Соціологія політики як галузь соціології: визначення об’єкту та предмету. Структура та функції соціології політики. Відмінності соціології політики від політології. Поняття «політика», його понятійний простір. Влада і політика у суспільстві. Види та форми політичного життя. Політика як об’єкт наукового аналізу. Поняття “політичного суб’єкту”. Специфіка соціологічного вивчення політичного життя країни. Аналіз політичного процесу та його матеріальної основи. Соціологічний аналіз механізму влади. Типологія влади та особливості її функціонування. Політична поведінка громадян. Політична свідомість та політична культура.
Електоральні дослідження в соціології політики.
Питання для самоконтролю:
1. Проаналізуйте поняття «політика» за соціологічними критеріями.
2. З’ясуйте сутність предмета соціології політики.
3. Охарактеризуйте зв’язок політики із соціальною структурою суспільства.
4. Назвіть основні елементи політичної системи суспільства.
5. У чому полягає специфіка соціологічного підходу до вивчення політичних феноменів?
6. Визначте основні дослідницькі напрями соціології політики.
7. Охарактеризуйте розвиток соціологічних досліджень виборчої активності громадян.
Завдання для самостійної роботи (6 год.):
1. Перерахувати вчених, що зробили найбільший внесок в заснування, становлення, розвиток соціології політики та сучасників, що розробляють означену проблематику.
2. Визначити місце соціології політики в системі соціологічного знання.
3. Скласти план – конспект основних соціологічних підходів до класифікації політичних партій та рухів.
4. Дати характеристику основним складовим соціології політики.
Тема 11.Соціальні конфлікти та шляхи їх вирішення:
Поняття та типи соціальних конфліктів. Соціологічне вивчення соціальних конфліктів як боротьби за цінності та претензії на певний соціальний статус. Відмінності між типами соціальних конфліктів: антагоністичними та неантагоністичними, внутрішніми та зовнішніми, коротко- та довготривалими та ін.
Причини виникнення соціальних конфліктів. Основні функції соціальних конфліктів. Стадії протікання конфліктів. Шляхи виходу з конфліктних ситуацій. Завершення соціальних конфліктів. Основні заходи щодо попередження виникнення соціальних конфліктів.
Питання для самоконтролю:
1. У чому полягає соціологічне визначення конфліктів?
2. Які основні причини соціальних конфліктів?
3. У чому полягають функції соціальних конфліктів?
4. Які стадії протікання соціальних конфліктів?
5. Які існують шляхи виходу з конфлікту?
6. Які засоби для попередження соціальних конфліктів?
Завдання для самостійної роботи (6 год.):
1. Скласти короткий термінологічний словник з теми, звернути увагу на визначення поняття «конфлікт», «різновиди конфлікту», «стадії конфлікту».
2. Обґрунтувати причини виникнення конфліктів.
3. Скласти схему: «Стадії протікання конфлікту».
4. Визначити особливості вибору шляхів виходу з конфлікту.
5. Привести декілька аргументів на підтримку безконфліктного та конфліктного шляхів розвитку соціальної ситуації.
Семінар 8. Тема 12. Соціологія девіантної поведінки (1 год.)
Соціологія девіантної поведінки як напрямок вивчення поведінки, що відхиляється від соціальних норм. Визначення її об’єкта та предмета. Значення “девіації” в соціологічному контексті. Поняття “асоціальної поведінки”, “девіантної поведінки”, “делінквентної поведінки”. Поняття “соціальної норми”, формування та зміна соціальних норм. Теорія соціальної аномії Е.Дюркгейма та Р.Мертона. Типи поведінки, що відхиляється: наркоманія, проституція, алкоголізм. Обдарованість як різновид девіантної поведінки. Соціологія злочинності.
Специфіка соціологічного вивчення девіантної поведінки. Збір об’єктивної інформації з вивчуваної проблеми.
Тема 13. Соціологія громадської думки (1 год.)
Визначення соціології громадської думки, її об’єкта та предмета. Громадська думка як соціальний інститут. Природа громадської думки як стану масової свідомості. Джерела і специфіка формування громадської думки.
Структура, канали висловлювання та функції громадської думки. Закономірності функціонування громадської думки. Основні проблеми соціологічного вивчення громадської думки.
Можливості використання громадської думки в соціальному управлінні.
Питання, що виносяться на семінарське заняття:
1. Визначення, об’єкт та предмет соціології девіантної поведінки.
2. Поняття “девіації” та “поведінки, що відхиляється”.
3. Соціологія злочинності.
4. Специфіка соціологічних досліджень девіантної поведінки.
5. Громадська думка як соціальний інститут.
6. Сутність громадської думки як стану масової свідомості.
7. Основні джерела та специфіка формування громадської думки. Структура та канали висловлювання громадської думки.
Питання для самоконтролю:
До теми 12:
1. У чому полягає специфіка соціологічного визначення поняття “девіація”?
2. Як визначити об’єкт, предмет та окреслити сферу наукового інтересу соціології девіантної поведінки?
3. Що таке “асоціальна поведінка”?
4. Які прояви девіантної поведінки присутні у сучасному українському суспільстві?
5. Які заходи попередження девіацій у суспільстві?
6. Які соціальні інститути виконують функцію соціального контролю за поведінкою громадян?
До теми 13:
1. У чому сутність громадської думки як соціального інституту?
2. Що може бути об’єктом громадської думки?
3. Які функції громадської думки?
4. Які соціологічні методи застосовують при вивченні громадської думки?
5. У чому відмінність думки від судження?
6. У яких сферах життя суспільства функціонує громадська думка?
7. Які основні джерела формування громадської думки?
8. Назвіть критерії соціальної зрілості громадської думки.
Теми рефератів:
1. Загальні прояви девіантної поведінки.
2. Девіація: від обдарованості до злочинності.
3. Сфери функціонування громадської думки суспільства.
4. Критерії зрілості громадської думки.
Завдання для самостійної роботи (8 год.):
1. Дати визначення та характеристику спеціальних соціологічних теорій.
2. Визначити місце спеціальних соціологічних теорій в структурі соціологічного знання.
3. Визначити загальне та відмінне між поняттями «девіантна поведінка», «делінквентна поведінка», «асоціальна поведінка».
4. Скласти схему «Основні канали висловлювання громадської думки».
5. Охарактеризувати не менше двох спеціальних соціологічних теорій, окрім тих, що розглядалися під час лекції та семінарського заняття.
