Робота над проектом – це особистісно зорієнтоване навчання у процесі конкретної практичної діяльності, яка виконується на основі вільного вибору та з урахуванням інтересів учня. Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями і навичками. Цінність проектування полягає в тому, що саме така діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планованої і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його використання; розвиває морально-трудові якості, формує мотиви вибору майбутньої професії, виховує працелюбність. При цьому, особливу увагу потрібно приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу, слідкувати, щоб вони доводили свої ідеї, наміри до логічного кінця.
Навчальне проектування орієнтоване передовсім на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного часового періоду. Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань й умінь з різних галузей науки, техніки, мистецтва тощо. Результати виконання проектів повинні бути реальними: якщо це теоретична проблема, – конкретне її вирішення, якщо практична, – конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів і засобів.
Таким чином, сутність проектної технології полягає у стимулюванні інтересу учнів до певних проблем, що зумовлюють володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність – їх практичного застосування. Метод навчальних проектів передбачає проходження учнем шляху від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними та дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.
Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом стає є індивідуальним досвідом проектної діяльності учня.
Під проектно-технологічною діяльністю розуміється обґрунтована та спланована діяльність, яка передбачає розроблення конструкції, технології, виготовлення і реалізацію об’єкту проектування (переважно виробу або послуги). Ця діяльність спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань та вмінь.
Метою проектно-технологічної діяльності школярів є самостійне створення творчого навчального проекту (продукту або послуги) від ідеї до її практичного втілення, який характеризується суб’єктивною або об’єктивною новизною та має особистісну чи соціальну значущість. На кожному етапі проектно-технологічної діяльностітворча активність учнів вимагає від них використання набутих знань, умінь і навичок, цим самим підвищуючи їхній творчий потенціал.
У ролі мотивів проектно-технологічної діяльності, виступають соціальні й особистісні потреби в матеріальних і духовних цінностях. Розрізняють такі мотиви проектно-технологічної діяльності: 1) пізнавальні (задоволення потреби в знаннях, уміннях, навичках); 2) матеріальні (задоволення потреби в продуктах харчування, одязі, предметах побуту і т. ін.); 3) соціально-професійні (задоволення потреби в професійному самовизначенні); 4) художньо-естетичні (задоволення потреби в створенні вишуканих виробів); 5) духовні (задоволення потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні).
Проектно-технологічна діяльність виконує творчу, перетворювальну, дослідницьку, економічну, технологічну функції. Зміст проектно-технологічної діяльності складає проведення дослідницьких підготовчих операцій, конструювання майбутнього виробу, практичне виготовлення виробу, оцінка та захист об’єкту проектування. Результатом проектно-технологічної діяльності є як визначений виріб або послуга, так і розвиток особистості школяра, його творчого потенціалу.
У проектно-технологічній діяльності використовуються різноманітні методи: вербальні і невербальні, механічні, хімічні, біологічні, енергетичні, інформаційні й ін. Засобами здійснення проектно-технологічної діяльності є використовувані учнями різні інструменти, пристосування, машини, механізми, пристрої та ін. Предметом проектно-технологічної діяльності є те, з чим учень має справу, на що спрямовані його зусилля – речовини, матеріали, інформація, виріб, послуга та ін.
Дослідники виділяють чотири основні етапи виконання навчального проекту, які взаємопов’язані і розкривають послідовність його розробки та виконання: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний. На кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, а вчитель ТНТ при цьому стає організатором проектно-технологічної діяльності. Його завдання полягає у тому, щоб скласти план роботи, запропонувати такі об’єкти проектування, які є цікавими і посильними, підтримати, допомогти кожному учневі у вирішені тієї чи іншої проблеми, зокрема, у виборі раціональної ідеї, оптимального варіанту та технології виготовлення об’єкта проектування.
Діяльність вчителя ТНТ та учнів під час проектно-технологічної діяльності здійснюється в такій послідовності: аналіз вихідної позиції та визначення цілей і задач навчання; планування роботи, добір змісту і засобів досягнення цілей; виконання необхідних операцій, організація роботи, контроль, корекція; аналіз й оцінка результатів навчання. Функції вчителя ТНТ у процесі виконання учнями творчих проектів зазнає значних змін, адже він має здійснювати консультації, допомогу в підборі проектів; спостерігати за перебігом роботи; надавати допомогу окремим учням і стимулювати їхню навчально-трудову діяльність; підтримувати робочу атмосферу в класі; здійснювати нормування праці школярів; аналізувати та узагальнювати роботу окремих учнів і класу в цілому; об’єктивно оцінювати проектно-технологічну діяльність на кожному етапі та її кінцевий результат.
Розширена схема виконання творчого навчального проекту учнями на уроках технологій представлена у таблиці 1.
Таблиця 1
