Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

 

На Україні, відповідно до закону „Про охорону праці”, нагляд і контроль за ОП здійснюється по чотирьох напрямках державний, відомчий контроль, громадський і регіональний (рис. 1.7). Основні завдання органів державного нагляду за охроною праці наведено в табл. 1.5, а основні повноваження органів державного і регіонального нагляду за охороною праці наведено в табл. 1.6.

Таблиця 1.4.

Відповідальніть	Зміст
Дисциплі-нарна відпов-ідальність	полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, (догана, звільнення з роботи) передбачених чинним законодавством. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.
Адмініст-ративна відпов-ідальність	накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Мате-ріальна відпов-ідальність	включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі). Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди.
Кримінальна відпові-дальність	настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.

Рис. 1.7. Органи державного, відомчого, громадьского та регіонального контролю за охороною праці

Таблиця 1.5.

Основні завдання органів державного нагляду за охроною праці

Основні завдання Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці

Основні завдання, які покладаються на Комітет по нагляду за охороною праці

— забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці; — визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці; — визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.

— комплексне управління охороною праці; — державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та іншими нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничої середовища; — координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру; — проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва; — координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці; — встановлення та розвиток міжнародних зв'язків з питань нагляду за охороною праці.

 

Висновки

1. Система управління охороною праці (СУОП) – це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

2. До основних функцій управління охороною праці належать:

- прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

- організація та координація робіт;

- облік показників стану умов і безпеки праці;

- аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці.

Основні завдання управління охороною праці:

- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охороно праці;

- забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;

- професійний відбі працівників з окремих професій;

- удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

3. Система управління безпекою руху – це абезпечення безпечного надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та зниження його негативного впливу на довкілля.

 

Питання

1. Характеристика системи управління охороною праці

2. Основні завдання СУОП

3. Основні функції СУОП

4. Яким чином забезпечується безпечний стан обладнання

5. Основні елементи система державного котролю на х підприємствах.