Роботу над рефератом слід починати з вивчення відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспекту лекцій. Після того, як загальне уявлення про обрану тему склалося, студенту слід приділити серйозну увагу підбору і вивченню літератури, орієнтовний список якої наведено наприкінці цих методичних рекомендацій. Допускається використання також ресурсів електронних бібліотек, а також такої літератури, що була підібрана студентом самостійно в ході вивчення бібліографії з обраної теми.
Вивчаючи ту чи іншу наукову працю, студент повинен сприймати її крізь призму тих основних проблем, що їх вирішував автор. Без усвідомлення проблеми неможливо виділити головне й істотне, важко виокремити тезу і аргумент з загального тексту, неможливо перебороти формальне ставлення до змісту досліджуваної праці.
Складання плану реферату.
Після ознайомлення з літературою студент складає план реферату, в якому конкретизуються питання обраної теми та який включає в себе:
- вступ;
- основну частину (висвітлення основних питань);
- висновки;
- список використаної літератури.
Вступ є обов’язковою частиною реферату, в якій стисло обґрунтовується актуальність, наукова і практична значимість обраної теми, вказується на її місце в структурі соціології, формулюються мета та завдання дослідження.
Основна частина реферату складається з розділів та підрозділів, в яких мають бути послідовно розглянуті всі питання теми. При цьому слід мати на увазі, що кількість розділів та підрозділів не регламентується, але недоцільно виділяти їх багато та робити невеликими за обсягом. Якщо матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну і логічну послідовність, розділ не обов’язково розбивати на підрозділі.
При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.
Заключна частина реферату має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики. Вступ і висновки реферату разом не повинні перевищувати одну чверть його обсягу.
Викладення змісту теми.
Після підбору і опрацювання літератури, визначення плану реферату, слід приступити до узагальнення та систематизації зібраного матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути чітким, логічним і послідовним. Викладати матеріал у рефераті рекомендується у безособовій формі висловлювання (наприклад: «вважаємо», «думаємо», «рахуємо»). Необхідно вживати терміни, властиві даній науці, уникати незрозумілих понять та складних граматичних оборотів. Терміни, окремі слова і словосполучення допускається змінювати прийнятними текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.
При використанні цитат з літературних та наукових джерел слід пам’ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора реферату, або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. Але занадто зловживати ними не слід.
Студенту доцільно звернути увагу на такі характерні недоліки, які трапляються при написанні реферату і які можуть привести до незадовільної оцінки:
- механічне, дослівне переписування використаної літератури;
- поверховий, не аргументований виклад основних теоретичних положень;
- невідповідність змісту та плану роботи;
- абстрактний виклад теми, відсутність посилань;
- недбалість та неграмотність викладу.
Отже, основними вимогами до написання реферату є вміння виділяти головні теоретичні питання і роз’яснювати їх на конкретному матеріалі, логічно та послідовно розкривати зміст теми, використовуючи при цьому сучасну навчальну, наукову, методичну літературу з дисципліни.
Оформлення реферату.
Студент повинен пам’ятати, що через оформлення реферату, його зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Тому кожному студенту необхідно опанувати техніку й етику оформлення наукової праці та дотримуватися стандартних вимог, які висуваються щодо рефератів.
Робота починається з титульного листа, який оформлюється згідно зразка, що міститься у додатку А.
Другою сторінкою реферату подається план роботи (дивись додаток Б).
Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової сторінки та мати заголовок, який відповідає плану реферату. Заголовки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи та не використовуючи виділення тексту. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, тоді їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж три інтервали, якщо реферат виконаний рукописним способом, то не менше, ніж два інтервали, якщо робота виконана за допомогою комп’ютера.
Розділи слід нумерувати арабськими цифрами без крапок в кінці. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою (наприклад: 1.1, 1.2).
Усі сторінки, починаючи з другої, послідовно нумеруються з поставленням арабських цифр за загальним правилом у верхньому правому куті без крапки в кінці. Слід мати на увазі, що першою сторінкою реферату є титульний лист, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки.
Реферат пишеться чітким, розбірливим почерком, або друкується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210х297 мм) через два між строкових інтервали для друкарської машинки і півтора – для комп’ютера, з обов’язковим додержанням при цьому такої ширини полів: зверху і знизу – 20 мм, зліва – 25 – 30 мм, справа – 10 мм. На одній сторінці повинно бути не більше 32 – 40 рядків.
Загальний обсяг реферату не повинен перебільшувати 24 друкованих сторінок тексту через 2 інтервали чи 16 – через 1,5 інтервали.
Робота повинна бути зброшурована і підшита. На останній сторінці ставиться число, місяць та рік виконання роботи, а також підпис виконавця.
Оформлення списку використаної літератури є важливою складовою написання реферату. В список включаються тільки ті джерела, які використовувалися при написанні реферату або на які зроблено посилання в самій роботі. Список літератури в загальний обсяг реферату не включається, але нумерація сторінок продовжується.
При оформленні списку використаної літератури слід звернути увагу на правила оформлення спеціальної літератури: монографії, підручники, навчальні посібники, наукові статті та ін. Література розміщується в алфавітному порядку назв або прізвищ перших авторів. Спочатку вказують прізвище автора, його ініціали. Потім – назву праці, місто видання, назву видавництва, рік видання, кількість сторінок.
Наприклад:
1. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: ВЦ ”Академія”, 2006.- 660 с.
2. Тощенко Ж.Т. Социология. Общий курс (учебное пособие).- М.: Логос, 1998. - 511 с.
Якщо праця автора розміщена в збірці робіт, журналі, газеті, вказують:прізвище автора, назву статті, назву видання, місце, рік видання та його номер (або випуск), і на яких сторінках даний матеріал надрукований.
Наприклад:
1. Бороноев А.О., Ельмеев В.Я., Орлов В.Н. О предмете социологии как общей науке об обществе // Социологические исследования. - 1991. - №5. - С. 35-39.
2. Вебер М. Основные понятия стратификации // Социологические исследования. – 1994. - № 5. – С.147-156.
Важливе значення має правильне оформлення посилань на джерела та матеріали, які студент використовує при написанні реферату. Рекомендується наступний варіант оформлення посилань. Посилання оформлюються у квадратних дужках з указуванням номера джерела із списку літератури і сторінки, на якій розмішена наведена цитата. Наприклад: [2, с. 25].
Усний виступ з рефератом.
Після написання реферату студент повинен викласти його зміст на семінарському занятті. Автор роботи протягом десяти хвилин має викласти основні положення розділів та підрозділів свого дослідження, обґрунтувати наукову і практичну значущість теми, сформулювати пропозиції чи рекомендації. Після виступу, при необхідності, відповісти на запитання викладача та інших учасників семінару.
За результатами обговорення написаного і викладеного реферату студент оцінюється викладачем шляхом виставлення певної кількості балів, які враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.
Тематика рефератів
Перший змістовний модуль
1. Дискусія про предмет соціології.
2. Соціальні закони і реальність.
3. Феномен соціального як відображення предметної сутності соціології.
4. Соціологія – точна наука!?.
5. Генеза і структура соціальної утопії Платона.
6. Аналіз основних форм людського “співжиття” в соціальній філософії Аристотеля.
7. Розвиток протосоціологічних поглядів в Київській Русі.
8. Соціальний зміст вчення Г.Сковороди.
9. О.Конт - родоначальник соціологічної науки.
10. Органіцистська теорія суспільства Г. Спенсера.
11. Психологія натовпу Г. Лебона.
12. Соціологічні проблеми психоаналізу З. Фрейда.
13. Е. Дюркгейм про цінності та ідеали.
14. Праця М. Вебера “Протестантська етика і дух капіталізму”.
15. Основні напрямки розвитку західної соціології ХХ-го сторіччя.
16. Особливості розвитку соціологічної думки в Росії.
17. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні.
18. Концепція М.Вебера про сутність, джерела і тенденції розвитку соціальної нерівності.
19. П.Сорокін про форми соціальної стратифікації.
20. Основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства.
21. Маргінальність соціальних груп в умовах трансформації українського суспільства.
22. Проблеми формування середнього класу в сучасній Україні.
23. Соціальна мобільність і міграційні процеси в Україні.
24. Формування ринку праці в Україні та його вплив на зміну соціальної структури суспільства.
25. Соціальна дискримінація жінок: сутність та форми впливу.
26. Патріархальний характер сучасної політичної сфери.
27. Специфіка гендерної соціалізації в сучасному українському суспільстві.
28. Історія феміністської думки в Україні.
29. Проблема насильства над жінками та шляхи її подолання.
30. Соціологія сім’ї та шлюбу: сучасні проблеми дослідження.
31. Змінювання функцій сім’ї на сучасному етапі.
32. Нові види сімей: чи за ними майбутнє.
33. Неповна сім’я: характеристика ситуації та шляхи її вирішення.
Другий змістовний модуль
1. Специфіка системи освіти України та інших країн: порівняльний аналіз.
2. Особливості набуття вищої освіти в Україні.
3. Основні мотиви вступу до ВНЗ випускників середніх шкіл.
4. Основні проблеми української науки сьогодення. Криза науки та можливі шляхи її подолання.
5. Академічна наука: характеристики та проблеми розвитку.
6. Прикладна наука: стан та шляхи вдосконалення.
7. “Витік мізків” як феномен сучасної науки.
8. Проблеми відродження національної культури в Україні.
9. Відмінності міської та сільської культури.
10. Характеристика масової культури та форми її прояву.
11. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.
12. Сучасна релігійна обстановка в Україні.
13. Проблема релігійних конфліктів в Україні.
14. Релігійні організації та їх типологія (соціологічний аналіз проблеми).
15. Нетрадиційна релігійність в Україні: проблеми формування національної самосвідомості.
16. Від етнографії до етносоціології: розвиток етносоціологічних студій в Україні.
17. Акультураційні стратегії в сучасному світі.
18. Етнічні стереотипи в сучасному українському суспільстві.
19. Національна політика в пострадянському просторі: загальне та особливе.
20.
21. Загальні прояви девіантної поведінки.
22. Девіація: від обдарованості до злочинності.
23. Сфери функціонування громадської думки суспільства.
24. Критерії зрілості громадської думки.
25. Роль соціологічних досліджень у вивченні соціальної реальності.
26. Соціологічне дослідження: поняття, види, функції.
27. Маркетингові дослідження: поняття, сутність, види.
28. Програма соціологічного дослідження: поняття, розділи, компоненти.
29. Змістовний аналіз основних компонентів програми соціологічного дослідження.
30. Значення методу вибірки у соціологічному дослідженні.
31. Планування і організація соціологічних досліджень.
32. Функції соціологічних досліджень та їх реалізація в умовах сучасного українського суспільства.
Методичні рекомендації
щодо організації самостійної роботи студентів та підготовки до підсумкового контролю
Згідно Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року передбачено виділення в навчальних планах навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах часу для самостійної (поза аудиторної) роботи студентів. Навчальний час, відведений для цієї форми роботи повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, що відведено для вивчення конкретної навчальної дисципліни.
У Запорізькому національному технічному університеті на вивчення навчальної дисципліни «Соціологія» відповідно до навчального плану відводиться 108 годин (2 залікових кредиту), у тому числі на самостійну роботу – 72 години.
Саме самостійна робота набуває все більшого значення й актуальності сьогодні, оскільки обсяг навчального матеріалу з навчальної дисципліни досить значний і не все можна встигнути розглянути під час аудиторних занять. Отже, правильна організація власної самостійної роботи з боку студента є важливою запорукою успішного навчання і ефективного засвоєння ним знань.
Метою самостійної роботи є вироблення навичок опрацювання наукової, методичної та навчальної літератури, інших матеріалів, необхідних для належного засвоєння предмета навчальної дисципліни, а також для розвитку сталих умінь до самостійного вивчення і викладення одержаної інформації.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Лише у ході самостійної роботи студент має можливість розвинути пізнавальні та виконавчі здібності, пам'ять, самостійне мислення, наполегливість і, головне, виробити вміння самостійного здобуття знань.
Під час самостійної роботи краще за все проявляються індивідуальні особливості студента, його здібності та нахили.
Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, необхідних для вивчення навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчально-методичними посібниками, конспектами лекцій викладача тощо. Значне місце серед них належить саме методичним матеріалам, завданням та вказівкам викладача, а також рекомендованій літературі.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальному кабінеті або комп’ютерному класі університету, в домашніх умовах.
Головне в правильній організації самостійної роботи – її планування, яке, в принципі, вже задане робочою програмою навчальної дисципліни. Приступаючи до самостійного вивчення матеріалу, перш за все треба уважно ознайомитись з джерелами, що рекомендуються до кожної теми, розподілити питання на більш та менш складні. Виконуючи самостійну роботу, студент повинен законспектувати основний зміст теми, при цьому уникаючи механічного переписування джерел. Окремо слід виділяти основні теоретичні положення, ключові слова, спеціальні терміни і поняття.
Самостійна робота студента повинна розпочинатися ще до початку лекційних занять, тобто слід активно використовувати систему попереднього читання підручників та навчальних посібників. Це дозволяє закласти теоретичну базу для більш глибокого сприйняття інформації під час лекції.
Під час самостійної роботи студенту пропонують наступні види завдань для опанування матеріалу з конкретної теми курсу:
- вивчити матеріал теми;
- скласти термінологічний словник;
- продумати відповіді на питання для самоконтролю;
- підготувати тези виступу під час семінарського заняття;
- підготовити реферат з рекомендованих тем;
- виконати завдання, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни.
Самостійна робота носить індивідуальний характер, однак можливе колективне осмислення та вивчення навчального матеріалу. Однією з таких форм є проведення самостійної роботи під керівництвом викладача, яке проводиться згідно розкладу навчальних занять, з метою підвищення рівня підготовки студентів, отримання необхідної допомоги з боку викладача щодо окремих теоретичних положень соціологічного знання, або аспектів їх застосування.
Перевірка виконання самостійної роботи проводиться викладачем на семінарських заняттях, а також виноситься на підсумковий модульний контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.
Завдання до самостійної роботи студентів
Перший змістовний модуль
До теми 1:
1. Охарактеризувати функції соціології як науки, які не були розглянуті на лекції.
2. Застосувати метод ранжування до функцій соціології з урахуванням традицій соціологічної науки та власних вражень.
3. Скласти таблицю «Різновиди соціальних законів».
4. Скласти термінологічний словник «Основні категорії соціології».
5. Підготувати реферати за запропонованими темами.
6. Підготуватися до дискусії на тему: «Роль соціології в суспільстві».
До теми 2:
1. Підготувати індивідуальне завдання на тему: «Найвидатніший соціолог 19- 1 пол. 20 століття» та «Сучасні соціологи від сер. 20 ст. до сьогодення» (на вибір) за наступним планом: прізвище та ім’я, роки життя, країна проживання, назва основних робіт з соціології, внесок в розвиток соціології.
2. Підготуватися до виступу з індивідуальними завданнями на семінарському занятті.
До теми 3, 4:
1. Охарактеризуйте поняття «суспільство» згідно основних соціологічних підходів з визначенням автора підходу та наукового напрямку, до якого він належить.
2. Скласти кросворд на тему «Соціальна структура суспільства».
3. Скласти схему: «Основні елементи соціальної структури суспільства».
4. Перерахувати основні функції соціальних інститутів. Визначити спільні та відмінні функції соціальних інститутів.
5. Скласти термінологічний словник за темою заняття.
6. Підготуватися до дискусії на тему: «Шляхи формування в Україні середнього класу».
До теми 5:
1. Скласти схему: «людина – індивід – індивідуальність - особистість», розкрити в ній всі означені поняття.
2. Перерахувати та коротко охарактеризувати основні напрямки наукового дослідження особистості в соціології.
3. Розкрити поняття «соціалізація», «десоціалізація», «ресоціалізація» з урахуванням набутих знань.
4. Дайте визначення поняттям «соціальний статус» та «соціальна роль». Наведіть по 3 приклади до кожного з них.
До теми 6:
1. Скласти термінологічний словник за темою.
2. Виписати різні підходи до визначення вікових меж періоду молодості та визначити засади для кожного з них.
3. Підготувати реферати за пропонованою тематикою.
4. Підготуватися до дискусії на тему: «Соціальні проблеми молоді».
До теми 7:
1. Скласти таблицю для визначення основних функцій сучасної сім’ї, визначити їх суспільну й індивідуальну значущість.
2. Скласти кросворд на тему: «Гендерна соціологія» або «Соціологія шлюбу та родини».
3. Підготувати аргументи до дискусії «Громадянський» шлюб: «за» чи «проти?»
Другий змістовний модуль
До теми 8:
1. Опрацювати рекомендовану літературу з метою визначення специфіки функціонування в суспільстві соціальних інститутів освіти та науки.
2. Скласти термінологічний словник за темою заняття.
3. Визначити сучасні форми та методи організації науки.
4. Визначити та охарактеризувати специфіку соціального клімату науки.
До теми 9:
1. Охарактерізувати основні напрямки дослідження етнічності в сучасній соціологічній науці.
2. Описати етнічні стереотипи, притаманні окремому народові. Чим вони спричинені. Обґрунтувати думку.
3. Дати визначення субкультурі, охарактеризувати особливості молодіжної субкультури.
4. Порівняти види релігійних організацій, що поширені в сучасній Україні.
5. Підготувати аргументи до дискусії на тему «Українське суспільство крізь призму галузевих соціологій».
До теми 10:
1. Перерахувати вчених, що зробили найбільший внесок в заснування, становлення, розвиток соціології політики та сучасників, що розробляють означену проблематику.
2. Визначити місце соціології політики в системі соціологічного знання.
3. Скласти план – конспект основних соціологічних підходів до класифікації політичних партій та рухів.
Дати характеристику основним складовим соціології політики.
До теми 11:
1. Скласти короткий термінологічний словник з теми, звернути увагу на визначення поняття «конфлікт», «різновиди конфлікту», «стадії конфлікту».
2. Обґрунтувати причини виникнення конфліктів.
3. Скласти схему: «Стадії протікання конфлікту».
4. Визначити особливості вибору шляхів виходу з конфлікту.
5. Привести декілька аргументів на підтримку безконфліктного та конфліктного шляхів розвитку соціальної ситуації.
До теми 12, 13:
1. Дати визначення та характеристику спеціальних соціологічних теорій.
2. Визначити місце спеціальних соціологічних теорій в структурі соціологічного знання.
3. Визначити загальне та відмінне між поняттями «девіантна поведінка», «делінквентна поведінка», «асоціальна поведінка».
4. Скласти схему «Основні канали висловлювання громадської думки».
5. Охарактеризувати не менше двох спеціальних соціологічних теорій, окрім тих, що розглядалися під час лекції та семінарського заняття.
До теми 14:
1. Скласти схему «Різновиди соціологічних досліджень».
2. Виписати основні елементи програми соціологічного дослідження та охарактеризувати кожен з них.
3. Скласти передпрограму соціологічного дослідження за актуальною темою.
4. Порівняти передпрограму та програму соціологічного дослідження, визначити загальне та відмінне, обґрунтувати застосування цих документів на різних етапах організації соціологічного дослідження.
5. Пояснити основні підходи до побудови вибірки та обґрунтувати вибір того чи іншого підходу для конкретного соціологічного дослідження.
До теми 15:
1. На основі закріплення матеріалу лекції та самостійного опрацювання рекомендованої літератури підготувати індивідуальне завдання на тему «Соціологічне дослідження актуальних проблем» для виступу з ним на семінарському занятті.
2. Підготувати реферат з числа рекомендованих тем.
3. Дати визначення основним методам соціологічних досліджень.
4. Продумати аргументи для загальної дискусії на тему «Роль соціології в суспільстві».
