Третя тактика — безпосередня робота з групою батьків передбачає:
^ зустрічі спеціалістів з батьками дітей в офісі з метою обговорення спільних планів, методик, поведінки батьків;
^ організацію семінарів для батьків, рольових ігор, бесід, перегляд відеопрограм для занять з батьками;
^ залучення батьків до проведення спільних закладів, відпочинку, свят, акцій тощо.
Четверта тактика — опосередкована робота з групою батьків. Вона передбачає такі види роботи:
^ інформування батьків про новітні технології роботи з дітьми, підготовка письмових пропозицій і домашніх завдань, копіювання потрібних для батьків матеріалів;
^ проведення опитування шляхом письмового анкетування, підготовка стендів, виставок для батьків;
^ підготовка навчально-методичиих посібників чи рекомендацій для батьків.
П'ята тактика — розвиток контактів між сім'ями з метою:
^ сприяти створенню мережі нянь серед батьків, обмін досвідом, проведення зустрічей батьків вдома, залучення батьків (чоловіків) до ремонту вдома, залучення батьків (чоловіків) до ремонту обладнання для дітей;
^ допомогти створити асоціацію, групи самодопомоги батьків;
^ активізувати батьків до захисту своїх прав, до роботи в громадських організаціях, до участі у прийнятті рішення психолого-медико-педа гогічної комісії;
^ створення різного типу клубів для батьків і дітей.
| Патронаж |
В умовах низької мотивації звернення сімей за соціальио-педагогічиоіо, психологічною допомогою доцільно застосувати таку модель роботи з сім'єю, як патронаж (або
послуга клієнту вдома). Така модель діяльності практикується педіатричними службами, центрами соціального обслуговування пенсіоненрів та інвалідів. В межах патронажу можуть надаватися різні види освітньої, псхологічної, посередницької допомоги. Саме патронаж дає змогу мобілізувати сім'ю на подолання проблем у природних умовах і може продовжуватися досить тривалий час.
Здійснення патронажу потребує дотримання низки етичних принципів: самовизначення клієнта, добровільність прийняття допомоги, 'конфі-
196 Соціальна робота
денційність, тому завжди слід інформувати сім"ю про візит спеціаліста і його цілі.
Патронж може проводитися з такими цілями:
^ діагностики: ознайомлення з умовами життя, вивчення можливих факторів ризику, дослідження проблемних ситуацій;
•^ контролю: оцінка стану сім'ї і дитини, динаміка проблеми, аналіз ходу реабілітаційних заходів, виконання батьками рекомендацій тощо;
-/ адаптивно-реабілітаційної допомоги (освітньої, психологічної, посерадницької).
При цьому соціальний педагог повинен завуалювати діагностичні і контрольні цілі, щоб сім'я не відчувала себе підконтрольною і залежною. Хоча в асоціальних сім'ях такі цілі не варто скривати, оскільки ці сім'ї мають усвідомлювати невідворотність "втручання" спеціаліста у її життєдіяльність і виховання дітей — інвалідів.
Патронаж має епізодичний характер або регулярний, залежно від розробленої стратегії щодо конкретної сім'ї.
Таким чином, можна стверджувати, що патронаж — одна із форм роботи соціального педагога, яка проявляється у відвідуванні клієнта вдома з діагностичними, контрольними адантивно-реабілітаційішми цілями, що дозволяє налагоджувати і підтримувати тривалі зв'язки за клієнтом, своєчасно виявляючи його проблемні ситуації, падаючи термінову доиомгу.
Література
1. Безпалько О., Едель С. Підготовка волонтерів до роботи з дітьми обмежених функціональних можливостей / Методичні рекомендації. // За ред. А. Й. Канської. — К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001.
2. Виховання дітей з особливими потребами в сім'ї / Упорядник І. Б. Іванова. - К.: УДЦССМ, 1998.
3. Іванова І. Б. Соцільно-психологічні проблеми дітей-іивалідів. — К., 2000.
4. Карманеико Т. М., Карманеико Ю. Г. Ляльковий театр — дітям. — К.: Рад. шк., 1986.
5. Мостіпаи О. Державна політика щодо інвалідів і перспектива та пріоритети // Соціальлшш захист. — 2002. — №11.
6. Мостіпаи О. Державна політика щодо інвалідів: перспективи та пріоритети // Соціальний захист. — 2002. — № Ц.
7. На допомогу батькам, що мають дітей з особливими потребами. / Л. В. Борщевська, А. В. Зіброва, І. Б. Іванова — К., 1999.
