Сучасний характер і динамізм розвитку суспільства ставить перед педагогами та всіма фахівцями в галузі організації освіти нові завдання.
Одна з причин зміни підходу до організації освіти полягає в тому, що розвиток нових інформаційних технологій породив у всьому світі велику кількість програмних продуктів, які спрямовані на використання в навчальній діяльності.
Інформаційне суспільство формулює вимоги підготовки фахівців, які здатні:
– самостійно набувати необхідні знання та застосовувати їх на практиці;
– критично мислити, бачити проблемі моменти в діяльності та вміти шукати шляхи їх раціонального розв’язання, використовуючи сучасні технології;
– бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, гнучко адаптуватися до роботи в колективі;
– працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.
Ідея використання інформаційних технологій у творчих процесах є запорукою успіху нових педагогічних технологій. Те, що раніше називалося одним поняттям “інтелектуальна діяльність”, тепер набуває дещо іншого змісту. Масова (конвеєрна) обробка інформації перекладається на комп’ютери, а пошук, сортування, обробка погано структурованої інформації, що формалізується технічними засобами, як і раніше покладаються на знаючу і творчу людину.
Відомо, що в основі всіх освітніх процесів лежать знання. Обмін знаннями, накопичення, передача, породження знань – ось основні процеси в комп’ютерних освітніх технологіях. Робота зі знаннями стає особливою інженерною наукою.
Проблема інженерії знань виникла одночасно з появою розвиненої інформаційної інфраструктури суспільства і виникненням корпоративних і призначених для користувача мереж. Інформаційні технології давно вже використовуються у рамках завдань, де потрібна швидкість реакції, оперативне ухвалення рішень.
Сьогодні Інтернет стає доступним: під час організації навчальних курсів (як інструмент для створення), для дослідження ресурсів (для досягнення освітньої мети), як один з різновидів ігрового навчання, для підвищення мотивації до навчання, вдосконалення спілкування й інтелектуального обміну, професійного розвитку педагогів з метою доступу до інформації, невідображеної в традиційних джерелах, співпраці з людьми всього світу, обміну професійною інформацією з колегами або фахівцями-експертами в інших країнах.
Інтернет на допомогу освітній діяльності пропонує заняття у режимі on-line, ресурси для студентів, проекти on-line, WebQuests тощо. Значущість Інтернет-занять полягає у навчанні працювати у класі в командах, шкільних групах поза класом, формує розумові навики вищого рівня (передбачуваний аналіз інформації і створення власного інтелектуального продукту), веде до зростання інформаційного всеобучу.
Плануючи заняття із залученням Інтернет-ресурсів, педагогу необхідно:
1. Досліджувати сайти з тематики, яка цікавить викладача та студента.
2. Передбачити можливість співпраці, спільної діяльності з вчителями.
3. Орієнтуватися на публікацію власних матеріалів в Інтернеті.
4. Організувати структуру навчальної діяльності так, щоб у школярів виникла потреба використання Інтернету.
Окрім занять у групі, старшокласники можуть вести пошук додаткової інформації самостійно. Також можуть обмінюватися отриманими знаннями, об'єднуватися з іншими групами, осмислювати отриману інформацію і публікувати свої авторські матеріали в Інтернеті. Співпраця з педагогом, безумовно, забезпечить успішність даної роботи.
Важливим аспектом використання Інтернет-ресурсів є створення фільтрів, що захищають молодь від непотрібної інформації в Мережі. Адміністрація, викладачі повинні визначити ті дані, які необхідно заблокувати або відфільтрувати. При створенні такого механізму істотно економитиметься час, полегшиться робота у Мережі, дотримуватиметься безпека учнів.
