Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”рок украњнськоњ мови в 6-му клас≥




“ема уроку: ¬≥дм≥нюванн€ ≥менник≥в другоњ в≥дм≥ни.

¬икористанн€ р≥зних форм ≥нтерактивноњ д≥€льност≥ (робота в парах, мозковий штурм) ≥ традиц≥йних (робота з п≥дручником, ≥ндив≥дуальн≥ завданн€) з метою актив≥зац≥њ п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в.

”читель пов≥домл€Ї, що дл€ усп≥шного опрацюванн€ нового матер≥алу њм потр≥бно пригадати, за €кою ознакою ≥менники ≤ в≥дм≥ни под≥л€ютьс€ на групи. Ќа дошц≥ записуютьс€ в≥дпов≥д≥ учн≥в: У«а характером к≥нцевого приголосного основи, €к≥ в свою чергу под≥л€ютьс€ на три групи Ц тверду, мТ€ку ≥ м≥шануФ. Ќавод€тьс€ приклади.

”читель пов≥домл€Ї, що дл€ б≥льшост≥ ≥менник≥в ≤≤ в≥дм≥ни чолов≥чого ≥ середнього роду принцип под≥лу на групи лишаЇтьс€ таким самим. ¬ин€ток становл€ть ≥менники чол. р. з основою на УрФ (камен€р, комар, пир), де Ї певн≥ особливост≥. ƒл€ њх ви€вленн€ можна застосувати технолог≥ю Уробота в парахФ.

–оздатков≥ картки ≥з завданн€ми:

1. ќр≥Їнтуючись на м≥сце наголосу в –.в. однини, визначте, €к≥ ≥менники на ≠-ар, -ир належать до твердоњ групи.

—ан≥тар Ц сан≥тара, куховар Ц куховара, касир Ц касира, мундир Ц мундира (вин€тки: комар Ц комара, хабар Ц хабара, долар Ц долара, пластир Ц пластиру).

2. ќр≥Їнтуючись на м≥сце наголосу в –.в. однини, визначте, €к≥ ≥менники на Цар, -ир належать до мТ€коњ групи

 обзар Ц кобзар€, л≥кар Ц л≥кар€, пустир Ц пустир€, козир Ц козир€ (вин€ток: ≤гор Ц ≤гор€, €к≥р Ц €кор€, лобур Ц лобур€).

3. ќр≥Їнтуючись на лексичне значенн€ ≥менник≥в та на м≥сце наголосу в –.в. однини, визначте, €к≥ ≥менники ≤≤ в≥дм≥ни на Ц€р належать до м≥шаноњ групи.

Ўкол€р Ц школ€ра, камен€р Ц камен€ра, скл€р Ц скл€ра.

4. ќр≥Їнтуючись на м≥сце наголосу в –.в. однини, визначте, €к≥ ≥менники ≤≤ в≥дм≥ни на Ц€р належать до твердоњ групи.

ёв≥л€р Ц юв≥л€ра, мад€р Ц мад€ра, мул€р Ц мул€ра, футл€р Ц футл€ра.

5. ќр≥Їнтуючись на к≥льк≥сть склад≥в у слов≥ та на м≥сце наголосу в –.в. однини, визначте, €к≥ ≥м. ≤≤ в≥дм≥ни з основою на Цр належить до твердоњ групи.

ѕир Ц пиру, мир Ц миру, вир Ц виру, дв≥р Ц двору, мур Ц муру.

 ≥льк≥сть карток вчитель готуЇ в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ пар учн≥в подв≥йно. –оздавши кожному ≥ндив≥дуальну картку. ”чн≥ працюють 1-2 хв. «а сигналом вчител€ учн≥ повертаютьс€ обличч€м один до одного ≥ обм≥нюютьс€ думками, узгоджують њх. ѕредставники пар репрезентують виконан≥ завданн€.

¬читель узагальнюЇ особливост≥ в≥дм≥нюванн€ ≥менник≥в ≤≤ в≥дм≥ни ≥ пропонуЇ роботу з п≥дручником дл€ закр≥пленн€ вм≥нь ≥ перев≥рки правильност≥ власних висновк≥в з теоретичним матер≥алом.

 


 

 

 ќ–ќ“ »… “≈–ћ≤ЌќЋќ√≤„Ќ»… —Ћќ¬Ќ»  [1]

јвторська школа Ц експериментальний навчально-виховний заклад, д≥€льн≥сть €кого базуЇтьс€ на розроблен≥й автором чи авторським колективом педагог≥чноњ концепц≥њ.

јлгоритм≥зац≥€ процесу навчанн€ Ц один ≥з напр€м≥в педагог≥чних досл≥джень, €кий акцентуЇ на використанн≥ тими, хто навчаЇтьс€, ≥ тими, хто навчаЇ, структурованих алгоритм≥в Ц програми пропонованих д≥й дл€ розвТ€занн€ задач≥.

јльтернативн≥ школи Ц Ув≥льн≥ школиФ, €к≥ виникли у «ах≥дн≥й ™вроп≥ … ” —Ўј наприк≥нц≥ 60-их рр. ’’ ст. €к протиставленн€ авторитарним школам. ¬они забезпечують альтернативну за зм≥стом, формами ≥ методами роботи з учн€ми осв≥ту.

Ѕазова осв≥та Ц сусп≥льно необх≥дний р≥вень загальноосв≥тньоњ п≥дготовки, €кий передбачаЇ всеб≥чний розвиток ≥ ц≥л≥сно-етичну ор≥Їнтац≥ю особистост≥, формуванн€ загальнокультурноњ основи њњ осв≥ти, громад€нського та профес≥йного становленн€.

¬ар≥ативний компонент в осв≥т≥ Ц навчальн≥ програми, що обираютьс€ в межах осв≥тньоњ програми навчально-виховного закладу.

¬иховна система Ц умовно обТЇднаний комплекс виховних ц≥лей, людей, що реал≥зують њњ в процес≥ ц≥леспр€мованоњ д≥€льност≥, в≥дносин м≥ж њњ учасниками в осв≥тньому середовищ≥.

¬≥дкрита осв≥та Ц система навчанн€, доступна людин≥, без анал≥зу њњ початкового р≥вн€ знань, в≥дкрита осв≥та використовуЇ технолог≥њ ≥ методики дистанц≥йного навчанн€ ≥ забезпечуЇ начанн€ в темп≥, зручному дл€ кожного.

¬сотуючий розум Ц здатн≥сть дитини вчитис€, прагненн€ до навчанн€, реал≥зац≥€ цього забезпечуЇтьс€ створенн€м спри€тливого навколишнього середовища. “ерм≥н запровадила ћ.ћонтессор≥.

√лобал≥зац≥€ осв≥ти Ц фундаментальна тенденц≥€, €ка в≥дображаЇ формуванн€ Їдиного соц≥ального, ≥нформац≥йного й осв≥тнього простору в м≥жконтинентальних масштабах.

√уман≥зац≥€ педагог≥чного процесу Ц концепц≥€, основу €коњ становить ≥де€ побудови педагог≥чноњ системи на позиц≥€х гуман≥зму з метою створенн€ найспри€тлив≥ших умов дл€ повноц≥нного розвитку дитини. ѕередбачаЇ диференц≥ац≥ю та ≥ндив≥дуал≥зац≥ю навчанн€ й вихованн€ на основ≥ актив≥зац≥њ творчого саморозвитку особистост≥.

√уман≥таризац≥€ осв≥ти Ц одна з основних тенденц≥й розвитку осв≥ти в сучасному св≥т≥. ¬≥дображаЇ зростанн€ рол≥ ≥ значенн€ людських в≥дносин, взаЇмного прийн€тт€ учасник≥в навчального процесу дл€ усп≥шност≥ осв≥ти в ц≥лому.

ƒемократизац≥€ педагог≥чного процесу Ц впровадженн€ в педагог≥чну систему принцип≥в демократ≥њ, наданн€ свободи творчост≥ педагогу й б≥льших можливостей вихованц€м.

ƒистанц≥йне навчанн€ Ц ≥нтерактивна взаЇмод≥€ м≥ж викладачем, учнем та ≥нтерактивним джерелом ≥нформац≥йного ресурсу, що в≥дображаЇ вс≥ властив≥ навчальному процесу компоненти (ц≥л≥, зм≥ст, методи, засоби навчанн€)

ƒиференц≥ац≥€ осв≥ти Ц процес у сучасн≥й осв≥т≥, що забезпечуЇ р≥зноман≥тн≥сть форм навчанн€ дл€ максимального врахуванн€ ≥ндив≥дуальних можливостей, ≥нтерес≥в, нахил≥в тих, хто навчаЇтьс€.

ƒ≥алог≥чне навчанн€ Ц розмова, бес≥да м≥ж двома особами, €ка маЇ на мет≥ п≥знанн€ сутност≥ предмета чи €вища в процес≥ обм≥ну думками субТЇкт≥в сп≥лкуванн€.

ƒ≥€льн≥сть учн€ Ц активна взаЇмод≥€ з довк≥лл€м, п≥д час €коњ ≥ндив≥д виступаЇ €к субТЇкт, €кий ц≥леспр€мовано впливаЇ на обТЇкт ≥ тим самим задовольн€Ї своњ потреби.

≈кспериментальн≥ школи Ц навчально-виховн≥ заклади, призначен≥ дл€ обірунтуванн€, розробленн€, перев≥рки нових педагог≥чних ≥дей, вивченн€ практичного досв≥ду педагог≥в.

«асоби ≥нформатизац≥њ осв≥ти Ц засоби нових ≥нформац≥йних технолог≥й у поЇднанн≥ з навчально-методичним, нормативно-техн≥чним ≥ орган≥зац≥йно-≥нструктивним матер≥алом, що забезпечуЇ њх педагог≥чно доц≥льне використанн€.

≤ндив≥дуал≥зац≥€ навчанн€ Ц орган≥зац≥€ навчального процесу з урахуванн€м ≥ндив≥дуальних особливостей учн≥в дл€ створенн€ оптимальних умов у реал≥зац≥њ потенц≥йних можливостей кожного учн€.

≤ндив≥дуальний стиль педагог≥чноњ д≥€льност≥ Ц ц≥л≥сна система операц≥й, що забезпечуЇ ефективну взаЇмод≥ю вчител€ з вихованцем, визначаЇтьс€ ц≥л€ми, завданн€ми профес≥йноњ д≥€льност≥, властивост€ми р≥зних р≥вн≥в ≥ндив≥дуальност≥ педагога (ритмом д≥€льност≥, сп≥лкуванн€ тощо).

≤нновативн≥сть Ц емоц≥йно-оц≥нне ставленн€ до нововведень, в≥дм≥нн≥сть у спри€тливост≥ субТЇкт≥в до ≥нновац≥й, нових ≥дей, досв≥ду.

≤нновац≥йна культура педагога Ц система освоЇних особист≥стю педагог≥чних засоб≥в, що забезпечують ≥нновац≥йний спос≥б д≥€льност≥, системоутворюючим елементом €коњ Ї ц≥нност≥ ≥нновац≥йного плану.

≤нновац≥йне навчанн€ Ц зор≥Їнтована на динам≥чн≥ зм≥ни в навколишньому св≥т≥ навчальна д≥€льн≥сть, €ка ірунтуЇтьс€ на ориг≥нальних методиках розвитку р≥зноман≥тних форм мисленн€, творчих зд≥бностей, високих соц≥ально-адаптац≥йних можливостей особистост≥.

≤нновац≥йн≥ ≥дењ Ц заснован≥ на новому знанн≥ про процеси людського розвитку ≥дењ, €к≥ пропонують невикористовуван≥ ран≥ше теоретичн≥ п≥дходи до розвТ€занн€ педагог≥чних проблем, конкретн≥ практичн≥ технолог≥њ отриманн€ високих результат≥в.

≤нновац≥€ Ц нововведенн€, зм≥на, оновленн€; новий п≥дх≥д, створенн€ €к≥сно нового, використанн€ в≥домого в ≥нших ц≥л€х.

≤нновац≥€ педагог≥чна Ц процес створенн€, поширенн€ й використанн€ нових засоб≥в (нововведень) дл€ розвТ€занн€ тих педагог≥чних проблем, €к≥ дос≥ розвТ€зувались по-≥ншому.

≤нтеграц≥€ Ц процес ≥ результат взаЇмод≥њ елемент≥в, що супроводжуютьс€ в≥дновленн€м, встановленн€м, ускладненн€м ≥ зм≥цненн€м ≥стотних звТ€зк≥в м≥ж ними на основ≥ певноњ обумовленост≥ ≥ €к результат Ц формуванн€ нового ≥нтегрованого обТЇкта (системи) з €к≥сно новими властивост€ми.

≤нтерактивне навчанн€ Ц спец≥альна форма орган≥зац≥€ п≥знавальноњ д≥€льност≥, €ка маЇ конкретну, передбачувану мету Ц створити комфортн≥ умови навчанн€, на €ких кожен учень в≥дчуваЇ свою усп≥шн≥сть, ≥нтелектуальну спроможн≥сть.

≤нформатизац≥€ осв≥ти Ц одна з глобальних тенденц≥й розвитку осв≥ти, повТ€зана з розширенн€м застосуванн€ компТютер≥в, ≥нформац≥йних мереж ≥ технолог≥й в осв≥тн≥й практиц≥.

≤нтерактивний д≥алог Ц взаЇмод≥€ користувача з програмою (програмно-апаратною) системою, що характеризуЇтьс€ реал≥зац≥Їю розвинених засоб≥в веденн€ д≥алогу (наприклад, можлив≥сть ставити питанн€ в дов≥льн≥й форм≥, з використанн€м УключовогоФ слова, у форм≥ з обмеженим набором символ≥в тощо); при цьому забезпечуЇтьс€ можлив≥сть вибору вар≥ант≥в зм≥сту навчального матер≥алу, режим роботи з ним.

 реативн≥сть Ц ст≥йка властив≥сть ≥ндив≥да, що обумовлюЇ здатн≥сть ви€вл€ти соц≥ально значущу творчу активн≥сть; р≥вень творчоњ обдарованост≥, здатност≥ до творчост≥.

ћед≥а-осв≥та Ц напр€м у педагог≥чн≥й науц≥, €кий досл≥джуЇ засоби масовоњ комун≥кац≥њ. √оловним завданн€м Ї п≥дготовка тих, хто навчаЇтьс€ до житт€ в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥, формуванн€ в них ум≥нн€ користуватис€ ≥нформац≥Їю в будь-€кому вигл€д≥, зд≥йснювати комун≥кац≥њ, усв≥домлювати насл≥дки впливу на людину засоб≥в ≥нформац≥њ.

ћетод проект≥в Ц орган≥зац≥€ навчанн€, за €кою учн≥ набувають знань, ум≥нь ≥ навичок у процес≥ плануванн€ й виконанн€ практичних завдань Ц проект≥в.¬ њњ основ≥ лежить розвиток п≥знавальних навик≥в, ум≥нь самост≥йно конструювати своњ знанн€, ор≥Їнтуватис€ в ≥нформац≥йному простор≥, розвиток критичного ≥ творчого мисленн€, ум≥нн€ бачити, сформулювати ≥ вир≥шити проблему.

ћодульн≥ нововведенн€ Ц комплекс часткових взаЇмозвТ€заних нововведень стосовно певноњ групи предмет≥в, в≥ковоњ групи д≥тей тощо.

ћон≥торинг в осв≥т≥ Ц пост≥йне в≥дстежуванн€ певного процесу в осв≥т≥ з метою його вивченн€. …ого елементами Ї форми поточноњ, пром≥жноњ ≥ п≥дсумковоњ атестац≥й, складанн€ граф≥к≥в ≥ зв≥т≥в, проведенн€ педагог≥чних рад, консил≥ум≥в.

Ќоваторство Ц вищий ступ≥нь педагог≥чноњ профес≥йноњ майстерност≥, винах≥дництво нового в педагог≥чн≥й практиц≥.

Ќов≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ Ц сукупн≥сть метод≥в ≥ техн≥чних засоб≥в збиранн€, орган≥зац≥њ, збереженн€, опрацюванн€, передаванн€ ≥нформац≥њ за допомогою компТютер≥в ≥ компТютерних комун≥кац≥й.

ќсв≥тн€ технолог≥€ Ц технолог≥€, що в≥дображаЇ загальну стратег≥ю розвитку осв≥ти, Їдиного осв≥тнього простору. ѕризначена дл€ прогнозуванн€ розвитку осв≥ти, њњ конкретного проектуванн€ ≥ плануванн€, передбаченн€ результат≥в, визначенн€ в≥дпов≥дних осв≥тн≥х стандарт≥в.

ѕедагог≥ка сп≥вроб≥тництва Ц новаторський напр€м у педагог≥ц≥, що розгл€даЇ дитину €к активного субТЇкта сп≥льноњ з педагогом д≥€льност≥, заснованоњ на демократичних ≥ творчих засадах; сп≥льна д≥€льн≥сть учител€ та учн≥в, що ірунтуЇтьс€ на взаЇморозум≥нн≥ й гуман≥зм≥, на Їдност≥ њхн≥х ≥нтерес≥в ≥ прагнень, метою €коњ Ї особист≥сний розвиток школ€р≥в у процес≥ навчанн€ й вихованн€.

ѕедагог≥чна ≥нтуњц≥€ Ц специф≥чна здатн≥сть учител€ передбачати нахили, повед≥нку, вчинки дитини за певних умов у в≥дпов≥дному середовищ≥.

ѕедагог≥чна технолог≥€ Ц своЇр≥дна конкретизац≥€ методики, проект певноњ педагог≥чноњ системи, що реал≥зуЇтьс€ на практиц≥; зм≥стова техн≥ка реал≥зац≥њ навчально-виховного процесу; законом≥рна педагог≥чна д≥€льн≥сть, €ка реал≥зуЇ науково обірунтований проект навчально-виховного процесу ≥ маЇ вищий р≥вень ефективност≥, н≥ж традиц≥йн≥ методики.

ѕедагог≥чн≥ зд≥бност≥ Ц сукупн≥сть псих≥чних рис особистост≥, необх≥дних дл€ усп≥шного оволод≥нн€ педагог≥чною д≥€льн≥стю, њњ ефективного зд≥йсненн€.

ѕроблемн≥ методи навчанн€ Ц методи засвоЇнн€ нових знань, у €ких кожен учасник навчального процесу бере участь у виробленн≥ певного зм≥сту (розвТ€занн€ проблеми), що обумовлюЇ високу мотивац≥ю вс≥х учасник≥в навчально-виховного процесу.

ѕсихолог≥чний барТЇр Ц псих≥чний стан, €кий ви€вл€Їтьс€ у неадекватн≥й пасивност≥ особистост≥, що перешкоджаЇ виконанню певноњ д≥њ.

–озвивальне навчанн€ Ц група ≥дей та концепц≥й навчанн€ ≥ практики осв≥ти, центральною в €к≥й Ї особист≥сть людини, що розвиваЇтьс€. ќсобист≥сний розвиток розум≥ють €к розвиток мисленн€ ≥ памТ€т≥, розвиток адаптивних зд≥бностей ≥ €костей, розвиток науково-теоретичного мисленн€, творчих зд≥бностей тощо.

—аморозвиток Ц процес активноњ, посл≥довноњ, прогресивноњ ≥ незворотноњ €к≥сноњ зм≥ни психолог≥чного статусу особистост≥. ћожливий на певному ступен≥ в≥кового розвитку, за сформованост≥ механ≥зм≥в саморегул€ц≥њ.

—амост≥йне навчанн€ Ц головна особлив≥сть пол€гаЇ в тому, що учень сам складаЇ програму свого навчанн€, сам оц≥нюЇ ≥ контролюЇ своњ знанн€, займаЇтьс€ пошуком необх≥дного навчального матер≥алу. ¬ ц≥лому самост≥йне навчанн€ б≥льш трудом≥стке ≥ тривале, н≥ж навчанн€ п≥д кер≥вництвом вчител€.

—инектика Ц метод колективноњ творчоњ д≥€льност≥ та наукового досл≥дженн€, заснований на ц≥леспр€мованому використанн≥ ≥нтуњтивно-образного, метафоричного мисленн€ учасник≥в. «астосовуЇтьс€ €к прийом розвТ€занн€ складних творчих завдань; у педагог≥чн≥й практиц≥ Ц дл€ вир≥шенн€ навчально-п≥знавальних проблем ≥ навчанн€ процесу творчого пошуку.

—инергетика Ц наука, що досл≥джуЇ процеси переходу складних систем ≥з невпор€дкованого стану в упор€дкований; встановлюЇ м≥ж елементами системи звТ€зки, сумарна д≥€ €ких у межах системи за своњм ефектом сильн≥ша в≥д суми ефект≥в д≥њ кожного окремого елемента.

—итуац≥€ усп≥ху Ц субТЇктивний психолог≥чний стан задоволенн€ насл≥дком ф≥зичного або морального напруженн€ виконавц€ справи, творц€ €вища.

—оц≥ал≥зац≥€ Ц процес входженн€ ≥ндив≥да в соц≥ум. ѕередбачаЇ засвоЇнн€ ним певноњ системи ц≥нностей (норм, зразк≥в, знань, у€влень) дл€ функц≥онуванн€ ≥ сусп≥льств≥, здобутт€ власного соц≥ального досв≥ду та активного формуванн€ особистост≥.

—угестивна технолог≥€ Ц навчанн€ на основ≥ емоц≥йного нав≥юванн€ в стан≥ неспанн€, що спричин€Ї надзапамТ€товуванн€. ѕередбачаЇ комплексне використанн€ вс≥х вербальних ≥ невербальних, зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х засоб≥в сугест≥њ (нав≥юванн€).

“ест Ц вим≥рювальна процедура, що включаЇ ≥нструкц≥ю ≥ наб≥р завдань, пройшла широку апробац≥ю та стандартизац≥ю.

Ўтам-група Ц соц≥альне утворенн€, що планом≥рно д≥Ї п≥д кер≥вництвом виховател€ задл€ духовного Їднанн€ д≥тей ≥ характеризуЇтьс€ в≥льною динам≥кою внутр≥шньоњ структури.

як≥сть осв≥ти Ц р≥вень знань, ум≥нь, розумового, морального ≥ духовного розвитку тих, хто навчаЇтьс€, на певному етап≥ в≥дпов≥дно до поставлених ц≥лей; р≥вень забезпеченн€ навчальноњ д≥€льност≥ ≥ наданн€ осв≥тн≥х послуг учасникам осв≥тнього процесу навчально-виховним закладом.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 461 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

620 - | 519 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.