Польща у другій половині 1940-х – 1980-х роках

(2 год.)

План.

1. Соціально-економічний та політичний розвиток ПНР у 1945–1960-х рр.

2. Події 1970 р. Епоха Е. Герека.

3. Політична і економічна криза на початку 80-х років. Створення незалежних профспілок "Солідарності".

4. Проведення "круглого столу". Парламентські вибори. Демонтаж тоталітарної системи.

 

Реферат:

Політичні кризи у ПНР в другій половині

1940-х – 1980-х роках в історіографії.

Література:

Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 816 с.

История южных и западных славян: В 2 т. Т. 2: Новейшее время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 368 с.

Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки: 1945 – 2002. – К., 2004.

Тымовский М., Кеневич Я., Хольцер Е. История Польши / Пер. с польск. – М.: Весь мир, 2004. – 544 с.

Дильонгова Г. Історія Польщі 1975–1990. – К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2007. – 237 с.

Волокитина Т. В., Мурашко Г. П., Носкова А. Ф., Покивайлова Т. А. Москва и Восточная Европа. Становление политических режимов советского типа: 1949–1953: Очерки истории. – М.: РОССПЭН, 2002.

Брониславский Е., Вачнадзе Г. Польский диалог. – Тбилиси, 1990.

Советский фактор в Восточной Европе: 1944–1953 гг.: Документы: в 2-х тт. – М., РОССПЭН, 1999–2002.

Волобуев В. В. Политическая оппозиция в Польше: 1956–1976 / Отв. ред. А. М. Орехов. – М., 2009.

Парсаданова В. С. Советско-польские отношения (1945 – 1949). – М., 1990.

Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе. 1989 – 1990 гг. – М., 1991.

Майорова О.Н. К вопросу о ходе переговоров власти и оппозиции за “круглым столом“ 1989 года в Польше // Славяноведение. – 2007. – № 3. – С. 39–54.

 

Основні поняття: Тимчасовий уряд національної єдності; націоналізація; сільськогосподарський кооператив; Польська об‘єднана робітнича партія; Комуністичне інформаційне бюро; Рада Економічної Взаємодопомоги; Варшавський Договір; соціалістичний табір; політична криза; життєвий рівень населення; соціально-економічний розвиток; політичний розвиток; військовий стан; профспілка „Солідарність”; демократична революція; тоталітарна система.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:

Аналізуючи питання семінару, важливо звернути увагу на:

1) створення, склад та діяльність Тимчасового уряду національної єдності (28 червня 1945 р.), вибори до Законодавчого сейму у січні 1947 р.; діяльність ПОРП та Комуністичне інформаційне бюро; прийняття, зміст Конституції ПНР (1952 р.); 2) соціально-економічний розвиток окремих періодів: аграрна реформа 1944–1949 рр., створення кооперативів та подальша їх ліквідація; націоналізація великої і середньої промисловості, частини транспорту, банків, торгівлі; плани розвитку народного господарства; соціально-економічні проблеми 60-х–80-х рр. ХХ ст.; життєвий рівень населення; 3) політичні кризи: 1948, 1956, 1968, 1970, 1976, 1981, 1989 рр. (охарактеризувати причини, хід та наслідки їх для країни); демократичні зміни наприкінці 80-х – на початку 90-х рр.; 4) міжнародна політика: вирішення питання про польські кордони; договори про дружбу і взаємодопомогу з Радянським Союзом та іншими соціалістичними країнами, з НДР та ФРН про кордони; вступ до Ради Економічної Взаємодопомоги, до складу країн Варшавського Договору, зміцнення співробітництва із соціалістичними країнами; участь у міжнародних договорах про заборону випробувань ядерної зброї тощо.

Зокрема, зазначимо, що у соціально-економічному розвитку післявоєнної Польщі важливе значення мала аграрна реформа 1944–1949 рр., що передбачала: конфіскацію земель поміщиків і передачу їх селянам у приватну власність (6 млн. га було розподілено по 5 га на господарство; 12% земель було націоналізовано); великим землевласникам встановлювався максимум 50 га (Східна Польща), 100 га (Західна Польща), право наймати до 5 чоловік на сільськогосподарські роботи. Близько 3 млн. німців відселили з Гданська і Щецина. Навесні 1948 р., за рішенням Комінформбюро, в Польщі почали створюватись кооперативи (по типу колгоспів), до яких вступили спочатку 7% селян, а у 1948–1955 рр. організовано 10 тисяч кооперативів. Також необхідно додати, що за декретом від 5 січня 1946 р. відбулася націоналізація великої та середньої промисловості частини транспорту, банків, торгівлі; шестирічний план розвитку народного господарства 1950–1955 рр. передбачав фінансування автомобіле-, тракторобудування, легкої промисловості, будівництво морських портів, побудовано 500 промислових об’єктів тощо.

Щодо політичних криз, необхідно зазначити, що у серпні – вересні 1948 р. Перший секретар ППР В. Гомулка виступив проти ідеї СРСР щодо колективізації сільського господарства у Польщі; у червні 1956 р., під впливом ХХ з’їзду КПРС, відбулося повстання робочих та інтелігенції в м. Познані (пленум ЦК ПОРП визнав необхідність заходів щодо підвищення життєвого рівня трудящих, ліквідації політичного терору, звільнення політичних в’язнів, пом’якшення цензури друку, децентралізація держапарату; розпуску кооперативів у сільському господарстві та ін.); у 1970 р. відбулися події на гданських судноверфях (вимоги політичної свободи, підвищення зарплати, надання додаткової відпустки жінкам, щодо розвитку житлового будівництва, ліквідації валютних магазинів); у грудні 1981 р. було запроваджено воєнний стан після реєстрації профспілки „Солідарність” та її конфлікту з урядом (під тиском СРСР); з 6 лютого по 6 квітня 1989 р. відбувся Круглий стіл політичних сил (представників урядової коаліції, членів профспілки„Солідарність”, католицької церкви): парламент знову став двопалатним; проведено вибори до парламенту; відновлено профспілковий і політичний плюралізм, легалізовано „Солідарність”; відновлено посаду Президента.

На Потсдамській конференції 1945 року було остаточно вирішено питання про польські кордони. Договори про дружбу і взаємодопомогу з Радянським Союзом мали важливе значення, зокрема, для економічного розвитку Польщі (надання пільгових кредитів, участь радянських спеціалістів у промисловому будівництві тощо). З іншого боку, країна потрапила у сферу геополітичних інтересів СРСР, що позначилося особливо негативно на її політичному розвитку. Тому оцінка впливу СРСР на розвиток Польщі у другій половині 1940-х – 1980-х роках має бути в аналізі студентами всебічною і виваженою.

 

Семінарське заняття № 12

Польща на сучасному етапі (90-і роки ХХ – початок ХХІ ст.)

(2 год.)

План.

1."Шокова терапія" Бальцеровича. Перехід до парламентської демократії.

2. Сучасне політичне і соціально-економічне становище Польщі.

3. Євроінтеграція Польської республіки.

4. Польсько-українські відносини.

Реферат:

Польсько-українські відносини на сучасному етапі.

Література:

Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 816 с.

История южных и западных славян: В 2 т. Т. 2: Новейшее время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 368 с.

Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки: 1945 – 2002. – К., 2004.

Тымовский М., Кеневич Я., Хольцер Е. История Польши / Пер. с польск. – М.: Весь мир, 2004. – 544 с.

Общественные трансформации в странах Центральной и Юго-Восточной Европы (90-е годы XX века – начало XXI столетия). – М., 2008.

Чорна Н. Геополітичні аспекти європейської та євроатлантичної інтеграції Польщі // Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. – Вип. 5. У 2 ч.: – Ч. 1.

Гевко В. Україна і Польща: до двадцятиліття співпраці // Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – Вип. 6–7: 20-й річниці Незалежності України присвячується. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011.

Киридон А. Українсько-польські відносини: “нова ера” співпраці // Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. – Вип. 5. – Ч. 2.

 

Основні поняття: Польська республіка; конституція; політичний розвиток; соціально-економічний розвиток; життєвий рівень населення; «шокова» терапія; парламентська демократія; Європейський Союз; НАТО; євроінтеграція; Україна.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:

Аналізуючи питання семінару, важливо звернути увагу на:

1) соціально-економічні та політичні перетворення: реформи у соціально-економічній сфері (промисловості, сільському господарстві, торгівлі, життєвому рівні населення тощо), економічні успіхи, складнощі та протиріччя, наслідки; зміни у політичному житті – провідні політичні партії при владі, їх діяльність, узгодженість, протистояння між ними; реформи у державно-політичній будові суспільства; характеристика діяльності польських президентів Л. Валєнси, О. Кваснєвського, Л. Качинського, Б. Комаровського;

На думку А. Куклінські, польського доктора економічних наук, соціалізм у Польщі зіткнувся з опором, оскільки не зміг пристосуватися до ліберальних умов розвитку, і зараз країни із перехідною економікою вимушені адаптуватися до цих умов непроторованим шляхом, щоб не спуститися до примітивного капіталізму; цей шлях вимагає болісного процесу обдумування;

2) зовнішньополітичні орієнтири – вступ до Європейського Союзу, військово-політичного блоку НАТО; розвиток в нових міжнародних реаліях, геополітичне становище;

3) розвиток відносин з Україною: важливі угоди політичного, економічного та культурного співробітництва, проблеми та перспективи, досвід минулих відносин; міжконфесійні відносини, їх проблеми.

Для українсько-польських відносин важливими чинниками сьогодні є: геополітичне розташування, територіальна близькість, традиційні економічні зв'язки. Свідченням цього був той факт, що Польща визнала незалежність України вже 2 грудня 1991 р., були встановлені дипломатичні відносини, підписано низку важливих договорів. Упродовж періоду 1991–2004 років, зазначає український дослідник В. Р. Гевко, українсько-польські стосунки пройшли шлях від становлення до найглибшого ступеня розвитку відносин – стратегічного партнерства, а політичні зміни в Україні наприкінці 2004 р. – початку 2005 р. дали новий поштовх для подальшого розвитку українсько-польського стратегічного партнерства.

Семінарське заняття № 13