План:
1.Підозрюваний та обвинувачений, їх повноваження у кримінальному провадженні.
2. Процесуальний статус виправданого та засудженого, їх права та обов’язки.
3. Захисник як сторона захисту у кримінальному провадженні. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні.
4.Забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства.
III. Практичне заняття. Суд та сторона обвинувачення у кримінальному процесі. – 2 год.
Основні питання для обговорення:
1. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінальної процесуальної діяльності.
2. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
3. Слідчий та керівник органу досудового розслідування, їх процесуальний статус та повноваження.
4. Оперативні підрозділи як суб’єкти кримінальної процесуальної діяльності.
5. Процесуальний статус заявника про злочин.
6. Свідок як суб’єкт кримінальної процесуальної діяльності. Його права і обов’язки.
7. Поняті, їх процесуальний статус та мета залучення.
8. Експерт, спеціаліст та перекладач.
9. Інші учасники кримінального провадження, які виконують допоміжну роль.
Мета заняття: закріпити теоретичні знання щодо поняття сторін та суб'єктів кримінальної процесуальної діяльності; сформувати у слухачів чітке розуміння процесуального статусу сторони обвинувачення та суду.
Методичні рекомендації. При підготовці до занять необхідно опрацювати главу 3 КПК України, відповідні Рішення Конституційного Суду України, конспект лекції.
З’ясувати процесуальний статус підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному провадженні як суб’єктів сторони захисту. Вміти характеризувати його процесуальні повноваження.
Знати процесуальний статус виправданого та засудженого, їх права та обов’язки.
Вивчити статус захисника як сторони захисту у кримінальному провадженні та знати загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні.
Знати законний склад суду, види підсудності. Вміти характеризувати процесуальні функції, які виконує суд, а також права та обов’язки судді. З’ясувати функціональне призначення слідчого судді та його повноваження.
З’ясувати процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні як суб’єкту сторони обвинувачення. Вміти характеризувати його процесуальні повноваження.
Уяснити процесуальний статус та повноваження слідчого та керівника органу досудового розслідування.
Засвоїти процесуальні повноваження оперативних підрозділів як сторони обвинувачення.
Питання для самоконтролю:
1. Поняття суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.
2. Класифікація суб’єктів кримінального процесу.
3. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду.
4. Роль і основні повноваження прокурора на всіх стадіях кримінального процесу.
5. Повноваження прокурора в суді.
6. Повноваження слідчого і керівника органу досудового розслідування.
7. Захисник у кримінальному провадженні, його права та обов`язки.
8. Обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
9. Обвинувачений, його права та обов`язки.
10. Підозрюваний, його права та обов`язки.
11. Потерпілий, його права та обов`язки.
12. Цивільний позивач та цивільний відповідач у кримінальному процесі, їх права та обов`язки.
13. Представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх права та обов`язки. Законний представник цивільного позивача.
14. Поняття свідка, його права та обов`язки в кримінальному провадженні.
15. Експерт у кримінальному процесі, права та обов`язки експерта.
16. Спеціаліст у кримінальному судочинстві, його права та обов`язки.
17. Понятий і його процесуальне становище.
Задачі:
1. Під час судового розгляду у кримінальному провадженні обвинувачений Вялов заявив відвід прокурору, котрий брав участь у досудовому розслідуванні як державний обвинувач на тій підставі, що він сам проводив досудове слідство у кримінальному провадженні, а тому він не може бути об’єктивним обвинувачем. Суд відхилив заявлений обвинуваченим відвід, мотивуючи це тим, що прокурор і під час досудового слідства, і в судовому засіданні здійснює одну функцію – обвинувачення.
Оцініть рішення суду. Чи підлягає відводу прокурор в описаній ситуації? Чи змінилася б відповідь, якби відвід був заявлений прокуророві, що затверджував обвинувальний акт у кримінальному провадженні?
2. Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, прокурор дійшов висновку, що підозрюваний Шкурко, котрий свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, не визнає, дає неправдиві показання. З метою отримання від підозрюваного необхідних показань, прокурор дав вказівку слідчому, що здійснював це кримінальне провадження, вирішити питання про зміну запобіжного заходу відносно Шкурка на більш суворий.
Як повинен діяти слідчий? Що означає обов’язковість вказівок прокурора у кримінальному провадженні?
3. У кримінальному провадженні по підозрі Соколова у вчиненні умисного вбивства Озерова до слідчого звернулися з заявою про залучення їх до провадження як потерпілими батько, матір, рідний брат і дружина Озерова.
Як повинен діяти слідчий?
4. З квартири потерпілого Зайцева були викрадені його речі на суму 3870 гривень, а також речі, що належать його товаришу Марченку, на суму 1100 гривень. Потерпілий Зайцев надав слідчому позовну заяву про визнання його цивільним позивачем на суму 4970 гривень. Від Марченка також надійшла заява про визнання його цивільним позивачем у цьому кримінальному провадженні на суму 1100 гривень.
Як слід вирішити заявлені клопотання?
5. Підозрюваний Барабанов під час допиту заявив, що свою вину у вчиненні вимагання не визнає й злочину не вчиняв, оскільки з потерпілим не знайомий, ніколи його не бачив, в момент діяння перебував з друзями на риболовлі. Перевіркою заявленого підозрюваним Барабановим алібі, було встановлено неправдивість повідомлених ним фактів.
Чи можна притягнути Барабанова до відповідальності за повідомлення завідомо неправдивої інформації? Якщо так, то до якого її виду?
6. Волощук був затриманий в момент продажу наркотичних засобів. Відносно нього було розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 307 КК України (незаконний збут наркотичних засобів). Волощук звернувся до слідчого з клопотанням про допуск до участі у кримінальному провадженні як захисника батька його дружини Григорчука, котрий не має юридичної освіти, проте зможе виконати функцію захисника краще будь-якого адвоката.
Як вирішити заявлене клопотання? Чи може Григорчук бути захисником у даному кримінальному провадженні?
7. На подвір’ї багатоквартирного будинку відбулася бійка, внаслідок якої неповнолітньому Бережному були завдані тяжкі тілесні ушкодження. Під час провадження досудового розслідування було встановлено, що очевидцем цієї події міг бути 9-річний Солодко Олег.
Чи може Солодко бути допитаним як свідок у кримінальному провадженні?
8. Дубовий, який був запрошений для участі в обшуку як спеціаліст, звернувся до слідчого з проханням вручити йому копію документа про залучення його в процес, а також перелік його прав.
Чи підлягає це клопотання задоволенню? Як оформлюється залучення спеціаліста в кримінальний процес?
9. У кримінальному провадженні по підозрі Носова у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї), слідчий викликав на допит як свідка Корчагіна. Разом з ним до слідчого прийшла дружина Корчагіна, яка пояснила, що її чоловік хворий на психічну хворобу, лікується в лікарні й навряд чи зможе давати показання. Слідчий витребував і приєднав до матеріалів кримінального провадження копію медичної довідки про захворювання Корчагіна і, враховуючи психічний характер цього захворювання, відмовився від його допиту.
Чи правильно вчинив слідчий? Хто не може бути допитаний як свідок у кримінальному процесі?
10. Співробітник оперативного підрозділу Нетудихата отримав матеріали про підозру у вчинені крадіжки велосипеда у неповнолітнього Кривенка і передав їх у слідчий підрозділ РВВС. Начальник слідчого підрозділу Кіт передав ці матеріали для реєстрації і проведення розслідування слідчому Безбатьку. Під час досудового провадження слідчий допитав потерпілого Кривенка і його законного представника, а також свідків: Галапузу, Сірого, Білоконя, Марченка. Допитаний був і експерт-криміналіста Білий. Отримавши достатні докази, які дають підстави підозрювати у цій крадіжці Гасая, слідчий вручив йому повідомлення про підозру і оголосив, що він з цього моменту проходить у справі як підозрюваний та має відповідні процесуальні права і обов’язки, у тому числі право на захисника. Батьки підозрюваного найняли адвоката Шевченка, який брав участь у досудовому розслідування і ознайомлені разом з підозрюваним з матеріалами досудового провадження. Одночасно за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, слідчим суддею було прийнято рішення про обрання підозрюваному Гасаю міру запобіжного заходу – особисте зобов’язання.
Після завершення розслідування слідчий направив матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом прокурору для його затвердження та скерування до суду. Прокурор, перевіривши матеріалами досудового розслідування, затвердив обвинувальний акт у справі і передав її до суду. Суддя одноособово розглянув матеріали кримінального провадження і виніс обвинувальний вирок Гасаю – два роки позбавлення волі умовно.
Хто із суб’єктів кримінального судочинства брав участь у цьому кримінальному провадженні, їх процесуальна назва? Дати класифікацію указаних суб’єктів кримінального процесу. Яка різниця між поняттям суб’єкти кримінального процесу та учасники кримінального процесу і чи є вона?
11. Прокурор району Самсоненко, здійснюючи процесуальне керівництва досудовим розслідуванням у справі щодо Кириленка підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 та ст. 296 КК України, керуючись ст. 36 КПК України, дав слідчому такі письмові вказівки:
1.Провести обшук у квартирі підозрюваного з метою виявлення та вилучення знаряддя (шпателя), яким були завдані потерпілому умисні середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
2.Допитати сусідів підозрюваного Шматка, Непийпива і Горшкова про їх взаємини з потерпілим до вчинення злочинів.
3.Допитати свідка Солому.
4.Змінити підозрюваному запобіжний захід —домашній арешт на особисту поруку.
Ознайомившись з наведеними вказівками, слідчий провів лише обшук, а від виконання інших слідчих дій відмовився, вважаючи їх безпідставними. За таких обставин прокурор вважав неможливим продовження досудового слідства цим слідчим і виніс постанову про усунення його від дальшого ведення досудового слідства. Слідчий у відповідності з вимогами ст. ст. 311 і 312 КПК оскаржив вказівки і цю постанову вищестоящому прокурору.
Чи мав право прокурор давати такі вказівки слідчому? Чи мав право слідчий таким чином відреагувати на вказівки прокурора?
12. Керівник слідчого підрозділу Швайка дав усну вказівку слідчому у кримінальному провадженні щодо підозри Болотських у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, провести слідчий експеримент для перевірки можливості проникнення Болотських через віконце повітрявідводу до гаража потерпілого Смешка з метою вчинення крадіжки автозапчастин, а також допитати сторожів гаражного кооперативу і знайомих потерпілого, яким він ремонтував автомобілі. На думку слідчого всі обставини учинення крадіжки матеріалами справи достатньо з'ясовані і він категорично відмовився їх виконувати. Керівник слідчого підрозділу, не приймаючи справи до свого провадження, сам провів слідчий експеримент та допитав вказаних осіб, а протоколи названих слідчих дій передав слідчому для приєднання до матеріалів кримінального провадження. Слідчий відмовився це зробити на тій підставі, що він не брав участі у проведенні цих слідчих дій.
У зв’язку з цим керівник слідчого підрозділу виніс постанову про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування.
Чи відповідають такі дії керівника слідчого підрозділу і слідчого нормам кримінального процесуального законодавства?
13. Під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченого Підкови він заявив відвід прокурору, котрий брав участь у розгляді справи як державний обвинувач на тій підставі, що він сам здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цій же справі, а тому він не може бути об'єктивним обвинувачем. Суд відхилив заявлений обвинуваченим відвід, мотивуючи це тим, що прокурор і під час досудового розслідування, і в судовому засіданні здійснює одну функцію — обвинувачення.
Чи є правильним рішення суду? Чи підлягає відводу прокурор в описаній ситуації? Чи змінилася б відповідь, якби відвід був заявлений прокуророві, що затверджував обвинувальний акт у кримінальному провадженні?
14. При провадженні у кримінальній справі щодо порушення правил безпеки дорожнього руху, в результаті чого Іваненку було заподіяно тяжке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 286 КК України), він як потерпілий заявив клопотання про притягнення як цивільного відповідача в справі автотранспортне підприємство № 32, де підозрюваний Кочубей працює водієм. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи це тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася, коли Кочубей керував власним автомобілем у вільний від роботи час, а тому як цивільний відповідач буде притягнутий саме Сіренко.
Чи правильне рішення прийняв слідчий? Хто і в яких випадках може бути визнаний цивільним відповідачем у кримінальному провадженні?
15. Здійснюючи контроль за ходом розслідування квартирної крадіжки, вчиненої Могилевським, керівник слідчого підрозділу дав вказівку слідчому провести додатковий допит потерпілого, а також, враховуючи, що Могилевський є неповнолітнім, допитати його матір з метою встановлення умов його життя та виховання.
1.Слідчий, вважаючи, що обставини кримінального правопорушення достатньо встановленими, вказівки керівника слідчогопідрозділу не виконав. Останній, не приймаючи справу до свого провадження, сам провів додатковий допит потерпілого та допит матері підозрюваного, а складені протоколи передав слідчому для їх приєднання до матеріалів кримінального провадження.
Чи правильні дії слідчого і керівника слідчого підрозділу? Чи може слідчий не погодитися з вказівками керівника слідчого підрозділу в кримінальному провадженні та не виконувати їх?
16. Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, прокурор дійшов висновку, що підозрюваний Смалець, котрий свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, не визнає, дає неправдиві показання та задумує зникнути з постійного місця проживання. Прокурор дав письмову вказівку слідчому, що здійснював провадження в цій справі, вирішити питання про зміну запобіжного заходу відносно Смальця на більш суворий.
Чи має право прокурор на стадії досудового провадження на дачу таких вказівок? Як повинен діяти слідчий?
17. На 12-річного Галапуза, котрий проживає разом з мамою й бабусею, було вчинено розбійний напад. За цим фактом була розпочато кримінальне провадження. Під час провадження в справі слідчий за клопотанням матері Галапуза, враховуючи його малолітній вік і нестійку дитячу психіку, визнав її законним представником потерпілого.
Чи правильно поступив слідчий у даній ситуації?
18. Шулиці було об’явлено повідомлення про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство). Потерпілим у цій кримінальній справі слідчий визнав дружину загиблого Жадова. Підозрюваний заявив клопотання про усунення її з процесу як потерпілої, оскільки, по-перше, сам загиблий Жадов спровокував неправомірно і не міг би бути потерпілим, а по-друге в результаті смерті Жадова дружині не було завдано шкоди, бо загиблий чоловік не працював, зловживав спиртними напоями, неодноразово її бив.
Чи має право слідчий задоволити клопотання Шулики?
19. Під час судового розгляду кримінального провадження представник потерпілого звернувся до суду з клопотанням про надання можливості виступити у судових дебатах. Суд відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи рішення тим, що право виступу в судових дебатах належить самому потерпілому.
Чи є правильним рішення суду?
20. Калістрату було повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 133 КК України. Він, хворіючи венеричною хворобою і знаючи про це, вступав з різними жінками у статеві стосунки, заразивши цією хворобою декількох осіб: Гамарник — одружену, матір трьох дітей, неповнолітню Марченко і студентку Гогусь. Дізнавшись про свою хворобу, Гогусь покінчила життя самогубством. Слідчий визнав потерпілими матір неповнолітньої Марченко, матір померлої Гогусь. У визнанні потерпілою Гамарник слідчий відмовив, мотивуючи це рішення її аморальною поведінкою.
Чи правильні рішення слідчого?
21. Садовийбув притягнутий до кримінальной відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому). Він шляхом обману заволодів майном Гризлової. Остання не була визнана потерпілою під час досудового розслідування й в суді допитувалася як свідок. Суд виправдав Садового. Гризлова подала апеляцію на вирок, але суд відмовив у прийнятті апеляції, мотивуючи це тим, що вона не була визнана потерпілою.
Чи правильно вчинив суд? На якій стадії процесу особа може бути визнана потерпілою?
22. За результатами судового розгляду кримінального провадження суддя районного місцевого суду постановив ухвалу про направлення його прокурору для проведення додаткового розслідування. На підставі апеляційної скарги прокурора це рішення апеляційними судом було скасоване. Під час повторного розгляду матеріалів справи обвинувачений заявив відвід головуючому в судовому засіданні, мотивуючи його тим, що цей же суддя приймав рішення про направлення справи на додаткове розслідування.
Чи повинно бути задоволене клопотання про відвід і ким?(м)
Тест:
Студенту пропонується в кожній з наведених нижче позицій вибрати правильний варіант доповіді (з 4 можливих).
1. Підозрюваним за КПК України є:
а) особа, якій повідомлено про підозру;
б) особа, яку затримано на місці вчинення злочину;
в) особа, щодо якої застосовано запобіжний захід;
г) особа, щодо якої складено обвинувальний акт.
2. Яке поняття є ширшим:
а) суб’єкти кримінального провадження;
б) учасники кримінального провадження.
3. Чи мах право прокурор, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, самостійно розпочати досудове провадження щодо слідчого, який навмисне не виконав його письмової вказівки про проведення певних слідчих дій:
а) так;
б) ні.
4. Хто з наведених осіб належить до суб'єктів кримінального процесу?
а) представники громадськості, які виявили бажання взяти участь у судовому розгляді кримінальної справи:
б) державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний
процес;
в) близькі родичі обвинуваченого.
5. Хто не входить до складу суду першої інстанції?
а)суддя:
б) народний засідатель;
в) секретар судового засідання.
6. Який суд може бути судом першої інстанції?
а) Конституційний Суд України;
б) апеляційний суд м. Києва;
в) Верховний Суд України;
г) місцевий суд.
6. Який із судів діє як суд апеляційної інстанції?
а) Верховний Суд АР Крим;
б) Верховний Суд України;
в) Шевченківський районний місцевий суд м. Києва;
7. Який суд діє як суд касаційної інстанції?
а) Конституційний Суд України;
б) Верховний Суд України;
в) Верховний Суд АР Крим;
г) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільний і кримінальних справ.
8. Хто може виступати як сторона в кримінальному процесі?
а) секретар судового засідання;
б) представник цивільного відповідача;
в) свідок;
г) прокурор.
9. У якому складі суду здійснюється розгляд справ у апеляційному і касаційному порядку?
а) не менше трьох суддів;
б) трьох суддів;
в) двох суддів і трьох народних засідателів.
10. У яких випадках у судовому засіданні беруть участь присяжні?
а) у судах першої інстанції при розгляді справи про злочин, за який законом передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років;
б) в усіх судах апеляційної інстанції;
в) у судах першої інстанції при розгляді справи про злочин, за який законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.
11. У якому складі суду буде відбуватися судовий розгляд кримінальної справи про умисне вбивство двох осіб (ч. 2 ст. 115 КК України)?
а) у складі трьох суддів;
б) у складі двох суддів і трьох присяжних;
в) у складі судді і двох присяжних, якщо підсудний заявить про це клопотання;
г) у складі трьох суддів і двох присяжних, якщо підсудний заявить про це клопотання;
12. Як співвідносяться права судді та присяжного при здійсненні правосуддя?
а) права присяжних є ширшими, оскільки вони є представниками народу при здійсненні правосуддя;
б) права судді є ширшими, оскільки тільки він вирішує питання про вид і розмір покарання;
в) судді та присяжні мають рівні права при винесені судового рішення.
13. Хто має право заявити відвід судді або присяжному?
а) потерпілий;
б) свідок;
в) перекладач;
г) прокурор;
д) обвинувачений.
14. На якому етапі судового розгляду може бути заявлений відвід судді або присяжному?
а) до початку судового розгляду;
б) до початку судового слідства;
в) до видалення суду в нарадчу кімнату.
15. Хто вирішує відвід, заявлений судді, що розглядає справу одноособово?
а) суддя вищестоящого суду;
б) голова суду;
в) прокурор;
г) сам суддя.
16. Яка основна форма участі прокурора в процесі на стадії судового розгляду кримінальної справи?
а) пред'явлення і підтримання цивільного позову в інтересах держави або окремих громадян;
б) нагляд за дотриманням законів учасниками судового розгляду;
в) підтримання державного обвинувачення.
17. Чи є підставою для відводу прокурора на стадії судового розгляду справи його участь у проведенні досудового слідства в цій же справі?
а) ні;
б) так, за такої обставини прокурор у будь-якому випадку повинен бути відведений;
в) ця обставина буде підставою для відводу прокурора лише у разі, якщо відвід був заявлений підсудним або його захисником.
18. Яке з наведених положень щодо повноважень прокурора в кримінальному процесі є неправильним?
а) прокурор має право скасовувати незаконні постанови слідчого;
б) прокурор має право санкціонувати проведення всіх видів обшуку;
в) прокурор має право продовжувати строк досудового розслідування.
19. Які з перерахованих органів і посадових осіб є органами досудового слідства?
а) слідчі відділення, відділи, Головне слідче управління МВС, прокуратури, Служби Безпеки України;
б) міліція;
в) слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань;
г) слідчі підрозділи Державної прикордонної служби України.
20. Які з перерахованих органів чи осіб вправі провадити досудове слідство окрім слідчого?
а) Міністр внутрішніх справ України;
б) прокурор;
в) слідчі комісії Верховної Ради України;
г) Голова служби безпеки України;
д) керівник органу досудового розслідування.
21. У якому з випадків слідчий не має права провадити досудове слідство у кримінальному провадженні?
а) якщо він є родичем свідка у справі;
б) якщо він оскаржив вказівку у справі керівника органу досудового розслідування;
в) якщо він є родичем підозрюваного;
г) якщо він оскаржив вказівку у справі прокурора.
22. Хто вирішує питання про відвід слідчого?
а) керівник прокуратури;
б) керівник органу внутрішніх справ;
в) керівник органу досудового розслідування;
г) прокурор;
д) слідчий суддя.
23. Протягом якого строку повинно бути вирішено питання про відвід слідчого?
а) 2 днів;
б) 24 годин;
в) 12 годин;
г) інший термін (вказати).
24. Яке з наведених положень щодо повноважень слідчого є неправильним?
а) слідчий має право використовувати звукозапис і відеозапис;
б) слідчий має право провадити оперативно-розшукові заходи з метою збирання доказової інформації в справі;
в) слідчий має право давати опертивним підрозділам доручення та вказівки про провадження слідчих дій та оперативних заходів;
г) слідчий має право проводити негласні слідчі дії;
д) слідчий має право застосовувати фізичний примус до осіб при допиті;
е) слідчий має право оскаржувати судові рішення у кримінальному провадженні, яке він проводив.
25. Яке з перерахованих рішень слідчого потребує рішення прокурора, що оформляється його постановою?
а) відсторонення обвинуваченого від посади;
б) затримання підозрюваного у вчиненні злочину;
в) ексгумації трупа.
26. Для проведення яких процесуальних дій слідчому слід отримати рішення судді (суду)?
а) накладення арешту на майно обвинуваченого;
б) ексгумація трупа;
в) огляд житла чи іншого володіння особи;
г) допит свідка;
д) допит обвинуваченого;
е) допит працвника розвідувального органу.
27. Як співвідносяться поняття «доручення прокурора» і «вказівка прокурора»?
а) ці поняття є однаковими за змістом;
б) вказівка — це конкретизація його доручення;
в) доручення завжди подається у письмовій формі, а вказівка
може бути й усною;
г) інше (вказати).
IV. Завдання для самостійної індивідуальної роботи:
1. Заповнити запропоновану схему, розподіливши усіх суб’єктів кримінального процесу залежно від інтересу, що має цей суб’єкт у кримінальному провадженні:
| СУБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ |
| Державні органи та посадові особи, що здійснюють кримінальне провадження — |
| Суб’єкти, що мають власний інтерес у кримінальному провадженні — |
| Суб’єкти, що захищають або представляють інтереси інших осіб — |
| Суб’єкти, що не мають інтересу в кримінальному провадженні — |
2. Охарактеризувати процесуальний статус суб’єктів: слідчий, обвинувачений, підозрюваний, свідок, заповнивши таку таблицю:
| СЛІДЧИЙ | |||
| Правова підстава участі особи в кримінальному провадженні | Обов’язки | Права | Види юридичної відповідальності |
3. Визначити відмінності процесуального статусу експерта та спеціаліста у кримінальній провадженні, за запропонованими в таблиці пунктами:
| ЕКСПЕРТ | СПЕЦІАЛІСТ | |
| Мета залучення в кримінальний процес | ||
| Правова підстава участі в кримінальному процесі | ||
| Наслідки невиконання процесуальних обов’язків | ||
| Оформлення результатів діяльності |
4. Надати інформацію про склад суду в кримінальному судочинстві, заповнивши цю таблицю:_
| СУД (СУДДЯ), ПРИСЯЖНІ | |||||
| Склад суду | Справи | У суді першої інстанції | В апеляційному суді | У суді касаційної інстанції | У Верховному Суді України |
5. Розподілити повноваження прокурора за стадіями кримінального судочинства, заповнивши таку таблицю:_
| ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА | |||||||||
| У стадії досуд. розслід. | У стадії підготовчого розгляду справи суддею | У стадії судового розгляду | У стадії апеляц. провадження | У стадії касац. провадження | У стадії виконання судових рішень | У стадії особливого провадження | |||
6. Охарактеризувати процесуальний статус потерпілого, заповнивши таку таблицю:
| ПОТЕРПІЛИЙ | ||||
| Фактична підстава визнання особи потерпілим | Правова підстава участі особи як потерпілого в кримінальному процесі | Обов'язки | Права | Види юридичної відповідальності |
7. Охарактеризуати процесуальний статус підозрюваного, заповнивши таку таблицю:
| ПІДОЗРЮВАНИЙ | ||||
| Фактична підстава надання особі статусу підозрюваного | Правова підстава участі особи як підозрюваного в кримінальному процесі | Обов'язки | Права | Види юридичної відповідальності |
8. Заповнити таблицю, охарактеризувавши вказаних субєктів кримінального провадження.
| ПРЕДСТАВНИК ПОТЕРПІЛОГО. ЦИВІЛЬНОГО ПОЗИВАЧА ТА ЦИВІЛЬНОГО ВІДПОВІДАЧА | ||||
| Особи, котрі можуть бути представниками | На підставі чого ці особи визнаються як повноважені суб’єкти для участі у справі | Обов'язки | Права | Види юридичної відповідальності |
9. За вказаною таблицею охарактеризувати:
| ВІДВІД СУБ'ЄКТІВ, ЯКІ ВЕДУТЬ КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС | ||||
| Суб'єкти, що можуть бути відведені | Підстави для відводу (самовідводу) | Суб'єкти, котрі мають право заявити відвід | Особи, що вирішують заявлений відвід (самовідвід) | Строк, протягом якого вирішується заявлений відвід (самовідвід) |
| Суддя (присяжний) | ||||
| Слідчий суддя | ||||
| Слідчий | ||||
| Прокурор |
10. Охарактеризувати процесуальний статус керівника органу досудового розслідування, заповнивши таку таблицю:
| КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ | ||
| Обов'язки | Права | Види юридичної відповідальності |
11. Охарактеризувати процесуальний статус захисника, заповнивши таку таблицю:
| ЗАХИСНИК | |||
| Правова підстава участі особи як захисника в кримінальному провадженні | Обов'язки | Права | Види юридичної відповідальності |
12.. Охарактеризувати процесуальний статус обвинуваченого, заповнивши таку таблицю:
| ОБВИНУВАЧЕНИЙ | ||||
| Фактична підстава надання особі статусу обвинуваченого | Правова підстава участі особи як обвинуваченого в кримінальному процесі | Обов'язки | Права | Види юридичної відповідальності |
13. Охарактеризувати статус цивільного позивача в кримінальному процесі, заповнивши таку таблицю:
| ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ | ||||
| Фактична підстава визнання особи | Правова підстава участі особи як цивільного позивача в кримінальному процесі | Обов'язки | Права | Види юридичної відпо- |
| цивільним позивачем | відальності | |||
14. Охарактеризувати процесуальний статус цивільного відповідача, заповнивши таку таблицю:
| ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ | ||||
| Фактична підстава надання особі статусу цивільного відповідача | Правова підстава участі особи як цивільного відповідача в кримінальному процесі | Обов'язки | Права | Види юридичної відповідальності |
15. Визначити відмінності у процесуальному статусі експерта та спеціаліста в кримінальному провадженні, за запропонованими в таблиці пунктами:
| ЕКСПЕРТ | СПЕЦІАЛІСТ | |
| Мета залучення в кримінальний процес | ||
| Правова підстава участі в кримінальному процесі | ||
| Наслідки невиконання процесуальних обов'язків | ||
| Оформлення результатів діяльності |
16. Написати автореферат, доповідь на тему:
1. Роль органів досудового розслідування у реалізації кримінально-процесуальних функцій.
2. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
3. Забезпечення прав і законних інтересів підозрюваного (обвинуваченого) в кримінальному процесі.
4. Слідчий суддя, його права і обов’язки при здійснені судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні.
5. Роль спеціаліста у кримінальному провадженні.
6. Функції та повноваження суду в кримінальному провадженні України.
7. Слідчий суддя у кримінальному провадженні.
8. Функції та повноваження прокурора в кримінальному провадженні України.
9. Проблемні питання реформування системи органів досудового слідства.
10. Підозрюваний як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності: проблемні питання процесуального статусу.
11. Обвинувачений як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності: проблемні питання процесуального статусу.
12. Потерпілий у кримінальному провадженні: основні тенденції вдосконалення процесуального статусу.
13. Захисник у кримінальному провадженні: проблеми вдосконалення процесуального статусу.
14. Необхідність вдосконалення процесуального статусу законного представника як суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності.
15. Проблемні питання процесуального статусу свідка у кримінальному провадженні.
16. Співвідношення процесуальних статусів спеціаліста та експерта в кримінальному провадженні.
17. Проблемні питання участі перекладача у кримінальному провадженні.
18. Проблемні питання участі понятих у кримінальному провадженні.
Рекомендовані нормативні акти та література:
1.Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р.; зі змін. і доповн. — К.: Атіка, 2012. — 68 с.
2.Кримінальний процесуальний кодекс України. – [Електронний ресурс]: Режим доступу: zakon2. rada. gov. ua/law s/how /4651-17.
3.Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т Нора, М. С. Шумила. - К.: Юстініан, 2012. - 1124 с.
4.Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 2 / Є. М. Блажівський, Ю. М. Грошовий, Ю. М. Дьомін та ін..; за заг. ред.. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – 664 с.
5.Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В. В., Савицький Д. О., Конюшенко Я. Ю. та ін. – К.: НАВСУ, 2012. – 280 с.
6.Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Особлива частина) / Хабло О. Ю., Степанов О. С., Климчук М. П. та ін. – К.: НАВСУ, 2012. – 200 с.
7.Кримінальний процес: [підруч.] / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін..; за ред.. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. – Х.: Право, 2013. – 824 с.
8.Молдаван А. В. Кримінальний процесс України: [навчальний посібник] / А. В. Молдаван, С. М. Мельник. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 368 с.
9.Рибалка О. В. Кримінальний процес: [навч.-метод. посіб.] / О. В. Рибалка. – Одеса: Фенікс, 2013. – 146 с.
10. Лобойко Л. М. Кримінальний процес: підручник / Л. М. Лобойко. – К.: Істина, 2014. – 432 с.
11. Про інформацію: Закон України від 2 жовт 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
12. Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.
13. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 лип. 1997 р. // Голос України. — 1997. — 18 липня.
14. Про судову експертизу: Закон України від 25 лют. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 28. — Ст. 232.
15. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 лип. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41—42, № 43, № 44—45.— Ст. 529.
16. Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича про офіційне тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника): рішення Конституційного Суду України від 16 лист. 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 47. — Ст. 1375.
17. Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу): рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2009 від 30 верес. 2009 р. // Офіційний вісник України. — 2009. — № 79. — Ст. 2694. 159
18. Альперт С. А. Субъекты уголовного процесса / Альперт С. А. — Х.: НЮАУ, 1997. — 60 с.
19. Андрєєв Р. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення / Р. Андрєєв // Вісник прокуратури України. – 2013. - № 4. – С. 52 – 66.
20. Аленін Ю. Потерпілий у кримінальному провадженні: деякі питання / Ю. Аленін, І. Гловюк // Право України. – 2013. - № 11. – С. 112 -118.
21. Бегма А. П. Прокурор як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / А. П. Бегма. — К., 2011. — 20 с.
22. Булейко О. Л. Участь понятих у кримінальному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. Л. Булейко. — К., 2009. — 16 с.
23. Гаврилюк М. Роль адвоката та суду присяжних у кримінальному процесі за новим КПК / М. Гаврилюк // Юридична газета. – 2012. - № 26 (316). – С. 16 – 17. - 26 червня.
24. Геселев О. В. Процесуальний статус та повноваження прокурора за новим кримінальним процесуальним кодексом України / Геселев О. В. // – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nsj.gov.ua/training/judjes/kpk6/
25. Горелкіна К. Г. Особливості процесуального статусу слідчого судді: порівняльний аналіз / Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2013. – № 2. – С. 14 – 19.
26. Гринюк В. О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України: дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процесс та криміналістика; судова експертиза» / Гринюк Володимир Олексійович. — К., 2004. — 228 с.
27. Давиденко С. В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: [монографія] / С. В. Давиденко. — Х.: Фінн, 2008. — 296 с.
28. Дьомін Ю.М. Окремі питання участі прокурора в суді за новим КПК України // [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=1238
29. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі: наук.-практ. комент. / Зейкан Я. П. — К.: КНТ, 2007. — 600 с.
30. Калитвин В. В. Защитник как субъект доказывания в сов. угол. судопроизводстве / В. В. Калитвин // Развитие теории и практики угол. судопроизводства в свете нового законодательства о Верх. Суде СССР. Прокуратуре СССР и Адвокатуре в СССР. – Воронеж: Изд-во Воронеж ун-та, 1981. – С. 77 - 78.
31. Капліна О. Удосконалення процесуального статусу потерпілого в кримінальному судочинстві України / О. Каплина, О. Шило // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 4. – С. 43 – 47.
32. Каркач П. М. Державне обвинувачення в суді: конституційна функція прокуратури: [навч.-метод. посіб.] / Каркач П. М. — Х.: Право, 2007. — 208 с.
33. Карпов Н.С. Актуальні питання функцій прокуратури за новим КПК України // [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=1241
34. Корчева Т. В. Проблеми діяльності захисника у досудовому провадженні та в суді першої інстанції / Корчева Т. В. — Х.: Вапнярчук Н. М., 2007. — 200 с.
35. Корякін Р. В. Місце слідчого у «реформованому» кримінальному судочинстві // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.corp-lguvd.lg/ua/d120105/html
36. Кучевський П. В. Діяльність адвоката у кримінальному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / П. В. Кучевський. — К., 2011. — 16 с.
37. Лапкин А. В. Прокурор в договорных процедурах в уголовном судопроизводстве Украины: реалии и перспективы // Материалы Международного молодежного научного форума «ЛОМОНОСОВ-2012» / Отв. ред. А. И. Андреев, А.В. Андриянов, Е.А. Антипов, К.К. Андреев, М.В. Чистякова. [Электронный ресурс] — М.: МАКС Пресс, 2012. — 1 электрон. опт. диск (DVD-ROM); 12 см. - Систем. требования: ПК с процессором 486+; Windows 95; дисковод DVD-ROM; Adobe Acrobat Reader. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2012/1961/31928_08b1.pdf
38. Литвинчук О. І. Щодо процесуальної незалежності та самостійності слідчого за проектом КПК // Режим доступу: http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120107.html
39. Лобойко Л. Реалізація норм чинного КПК України щодо досудового провадження / Л. Лобойко // Вісник прокуратури. – 2013. - № 13. – С. 22 – 31.
40. Ломакін А.О. Щодо функції процесуального керівництва прокурором району досудовим розслідуванням // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2010. № 1(47). // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvdduvs/2010_1/Lomakin.pdf
41. Лук’янчиков Є. Розвиток інституту понятих у чинному КПК України / Є. Лук’янчиков // Право України. – 2013. - № 11. – С. 137 – 144.
42. Луцик В. В. Правовий статус та повноваження прокурора за новим КПК України / В. В. Луцик // Митна справа. – 2013. - №1. – Ч. 2. – Кн. 1. // [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ms/2013_1_2_1/231.pdf
43. Макбрайд Джермі. Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес / Джермі Макбрайд. – К.: «К. І.С.», 2010. – 576 с.
44. Марчук Н. Щодо визначення поняття «прокурор» в кримінальному провадженні / Н. Марчук // Вісник прокуратури. – 2012. - № 8. – С. 3 – 10.
45. Міщенко С. М. Слідчий суддя як суб’єкт реалізації судового контролю під час здійснення досудового розслідування: окремі аспекти // Часопис цивільного і кримінального судочинства. – 2012. - 6(9). – С. 88 - 96.
46. Михайлів С. В. Адвокат – представник потерпілого у крим. поцесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / С. В. Михайлів. — К., 2011. — 18 с.
47. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України: [підруч.] / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. — [2-ге вид., перероб. і доп.]. — К.: Либідь, 1999. — 536 с.
48. Мовчан Г. В. Процесуальні повноваження прокурора у досудовому провадженні та в суді першої інстанції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Г. В. Мовчан. — Х., 2010. — 20 с.
49. Оверчук С. В. Поняття та види підсудності в кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С. В. Оверчук. — К., 2005. — 20 с.
50. Оверчук С.В. Становлення інституту присяжних в умовах набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2012. – №2(6). // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12osvpku.pdf
51. Онищук М. Проект кримінального процесуального кодексу України: основні новації / М. Онищук, Л. Лобойко //Юридичний вісник України. - 2009. - № 31. – 1- 7 серпня. – С. 6 – 7. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://obljust.te.ua/?page=consult& consultid=1177&sub=
52. Пампуха Г. Судовий експерт як помічник адвоката / Г. Пампуха //Юридична газета. – 2012. - № 26 (316). – С. 9– 10. - 26 червня.
53. Письменний Д. П. Слідчий органу досудового розслідування: проблеми правової регламентації в проекті Кримінального процесуального кодексу України / Д. П. Письменний // Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 14 жовт. 2011 р.). — Х., 2011. — С. 182—186.
54. Пожар В. Г. Щодо термінологічного визначення категорії "суб'єкти кримінального провадження" та його співвідношення з суміжними поняттями // Правове життя сучасної України: матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (16-17 травня 2013 р.). Т.2. / відп. за вип. д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін / Націон. ун-т "Одеська юридична академія". – Одеса: Фенікс, 2013. – 131- 137.
55. Поліщук О. Реформування кримінальної юстиції по-українськи / О. Поліщук // Юридична газета. – 2012. - № 26 (316). – С. 7– 8. - 26 червня.
56. Попелюшко В. Слідчий суддя у кримінальному провадженні: процесуальний статус та процесуальні функції / В. Попелюшко // Право України. – 2013. - № 11. – С. 145 – 152.
57. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження): [монографія] /: Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. С. Зеленецький та ін. – Х.: Вид-во Кроссроуд, 2008. – С. 11 – 32, 103 – 201.
58. Рабинович П. Вільний вибір захисника своїх прав (проблеми офіційної інтерпретації статті 59 Конституції України) / П. Рабинович, Д. Гудима, В. Гончаров, О. Луців // Право України. – 2013. - № 3-4. – С. 376 – 384.
59. Рева А. Реформування системи досудового слідства України / А. Рева // Вісник прокуратури. - 2013. - № 8 (146). – С. 143 – 151.
60. Самбор М. Процесуальний статус понятого як учасника кримінального провадження за нормами Кримінального процесуального кодексу України / М. Самбор // Право України. – 2013. - № 5. – С. 337 – 346.
61. Сафроняк Р. Процесуальне становище сторонни обвинувачення за новим Кримінальним процесуальним кодексом України / Р. Сафроняк // Вісник прокуратури Украхни. – 2013. - № 4. – С. 67 – 73.
62. Сиза Н.П. Повноваження слідчого судді щодо здійснення судового контролю у кримінальному процесі України // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2012. – №2(6). // [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12snpkpu.pdf
63. Скрипіна Ю.В. Слідчий суддя в системі кримінально-процесуальної діяльності (порівняльно-правове дослідження ): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Ю.В. Скрипіна; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2008. — 20 с.
64. Солдатенко О. А. Деякі питання забезпечення прав потерпілих за новим КПК України / О. А. Солдатенков // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності та юридичної науки: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 19-20 верес. 2013 р.). – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2013. – С. 297 – 300 (716 с.).
65. Спусканюк Ю. Повноваження прокурора в стадії досудового розслідування / Ю. Спусканюк // Вісник прокуратури. – 2012. - № 7. – С. 89 – 92.
66. Теремецький В.І. Особливості впровадження суду присяжних за новим Кримінальним процесуальним кодексом України // Форум права. – 2012. - №3. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2012-3/12tvipku.pdf
67. Толочко О. Правова природа процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. - №2(26). // [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vnapu/2012_2/11Toloch.pdf
68. Туманянц А. Р. Слідчий суддя як суб’єкт реалізації судових функцій у досудовому провадженні / А. Р. Туманянц // Форум права: електронне фахове видання. – 2011. – № 2. – С. 896–901.
69. Удалова Л. Д. Суб’єкти кримінально-процесуального доказування: [навч. посіб.] / Л. Д. Удалова, О. В. Рибалка. — К.: КНТ, 2012. — 160 с.
70. Усенко Ю. Проблеми організаційної побудови інституту слідчого судді в Україні / Ю. Усенко / Вісник прокуратури. – 2013. - № 11. – С. 107 – 111.
71. Футей Б. Роль суду присяжних у США та Україні // Юридичний вісник України. – 2012. - № 46 (907), 47 (908) // http://www.yurincom.com/ua/analytical_information/?id=13307
72. Черняк Н.П. Деякі особливості реалізації права підозрюваного на захист у кримінальному провадженні / Н. П. Черняк // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності та юридичної науки: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 19-20 верес. 2013 р.). – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2013. – С. 347 – 350 (716 с.)
73. Шибіко В. Положення проекту КПК України щодо процесуальних рішень органів, які здійснюють кримінальне провадження / В. Шибіко // - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://advokat-cons.info/index.php?nevsid=15994#.UpgGiNJdVSM
74. Юхно О. О. Теоретичні та прикладні аспекти реалізації правового статусу керівника органу досудового розслідування при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства України // Право і безпека. - 2012. - №3 (45). // [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/2012_3/PB-3/PB-3_54.pdf
75. Юрчишин В. Обвинувальна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві за новим КПК України / В. Юрчишин. – 2012. - № 6. – С. 89 – 97.
76. Юрчишин В. Прокурор як координатор діяльності органів досудового провадження / В. Юрчишин // Вісник прокуратури. – 2012. - № 8. - С. 38 - 47.
77. Юрчишин В. Поняття суб’єктів кримінальної юстиції, що діють за КПК України / В. Юрчишин // Право України. – 2013. - № 11. – С. 159 - 172.
Змістовий модуль 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.
