ЛЕКЦІЯ ІV
Сутність та особливості антикризового управління
1. Сутнісна характеристика антикризового управління
2. Проблематика антикризового управління
3. Особливості антикризового управління
4. Стратегії антикризового управління
5. Основні кроки подолання кризових явищ на підприємстві
6. Усвідомлення ролі, місця та характеристики системи антикризового управління на підприємстві як особливої (міжфункціональної) підсистеми
7. Інструменти антикризового управління
8. Ефективність антикризового управління та фактори, що її визначають
Сутнісна характеристика антикризового управління
Антикризове управління – це аналіз внутрішнього та зовнішнього потенціалу конкурентних переваг підприємства для вибору стратегії його розвитку відповідно до прогнозу його фінансового стану.
Містить такі етапи:
1. Попереднє діагностування причин виникнення кризових ситуацій в економіці та фінансовій системі підприємства;
2. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства з метою вироблення методів його фінансового оздоровлення;
3. Бізнес-планування фінансового оздоровлення підприємства;
4. Виконання процедур антикризового управління та контроль за їх перебігом.
Антикризове управління – система заходів та засобів, спрямованих на недопущення банкрутства, забезпечення відродження підприємств, що потрапили у скрутне фінансове становище.
Антикризове управління – аналіз становища мікро- та макросередовища і вибір місії, яка є найбільш прийнятною.
Суть антикризового управління проявляється у тому, що:
– кризи можна передбачати, очікувати і спровокувати;
– кризи до деякої міри можна прискорювати, відсувати, запобігати їм;
– до криз можна і необхідно готуватися;
– кризи можна пом'якшувати;
– управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;
– кризові процеси можуть бути до певної межі керованими;
– управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їх наслідки.
Проблематика антикризового управління
Перша група включає проблеми розпізнавання передкризових ситуацій, що означає своєчасно побачити настання кризи, її перші ознаки, зрозуміти її характер. Від цього залежить запобігання кризі, але не тільки від цього. Механізми запобігання кризі слід розробляти і впроваджувати. І це теж проблема управління.
Але не всім кризам можна запобігти, багато з них необхідно пережити, подолати. І це досягається за допомогою управління, яке вирішує проблеми життєдіяльності організації в період кризи, сприяє виходу з кризи та ліквідації її наслідків.
Друга група проблем антикризового управління пов'язана з ключовими сферами життєдіяльності організації. Це насамперед методологічні проблеми її життєдіяльності.
У процесі їх вирішення формулюються місія та мета управління, визначаються шляхи, засоби і методи управління в умовах кризової ситуації. Ця група включає комплекс проблем фінансово-економічного характеру.
Наприклад, в економічному антикризовому управлінні виникає необхідність визначення типів диверсифікації виробництва проведення конверсії. Це вимагає додаткових ресурсів, пошуку джерел фінансування. Існують також проблеми організаційного і правового змісту, безліч соціально-психологічних проблем.
Третя група проблем охоплює в найзагальнішому вигляді проблеми прогнозування криз і варіантів поведінки соціально-економічної системи в кризовому стані, проблеми пошуку необхідної інформації і розроблення управлінських рішень.
Вирішення проблем аналізу та оцінки кризових ситуацій також мають велике значення. Тут існує безліч обмежень, пов'язаних із кваліфікацією персоналу, недостатністю інформації та ін. У цій самій групі можна розглядати і проблеми розроблення інноваційних стратегій, що сприяють виведенню організації з кризи.
Четверта група проблем включає конфліктологію і селекцію персоналу, що завжди супроводжує кризові ситуації.
Не можна залишати поза увагою антикризове управління і проблеми інвестування антикризових заходів, маркетингу, а також проблеми банкрутства та санації підприємств.
