до робочих місць учнів і вчителя ТНТ

Природне освітлення. Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця з лівого боку. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній або прямий світлорозподіл.

При загальній площі приміщення майстерні 64 м² і більше обов’язково слід передбачити додаткове освітлення. Якщо глибина приміщення становить понад 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5 % на робочих місцях 3-го ряду парт (від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт. Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3.

Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон – прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконня 0,8 м шириною 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою 0,5 м, висота підвіконня – 0,8 м. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів упродовж навчального року. Забороняється розміщення на підві­конні в навчальних приміщеннях високих кімнатних квітів.

Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, світло-зеленим або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий або темно-сірий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.

Штучне освітлення. В Україні з вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучних джерел світла. Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях передбачати окреме включення другого від вікон ряду електроламп.

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпечною та надійною. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл (класів) при використанні ламп розжарювання має становити 150 лк і 300 лк – при лампах люмінесцентних. У шкільних майстернях рівень штучного освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк та 300-500 лк.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору), освітлення ЛБ (білого кольору), ЛХБ (холодно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору). Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильники переважно відбитого світлорозподілу. Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 24-28 Вт/м², при лампах розжарювання – 48 Вт/м². При освітленні приміщення люмінесцент­ними лампами повинно бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальними лампами із світильниками несиметричного світло­розповсюдження; при освітленні лампами розжарювання – додаткові лампи.

У приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ – 2 х 40, ЛСО – 8, ЛВВО – 1, які слід розміщувати в два ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м – від класної дошки, 1,6 м – від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м. Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна – 1 раз у півріччя.

При збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою природного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими потоками від вікна і штучного освітлення повинно бути 2:1.

У навчальних майстернях, крім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстатів та верстаків. У майстернях з обробки дерева і металу з метою дотримання правил техніки безпеки, профілактики травм слід передбачати подвійне включення електрообладнання в електромережу.

Повітряно-тепловий режим.

1.Чистота повітря в приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів забезпечується: а) відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності; б) регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих та миючих засобів; в) використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

2. Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а рекреації – під час уроків. Співвідношення площі фрамуги кватирок до площі підлоги навчального приміщення повинне бути не менше 1/50. Фрамугами і кватирками слід користуватися протягом всього року.

До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень. Тривалість наскрізного провітрювання визначається погодними умовами згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Температура повітря вулиці в градусах Цельсія	Тривалість провітрювання приміщень, (хв.)
на малих перервах	на великих перервах та між змінами
від +10 до +6	4 – 10	25 – 35
від +5 до 0	3 – 7	20 – 30
від 0до -5	2 – 5	15 – 25
від – 5 до – 10	1 – 3	10 – 15
нижче – 10	1 – 1,5	5 – 10

У теплі дні доцільно проводити заняття при відкритих фрамугах та кватирках.

3. При проведенні гігієнічної оцінки повітряно-теплового режиму у приміщеннях слід враховувати: площу приміщення на одного учня, об’єм, коефіцієнт аерації, тривалість провітрювання приміщень, систему вентиляції, режим її роботи і технічне обслуговування, режим прибирання приміщень, заходи щодо запобігання заносу пилу в будівлі школи.

Водопостачання та каналізація. У шкільних майстернях повинно бути забезпечене підведення холодної та гарячої води. Температура гарячої води, яка подається у змішувачі, не повинна перевищувати 60 °С.

Обладнання основних приміщень шкільних майстерень. Обладнання основних приміщень шкільних майстерень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти забезпеченню педагогічного процесу та проведенню комфортної урочної та позаурочної навчально-виховної роботи. Навчальні майстерні обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами. Меблі добирають відповідно до зросту дітей. Для учнів не допустима поза, при якій відстань від поверхні парти до очей менша 30 см. Фізіологічною є поза, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 град.

Для забезпечення учнів меблями, відповідно до довжини тіла, необхідно мати 6 ростових груп, різниця між якими становить – 15 см. У кожній майстерні слід передбачати 2-3 розміри меблів. Правильне розміщення дітей за шкільними столами може бути за умови, коли в одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше як два роки. Тому в сучасних умовах перевагу надають трансформуючим меблям. Парти (столи) повинні бути лише стандартні, погоджені з Міністерством охорони здоров’я України.

Шкільні майстерні повинні бути розраховані на 13 – 15 робочих місць, обладнаних верстаками і технологічним обладнанням. У столярних майстернях повинні бути передбачені верстаки висотою 75,5; 78,0 і 80,5 см, а для обробки металу – верстаки висотою 95 і 87 см від підлоги до губок лещат. Верстаки в майстерні з обробки металу обладнуються захисними екранами.

Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висотою 40-42 см, з розміром сидіння 35x35 см і 40x40 см. Для підбору відповідних меблів у майстернях повинні бути підставки (решітки) розміром 55x75 см, висотою 5, 10, 15 см по 5 підставок кожного розміру. Раціонально мати універсальну підставку, де регулюється висота.

У столярній майстерні верстаки розміщуються або під кутом 45⁰ або в три ряди перпендикулярно світлонесучій стіні. Відстань між верстаками в передньо-задньому напрямі повинна бути не менше 0,8 м, між рядами – 1,2 м.

У майстерні з обробки металу раціонально розміщувати верстаки так, щоб світло падало на робоче місце спереду або справа Відстань між рядами – 1,0 м; від внутрішньої стіни до верстаків не менше як 0,8 м. Краще всього розміщувати однойменні верстаки в шаховому порядку. Відстань між лещатами не менше 1,0 м.

Планування і облік у навчальних майстернях

Однією з передумов правильної організації навчального процесу є планування роботи шкільних майстерень. Лише знаючи наперед, які саме об’єкти доведеться виготовляти, можна розділити їх за класами і в часі. В жодному разі не можна допускати, ситуацій, коли замовлення надходять раптово і не залишається часу для погодження змісту трудової діяльності учнів з навчальною програмою. Щоб такого не сталося, вчителі ТНТ складають план роботи з ремонту устаткування і оснащення майстерень, збирають заявки від завідуючих навчальними кабінетами і завідуючого господарською частиною школи, замовлення підприємств, а потім разом із директором або завучем школи складають план роботи шкільних майстерень (табл. 2).

На підставі плану роботи шкільних майстерень у календарно-тематичні плани занять з трудового навчання для кожного класу вибирають такі об’єкти праці, які відповідають навчальній програмі.

Таблиця 2

 

№ з/п	Назва виробу	Замовник	Кількість виробів	Термін виконання	Відповідальний за виконання	Примітка

 

Роботу, що проводиться в майстернях, і всі матеріальні цінності треба обліковувати. Для цього заводять дві книги: матеріальну та інвентарну. В одній – матеріальній – обліковують матеріали та готову продукцію (див. таблицю 3), в другій − інвентарній – устаткування, обладнання, пристрої, прилади, інструменти та ін. (див. табл. 4).

Таблиця 3

Форма матеріальної книги

№ з/п	Назва матеріалу, реактиву, продукції	Специфіка матеріалу, продукції	Одиниці вимірювання	Наявність (за роками)

 

Таблиця 4.

Форма інвентарної книги

№ з/п	Назва предмету	Інвентарний номер	Коли придбано	Кількість і вартість	Час і причина списання

 

Книги обліку потрібні для фінансової перевірки. В них треба зазначати, коли надійшли матеріали, інструменти тощо і коли передані. Якщо інструмент ламається, про це робиться запис у книзі, а згодом періодично (зазвичай раз у семестр) складають разом з бухгалтерією акти на списання. У книзі обліку готової продукції зазначають, кому і скільки передано виробів.

Навчальні майстерні повинні систематично поповнюватися потрібним обладнанням, пристроями тощо. У навчальних майстернях немає офіційно затверджених нормативів на термін користування інструментом, верстаками і верстатами. Тому вчителям ТНТ доводиться орієнтуватися на фактичний стан устаткування, замінювати його, коли воно перестає забезпечувати належну йому точність обробки та безпеку праці.

 

Питання і завдання на закріплення та засвоєння

Навчального матеріалу

1. На якому поверсі необхідно розміщувати майстерні з трудового навчання?

2. Які приміщення використовуються для занять із трудового навчання? (правильну відповідь позначте знаком «+», а неправильну – «–»):

1) майстерня з обробки хвойних порід;

2) майстерня з обробки тканини;

3) майстерня з обробки свійської птиці;

4) майстерня з обробки деревини;

5) комбінована майстерня.

3. В навчальних майстернях світло повинне падати 1) …, а при загальній площі класної кімнати 64 м² обов’язково слід передбачити 2) … … через рекреаційні приміщення.

4. Рівень штучного освітлення навчальних приміщеннях майстерень при використанні ламп розжарювання має становити ____ лк і _____ лк – при лампах люмінесцентних.

5. Раціональне співвідношення між світловими потоками від вікна і штучного освітлення повинно бути ______.

6. Які меблі для сидіння учнів забороняється використовувати в кабінетах трудового навчання?