(2 год.)
План.
1.Встановлення комуністичної диктатури. Конфлікт Тіто – Сталін та його наслідки.
2. Спроби побудови країни самоврядного соціалізму.
3. Югославія в системі міжнародних відносин.
4. Політична і економічна криза 80-х років ХХ ст. у СФРЮ.
Реферат:
Режим і постать Й. Тіто в Югославії в оцінці істориків.
Література:
Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 816 с.
История южных и западных славян: В 2 т. Т. 2: Новейшее время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 368 с.
Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки: 1945 – 2002. – К., 2004.
Гиренко Ю. С. Сталин – Тито. – М., 1991.
Шахін Ю.В. Еволюція економічної політики Федеративної Народної Республіки Югославії (1947–1961 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Ю. В. Шахін; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. – Одеса, 2005. – 20 с.
Митрович М. Югославская действительность в анонимных посланиях Йосипу Броз Тито (1956–1966 годы) // Славяноведение. – 2008. – № 3. – С. 48–59.
Творчі завдання:
- Що зумовило прихід комуністів до влади в Югославії?
- Визначте причини конфлікту «Тіто-Сталін». Чому Тіто вдалося відстояти свою позицію і не піддатися на тиск Сталіна?
- Визначте риси югославської моделі розвитку соціалізму. Чим було зумовлено становлення такої моделі? Які її позитивні і негативні риси?
- Охарактеризуйте постать Й. Броз Тіто.
Основні поняття: СФРЮ; конституція; соціально-економічний розвиток; політичний розвиток; зовнішня політика; дипломатичні відносини; рух неприєднання; життєвий рівень населення; самоврядний соціалізм; режим Й. Броз Тіто.
Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:
Щодо особливостей розвитку Югославії у другій половині 1940-х–1970-х рр., важливо виділити насамперед особистість Й. Тіто та його вплив на післявоєнний і подальший розвиток країни; конфлікт його із Й. Сталіним у 1948 р.; пошук власної моделі самоврядного соціалізму (позитиви та негативи, породжені такою політикою уряду). Далі необхідно розглянути етапи політичного перетворення Югославії та кризи федерації.
Модель самоврядного соціалізму передбачала: відмову від директивного планування та перехід до ринкових відносин; підприємства через робітничі ради передавалися в управління трудовим колективам та отримували господарську самостійність; трудовим колективам надавалося право самостійно складати виробничі плани й визначати асортимент продукції; ліквідовувалися машинно-тракторні станції, скасовувалися обов’язкові поставки сільгосппродукції, селяни могли займатися індивідуальним господарюванням, встановлювався максимум (10–15 га) землеволодіння, дозволялися продаж і оренда землі та використання найманої робочої сили; було розширено повноваження республіканських владних структур, почалося запровадження самоврядування (органи його у сільських громадах, районах і містах складалися з двох палат: народного віча та віча виборників).
Як зазначає дослідник Ю. В. Шахін, за моделлю самоврядного соціалізму, система управління економікою зазнала децентралізації і спрощення; було скасовано довгострокове планування, держава відмовилася від жорсткого адміністрування і стала досить активно використовувати непряме регулювання. Були облишені спроби знищити приватну торгівлю. Паралельно з економічними перетвореннями уряд здійснював заходи з подолання соціальної кризи. Радянсько-югославський конфлікт, на його думку, спонукав керівників КПЮ переглянути свої погляди на внутрішню політику і відступити від радянського зразка усвідомлено. У той же час економічна допомога, яку надали Югославії США, змусила її бути поступливішою до американських вимог у зовнішній і внутрішній політиці.
При розгляді соціально-економічного, політичного становища слов’янських країн у другій половині 40-х – 80-х рр. ХХ ст. важливо, подібно до міжвоєнного періоду 20–30-х рр., показати спільне та відмінне в їхньому розвитку. Необхідно при цьому виділити позитивний та негативний вплив Радянського Союзу на формування та розвиток державного устрою, економічних та політичних перетворень у Польщі, Чехословачині, Болгарії та Югославії, проблеми взаємовідносин; охарактеризувати державних діячів, політичні кризи та їх наслідки для країн; негативні тенденції в соціально-економічній сфері та їх вплив на настрої суспільства; пошуки шляхів виходу з кризи; демократичні революції кінця 80-х рр. та особливості їх у кожній країні.
Семінарське заняття № 19
