Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Систематизація й узагальнення знань




А ‒ продумування дій учителя при складанні плану уроку Обґрунтування вибору цього етапу. Дидактична мета: виявлення головного і встановлення зв'язків у матеріалі, що вивчається, і вивченого раніше; домінуюча функція ‒ контрольно-перевірочна, навчальна, ціннісно-орієнтаційна; задача етапу ‒ підбиття підсумків роботи учнів; виділення найголовнішого в досліджуваному матеріалі; підкреслення зв'язків між окремими питаннями досліджуваного матеріалу; виділення змістовно-логічних зв'язків між різними видами знань; розкриття того, що вивчається, у системі раніше засвоєних знань у науці, техніці, житті; виділення провідних ідей і усвідомлення їх учнями.

Добір основного змісту, методів і засобів пізнання. Учитель виділяє знання й уміння, що підлягають систематизації та уза­гальненню; вибирає спосіб систематизації, а також засоби систематизації й узагальнення (таблиці, схеми, графіки, діаграми, порівняльні плакати, кодограми та ін.).

Організація діяльності учнів. Учитель продумує мету діяльності учнів відповідно до мети уроку і поставлених завдань; планує організацію роботи учнів; вибирає форму роботи; обдумує контроль за роботою учнів.

Б ‒ уточнення дій учителя й учня для конкретного класу.

Коректування методів: усвідомлюється відповідність прийомів роботи вчителя завданням певного етапу. Виявляються їхні можливості у виробленні навичок правильно співвідносити знання і вміння.»

Уточнення змісту: продумується, як здійснити систематизацію й узагальнення знань за темою із залученням знань з інших дисциплін на основі загальних завдань теми, як підвести до формування наукової картини світу.

Активізація діяльності учнів: виявляються можливості дискусійного обговорення питань, роботи над помилками, фор­мування навчально-пізнавальних умінь.

В ‒ усвідомлення виконаних дій після проведення уроку.

Аналіз реалізованої мети і завдань навчання. Учитель обґрунтовує відповідність реалізованого комплексу поставлених завдань змісту, формам і методам роботи вчителя в єдності з організацією густоти учнів; фіксує прийоми роботи вчителя й учнів із цілеспрямованого розв'язання поставлених завдань; усвідомлює нереалізовані можливості формування узагальнених знань і вмінь.

Виділення чинників, які впливають на засвоєння знань. Учитель усвідомлює, що дало учням обґрунтування значущості матеріалу, який узагальнюється; розкриття практичного застосування знань та перспектив і використання діяльності учнів; новизна подачі знань, форм і засобів діяльності.

Оцінка діяльності учнів. Учитель усвідомлює чинники, що сприяли або ускладнювали досягнення мети: добре знайомі прийоми систематизації й узагальнення; виділяє прийоми, що враховували особисті властивості учнів, як впливає інтеграція навчальної та інших видів діяльності; як використовувалися зна­ння, отримані на основі засобів масової інформації (кіно- й телепередач тощо).

Організація роботи вдома

А ‒ продумування дій учителя при складанні плану уроку Обґрунтування необхідності цього етапу. Дидактична мета: самоконтроль і оцінка своєї діяльності з оволодіння знаннями; домінуюча функція ‒ організуюча, навчальна, контролююча та ін.;

Завдання етапу ‒ перевірка ступеня засвоєння вивченого, тренування в застосуванні знань і вмінь, творча робота, розширення й поглиблення вивчених знань, одержання додаткових нових відомостей основного змісту і прийомів роботи. Учитель виділяє для повторення й опрацювання вдома матеріал, що розбирався на уроці; обґрунтовує включення нового порівняно з вивченим; визначає відомі прийоми роботи учнів, якими вони будуть користуватися; планує час для виконання роботи.

Організація діяльності учнів. Учитель продумує, як буде інструктувати учнів про домашнє завдання; виділяє обсяг роботи, обов'язковий для кожного учня; обдумує елементи НОП під час виконання домашнього завдання, вимоги до оформлення.

Б ‒ уточнення дій учителя й учня для конкретного класу.

Коректування прийомів: продумується, які Почуття учнів мобілізовані і на розв'язання яких завдань вони спрямовані.

Уточнення змісту: проводиться диференціація обсягу й характеру завдання, обґрунтовується її необхідність.

Активізація діяльності учнів: виділяється, що буде сприяти організації й мотивації роботи вдома.

В ‒ усвідомлення виконаних дій після проведення уроку.

Виділення чинників, що впливають на засвоєння знань. Учитель оцінює обсяг заданого матеріалу і його відповідність змісту й прийомам роботи учнів.

Оцінка діяльності вчителя з організації роботи вдома. Учитель усвідомлює, чи є зрозумілою мета виконуваної роботи учнями вдома; виділяє прийоми роботи вчителя (запис у щоденники, місце і час, відведений на цей етап).

 

4. Складання план-конспекту уроку історії.

План-конспект навчального заняття складається вчителем під час підготовки до нього на основі вивчення пізнавальних можливостей учнів та структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу й оформлюються за певною схемою.

Урок № (номер визначається відповідно до загальної нумерації занять календарного планування).

Тема: (формулюється відповідно до навчальної програми).

Мета: (визначаються освітня, розвивальна та виховна цілі за­няття у вигляді конкретних вимог до навчальних досягнень учнів).

Тип уроку (визначається за певною типологією).

Обладнання: (перераховуються всі засоби, що використовуються на уроці).





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 774 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Свобода ничего не стоит, если она не включает в себя свободу ошибаться. © Махатма Ганди
==> читать все изречения...

2307 - | 2069 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.