Література:
Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 367-385.
Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 459-473.
Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 480-500.
В свій час К.Маркс висловив думку: " Будь-яка істинна філософія є духовною квінтесенцією свого часу". Суперечливий процес розвитку суспільства, суспільних відносин, зростання ролі суб'єктів цих відносин, людини, особистості зумовлює необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного життя суспільства. Особливо важливого значення цих питань набуває у наш час. Вивчаючи тему студенти повинні зрозуміти сутність духовного життя суспільства.
Духовне життя суспільства - це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою життєдіяльності людей; сукупність ідей; поглядів, почуттів, уявлень людей, процес їх виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних, індивідуальних ідей у внутрішній світ людини. Духовне життя суспільства охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій) разом з його носіями - соціальними суб'єктами - індивідами, народами, етносами. В цьому зв'язку доречно говорити про особисте духовне життя окремої людини, її індивідуальний духовний світ, духовне життя того чи іншого соціального суб'єкта - народу, етносу, чи про духовне життя суспільства в цілому.
Основу духовного життя становить духовний світ людини - її духовні цінності, світоглядні орієнтації. Разом з тим, духовний світ окремої людини, індивідуальності неможливий поза духовним життям суспільства. Тому духовне життя - це завжди діалектична єдність індивідуального і суспільного, яке функціонує як індивідуально-суспільне. Слід вивчити багатогранність духовного життя суспільства яке включає в себе такі складові, як: духовне виробництво, суспільна свідомість і духовна культура.
Суспільна свідомість є сукупність ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій) які охоплюють і відтворюють суспільне буття, що вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії. Суспільна свідомість, таким чином, не тільки відображає суспільне буття, а й творить його, здійснюючи випереджаючу, прогностичну функцію щодо суспільного буття. Тому важливим е розуміння того, що випереджаюча роль суспільної свідомості саме і проявляється в її соціальній активності. Вона пов'язана головним чином з науково-теоретичним рівнем відображення дійсності, глибоким усвідомленням суб'єктом своєї відповідальності за прогрес суспільства. В ході вивчення матеріалу студентам рекомендується звернути увагу на такі питання, як: сутність буденної та теоретичної свідомості; зміст суспільної психології й ідеології, форм суспільної свідомості; особливості духовної культури суспільства.
Внаслідок вивчення цієї теми студенти оволодівають знаннями таких категорій: духовне життя суспільства, свідомість, суспільна свідомість, буденна свідомість, теоретична свідомість, суспільна психологія, ідеологія, форми суспільної свідомості.
План семінарського заняття:
1. Сутність духовного життя суспільства.
2. Буденна і теоретична свідомість та їх характеристика.
3. Суспільна психологія й ідеологія.
4. Форми суспільної свідомості та їх характеристика.
5. Особливості духовної культури українського суспільства.
В ході підготовки до семінарського заняття студентам рекомендуються теми виступів, доповідей, повідомлень, рефератів:
1. Сутність духовного життя суспільства. (4, с. 367-370);
2. Духовне життя суспільства та його структура. (4, с. 367-370);
3. Особливості духовної культури суспільства. (4, с. 380-385).
