Лекции.Орг
 

Категории:


Объективные признаки состава административного правонарушения: являются общественные отношения, урегулированные нормами права и охраняемые...


Теория отведений Эйнтховена: Сердце человека – это мощная мышца. При синхронном возбуждении волокон сердечной мышцы...


Агроценоз пшеничного поля: Рассмотрим агроценоз пшеничного поля. Его растительность составляют...

II. Самостійна робота. Докази і їх характеристика – 2 год



План:

1. Поняття і види доказів.

2. Показання свідків, потерпілого та експерта. Показання підозрюваного та обвинуваченого.

3. Показання з чужих слів як доказ в кримінальному процесі.

4. Поняття речових доказів. Вирішення питання про речові докази.

5. Висновок експерта та особливості використання його як джерела доказів.

6. Документи як джерела доказів.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття та елементи кримінально-процесуального доказування?

2. Які норми складають доказове право?

3. Яким чином збираються докази та їх джерела?

4. За якими правилами перевіряються докази та їх джерела?

5. Які існують процесуальні правила оцінки доказів та їх процесуальних джерел?

б. Що означає належність і допустимість доказів та їх джерел?

7. У чому полягає зміст предмету кримінально-процесуального доказування?

8. Що треба розуміти під межами і обсягом доказування у кримінальному процесі?

9. Хто відноситься до суб`єктів кримінально-процесуального доказування і на кого покладений обов`язок доказування у кримінальному провадженні?

10. Що треба розуміти під доказами та їх процесуальними джерелами в кримінальному процесі?

11. Яка існує класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі?

12. Хто вважається свідком у кримінальному процесі? Які свідок має права, обов`язки і за що несе відповідальність?

13. Які відомості складають предмет показань свідка і потерпілого?

14. У чому полягають правила оцінки показань свідка і потерпілого?

15. Які відомості складають предмет показань підозрюваного і обвинуваченого, в чому полягають їх різновидності і правила оцінки?

16. В яких випадках призначення експертизи в кримінальному провадженні є обов`язковим?

17. Що таке висновок експерта, його доказове значення у кримінальному процесі?

18. Що являють собою речові докази і в чому полягає порядок їх зберігання. Як вирішується питання про долю речових доказів?

 

III. Практичне заняття. Поняття доказів, їх характеристика та суб’єкти доказування. – 2 год.

Основні питання для обговорення:

1. Поняття доказів та їх джерел. Правові ознаки доказу.

2. Поняття доказування у кримінальному процесі. Способи збирання та перевірки доказів. Оцінка доказів.

3. Суб’єкти доказування та обов’язок доказування у кримінальній справі.

4. Предмет і межі доказування. Головний, проміжний і допоміжний факти в структурі предмету доказування.

5. Класифікація доказів та їх джерел.

6. Характеристика процесуальних джерел доказів.

 

Мета заняття: закріпити теоретичні знання з теорії доказів; сформувати у слухачів чітке уявлення про сутність доказів та їх джерел; зміст та значення кримінального процесуального доказування.

Методичні рекомендації.При підготовці до занять необхідно опрацювати главу 4 КПК України, відповідні Рішення Конституційного Суду України, конспект лекції.

По першому питанню лекційного заняття з’ясувати наукові погляди щодо природи доказів в кримінальному процесі, співвідношення понять «доказ», «фактичні дані», «джерела доказів», «джерела фактичних даних», «носій доказової інформації». Знати наукові та нормативно-правові положення, що розкривають допустимість, належність, достатність і достовірність доказів.

По другому питанню - звернути увагу на гносеологічну суть кримінального процесуального доказування як різновиду людського пізнання дійсності. Виділити два аспекти доказування: 1) як практичну діяльність по збиранню, дослідженню та перевірці доказів; 2) як логіко-правове висунення певної тези та її обґрунтування.

Необхідно чітко засвоїти питання про обставини, які підлягають доказуванню в кримінальній справі. Визначити мету доказування. Дати поняття істини та об'єктивної істини, що встановлюються процесі кримінального процесуального доказування.

По третьому питанню - з’ясувати коло суб’єктів доказування та їх класифікацію. Знати на кого з суб’єктів кримінального процесу покладається обов’язок доказування.

По четвертому питанню - знати обставини, які підлягають доказуванню в кримінальній справі. Знати коло обставин, які є головним фактом по справі, що підлягає доказуванню. З’ясувати значення проміжних і допоміжних фактів.

По п’ятому питанню - засвоїти класифікацію доказів та їх джерел за механізмом їх формування; в залежності від відношення до обставин, що підлягають доказуванню; в залежності від обставин, що обтяжують чи пом’якшують відповідальність; за джерелом відомостей.

По шостому питанню - охарактеризувати процесуальні джерела доказів: показання, речові докази, документи, висновки експертів. З’ясувати особливості їх формування та оцінки.

Задачі:

1. Слідчий викликав як свідка приватного нотаріуса Шмельову і запропонував їй дати відповіді на питання про дату, час та інші обставини відвідування нотаріуса підозрюваним Головачем, а також про зміст вчинених нею нотаріальних дій. Шмельова відповідати на будь-які питання слідчого відмовилася, вказавши на неможливість розкриття професійної таємниці нотаріуса.

Чи є законною відмова нотаріуса Шмельової від давання показань? Як повинен діяти слідчий в цій ситуації?

2. У кримінальному провадженні по факту вбивства, слідчий допитав як свідків таких осіб:

а) Баранова, учня 5-го класу загальноосвітньої школи;

б) Ковальову, пенсіонерку, яка не вміє писати та читати;

в) Шмарова, працівника карного розшуку РУВС;

г) Платова, працівника дипломатичної установи в Україні.

Чи можуть показання цих осіб бути джерелом доказів у кримінальному провадженні?

3. Дубов підозрювався у вчиненні грабежу Голубової. Дубов винним себе не визнав і повідомив, що на момент вчинення правопорушення він був у кіно зі своєю знайомою Шаповаловою. Шаповалова на допиті цей факт підтвердила. Потерпіла Голубова при проведенні пред’явлення для впізнання вказала на Дубова як на того, хто вчинив відносно неї грабіж. Свідок Щукін на допиті повідомив, що Шаповалова розповідала йому про пограбування Голубової й про те, що вона дала слідчому неправдиві показання.

Перерахуйте наведені тут докази та їх процесуальні джерела, здійсніть їх класифікацію.

4. Бизов підозрювався у вчиненні умисного вбивства. На допиті він заявив, що злочин вчинити не міг, тому що в цей день знаходився у відрядженні в іншому місті. На підтвердження цього факту він пред’явив залізничні квитки в обидва напрями.

Визначити джерела доказів і самі докази в цій ситуації. Класифікувати їх.

5. Під час кримінального провадження слідчий зібрав 5 обвинувальних непрямих доказів вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину. Проте сам підозрюваний свою вину заперечував. Слідчий закінчив провадження досудового слідства, склав обвинувальний акт і направив матеріали кримінального провадження прокуророві.

Оцінити рішення слідчого. Чи правильно визначив слідчий межі доказування в цьому провадженні?

6. Сомов був затриманий за вчинення хуліганських дій в автобусі, в якому знаходилися 22 пасажири.

Чи слід допитувати усіх пасажирів автобусу як свідків? Що представляють собою межі доказування та як вони співвідносяться з предметом доказування?

7. Під час допиту як свідка у кримінальному провадженні про хуліганство Сєрова повідомила, що безпосередньо вона хуліганських дій не бачила, проте чула в дворі розмови про обставини цього злочину.

Чи має доказове значення інформація, повідомлена Сєровою?

8. Обвинувачений в ухиленні від сплати податків Фесенко та його захисник адвокат Березов їхали вдвох в автомобілі під керуванням Фесенка. Під час цієї поїздки Фесенко не впорався з керуванням і здійснив наїзд на пішохода, завдавши йому тяжкі тілесні ушкодження. За фактом дорожньо-транспортної пригоди було розпочато досудове розслідування, в якій адвокат Березов був викликаний для допиту як свідок, проте останній давати показання відмовився, мотивуючи це тим, що він не може надавати інформацію про свого підзахисного.

Чи є законною відмова адвоката Березова від давання показань?

9. Як свідок у кримінальному провадженні про злісне хуліганство був допитаний Барчук. Він підтвердив факт вчинення Власенком правопорушення з використанням холодної зброї (ножа). Захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання показань свідка Барчука недостовірними, оскільки в нього поганий зір, він носить окуляри й тому не міг правильно сприйняти обставини події та дати адекватні показання про них.

Яке рішення повинен прийняти суддя, враховуючи наведені обставини?

10. У процесі кримінального провадженя за фактом вимагання хабара у Нагнибіди, останній передав слідчому аудіокасету з записом розмови нібито вимагача хабара із заявником. У слідчого виникли сумніви в правомірності її прийняття і подальшого використання у кримінальній справі. У зв’язку з чим він звернувся за порадою до керівника слідчого підрозділу.

Які мають бути вказівки (рекомендації) керівника слідчого підрозділу?

11. Кісільов, Горпиненко і Чалий учиняли розбійницькі напади на промтоварні магазини з метою заволодіння матеріальними цінностями. Діючи за змовою, вони під’їжджали до магазинів на автомобілі «Ланос», який належав Чалому і, погрожуючи обрізом мисливської рушниці сторожу, зв’язували останнього, а відтак шляхом зламу замків відкривали дверу та забирали найбільш цінні речі (костюми, сорочки, взуття тощо). Викрадене завантажували в машину і Чалий його відвозив додому.

Під час обшуку у сараї Горпиненка виявлено і вилучено мисливську рушницю з двадцятьма патронами. На квартирі у Кісільова слідчим знайдено лом , відмички та низку ключів. За місцем проживання Чалого було вилучено залишки деяки з викрадених товарів і автомашина «Ланос», яка йому належала.

Чи може бути вилучене доказами у кримінальному провадженні? Якщо так , то як їх класифікувати?

12.У судовому засіданні під час розгляду справи по обвину­ваченню Кукурудзи у зґвалтуванні Бекешкіної захисник під­судного почав ставити свідкам запитання, спрямовані на з'ясування легковажної поведінки потерпілої та її зустрічей з багатьма чоловіками. Головуючий суддя відвів ці запитання за­хисника мотивуючи своє рішення тим, що вони стосуються приватного життя потерпілої й не мають значення для ви­рішення справи.

Чи правильно вчинив суддя? Чи існує відмінність між обставини, що підлягають доказу­ванню, та обставини, що мають значення для справи?

13.Оперативний працівник міліції надав начальнику ОВС рапорт про те, що в дворі будинку виявлена жінка зі слідами побоїв і без ознак життя. До рапорту додавалися: довідка від бригади швидкої до­помоги про констатацію смерті цієї жінки, пояснення жителів будинку, які першими виявили труп, схема розташування трупа в дворі будинку, а також палиця з плямами бурого кольору, знайдена біля трупа.

Чи мають доказове значення представлені матеріали?Чи можеоперативний працівник збирати докази і до початку досудового розслідування?

14. Гадюка, який є потерпілим у справі про нанесення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, заявив наступні клопотання:

а) про допит сусідів обвинуваченого Селітри щодо зловжи­вання ним спиртними напоями;

б) про витребування медичних документів з приводу трива­лості та вартості його лікування;

в) про витребування документів, які б підтвердили відсут­ність освітлення на тій ділянці вулиці, де був проти нього вчинений злочин;

г) про допит членів його сім’ї з приводу його позитиної поведінки в побуті.

Чи має право потерпілиий на таке клопотання? Якщо так, то чи матимуть доказове значення в цій справі обставини, про встановлення яких заявив клопотання потерпілий?

15. 7 листопада 2012 року Сірик був затриманий за підозрою у вчи­ненні розбою. Потерпілий Ірванець під час допиту повідомив, що сірик погрожував йому пістолетом, а тому він вимушений був передати нападнику гаманець з грошима в сумі 1500 гривень і золоту обручку. Під час обшуку в квартирі Сірика був виявлений іграшковий пістолет, а також квитанція про здачу до ломбарду золотої обручки від 9 листопада 2012 року. Сам Раков під час допиту визнав факт заволодіння обручкою, проте заперечував факт використання пістолета під час нападу на потерпілого й заволо­діння гаманцем з грошима.

Оцінити ситуацію та класифікувати зібрані докази.

16.У кримінальному провадженні про підозру Гарбуз у зараженні венеричною хворобою декількох осіб слідчий викликав на допит потерпі­лого Квасолю і свідка — лікаря Просова. Потерпілий на допит не з'явився, повідомивши по телефону, що він не бажає давати по­казання в цій справі. Лікар Просов на допит з'явився, але відмо­вився давати показання щодо хвороби Гарбуз, заявивши, що ці відомості є лікарською таємницею. У справі як свідок також була допитана Гавриленко, яка повідомила, що вона чула від декількох чоловіків, що Гарбуз заразила їх хворобою, але назвати цих чоловіків не змогла.

Хто може бути допитаний як свідок у кримінальному процесі? Чи можуть покази свідка бути доказами у кримінальному провадженні? Чи малиправо Квасоля не зявитися на допит, а Просов - відмовитися від дачі показань? Чи можуть бути відомості, отримані від Гавриленко, доказами у кримінальному провадженні?

17.Ввечері двоє невідомих на вулиці, погрожуючи ножем, намагалися забрати сумку в Цукерберг. Вона почала кричати та кликати на допомогу. Один з невідомих був затриманий гр. Шиловим, який прийшов на допомогу Цукерберг. Ним виявився непо­внолітній Коляда. У процесі розслідування у кримінальній справі були допитані Шилов, а згодом і Коляда. Останній заперечував свою причетність до вчинення злочину і заявив, що не знає, чому його схопили на вулиці. Його було пред’явлено потерпілій і вона впізнала Коляду як нападника, що намагався забрати у неї сумку. На наступному допиті Коляда визнав себе винним і повідомив, що грабіж організував його сусід Хайлов. Коляді було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж, вчинений за попередньою змовою групою осіб). Викликаний на допит Хайлов заперечував свою участь у вчиненні грабежу. При пред'явленні для впізнання Хайлова потерпіла не впізнала його. Слідчий провів одночасний допит Коляди і Хайлова. Під час цього допиту Хайлов заперечував свою участь у вчиненні злочину, а Коляда дав невизначені показання: спочатку заявив, щоХайлов умовив його на грабунок, а відтак став стверджувати, що це був не Хайлов, але він боїться назвати дійсного учасника злочину.

Які слідчі дії було проведено в описаній ситуації? Перерахувати докази, які були зібрані у цій справі за класифікацією. Оцінити зібрані докази і вирішити питання про їх достат­ність для повідомлення Хайлову про підозру.

18.Барвінок з роздягальні басейну викрав шкіряну куртку, що належала Мариничу. Потерпілий, а також його батьки, допита­ні як свідки, заявили, що куртку купили два місяці тому на речовому ринку за 2100 гривень. Висновком товарознавчої експертизи вартість куртки була визначена в розмірі 1700 гривень.

Як має бути доказаний фактичний розмір завданої злочином шкоди в опи­саній ситуації? Яке значення має правильне встановлення у процесі доказування розміру шкоди?

19. Під час спільного вживання спиртних напоїв Голуб і Півень посварилися, внаслідок чого між ними виникла бійка. Голуб схопив кухонний ніж, який лежав на столі й завдав півню удар у груди. В результаті ножлового поранення Півень помер. З метою уникнення відповідальності та покарання за вчинене, Голуб знищив усі сліди свого перебування в квартирі Півня, роз­кидав речі, зламав замок вхідних дверей квартири та залишив їх відчиненими, намагаючись інсценувати таким чином смерть останнього від рук грабіжників.

Чи є факт інсценування злочину обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні?

20.Під час провадження в кримінальній справі за фактом підозри Капустняка у вчиненні умисного вбивства, через недостатню кількість обвинувальних доказів, слідчий вирішив допитати за­хисника обвинуваченого — адвоката Горпиненка. Спочатку допиту адвокат Горпиненко спочатку відмовився давати показання, але після того як слідчий повідомив адвокату, що його під­захисний все одно має намір замінити захисника через його нібито некомпетентність, дав обвинувальні показання, котрі були за­фіксовані в протоколі допиту.

Чи мав право слідчий допитата зихисника у справ і чи можна його показання використати як докази у кримінальному провадженні?

21. У мотивувальній частині обвинувального вироку суд вказав, що показання свідків Камлика, Гаманюка і Рибачука не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці громадяни знаходяться в родинних і дружніх відно­синах з обвинуваченим та негативно характери­зується на роботі та в побуті.

Чи мав право суд на таку мотивацію? Якщо так, то на чому вона обґрунтовувалася? (м)

22. Слідчий викликав на допит потерпілого Максимова, який постраждав від наїзду на нього автомобілем Колосова, котрий підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Максимов розповів, що наїзд на нього автомобілем відбувся в результаті грубого порушення правил дорожнього руху водієм Колосовим, який замітивши його на дорозі, не прийняв відповідних заходів безпеки. Слідчий роз'яснив потерпілому, що від нього вимагається не оцінка фак­тів і кваліфікації дій водія авто, а точне викладення на допиті обставин події як потерпілої особи.

Чи є правильним роз’яснення слідчим прав потерпілому?(м)

23. Скаленко у м. Києві на пл. Слави пограбував Ткаченко і слідчий повідомив йому про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Скаленко винним себе не визнав і повідомив, що в час вчинення злочину він був у гостях свого товариша у м. Бровари зі своєю знайомою Малашевською. На допиті остання цей факт повністю підтвердила. Потерпіла Ткаченко при проведенні слідчим впізнання вказала на Скаленка як особу, що вчинили її пограбування. Свідок Малєв на допиті повідомив, що Скаленко зі своєю знайомою дійсно був у нього в гостях в період часу, який значиться у справі як момент пограбування Ткаченко. Свідок Гонтарєва, – знайома Ткаченко, на допиту у справі повідомила, що потерпіла розповідала їй про пограбування і про те, що дала слідчому неправдиві показання.

Що у цій справі є доказами та їх процесуальними дже­релами. Здійснити класифікацію цих доказів.(м)

24. Коромисло підозрювався у вчиненні навмисного вбивства Корольової. При затриманні і допиті він заявив, що злочин вчинити не міг, оскільки у цей час дивився виставу в драматичному театрі. На підтвердження сказаного він пред'явив квиток театру.

Визначити джерела доказів і самі докази у цьому кримінальному провадженні та кла­сифікувати їх.

25. Мальований підозрювався у вчиненні декількох квартирних крадіжок. Під час обшуку в його квартирі, серед інших предме­тів, був вилучений золотий перстень. Цей годинник впізнав потерпілий однієї із квартир Шолохов. Він пояснив, що цей перстень був викрадений і належить йому та попросив його повернути.

Як повинен діяти слідчий у такій ситуації? Який порядок зберігання речових доказів і прийняття рішен­ня про їхнє повернення?

26. Шалімов підозрювався у вчиненні хуліганства на Національному спортивному комплексі «Олімпі́йський» під час футбольного матчу "Динамо" (Київ) - "Шахтар" (Донецьк). Під час допиту він заявив слідчому клопотання про допит десяти громадян - вболівальників, котрі сиділи у секторі неподалік від нього і могли розповісти про точний час і обставини його діянь.

Слідчий відмовив у задоволені клопотання, мотивуючи це тим, що у справі вже допитано як свідків більше 70 вболівальників з вказаного ним сектору, які досить повно і точно описали всі події його хуліганських дій.

Іванов оскаржив таке рішення слідчого прокурору, що здійснював нагляд за розслідуванням.

Як повинен поступити у даній ситуації прокурор? Яку кількість свідків належить допитати у даній кримінальній справі, щоб дотриматися належних меж доказування з урахуванням того, що на місті вчинення злочину були присутні 65 тис. глядачів стадіону?

27. У вечірній час у ресторані виникла сварка між двома відвідувачами Килимником та Горватом. Причиною сварки було те, що Горват на підпитку почав запрошувати на танець знайому Килимника – Світлану. Він нетактовно поводився з нею і пропонував вийти з ресторану та поїхати з ним в інше місце відпочинку. Килимник та Горват почали сварку в ресторані, а після цього домовилися вийти на вулицю та поговорити про владнання цієї ситуації.

Через деякий час Килимник повернувся у ресторан, забрав свою знайому та поїхав додому.

Наступного дня вранці у сквері недалеко від ресторану був знайдений труп Горвата. За даним фактом поліція почала розслідування і було виявлено, що смерть Горвата наступила від ножових поранень. Допитаний як свідок Гопко пояснив, що ввечері він разом з Килимником і його знайомою, яка назвалася Світланою, зайшли у ресторан повечеряти та відпочити. Там між Килимником і невідомим йому чоловіком, який сидів за іншим столом, виникла сварка. Сварка почалася із-за того, що цей чоловік декілька разів запрошував Світлану на танець, а відтак, як він замітив, хотів вийти з нею з ресторану. Вів себе брутально і Килимник уже не зміг стерпіти такої поведінки та почалася сварка між ним та цим чоловіком. Вони вийшли з ресторану для подальшої розмови на вулиці. Через деякий час Килимник повернувся і вони зі Світланою пішли додому. Він залишився, оскільки познайомився з однією із дівчат - відвідувачкою ресторану і вирішив ще потанцювати з нею у ресторані, а після цього провести її додому.

Килимник на допиті у поліції свою причетність до вбивства Горвата категорично заперечував, але під час обшуку в його квартирі був знайдений ніж, який, за висновком експертизи, є холодною зброєю. Окрім цього, на ножі були виявлені мікрочастинки крові, яка в результаті аналізу ДНК, за висновком експерта, ймовірно належить потерпілому.

Що у даній справі є джерелами доказів? Які з цих доказів є прямими і непрямими, обвинувальними і виправдувальними? Як можуть бути у даній справі використані непрямі докази у відповідності з теорією доказування?(м)

28. Галаган, якому об’явлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК, винним себе не визнав. Під час судового слідства і у своєму останньому слові він клопотав про виклик і допит як свідка Плутара, який може підтвердити його непричетність до злочину. Суд своїм рішенням відмовив у задоволені клопотання Галагана, зазначивши, що Плутар є двоюрідним братом обвинуваченого, уже довгий час не працює, а тому його свідчення не заслуговують довіри. Суд вважає, що діяння Галагана повністю підтверджені показаннями свідків-очевидців Іваненка та Горпиненка, які є незацікавленими особами у кримінальному провадженні. Окрім цього, вони підтверджуються показаннями потерпілого Масика, який має вищу юридичну освіту і професіонально оцінив діяння обвинуваченого.

Чи правомірним і вмотивованим є рішення суду? Чи не порушив суддя правил оцінки доказів у цьому кримінальному провадженні?(м)

29. У кримінальному провадженні щодо Бакуменка, підозрюваного в нанесенні Ситнику тяжких тілесних ушкоджень, слідством були отримані наступні дані: свідок Бойко показав, що під час спільного розпивання спиртних напоїв Бакуменко говорив йому про розправу з Ситником; сторож магазину показав, що бачив Бакуменка недалеко від місця, де незабаром після цього був виявлений без свідомості Ситник; у сараї у Бакуменка знайдено ломик, яким, за висновком експерта, могли бути заподіяні ушкодження Ситнику; Бакуменко заперечував свою причетність до злочину, вказуючи на те, що ввечері, коли було скоєно злочин, він був в гостях у приятеля в сусідньому селі.

Класифікувати та оцінити зібрані докази з точки зору їх достатності для викриття винного у скоєнні злочину.

30. У кримінальному провадженні про вбивство Міщенка було встановлено наступне: свідок Горошко стверджував, що обвинувачений Селюк ревнував свою дружину до потерпілого, у зв'язку з чим підозрюваний і Міщенко часто сварилися; свідок Макуха заявив, що незадовго до вбивства підозрюваний погрожував Міщенку розправою; за висновком судово-медичного експерта, смерть потерпілого настала від поранення, заподіяного вогнепальною гладкоствольною зброєю; у протоколі обшуку зазначено, що на квартирі у підозрюваного виявлено мисливську рушницю «ИЖ-58»; разом з витягнутої з тіла вбитого кулею рушниця була направлена на криміналістичну експертизу, якою було встановлено, що витягнута з убитого куля «Блондо» відстріляна з рушниці, виявленої у підозрюваного.

Визначити достатність зібраних доказів для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні цього вбивства.

31. У м. Бровари Київської області широку популярність отримала місцевий екстрасенс Світлана. До її послуг неодноразово зверталися різні люди за допомогою. За фактом зникнення підприємця Джеромського, якого довгий час не могли знайти, слідчий також вирішив поговорити зі Світланою. Вона сказала, що Джеромський мертвий і змалювала передбачуване місце його знаходження і описала стан трупа: "Місце знаходження трупа розташоване у річці Десна недалеко від дороги до насосної станції і садових ділянок. Труп чоловіка розчленовано. Частини трупа знаходяться в чотирьох целофанових мішках чорного і темно сірого кольорів». Почалися пошуку останків трупа. Працівники поліції і водолази поспілкувалися у вказаному місці з рибалками. Один із них заявив, що пізнього вечора (на другий день після зникнення Джеромського) ловив рибу, а на відстані приблизно 100-150 метрів від нього до річки під’їхав автомобіль, з якого двоє чоловіків виносили щось до води і через деякий час від’їхали. Він подумав, що це рибаки підгодовують рибу для послідуючої ловлі. Рибак вказав приблизно це місце. Після обслідування берега річки у цьому місці водолази витягли з води зазначені екстрасенсом мішки, у яких знаходилися останки людського тіла. Судово-медична експертиза підтвердила, що виявлені останки тіла належали Джеромському.

Чи має доказове значення інформація, отримана від екстрасенса?

32. Директор великого промтоварного магазину, головний бухгалтер і касир підозрювалися у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата). У процесі розслідування було вилучено: бухгалтерські та касові документи про нарахування зарплати працівникам, які не були прийняті на роботу; платіжні доручення банку з підписами директора та головного бухгалтера; відомості на зарплату працівникам магазину, у які бухгалтер внесла неіснуючих осіб, а касир розписалася за них в отриманні грошей; чорнові замітки касира про передачу грошей непрацюючих робітників головному бухгалтеру. Окрім цього, слідчий, на свій запит, отримав характеристики на директора, головного бухгалтера і касира.

Назвати у зазначеному переліку документи – речові докази та інші документи.(м)

33.Оперативна група перевдягнутих у цивільну одежу працівників кримінальної поліції по боротьбі з кишеньковими злодіями з метою фіксації крадіжок особистого майна громадян використала відео зйомку. Один з членів цієї групи прихованою камерою зробив відеозапис дій групи злодіїв на трамвайній зупинці. На відео чітко видно, як три молодих чоловіки підійшли до жінки. Один став спереду і про щось з нею почав розмовляти, другий – ззаду, а третій – збоку витягнув гаманець із сумки цієї громадянки і передав його тому злодію, який стояв ззаді. Після вчиненого вони втрьох про щось весело розмовляли і були раптово затримані працівниками поліції та доставлені у відділ поліції. Після затримання цієї злочинної групи у третього злодія, який виявився Біленком, був вилучений гаманець з грошима та документами, зокрема, паспортом громадянки України на ім'я Горбенко Олександри Терешківни; пропуском на виробниче підприємство «Зоря» та 400 гривнями копюрамии по 100 і 50 гривень. Про особистий обшук та його результати був складений відповідний протокол і розпочато розслідування слідчим поліції, у процесі якого було також встановлено, що перший чоловік, який стояв спереду потерпілої є на прізвище Король, а другий – Саломаха. На допитах всі троє підозрювані категорично заперечували свою причетність до вчинення крадіжки індивідуального майна громадян, а також знайомство між собою. Потерпіла при проведенні впізнання затриманих впізнала лише Короля, який з нею розмовляв на зупинці громадського транспорту.

Чи мають доказове значення одержані відеоматеріали у цьому кримінальному провадженні? Якщо так то до якого виду джерел доказів вони можуть належати? Чи можуть використовуватись матеріали цієї розшукової діяльності поліції як докази у кримінальному провадженні?(м)

Тест:

1. Яке із понять ширше - "пізнання" чи "доказування":

1) перше поняття ширше;

2) перше поняття вужче за змістом;

3) вони рівнозначні;

4) ці поняття не можуть бути порівняні?

2. Предмет доказування у кримінальній справі – це:

1) речі і предмети;

2) докази, за допомогою яких встановлюються обставини, що мають значення;

3) обставини, які підлягають з’ясуванню у кримінальному провадженні?

3. У яких стадіях кримінального процесу здійснюється доказування:

1)у всіх без винятку стадіях процесу;

2) у всіх за винятком стадії підготовчого судового провадження;

3) у стадії досудового розслідування і судового розгляду;

4) у всіх крім виконання судового рішення?.

4. Вказати, чи правильно перераховані нижче обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:

1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочинного діяння);

2) особа, яка вчинила злочин, її винність у вчиненому, мотиви вчинення суспільно-небезпечного діяння;

3) обставини, які характеризують особу правопорушника;

4) обставини, які впливають на характер та ступінь винності обвинуваченого, причини вчинення злочину та умови, які цьому сприяли, характер та розмір збитків, причинених злочином, та інші шкідливі наслідки злочинного діяння?

5. На яких осіб закон покладає обов'язок доказування:

1) на прокурора, слідчого, слідчого суддю;

2) на Підозрюваного (обвинуваченого) з питань, пов'язаних із висуненням ним алібі;

3) на захисника відносно обставин, що виправдовують підозрюваного (обвинуваченого);

4) на потерпілою з приводу обставин, які стосуються спричинення йому збитків або шкоди;

5) на суд зі всіх обставин, щодо вияснення обставин учинення злочину і вини особи;

6) на всіх учасників кримінального провадження;

7) на всіх суб’єктів, що ведуть процес;

8) на сторони процесу?

6. Чи входить у процес доказування оперативно-розшукова діяльність оперативних підрозділів:

1) так;

2) ні;

3) так, але за умови, що її результати належним чином оформлені?

7. Чи є вичерпним приведений в законі перелік видів джерел доказів:

1) ні;

2) так;

3) ні, так як не вказані види документів?

8. Показання яких учасників процесу можуть служити джерелами доказів:

1) -підозрюваного;

2) обвинуваченого;

3) свідка;

4) потерпілого;

5) експерта;

6) цивільного позивача;

7) очевидця вчиненого злочину;

8) заявника;

9) понятих;

10) представників, законних представників учасників процесу?

9. Вказати як правильно подати ключові слова для визначення "докази":

1) факти об'єктивної дійсності;

2) відомості про факти об'єктивної дійсності;

3) факти об'єктивної дійсності і джерела їх отримання;

4) фактичні дані про джерела;

5) інше?

10. Вказати способи збирання доказів:

1) відібрання пояснень;

2) витребування матеріалів;

3) застосування оперативно-розшукових заходів;

4) отримання консультацій у спеціалістів;

5) провадження слідчих дій;

6) проведеня ревізії;

7) проведення експертизи;

8) складання протоколів слідчих дій;

9) документів фіксації дій та рішень у кримінальному провадженні?

11. Вказати правильно визначені елементи процесу доказування:

1) виявлення доказів;

2) збирання доказів;

3) закріплення доказів;

4) перевірка доказів;

5) огляд доказів;

6) опис доказів;

7) долучення доказів до матеріалів кримінальної справи;

8) оцінка доказів;

9) формулювання висновків;

10) подання доказів;

11) застосування доказів?

12.Чи має інтуїція значення при оцінці показань обвинуваченого:

1) не має;

2) має;

3) має, але лише в тому випадку, якщо в результаті приймається рішення, яке не обмежує прав учасників процесу;

4) має, якщо не впливає на міру відповідальності підозрюваного (обвинуваченого)?

13. Чи має право судовомедичний експерт при проведенні експертизи обгрунтовувати висновок про те, що тілесні ушкодження потерпілим були отримані в результаті замаху на самогубство:

1) не має;

2) має право;

3) має, але тільки у тому випадку, коли слідчий прямо поставив про це питання?

14. Чи може експерт залучити для проведення частини експертних досліджень спеціаліста, чиї знання виявились би необхідними для вирішення деяких із поставлених перед ним запитань:

1) може;

2) не може;

3) так, якщо отримає на це дозвіл органу, який призначив експертизу;

4) так, але тільки із дозволу прокурора чи суду?

15. Чи є джерелом доказів копія вироку суду про колишню судимість обвинуваченого у кримінальній справі:

1) так;

2) ні;

3) так, якщо наявність судимості служить кваліфікуючою ознакою при оцінці вчиненого злочину;

4) так, оскільки це характеризує особу злочинця;

5) так, оскільки це вказує на причини та умови вчиненого злочину?

16. До джерел доказів належить:

1) пояснення очевидців;

2) висновок експерта;

3) довідка спеціаліста?

17. Чи є вичерпним наведений у законі перелік джерел дока­зів:

1) так, він є вичерпним;

2) ні, джерелами доказів можуть бути визнані й інші джерела інформації за розсудом особи, яка веде процес;

3) він є вичерпним для органів досудового розслідування, проте суд (суддя) на власний розсуд може визнати й інші джерела інформації джерелами доказів?

18. Належність доказів — це:

1) законність джерел, умов та способів їх одержання;

2) їх придатність для встановлення наявності чи відсутності обставин предмету доказування;

3) правильність, адекватність відображення матеріальних та нематеріальних слідів?

19. У протоколі допиту свідка у справі про нанесення тяжких тілесних ушкоджень наявний такий запис: «Гамаюн розповів мені, як він бив Масика». Який це доказ:

1) обвинувальний;

2) виправдувальний?

20. У протоколі допиту свідка у справі про нанесення тяжких тілесних ушкоджень наявний такий запис: «Гамаюн розповів мені, як він бив Масика». Який це доказ:

1) прямий;

2) непрямий?

21. У протоколі допиту свідка у справі про нанесення тяжких тілесних ушкоджень наявний такий запис: «Гамаюн розповів мені, як він бив Масика». Який це доказ:

1) первинний;

2) похідний?

22. Чи можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме:

1) ні, не можуть;

2) так, можуть;

3) так, можуть, але за умови, що потерпілий ці дані підтвер­джує?

22. Чи може свідок давати показання про обставини, які йому відомі зі слів інших осіб:

1) так, може, але така інформація не є доказом по справі;

2) так, може, але ці особи повинні бути також допитані;

3) ні, не може?

23. З якого віку особа може бути допитана як свідок у кримі­нальній справі:

1) з 14 років;

2) з 16 років;

3) закон не встановлює вікових обмежень для допиту особи як свідка?

24. Лікар-гінеколог був викликаний до слідчого як свідок, про­те відмовився давати показання про характер захворювання Гаркавої, мотивуючи це тим, що це лікарська таємниця, яка може бути розкрита тільки за розпорядженню головного лікаря клініки або хворої. Чи правий лікар:

1) так, лікар правий;

2) лікар правий частково, оскільки його допит слід узгодити не з головним лікарем, а з особою, що довірила йому відо­мості;

3) лікар не правий, оскільки він зобов'язаний дати показан­ня?

25. Що з наведеного не належить до ознак доказів:

а) достовірність;

б) всебічність;

в) достатність?

 

IV. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи :

1. Охарактеризувати юридичні ознаки доказів у кримінальному процесі за такою схемою:

 

ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ ДОКАЗІВ

 

Належність доказу —  


Достовірність доказу —

 

Допустимість доказу —

 

Достатність доказів —

2. Надати характеристику сутності та змісту кримінально-процесуального доказування, заповнивши таку таблицю:

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ
Поняття Мета Елементи Значення
       

3.Охарактеризувати показання потерпілого як джерело дока­зів у кримінальному процесі, заповнивши таку таблицю:

  ПОКАЗАННЯ ПОТЕРПІЛОГО
    Гарантії  
Поняття Предмет достовірності Особливості оцінки показань
потерпілого показань показань  
       
       

4.Охарактеризувати показання підозрюваного як джерело до­казів у кримінальному процесі, заповнивши таку таблицю:

ПОКАЗАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО
Поняття підозрюваного Предмет показань Види показань Особливості оцінки показань
       

5. Охарактеризувати показання обвинуваченого як джерело доказів у кримінальному процесі, заповнивши таку таблицю:

ПОКАЗАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Поняття обвинуваченого Предмет показань Види показань Особливості оцінки показань
       

6. Охарактеризувати висновок експерта як джерело доказів у кримінальному процесі, заповнивши таку таблицю:

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА
Підстава призначення експертизи Поняття висновку експерта Структура та зміст Гарантії досто­вірності Особливості оцінки
         

7. Охарактеризувати речові докази як джерело доказів у кри­мінальному процесі, заповнивши таку таблицю:

РЕЧОВІ ДОКАЗИ
Види речо­вих доказів Алгоритм залучення до справи Способи зберігання Особливості оцінки
       

8. Охарактеризувати протоколи слідчих і судовий дій та інші носії інформації щодо цих дій як джерело доказів у кримінальч ному процесі, заповнивши таку таблицю:

ПРОТОКОЛИ СЛІДЧИХ І СУДОВИХ ДІЙ
Види слідчих дій, протоколи про які є джерелами доказів Види судових дій, протоколи про які є джерелами доказів Гарантії повноти та достовірності протоколів Особливості оцінки
       

9. Розподілити усіх суб'єктів кримінально-процесуального доказування за групами, що наведені в таблиці:

СУБ'ЄКТИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ
Суб'єкти кримінального процесу, для яких доказування є обов'язком Суб'єкти кримінального процесу, для яких доказування є правом
   

10. Визначити та охарактеризувати сегменти предмета доказування в кримінальному провадженні за такою таблицею:

ЕЛЕМЕНТИ ПРЕДМЕТА ДОКАЗУВАННЯ
Кримінально-правовий Цивільно-правовий Кримінологічний Кримінально-процесуальний
       

11. Визначити особливості процесу доказування в різних стадіях кримінального процесу за запропонованими в таблиці положеннями:

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ
Стадії кримінального процесу Особливості предмета доказування Особливості засобів доказування Особливості кола суб'єктів доказування
Досудове розслідування      
Підготовче провадження      
Судовий розгляд      
Апеляційне провадження      
Стадія виконання вироку      
Касаційне провадження      
Провадження у Верховному Суді України      
         

12. Написати реферат, доповідь на тему:

1. Проблемні питання поняття та видів доказів та їх джерел у кримінальному процесі України.

2. Належність та допустимість при визнанні відомостей доказами – складнощі правової оцінки за кримінально-процесуальним законодавством України.

3. Проблемні питання доказування в кримінальному процесі України.

4. Проблеми застосування показань окремих учасників процесу у кримінальному провадженні за КПК України.

5. Речові докази і документи у кримінальному процесі України.

6. Проблемні питання застосування висновок експерта як джерела доказів в кримінальному процесі України.

7. Проблеми співвідношення джерел фактичних даних і джерел доказів у кримінальному процесі України.

8. Правові гарантії у кримінально-процесуальному доказуванні за КПК України.

9. Непрямі докази в кримінальному процесі України.

10. Встановлення об’єктивної істини як мета кримінально-процесуального доказування зв КПК України.

11. Використання результатів оперативно-розшукових заходів під час кримінально-процесуального доказування за КПК України.

12. Презумпції в кримінально-процесуальному доказуванні за КПК України.

13. Висновок експерта як джерело доказів в українському кримінальному процесі.

14. Речові докази у кримінальному процесі України.

15. Внутрішнє переконання судді, прокурора та слідчого у процесі доказування.

16. Моральні засади доказування в кримінальному процесі.

17. Особливості процесу доказування в різних стадіях кримінального процесу.

18. Співвідношення процесу доказування й оперативно-розшукової діяльності. Роль оперативно-розшукових заходів при доказуванні в стадії досудового розслідування.

19. Види найбільш розповсюджених речових доказів за чинним кримінальним процесуальним законодавством України.

20. Зберігання речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів або витрат, а також речових доказів, що піддаються швидкому псуванню.

21. Протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких зафіксовано процесуальні дії.

22. Висновок експерта як доказ у кримінальному провадженні і його суттєві ознаки (властивості).

23. Фактори, що впливають впливають на повноту ідостовірність показань осіб.

24. Способи збирання доказів стороною захисту.

Рекомендовані нормативні акти і література:

1.Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. ; зі змін. і доповн. — К. : Атіка, 2012. — 68 с.

2. Коментар до Конституції України. — К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. — 376 с.

3.Конституція України: наук. - практ. коментар / В. Я. Тацій, О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш та ін.; Нац. Акад. прав, наук України. - 2-ге вид., -X.: Право, 2011. – 1128 с. - [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://library.nulau.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI_2012/Konst_Ukr_2011.pdf

4.Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

5.Кримінальний процесуальний кодекс України // Закон і Бізнес. - 2012. - № 22 (1061). - 26 травня.

6.Кримінальний процесуальний кодекс України. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : zakon2. rada. gov. ua/law s/how /4651-17.

7.Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т Нора, М. С. Шумила. - К.: Юстініан, 2012. - 1124 с.

8.Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Э. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.. ; за заг. ред.. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – 768 с.

9.Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 / Є. М. Блажівський, Ю. М. Грошовий, Ю. М. Дьомін та ін.. ; за заг. ред.. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – 664 с.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України: структурно-логічні схеми і таблиці, типові бланки та зразки процесуальних документів :науково-практимчний посібник /[авт. Кол.: Андрєєв Р. Г., Блажівський Є. М., Гошовський С. І. та ін.]. – К. : Алерта, 2012. – 736 с.

11. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В. В., Савицький Д. О., Конюшенко Я. Ю. та ін. – К. : НАВСУ, 2012. – 280 с.

12. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Особлива частина) / Хабло О. Ю., Степанов О. С., Климчук М. П. та ін. – К. : НАВСУ, 2012. – 200 с.

13. Кримінальний процес : [підруч.] / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін.. ; за ред.. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. – Х. : Право, 2013. – 824 с.

14. Молдаван А. В. Кримінальний процесс України : [навчальний посібник] / А. В. Молдаван, С. М. Мельник. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 368 с.

15. Рибалка О. В. Кримінальний процес : [навч.-метод. посіб.] / О. В. Рибалка. – Одеса: Фенікс, 2013. – 146 с.

16. Лобойко Л. М. Кримінальний процес : підручник / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2014. – 432 с.

17. Про оперативно-розшукову діяльність [Електронний ресурс] : Закон України від 18 лют. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12/ed20010118

18. Про прокуратуру [Електронний ресурс] : Закон України від 5 лист. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1789-12 207

19. Про судову експертизу [Електронний ресурс]: Закон України від 25.02.1994 р. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4038-12_

20. Про порядок відшкодування збитків, завданих громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду : - Закон України від 1.12.1994 р. // Голос України.-1995.- 7 січня.

21. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленумів Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку : постан. Пленуму Верховного Суду № 5 від 29 черв. 1990 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. — К., 2005. — С. 40—45.

22. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку : постан. Пленуму Верхов. Суду України від 29.06.1990 р. № 5 (зі змінами, внес. постановами від 04.06.1993 р. № 3 та від 03.12.1997 р. № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України. 19722002. / за заг. ред. В. Т. Маляренка. —Офіц. вид — К., 2003. — С. 497—506.

23. Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції) : наказ від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125 Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБ України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України. - [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0051900-10

24. Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження: затверд. постановою Кабінету Міністрів Україниа від 19 листопада 2012 р. № 1104. - [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF

25. Александров А. С. Новая теория доказательств [Електронний ресурс]. – Режим доступу : htt: // iuaj. net/node/406.

26. Андрушко П. Щодо поняття допустимість доказів у кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2011. – №7 – 61 - 80.

27. Анненков С.И. Проблеми использования материалов технической записи в уголовно-процессуальном доказывании / С. И. Аненков, Н. А. Громов // Следователь. – 2001. – № 4. – С. 21–22.

28. Астапенко О. Допустимість доказів при їх оцінці у ході кримінально-процесуального доказування / О. Астапенко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 10. — С. 144—146.

29. Бабіков О. Належність, допустимість та використання у кримінальному провадженні як доказів матеріалів, отриманих оперативними підрозділами при здійсненні ОРД / О. Бабіков, В. Соколкін // Вісник прокуратури України. – 2014. - № 11. – С. 68 – 79.

30. Берназ В. Доказування обставин вчинення кримінального правопорушення за чинним КПК України / В. Берназ // Право України. – 2013. - № 11. – С.173 – 179.

31. Бибило В. Н. Участие адвоката в уголовно-процессуальном доказывании при защите прав подозреваемого и обвиняемого / В. Н. Бибило // Актуальные проблемы правового государства и экономическое развитие Беларуси: Научно-практическая конференция. Минск, 17 мая 2003 г. / Белорусский государственный экономический университет. – Мн.: ПТЧУП «Молодежное», 2003. – С. 19–21.

32. Бибило В. Н. Использование результатов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовному делу // Веснiк Бел. дзярж. ун-та. – Сер. 3. – 2003. – № 3. – С. 87–92.

33. Бибило В. Н. Особенности процессуального права о доказательствах в Статуте Великого княжества Литовского 1588 года / В. Н. Бибило // Белорусская государственность и развитие национальной правовой системы: от Статута 1588 года до Конституции: материалы респ. науч.-практ. конф. (Минск, 11–12 марта 2008 г.) / редкол.: Г. А. Василевич (отв. ред.) [и др.]. – Минск: Веды, 2008. – С. 179–180.

34. Быховский И. Е. Совершенствование процесса доказывания на предварительном следствии / Быховский // Тезисы выступлений на теоретическом семинаре, проведенном ВНИИ МВД СССР 27 марта 1981 года “Актуальные проблемы доказывания в советском уголовном процессе” . – М.: ВНИИ МВД СССР, 1981. – С. 41–43.

35. Богдан О. Ю. Критерії оцінювання висновку експерта у кримінальному процесі / Богдан О. Ю. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – №.2. – С.247.

36. Бочаров Д. Легальне визначення доказу – дефніція чи конструкція? / Д. Бочаров // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 3. – С. 77 -79.

37. Бочаров Д. О. Доказування у правозастосовчій діяльності: загальнотеоретичні питання : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави ; історія політичних і правових учень» / Д. О. Бочаров ; НЮА. – Харків, 2007. – 20 с.

38. Бочаров Д. Юридичний доказ як динамічна знакова конструкція / Д. Бочаров // Право України. – 2011. - № 2. – С. 186 – 192.

39. Бочаров Д. У пошуках химери або дещо про «об’єктивні властивості» доказів / Д. Бочаров // Підприємництво, господарство і право. – 2012. - № 5. – С. 159 – 163.

40. Бочаров Д. Функціонування доказів як семіозис: від фактичних даних – до фактів / Д. Бочаров // Право України. – 2012. - № 7. – С. 127 – 132.

41. Будников В. Юридическая сила доказательств в уголовном судопроизводстве / В. Будников // Рос. юстиция. – 2003. – № 10. – С. 45–46.

42. Булгаков О. Співвідношення оперативно-розшукових матеріалів і доказів у кримінальному процесі / О. Булгаков // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — №7. — С. 120—124.

43. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства / Т. В. Варфоломеева.— М. : Юрид. лит., 1980. — 48 с.

44. Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі України / С. Г. Волкотруб— Х. : Консум, 2005. — 144 с.

45. Гевко В. В. Використання не процесуальної інформації під час доказування у стадії попереднього слідства : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юридич. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / В. В. Гевко ; Українська академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 21 с.

46. Гмирко В. П. Кримінально-процесуальні докази: поняття, структура, характеристика, класифікація : [конспект проблемної лекції] / В. П. Гмирко. – Дніпропетровськ, 2002. – 63 с.

47. Гмирко В. Легальне визначення “загального” поняття доказів: чи зберігати у новому КПК / В. Гмирко // Право України. – 2003. – № 11. – С. 7–11.

48. Гончаренко В. Г. Предмет доказування в кримінальному судочинстві // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – №1(20). – С.120 - 122.

49. Горский Г.Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Горский Г. Ф., Кокорев Л. Д., Єлькинд П. С. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1978. – 304 с.

50. Григорьев В. Н.. О методологии совершенствования доказательственного права / В. Н. Григрьев, В. В. Победкин // Государство и право. – 2003. – № 10. – С. 55–62.

51. Громов Н. Заключение эксперта как источник доказательств / Н. Громов / Законность. – 1997. – № 9. – С. 42–45.

52. Громов Н. Показания эксперта как источник доказательств / Н. Громов, Е. Попова // Уголовное право. – 2003. – № 3. – С. 81–82.

53. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі : [наук.-практ. посіб.] / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. — К. : КНТ, 2006. — 272 с.

54. Грошевий Ю. М. Кримінально-процесуальне доказування та оперативно-розшукова діяльність : [навч. посіб.] / Ю. М. Грошевий, С. Б. Фомін. — Х. : Право, 2010. — 112 с. 209

55. Деєєв М. В. Достатність доказів у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття науков. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09.»Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / М. В. Деєєв ; Київ. націон. ун-т. – К., 2008. – 16 с.

56. Деєєв М. В. До питання про межі доказування в кримінальному процесі М. В. Деєєв // Матеріали науково-практичної конференції “Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи”, 19–19 квітня 2002 р. - Київ–Харків : Юринком Інтер, 2002. – С. 260–253–264. – № 1. – С. 74–78.

57. Домбровский Р. Г. Познание и доказывание в расследовании преступлений. автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09. «Уголовный процес ; крыминалистика» / Р. Г. Домбровский ; Киевский гос. ун-т. - К., 1990. – 43 с.

58. Дорохов В.Я. Понятие доказательств в советском уголовном процессе / В. Я. Дорохов // Сов. гос. и право. – 1964. № 9. – С. 108-117.

59. Дорохов В. Я. Понятие источника доказательств / В. Я. Дорохов // Тезисы выступлений на теоретическом семинаре, проведенном ВНИИ МВД СССР 27 марта 1981 года “Актуальные проблемы доказывания в советском уголовном процессе” . – М. : ВНИИ МВД СССР, 1981. – С. 7–12.

60. Дубинский А. Я. Обстоятельства, подлежащие установлению по уголовному делу / А. Я. Дубинський // Тезисы выступлений на теоретическом семинаре, проведенном ВНИИ МВД СССР 27 марта 1981 года “Актуальные проблемы доказывания в советском уголовном процессе” . – М. : ВНИИ МВД СССР, 1981. – С. 41–43.

61. Егоров К. Оценка доказательств как завершающий этап доказывания / К. Егорова // Рос. юстиция. _ 2003. – № 12. – С. 32.

62. Запотоцький А. П. Документи як процесуальні джерела доказів у кримінальному судочинстві : [монографія] / А. П. Запотоцький, Д. О. Савицький. — К. : Бізнес Медіа Консалтінг, 2011. — 220 с.

63. Зеленецкий, В. С. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе : [монография] / В. С. Зеленецкий— Х. : Вост.-регион. Центр гуманитар.-образоват. инициатив, 2004. — 108 с.

64. Зинченко И. А. Использование в уголовно-процессуальном доказывании фотоснимков, кинолент, видеограмм : [учеб. пособ.] / И. А. Зинченко. – Ташкент : ТВШ МВД СССР, 1988.

65. Жупіна О. Обставини, які підлягають доказуванню під час розслідування насильницьких кримінальних правопорушень, вчинених працівниками органів внутрішніх справ у сфері службової діяльності / О Жупіна // Вісник прокуратури. - 2013. - № 8 (146). – С. 143 – 151.

66. Іщенко В. Поняття документа як джерела доказів у кримінальному судочинстві / В. Іщенко // Право України. – 1997. – № 2. – С. 42–44.

67. Ищенко В. Н. Спорные вопросы понятия судебных доказательств / В. Н. Ищенко // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Тематич. збірник наукових праць. – Харків: Національна юридична академія, 1997. – С. 141–148.

68. Іщенко В. Поняття протоколів слідчих і судових дій як самостійного виду доказів у кримінальному судочинстві / В. Іщенко // Право України. — 1998. — № 5. — С. 78—81.

69. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : [підруч.] / Є. Г. Коваленко— К. : Юрінком Інтер, 2006. — 632 с.

70. Колоколов Н. А. Установление материальной истины – основная цель доказывания в уголовном процессе / Н. А. Колоколов // Рос. следователь. – 2000. – № 11. – С. 11–12.

71. Копьев Л.Я. Документы как доказательства в советском уголовном процессе : [учеб. пособ.] / Л. Я. Копьев. - Иркутск : Изд-во Ирктск-го ун-та, 1973. – 43 с.

72. Коробко Ю. Організаційно-правовий механізм доказування в досудовому провадженні по кримінальних справах / Ю. Коробко // Вісник Нац. Академії прокуратури України. – 2011. - № 4. – С. 74 – 78.

73. Костін М. І. Доказування і сучасна модель кримінального судочинства / М. І. Костін // Економіка, фінанси, право. — 2003. — № 4. — С. 36—39.

74. Костін М. Поняття “доказування” у кримінальному процесі України / М. Костин // Право України. – 2004. – № 1. – С. 143–147.

75. Куценко О. Правила перевірки допустимості доказів у кримінальному судочинстві / О. Куценко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 5. — С. 81—84.

76. Лук’янчиков Б. Є., Лук’янчиков Є.Д. Докази і доказова інформація: характер, співвідношення / Б. Є. Лук’янчиков, Є.Д. Лук’янчиков // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. –1999. – №3. – С. 47 - 48.

77. Лукянчиков Є. Д Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : монографія / Є. Д. Лукянчиков. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 360 с.

78. Макбрайд Джермі. Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес / Джермі Макбрайд. – К. : «К. І.С.», 2010. – 576 с.

79. Мезенцева І. Заподіяна шкода як елемент доказування в кримінальному процесі / І. Мезенцева // Вісник Нац. академії прокуратури Українию – 2011. - № 4. – С. 68 – 73.

80. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М. Михеенко.— К. : Вища шк., 1984. — 134 с.

81. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / Нор В. Т. — Львів : Вища шк., 1978. — 111 с.

82. Нор В. Т. Свідок у кримінальному процесі України : коло осіб, предмет показань та свідоцький імунітет / В. Т. Нор // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2002. – Вип.37. – С.491 – 498.

83. Нор В. Т. В. Використання непрямих доказів у кримінальному судочинстві України : монографія / Нор В. Т., Багрій М. В. – Тернопіль : Пол-Інвест, 2011. – 206 с.

84. Острійчук О. Використання показань у процесі доказування в кримінальному провадженні: окремі проблемні аспекти / Вісник прокуратури. – 2013. - № 11. – С. 98 – 106.

85. Павлишин А. Вплив кримінально-процесуальної форми на визначення системи джерел доказів // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XVI регіональної науково-практичної конференції. 8-9 лютого 2010р. м. Львів. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – С.404-406.

86. Пакула О. Свідок як учасник кримінального провадження / О. Пакула // Вісник прокуратури. – 2013. - № 11. – С. 112 – 116.

87. Пампуха Г. Судовий експерт як помічник адвоката / Г. Пампуха //Юридична газета. – 2012. - № 26 (316). – С. 9– 10. - 26 червня.

88. Погорецький М. А. Докази у кримінальному процесі / М. А. Погорецький // Ві





Дата добавления: 2016-11-02; просмотров: 409 | Нарушение авторских прав


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2018 lektsii.org - Контакты

Ген: 0.094 с.