Лекція № 9
Права та обов’язки учасників інформаційних відносин
Зміст
Зміст інформаційних відносин.
Підстави виникнення цивільних правовідносин у сфері інформаційних систем.
Суб'єктивне авторське право у сфері інформаційних відносин.
Умови визнання авторського права і сповіщення про авторське право.
Особисті немайнові права автора.
Зміст інформаційних відносин.
Досліджуючи суб'єктний склад відносин у сфері використання програм, баз даних, інформаційних систем, зверталась увага на те, що наука цивільного права з метою індивідуалізації окремих цивільно-правових відносин окреслює їх елементи: суб'єкти і об'єкти; суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок. Таким чином, змістом інформаційних, як і будь-яких інших правовідносин, є взаємні права і обов'язки їх учасників.
Не слід забувати, що у цивільно-правових відносинах повинні брати участь принаймні дві особи, бо це відносини між людьми. Особи, які є учасниками цивільно-правових відносин у сфері використання програм, баз даних та інформаційних систем, мають суб'єктивні права і обов'язки.
Важливо зазначити, що суб'єкт цивільно-правових відносин, якому належить право, називається активним суб'єктом, або суб'єктом права, а суб'єкт цивільних відносин, на якого покладено обов'язок, називається пасивним суб'єктом, або суб'єктом обов'язку.
Загальна теорія цивільного права визначає, що таких цивільно-правових відносин, в яких існує лише суб'єкт права і лише суб'єкт обов'язку, дуже мало і в цивільно-правовому відношенні, як правило, кожен з учасників має суб'єктивні права І несе суб'єктивні обов'язки.
Підстави виникнення цивільних правовідносин у сфері інформаційних систем.
Цивільно-правові норми самі по собі не породжують цивільних правовідносин, цивільних прав і обов'язків, які входять до її складу. Необхідним є виникнення конкретних суспільних відносин за таких обставин, з якими закон пов'язує настання правових наслідків.
У законодавстві дається перелік основних юридичних фактів, з якими цивільне законодавство пов'язує виникнення цивільних прав і обов'язків, а юридичними фактами називаються обставини, з настанням яких норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
До них, крім багатьох інших, відносяться і створення творів науки, літератури і мистецтва, винаходів та ін., що має безпосереднє відношення до об'єкту, що досліджується.
Суб'єктивне авторське право у сфері інформаційних відносин.
З моменту створення інформаційної системи її автор або автори набувають суб'єктивні немайнові та майнові права. Поняття й сутність суб'єктивних авторських прав базуються на єдиному розумінні суб'єктивного права як передбаченої законом можливості певної поведінки уповноваженого суб'єкта.
Відповідно до цього суб'єктивне авторське право характеризується як забезпечена нормами права можливість самому суб'єкту здійснювати різноманітні дії, вимагати відповідної поведінки від зобов'язаних осіб і звертатись у відповідні органи за захистом порушених прав і інтересів. Тобто, суб'єктивне авторське право — це комплекс немайнових і майнових прав, які мають відносно самостійне призначення, хоча і тісно пов'язані між собою. Зобов'язані особи не повинні перешкоджати здійсненню прав авторів.
Все перелічене повною мірою можна віднести й до суб'єктів відносин у сфері створення і використання програм, баз даних та інформаційних систем.
Умови визнання авторського права і сповіщення про авторське право.
Для виникнення, визнання і здійснення авторського права на програми, бази даних та інформаційні системи не вимагається виконання будь-яких формальностей, включаючи депонування або реєстрацію.
Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може, починаючи з першого випуску в світ програми, бази даних чи інформаційної системи повинна використати знак охорони авторського права, який розташовується на кожному примірнику інформаційної системи і складається з трьох елементів: © — літери С у колі, імені особи, яка має авторське право і року першого випуску інформаційної системи в світ.
Необхідно передбачити варіант, коли інформаційна система складається з матеріалів, які не є об'єктами авторського права. В цьому випадку авторське право на таку інформаційну систему належить особам, які її створили.
Авторське право на програму, базу даних, інформаційну систему:
визнається за умови дотримання авторського права на кожен з творів, що
включено до інформаційної системи;
зберігається на кожен з творів, які включено до інформаційної системи за
умови можливого використання незалежно від такої інформаційної системи.
Дуже важливим є надання можливості забезпечення неперешкоджання іншим особам здійснювати самостійний добір, організацію творів і матеріалів, які входять до інформаційних систем, навіть коли на цю інформаційну систему існує авторське право.
Особі, яка має авторське право, або будь-яку виключну правомочність на програму, базу даних чи інформаційну систему, необхідно надати можливість зареєструвати це право або правомочність в офіційних^державних реєстрах самостійно або через представників протягом терміну охорони авторського права.
Державній реєстрації можуть підлягати свідчення про авторство на обнародуваний чи необнародуваний твір, факт і дата опублікування твору та договори, які зачіпають права автора на твір.
У Цивільному кодексі України передбачається, що орган, який забезпечує державну реєстрацію і положення про державну реєстрацію прав автора на витвори науки, літератури і мистецтва затверджує Кабінет Міністрів України. Для інформаційної системи таким органом може бути Українське агентство з правової охорони програм для ЕОМ, баз даних, топологій інтегральних мікросхем та інформаційних систем.
Про реєстрацію прав автора інформаційної системи необхідно видавати свідоцтво, а при виникненні суперечки державна реєстрація має визнаватися судом як юридична презумпція авторства, тобто має вважатись дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено іншого.
Поширення на інформаційні системи принципів авторсько-правової охорони означає визнання за автором (авторами) особистих немайнових і майнових прав.
