальнообов’язковою ідеологією.

Українізація – політика державно-партійних органів УРСР у 20-ті і на початку 30-х років ХХ ст.., спрямована на більш органічне впровадження радянсько-комуністичної ідеології в Україні силами національних кадрів і в доступній для місцевого населення формі.

Федерація – союзна держава, до складу якої входять державні утворення – суб’єкти федерації.

Ухил (за політичною термінологією 20-30-х рр.) – відхилення від “генеральної” (основної) лінії комуністичної партії, певний напрям діяльності та поглядів, яких притримувалась частина партії, не згодна з більшістю (“анархо-синдикалістський”, дрібнобуржуазний, соціал-демократичний, правий).

Навчальні завдання та методичні рекомендації

до їх виконання:

Методичні поради щодо підготовки до конференції: Готуючись до конференції, студент повинен знати причини переходу від „ воєнного комунізму” до непу, вміти розкрити зміст нової економічної політики, дати історичну оцінку входженню України до складу СРСР; розуміти та вміти пояснити причини прискореної індустріалізації, суцільної колективізації, встановлення тоталітарного режиму. Ви можете обрати виступ по одній з проблем, або обмежитись доповненням. Студенти, які вільно володіють матеріалом, можуть виступати рецензентами або опонентами по ходу обговорення відповідних питань.

а) Завдання для самоперевірки:

Завдання 1.

Незадоволені більшовицькою диктатурою робітники під час страйків висували гасла

а) “Уся влада – Радам!”;

б) “Ради без більшовиків!”;

в) “Автономію – Україні!”.

Завдання 2.

Складіть порівняльну таблицю “Воєнний комунізм – неп” за схемою

Завдання 3.

Складіть таблицю “перехід до нової економічної політики” за схемою:

Завдання 4.

Встановіть відповідність

1)план “автономізації” а) усі радянські республіки, серед яких і

Російська Федерація, входять на однакових

правах у нове державне об'єднання;

2) проект В. Леніна б) переведення наркоматів закордонних

справ і зовнішньої політики з категорії загальносоюзних у союзно-республіканські, більш чітке визначення прав союзних республік як убезпечення від великодержавних зазіхань центру;

3) позиція Х.Раковського в) входження всіх радянських республік до

складу РСФС;

г) договірний союз радянських республік, у якому кожна залишається незалежною.

Завдання 5.

Складіть порівняльну таблицю “Голодомори 1921–1923 і 1932–1933 років” за схемою:

Завдання 6.

Курс більшовиків на українізацію передбачав...

а) розширення сфери використання української мови у роботі партійно-радянського апаратів, збільшення кількості шкіл з навчанням рідною мовою, розвиток національної культури;