В теорії фінансового менеджменту прийнято виділяти різні стратегії фінансування поточних активів в залежності від відношення фінансового менеджера до вибору джерел покриття варійованої частини оборотних активів.
Відомі чотири моделі стратегії фінансування поточних активів: ідеальна, агресивна, консервативна, компромісна.
Ідеальна модель побудована виходячи з понять “поточні активи” та “поточні зобов’язання”. Термін “ідеальний” означає не в прямому значенні ідеал, а рівність поточних активів з короткостроковими зобов’язаннями. Сутність цієї стратегії полягає в тому, що довгострокові пасиви встановлюються на рівні необоротних активів, тобто ця модель має такий вигляд:
ДП = НА
ПЗ = ОА, де
ДП – довгострокові пасиви (власний капітал і довгострокові зобов’язання);
НА - необоротні активи;
ПЗ – поточні зобов’язання;
ОА – оборотні активи
Довгострокові пасиви включають: власні кошти (статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток) та запозичені (довгострокові кредити банку, інші довгострокові позики).
Необоротні активи включають: нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість (заборгованість за майно), відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.
В реальному житті ця модель практично не зустрічається через те, що вона найбільш ризикована, оскільки при несприятливих умовах (наприклад, коли треба розрахуватися зі всіма кредиторами одночасно) підприємство може опинитися перед необхідністю продажу частини основних засобів для покриття поточної кредиторської заборгованості. Сутність цієї стратегії полягає в тому, що довгострокові пасиви встановлюються на рівні необоротних активів.
Агресивна модель фінансування поточних активів полягає в тому, що довгострокові пасиви є джерелом покриття необоротних активів та постійної частини поточних активів, тобто їх мінімуму, який необхідний для здійснення господарської діяльності. В цьому разі варійована частина поточних активів в повному обсязі покривається короткостроковою кредиторською заборгованістю.
З позиції ліквідності ця стратегія також є ризикованою, оскільки в практичній діяльності обмежуватися лише мінімумом на поточних активів не можливо. Агресивна модель фінансування поточних активів має такий вигляд:
ДП = НА + ПЧ,
ПЗ = ВЧ, де
ВЧ – варійована частина поточних активів
ПЧ – постійна частина оборотних активів (норматив оборотних коштів).
Консервативна модель передбачає, що варійована частина поточних активів також покривається довгостроковими пасивами. Як правило, консервативна модель застосовується на початкових стадіях існування підприємства за умови достатньої величини капіталу власників підприємства і доступності довгострокових кредитів інвестиційного фінансування.
В цьому разі короткострокової кредиторської заборгованості немає, відсутній ризик втрати ліквідності, тобто модель має штучний вигляд. В господарській діяльності такого не буває, щоб була відсутня кредиторська заборгованість.
Ця модель має такий вигляд:
ДП = НА + ПЧ + ВЧ,
ВК = НА,
ДЗ = ОА,
де ВК – власний капітал;
ДЗ – довгострокові зобов’язання.
Компромісна модель фінансування поточних активів найбільш реальна. Сутність її полягає її в тому, що необоротні активи, постійна частина поточних активів і приблизно половина варійованої частини поточних активів покривається довгостроковими пасивами. При цьому чистий оборотний капітал визначається у вигляді різниці між довгостроковими та необоротними активами, тобто:
ЧК = ДП – НА,
де ЧК – чистий оборотний капітал,
Чистий оборотний капітал також можна відобразити таким рівнянням:
ЧК = ПЧ + 0,5ВЧ
При компромісній моделі в окремі періоди господарської діяльності підприємство може мати надмірні поточні активи, що негативно впливає на розмір прибутку. Водночас це дає можливість підтримувати ліквідність балансу підприємства на відповідному рівні.
Компромісна модель фінансування поточних активів має такий вигляд:
ДП = НА+ПЧ+05ВЧ,
ВК = НА,
ДЗ = ПЧ +0,5ВЧ,
ПЗ = 0,5ВЧ
В Україні фактично використовується «змішана» модель. Її сутність полягає у наступному:
1. Власний капітал може використовуватися для фінансування необоротних і оборотних активів в будь-якій пропорції.
2. Довгострокові і поточні зобов’язання можуть використовуватися для фінансування необоротних активів.
3. Довгострокові і поточні зобов’язання можуть використовуватися для фінансування постійної і змінної частини оборотних активів в будь-якій пропорції.
Такий підхід дозволяє підприємству більш ефективно маневрувати фінансовими коштами в умовах фінансово-економічної нестабільності, зростання або сильних коливань інфляції, нестачі обсягів зовнішнього фінансування господарської діяльності.
Основними формулами можуть бути:
ВК = НА + ПЧ + ВЧ,
ДЗ + ПЗ = ПЧ + ВЧ,
ДП + ПЗ = НА + ПЧ + ВЧ
Така модель фінансування оборотних активів дає можливість забезпечити дієве фінансове управління і створює умови для отримання високого рівня рентабельності як активів, так і власного капіталу. Але ця модель потребує постійного контролю, так як може сприяти формуванню тіньових схем фінансування в господарській практиці.
Контрольні питання:
1. Визначте сутність та основні задачі управління активами підприємства.
2. Охарактеризуйте особливості формування активів на різних етапах розвитку підприємства.
3. Охарактеризуйте основні принципи формування активів підприємства.
4. Виділіть основні етапи управління формуванням активів підприємства.
5. Визначте мету і завдання управління оборотними активами підприємства.
6. Дайте характеристику основних етапів управління оборотними активами підприємства.
7. Охарактеризуйте послідовність та зміст окремих етапів аналізу оборотних активів підприємства.
8. Розкрийте сутність операційного, виробничого і фінансового циклу в процесі управління оборотними активами.
9. Визначте зміст та послідовність управління запасами підприємства.
10. Охарактеризуйте методичні підходи до оптимізації розміру основних груп поточних запасів підприємства.
11. Виділіть етапи управління поточною дебіторською заборгованістю підприємства.
12. Визначте зміст та послідовність здійснення процесу управління грошовими активами підприємства.
13. Охарактеризуйте основні показники та послідовність аналізу грошових активів підприємства.
14. Виділіть вітчизняні і зарубіжні методи оптимізації середнього залишку грошових активів.
15. Визначте зміст та послідовність процесу управління фінансуванням оборотних активів підприємства.
16. Охарактеризуйте основні підходи до формування політики фінансування оборотних активів підприємства.
17. Охарактеризуйте зміст та етапи управління необоротними активами підприємства.
18. Визначте зміст та основні етапи управління фінансуванням операційних необоротних активів підприємства.
19. Розкрийте сутність ідеальної, агресивної, консервативної, компромісної моделей стратегії фінансування поточних активів.
ТЕМА 7
ВАРТІСТЬ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ
Час: 2 год.
Мета: розкрити сутність і особливості управління капіталом підприємства; охарактеризувати особливості управління власним капіталом підприємств різних організаційно-правових форм господарювання; розглянути політику управління позиковим капіталом; висвітлити сутність вартості капіталу та надати методику її оцінки; розкрити поняття структури капіталу та виокремити підходи щодо її оптимізації.
План
7.1 Економічна суть капіталу та значення управління ним у системі фінансового менеджменту
7.2 Принципи формування капіталу новостворюваного підприємства.
7.3. Політика формування власних фінансових ресурсів.
7.4 Політика залучення позикових засобів.
7.5 Вартість капіталу і принципи її оцінки.
7.6 Оптимізація структури капіталу.
Література: [1], [5], [9], [12, с.211-332], [13, с. 287-4 7], [17, с.222-273], [25, с. 271-388], [26, с.187-193], [41, с.225-273]
