А ‒ продумування дій учителя при складанні плану уроку Обґрунтування вибору цього етапу. Дидактична мета: ознайомлення учнів із новим матеріалом; домінуюча функція ‒ розкриття нових знань і вмінь. Завдання етапу ‒ повідомлення нового матеріалу, розширення і поглиблення наявних знань.
Добір основного матеріалу, методів і засобів навчання. Учитель виділяє види знань, що викладаються, перевіряє, або повністю відбито обсяг знань, чим зумовлено їхнє недостатньо повне розкриття, що відомо учням з інших розділів курсу або інших дисциплін. Виділяє логіку розкриття змісту. Вибирає методи навчання й усвідомлює їхнє значення (інформацію вчителя, текст підручника або книги, експеримент, кіно- та діафільми, малюнки, таблиці, повідомлення учнів тощо).
Організація діяльності учнів. Учитель продумує підготовку учнів до розв'язання завдань уроку; як забезпечити мотивацію досліджуваних знань і здійснити постановку завдання на основі експерименту або практичної ситуації, й також художньої літератури; усвідомлює формулювання гіпотези; планує розкриття питання у формі повідомлення вчителя, пошукової самостійної роботи учнів, учнівського дослідження на основі експерименту, ТЗН, дидактичних матеріалів, тексту підручника; виділяє, як буде проведено аналіз отриманих результатів і які будуть зроблені з них висновки.
Б ‒ уточнення дій учителя й учня для конкретного класу.
Коректування методу: виділяються використовувані методи навчання, їхня відповідність роботі Певного класу. Конкретизуються плановані завдання освіти, виховання, розвитку.
Коректування матеріалу: продумується відповідність методів, засобів пізнання конкретним умовам роботи (вибір дослідів, екранно-звукових засобів тощо).
Активізація діяльності учнів: виявляються можливості посилення мотивації знань і диференційованого підходу до учнів, формування навчально-пізнавальних умінь (активне сприйняття навчальної інформації, робота з книгою та іншими джерелами інформації).
В ‒ усвідомлення виконаних дій після проведення уроку.
Аналіз реалізованої мети і завдань навчання. Учитель фіксує, як удалося виконати поставлені завдання, або сприяє цьому зміст матеріалу, або правильно обрано прийоми роботи вчителя, їхнє поєднання, чіткість у постановці завдань вивчення і чергових пізнавальних завдань.
Виділення чинників, що впливають на засвоєння знань: усвідомлюється необхідність обґрунтування значущості вивченого матеріалу; розкривається зв'язок із життям, практикою, із завданнями держави (урахування специфіки місцевого виробництва, природного оточення).
Оцінка керівництва діяльності учнів і зростання їхніх пізнавальних можливостей. Оцінюється логічність і чіткість викладу; частка самостійності учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей; можливість організації пізнавальної діяльності на більш високому рівні.
Забезпечення планованого рівня знань.
Повторення матеріалу
А ‒ продумування дій учителя при складанні плану уроку Обґрунтування вибору цього етапу. Дидактична мета: засвоєння знань і вмінь на рівні запам'ятовування; домінуюча функція ‒ закріплення матеріалу; завдання етапу ‒ виділення й повторення вузлових моментів і їх усвідомлення, аналіз результатів засвоюваних або засвоєних знань, діагностика і коректування знань тощо.
Добір основного змісту. Учитель виділяє види знань і їхні компоненти, що підлягають засвоєнню учнями на цьому рівні, установлює зв'язок між основними знаннями (уміннями).
Організація діяльності учнів. Учитель продумує пояснення учнями мети виконуваного завдання; роз'яснення прийомів роботи з матеріалом, що повторюється; вибір форм роботи учнів (індивідуальна, групова, колективна); добір засобів їхньої діяльності (завдання, питання, вправи та ін.); вирішує, як проведено контроль за роботою, тобто обговорення результатів виконаного завдання.
