х років ХХ – на початку ХХІ ст.

План.

1.Розвиток освіти та науки народів Югославії у другій половині 40-х років ХХ – на початку ХХІ ст.: досягнення, проблеми та перспективи.

2.Література. Художнє та образотворче мистецтво.

3. Музика. Театр.

4.Архітектура та містобудування. 5. Розвиток релігійних конфесій. 6. Нові тенденції у розвитку сучасної культури народів колишньої Югославії.

7.Національна свідомість і становлення ідеології країн колишньої Югославії.

8. Культурне співробітництво України з країнами колишньої Югославії на сучасному етапі.

Література:

Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 816 с.

История южных и западных славян: В 2 т. Т. 2: Новейшее время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 368 с.

Основні поняття і терміни: наука; література; народна творчість; архітектура; скульптура; живопис; образотворче, декоративно-прикладне мистецтво; театр; модернізм; постмодернізм; авангардизм.

Методичні рекомендації до самостійної роботи з тем по культурі слов’янських народів:

Вивчаючи культуру слов’янських народів у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст., важливо зазначити, що у цей період поглиблюється науково-технічна стадія НТП; відбулася зміна чинників, що визначають культурний розвиток суспільства. Особливості розвитку суспільства на початку ХХІ ст.: епоха глобалізації економіки; формування загального інформаційного простору (роль Інтернету, персонального комп'ютеру); культура електронних ЗМІ; формування концепції постіндустріального суспільства; головними продуктами виробництва є інформація та знання; проблема полікультурної грамотності, культурних універсалій, що можуть забезпечити глобальний діалог різних культур; феномен мегаполісу; масова культура (популярна культура, індустрія розваг, комерційна культура), орієнтована на усереднений рівень масових споживачів (музика, кіно, телебачення, образотворче мистецтво).

У другій половині ХХ ст. у науці відбуваються процеси диференціації та поглиблення знань. З’являються нові, технічні види мистецтв. Кіно, телебачення, реклама, комп’ютер впливають на потреби й смаки людей. Відбувається зникнення або маргіналізація видів, типів, жанрів мистецтва і мислення, які відігравали важливу роль у системі культури. Розвивається постмодернізм – своєрідна гра цінностями культури, на основі попередніх течій авангардизму та модернізму; настрої втоми, естетичні мутації, дифузія великих стилів тощо.

Поділ світу у другій половині ХХ ст. на соціалістичний та капіталістичний призвів до посилення ідеологічної боротьби, політики «холодної війни». У Радянському Союзі набуло свого розвитку мистецтво соціалістичного реалізму, з його принципами ідеалізації реальності, культом вождя, агітаційністю, заданістю сюжету, композиції (необхідно детальніше охарактеризувати його). У російській літературі 50-х – 70-х років зріс інтерес до людини, її духовних цінностей (напр., твір Ю. П. Германа «Дорогой мой человек»). Популярними були поети Є. Євтушенко, А.Вознесенський, Б. Окуджава.

Країни соціалістичного табору розвивалися за радянською моделлю, що мала свої позитивні та негативні риси впливу на їхній культурний та духовний розвиток. Після розпаду СРСР в 1991 р. у цих слов’янських країнах відбуваються процеси зближення із західноєвропейськими цінностями та культурою.

Студентам важливо звернути увагу на культурний розвиток названих країн (наука, література, архітектура, мистецтво, скульптура, театр тощо), виділити його особливості, досягнення, проблеми; охарактеризувати сучасні процеси і тенденції; проаналізувати культурні, релігійні взаємозв’язки та взаємовпливи між різними слов’янськими народами.