Література:
Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 402-418.
Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 388-417.
Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 415-444.
Важливе місце при вивченні цієї теми займає питання
зростання ролі науки в суспільстві а її соціальний престиж ставить високі вимоги до знань про науку. З сучасних умовах ці вимоги стрімко зростають, стимулюючи поглиблення досліджень сфери науки в більш повному обсязі, в єдності всіх її сторін. Такий аналіз науки передбачає звернення до її виникнення і розвитку. Тому починаючи вивчати матеріал лекції студентам слід звернути увагу на передісторію науки, генезис науки.
Становлення науки пов'язане з таким ступенем розвитку людського суспільства, коли був нагромаджений певний мінімум наукових знань і здійснювалась передача їх у різних видах практичної діяльності. Тому зверніть увагу як розглядалось це питання у Стародавньому Єгипті, Месопотамії, Стародавній Греції, Середньовіччі, Нового часу. У цьому плані слід уяснити, що лише у ХVІІІ столітті завершився процес відокремлення від єдиного наукового знання таких важливих галузей природничих наук, як фізика, хімія, математика, біологія та інші. Більш чітко почав визначатися і предмет філософії.
На межі ХVІІІ і XIX століть під впливом французької буржуазної революції зародилася нова концепція, яка нерозривно пов'язала прогрес науки з суспільним прогресом. Родоначальником цієї концепції став французький просвітитель, філософ та політичний діяч буржуазної революції Ж.А.Кондорсе. Розглядаючи науку як діяльність з вироблення знань, можна виявити критерій її періодизації, що покликана виражати функції цього виробництва, причому функції соціально орієнтовані. Тому зверніть увагу на те, з якою соціальною метою продукується наукові знання? Чи покликані вони брати участь у технологічному перетворенні природи чи у "виробництві самої людини", в розвиткові її духовного світу? Обидва ці види виробництва сприяють взаємному прогресові; наукові знання використовуються по різному в різні Історичні епохи розвитку суспільства. Розглядаючи такі питання, необхідно визначити основну цільову орієнтацію науки в суспільстві, оскільки лише вона може служити справжнім критерієм її періодизації.
Важливе значення має знання закономірностей розвитку науки, такого питання як структури науки. В ході вивчення матеріалу уясніть, що наука це цілісна система, яка обумовлена багаторівневою сутністю. Тому дуже важливим є розуміння науки як соціальної системи, оскільки її функцією є пізнання.
Внаслідок вивчення цього питання студенти оволодівають знаннями категорій: наука, культура, закономірності науки, суспільство, прогрес, критерії прогресу, знання, наукове знання, функції науки.
План семінарського заняття:
1. Генезис науки.
2. Закономірності розвитку науки.
3. Наука як соціальна система.
4. Структура науки.
5. Наука як феномен культури.
В ході підготовки до семінарського заняття рекомендуються теми виступів, повідомлень, доповідей, рефератів:
1. Закономірності розвитку науки. (4, с. 404-407);
2. Наука як соціальна система. (4, с. 407-411);
3. Структура науки. (4, с. 411-414);
4. Наука як феномен культури. (4, с. 414-418).
Література:
Основна:
1.Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Навч. Посіб.-К., 1996.-368 с.
2. Філософія. Підручник / За загальною редакцією Горлача М.І., Кременя. В.Г., Рибака В.К.- Харків: Консум, 2000.- 672 с.
3. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ—ІV рівнів акредитації.-К., 2001- 544 с.
4. Філософія: Навчальний посібник / Л.В. Губернський та Інш. За ред. І.Ф. Надольного,- К.,2001,- 457 с.
додаткова:
5. Шинкарук В.І. Філософія незалежності і незалежна філософія / / Віче.-1992.- № 6
6. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.,1991. – С.29-58.
7. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.,1998. – 248 с.
8. Красаченко В.С. Людина і біосфера; основи екологічної антропології. – К., 1999. – 688 с.
9. Петров В. Походження українського народу. – К.,1992. – С.23-57.
10. Проблема екології та основні шляхи їх вирішення. – К.,1993. – 246 с.
11. Бойченко І.В. Філософія історії. – К.,2000. – 723 с.
12. Гора Г.І., Ящук Т.І. Проблема спрямованості людської історії / / Філософія: Курс лекцій. – К., 1993. – С. 543-558.
13. Гошовський М.М., Кучерявий І.Т, Ідея прогресу в соціальній філософії. – К.,1993. – С.158.
14. Шпенглер О. Закат Європы. – М.,1993. –Т.І.-С. 131-165,262-266.
15. Максимов С.В. Особистість і суспільство. – Харків,1993. – С.20.
16. Пролеев С.В. Духовність і буття людини. – К.,1992. – 107 с.
17. Українська культура: Історія і сучасність. – К.,1994. – С.288-412.
18. Українська культура: Лекції / За ред. Дмитра Антоновича. – К.,1993. – С. 5-16
19. Грабович Г. Як нам реформувати науку / / Віче. – 1992. - № 6. Добров Г.М. Наука о науке. – К.,1989. – 208 с.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ "ФІЛОСОФІЯ"
