Податки є однією із найважливіших категорій. Історично – це найдавніша форма відносин між державою і членами суспільства. Виникнення податків відноситься до періоду розподілу суспільства на соціальні групи і появи держави. Держава без податків існувати не може. Оскільки вони – головний метод мобілізації доходів.
Згідно зі ст. 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.
За економічним змістом податок – це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
Науковці при розгляді питання податків виділяють суспільний зміст та матеріальну основу податків. Суспільний зміст податків полягає в тому, що вониберуть участь у перерозподілі нової вартості – національного доходу, тобто виступають частиною єдиного процесу відтворення. Крім суспільного змісту податки мають матеріальну основу, тобто податки являють собою реальну суму грошових коштів суспільства, яку мобілізує держава.
Отже, податок – це:
1) плата суспільства за виконання державою її функцій;
2)відрахування частини вартості ВНП на загальносуспільні потреби, без задоволення яких суспільство існувати не може;
3) головний фінансовий метод мобілізації державних доходів. Вони становлять 80-97% дохідної частини державного бюджету.
Але не всі обов’язкові платежі, які надходять до централізованих грошових фондів держави, називаються податками.
Збором (платою, внеском) (ст.6 ПКУ) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, щосправляються в установленому Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Податки виконують наступні функції:
1. Фіскальна функція (походить від лат. слова fiscalis “казначейський”, від fiscus “скриня, казна, каса”) – полягає в тому, що з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави і вони виступають основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів різних рівнів.
2. Регулююча полягає в тому, що держава, змінюючи умови обкладання податками (вводить одні, скасовує інші) та використовуючи систему податкових ставок, пільг, штрафів сприяє вирішенню важливих соціально-економічних проблем. Податки впливають на:
1) Виробництво, стимулюючи чи стримуючи його темпи;
2) Нагромадження капіталу, підсилюючи чи послаблюючи його;
3) Платоспроможність попиту, розширюючи чи обмежуючи платоспроможний попит населення.
3. Розподільна функція податків проявляється в тому, що з допомогою податкової системи держава перерозподіляє національний дохід (акумульований в Держбюджеті) на користь тих чи інших груп населення.Це досягається встановленням прогресивних ставок обкладання податками, різних пільг і додаткових відрахувань для громадян, які потребують соціального захисту.
Податки перерозподіляють частину національного доходу. Держава, отримавши частину цього доходу, знову його розподіляє.
4. Стимулююча функція полягає в тому, що держава маневруючи податковими ставками, пільгами, санкціями, стимулює розвиток багатьох галузей економіки, технічного прогресу, інвестицій.
5. Контрольна функція полягає в тому, що податки є сигналізатором якісних і кількісних пропорцій, як складаються в соціально-економічному житті суспільства.
За Оспіщевим В. І. податки виконують 2 функції: фіскальна і розподільно-регулювальна.
Класифікація податків
Кожен вид податків має специфічні ознаки й функціональне призначення, посідає окреме місце в податковій системі. Класифікація податків проводиться за кількома ознаками:
Залежно від рівня державної влади, що вводить податок і розпоряджається податковими надходженнями, податки поділяються на:
- загальнодержавні;
- місцеві.
Згідно ст. 8 ПКУ до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені ПКУ і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених кодексом.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
