Відповідно до вимог документів, що регламентують військову діяльність, командири, офіцери структур з гуманітарних питань повинні постійно вивчати та оцінювати МПС особового складу.
Загальний зміст роботи командування щодо аналізу та оцінювання МПС може містити в собі такі дії:
- визначення цілей вивчення МПС особового складу;
- визначення оптимальних джерел інформації про МПС;
- вибір методів та інструментарію збору інформації про МПС;
- виявлення об’єктивних і суб’єктивних факторів що впливають на МПС особового складу.
Метою вивчення МПС є:
- визначення його рівня і спроможності впливати на вирішення особовим складом завдань, що стоять перед підрозділом;
- прогнозування реакції і дій військовослужбовців;
- визначення ефективних заходів щодо формування МПС;
- кореляція управлінських рішень з питань організації діяльності та застосування військ, окремих військовослужбовців, організації заходів морально-психологічного забезпечення і т. ін.
Важливе місце у діяльності командування підрозділів щодо оцінювання МПС займає визначення джерел інформації та методів її збору. Такими методами можуть бути:
- бесіди з командирами, офіцерами штабів, заступниками з гуманітарних питань, начальниками служб і т. ін.;
- опитування різних категорій особового складу;
- спостереження за конкретними військовослужбовцями, військовими колективами;
- психологічна діагностика;
- тестування, анкетування;
- збір та аналіз незалежних характеристик;
- соціометрія та упорядкування соціограм;
- аналіз діяльності та т. ін.
Творче використання даних методів у поєднанні з інформацією, одержаною від посадових осіб, дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про рівень МПС особового складу.
У процесі аналізу та оцінювання важливо пам’ятати, що аналіз та оцінка МПС – справа складна. Складність заключається в тому, що МПС поняття не матеріальне, але разом з тим багатофакторне та різнобічне за своїм проявом. Тому при вирішенні цього завдання необхідно застосовувати системний підхід, який визначає застосування різних методів та методик аналізу й оцінки МПС.
Сьогодні в ЗС України для оцінювання МПС особового складу застосовується цілий ряд методів та методик. До їх числа можна віднести: методику вивчення психологічного клімату групи, методику оцінювання психологічної атмосфери в колективі (за А.Ф. Фідлером), методику оцінювання МПС особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у мирний час та військовий час (за М.Й. Варійом), а також методики, авторами яких є: Г.А. Давидов, Ю.А. Московчук, О.М. Гура та В.І. Сєкун, об’єднаний штаб збройних сил держав-учасниць співдружності незалежних держав.
Зупинимося на тих, які не вимагають спеціальної підготовки фахівців і можуть проводитися кожним командиром (заступником командира з гуманітарних питань).
8.1.1. Методика вивчення психологічного клімату групи
Основою методики є проведення опитування командного й особового складу підрозділу (респондентів).
Респонденту необхідно оцінити, за таблицею 8.1, як проявляються нижче властивості психологічного клімату в групі, поставивши ту чи іншу оцінку в діапозоні від 0 до 3.
Оцінки: 3 – властивість проявляється в групі завжди;
2 – властивість проявляється у більшості випадків;
1 – властивість проявляється частіше;
0 – проявляється однаково і та, і інша властивість.
Підрахунок результатів:
1. Скласти оцінки лівої сторони у питаннях 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11.12,13 – сума А.
2. Скласти оцінки правої сторони по всіх питаннях – сума В.
3. Знайти різницю С= А - В. Якщо С дорівнює нулю або має негативну величину, то ми маємо яскраво виражений несприятливий психологічний клімат з точки зору індивіда.
При С більше 25 – психологічний клімат сприятливий.
Якщо С менше 25, клімат нестійкий щодо сприятливості.
Далі обраховується середньогрупова оцінка психологічного клімату за формулою 8.1.
С=ΣСі/N*100% (8.1)
де, Сі – індивідуальні оцінки респондентів;
N – число членів групи.
Відсоток людей, які оцінюють клімат як несприятливий, визначається за формулою 8.2.
Сn=n(Сі)/N*100% (8.2)
де, n (Сі) – кількість людей, які оцінюють клімат колективу як несприятливий.
Таблиця 8.1
